Нормативна база

ДЕРЖАВНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА «ОСВІТА: УКРАЇНА ХХІ СТОЛІТТЯ»

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»

ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОБДАРОВАНОСТІ

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ»

НАЦІОНАЛЬНА ДОКТРИНА РОЗВИТКУ ОСВІТИ.. 

ЛИСТ МОНУ N 1/9-472 від 28.10.2002.


КОНЦЕПЦІЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ

(Інф. зб. М-ва освіти України. – 1992. - № 4)

Один із напрямів відродження національної школи – варіативність змісту, форм і методів навчання та виховання.

Визначено такі типи шкіл:

1)     школи з поглибленим вивчнням предметів;

2)     школи з профільним навчанням, або спеціалізовані школи.

Названо такі профілі навчання: (наукового спрямування) фізико-математичний, фізико-технічний, хіміко-біологічний, сільськогосподарський, філологічний, історико-суспільствознавчий, економічний, педагогічний тощо; (художнього спрямування) музичний, образотворчий, акторський, вокальний, хореографічний; (спортивного спрямування).

Профільне навчання рекомендовано для школи ІІ-ІІІ  ст.

Передбачено наявність загального (загальноосвітнього) профілю.

Окреслено напрямки індивідуалізації та диференціації:

-        за змістом освіти (профільне навчання);

-        за здібностями і творчими можливостями (поглиблене вивчення, індивідуальні програми);

-        за інтересами і нахилами (факультативи, гуртки, секції, науково-технічні товариства);

-        за індивідуальним стилем навчання (різний темп навчання, вибір методів навчання).

Профільне навчання названо необов’язковим.

Вперше визначено поняття «шкільний компонент».

Наголошено на ролі психолого-педагогічної науки у розробці шляхів і засобів диференціації та індивідуалізації навчання, апробації різних варіантів навчальних планів, створення умрв для розвитку здібних учнів.

 

ДЕРЖАВНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА «ОСВІТА: УКРАЇНА ХХІ СТОЛІТТЯ»

Затв. Указом Президента України

(К.:Райдуга, 1994)

Один із ринципів реалізації Програми – багатоукладність та варіантність освіти, що передбачає створення можливостей для широкого вибору форм освіти, навчально-виховних закладів, засобів навчання і виховання, які б відповідали освітнім запитам особистості: запровадження варіантного компоненту освіти, диференціацію та індивідуалізацію навчально-виховного процесу, створення мережі недержавних навчально-виховних закладів.

Стратегічні завдання і шляхи реформування змісту освіти – відбір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах диференціації та інтеграції, забезпечення альтернативних можливостей для одержання освіти відповідно до індивідуальних потреб та здібностей; оптимальне поєднання гуманітарної і природничо-математичної складових освіти, теоретичних і практичних компонентів, класичної спадщини та сучасних досягнень наукової думки, органічний зв’язок з національною культурою, історією, традиціями, обов’язкове вивчення природничо-математичних дисциплін в усіх типах загальноосвітніх навчально-виховних закладів на всіх ступенях освіти; активне ознайомлення з масовими професіями, ознайомлення учнів з основами ринкової економіки, різними формами господарської діяльності.

Розділ «Рівні загальної середньої освіти»: серед навчальних закладів вагоме місце відводиться школам нового типу (гімназіям, ліцеям, спеціальним закладам для рбдарованих дітей, школам (класам) з поглибленим вивченням окремих предметів, навчально-виховним комплексам, недільним приватним школам тощо), загальноосвітнім школам-інтернатам, що зорієнтовані на спеціалізовану поглиблену підготовку з технічного, гуманітарного, спортивного, художньо-естетичного та інших напрямів, відкриття при цих школах окремих класів для обдарованих дітей.

Пріоритетні напрями реформування загальної середньої освіти: встановлення раціонального співвідношення між його гуманітарними та природничо-математичними складовими; запровадження системи варіантного навчання і виховання відповідно до особистісни х потреб і здібностей учнів; розвиток системи загальноосвітніх навчальних закладів нового поколвіння; розбудова сільської школи як важливої умови соціально-культурного розвитку села та збереження традицій українського народу.

Основні шляхи реформування загальної середньої освіти: впровадження інтегрального і варіантного принципів навчання; формування мережі навчально-виховних закладів з дво-трирічними термінами навчання загальноосвітнього, профільного (спеціалізованого) та професійного спрямування; кооперація загальноосвітніх навчальних закладів із ВНЗ.

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»

зі змінами та доповненнями від 23.03.1996 р.

(Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. – 1996. - № 6)

Ст. 6. Один з принципів – різноманітність освіти.

Ст. 14. Місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування організовують професійне консультування молоді.

Ст. 30. Освітні рівні:           початкова загальна освіта

                                               базова загальна середня освіта

                                               повна загальна середня освіта

                                               професійно-технічна освіта

                                               базова вища освіта

                                               повна вища освіта

Ст. 36. Для розвитку здібностей обдарованих і талановитих дітей створюються профільні класи (з поглибленим вивченням предметів або допрофесійною підготовкою), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів та об’єднань.

Ст. 51. Права учнів:

            - вибір закладу освіти, форми навчання, освітньо-професійних та інформаційних програм, позакласних занять.

 

 

КОНЦЕПЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ МЕРЕЖІ СЕРЕДНІХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОБДАРОВАНОСТІ

Затв. рішенням колегії М-ва освіти України від 26.06.1996 р. № 9/5-4

(Інф. зб. М-ва освіти України. – 1996. - № 17-18)

Подано визначення важливих для профільного навчання понять:

задатки – спадкові анатомо-фізіологічні особливості, що є основою для формування на їх ґрунті здібностей;

здібності – індивідуальні особливості, що дозволяють за сприятливих умов успішно оволодіти тією чи іншою діяльністю, розв’язати певні завдання;

обдарованість – специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів, потреб, яке дозволяє виконувати певну діяльність на якісно високому рівні, відмінного від умов середнього рівня;

творча обдарованість – індивідуальний, творчий, мотиваційний і срціальний потенціал, що дозволяє отримати високі результати в одній (або більше) із таких сфер: інтелектуальних, творчих, соціальних компетенцій, художніх, психологічних та біологічних можливостей;

талант – система якостей, особливостей, яка дозволяє особистості досягти видатних успіхів в оригінальному здійсненні творчої діяльності.

Надано алгоритм створення навчальних закладів для обдарованих дітей: підготовчий етап (розробка концепції, статуту, навчальних планів, програм, критеріїв вияву обдарованої молоді – реєстрація статуту, визначення юридичної адреси, джерел фінансування), організаційний (прийняття органом місцевого самоврядування рішення про створення закладу – дидактичне та інформаційне забезпечення), апробаційний (організація навчально-виховного процесу, реалізація змісту освіти, формування колективу – аналіз роботи – коригування – окреслення перспектив діяльності), технологічний (функціонування на основі результатів апробації).

Визначено оптимальні норми кількості закладів для обдарованих дітей: в обласних центрах  - 3-5 % від загальної кількості закладів; у сільській місцевості – до 3 %.

Розподілено час між базовим компонентом (70-80 %) і варіативним (20-30), наголошено на національному компоненті освіти.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ»

13.05.1999 р. - № 651-ХІ\/

(Інф. зб. М-ва освіти України. – 1999. - № 15)

Ст. 4, п. 1. ІІІ ступінь – старша школа, як правило, з профільним спрямуванням.

Спеціалізовані школи – з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів.

Гімназії – ЗНЗ ІІ-ІІІ ст. з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю.

Ліцей – ЗНЗ ІІІ ст. з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою.

Колегіум – ЗНЗ ІІІ ст. філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю.

Ст. 15, п. 3. На основі типових навчальних планів ЗНЗ складає робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової і визначенням профілю навчання.

 

КОМПЛЕКСНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ ЩОДО РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У СІЛЬСЬКІЙ МІС ЦЕВОСТІ В 1999-2005 РОКАХ

Затв. постановою Кабміну України від 20.07.1999 р. № 1305

(Інф. зб. М-ва освіти України. – 1999. - № 18)

П.5. Створити спеціалізовані різнопрофільні школи в обласних та районних центрах, а також профільні класи у сільських загальноосвітніх школах у межах наявності працюючих (1999-2002).

П.21. Підготувати навчально-методичні матеріали для варіативного компоненту Базового навчального плану з урахуванням специфіки школи, соціально-економічних та демографічних умов (1999-2001).

П.24. Розробити концепцію ирудової і технологічної підготовки учнів сільських ЗНЗ (2000).

П.27. Розробити програми і підготувати методичні матеріали для проведення факультативних занять у сільських ЗНЗ ІІ і ІІІ ст. (2000-2002).

П.29. Запровадити систему стимулювання діяльності міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, спеціалізованих шкіл сільськогосподарського профілю, учнівських виробничих бригад, трудових об’єднань (2000).

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

Затв. постановою Кабміну від 14 червня 2000 р. № 946

Загальна частина, п..3. Головним завданням ЗНЗ є ... формування і розвиток соціально зрілої творчої особистості..., підготовленої до професійного самовизначення.

Типи ЗНЗ та порядок їх утворення. П. 4. Відповідно     до     освітнього     рівня  ункціонують типи загальноосвітнього навчального закладу І, II, III ступенів:

1) середня загальноосвітня школа — загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів:

III ступінь — старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання (10—11(12) класи — термін навчання 2 (3) роки).

Школи   всіх   трьох   ступенів   можуть   функціонувати   разом або самостійно —початкова, основна, старша;

4) спеціалізована    школа    (школа-інтернат)    —    загальноосвітній навчальний  заклад  І-ІІІ   ступенів  з   поглибленим   вивченням  окремих предметів та курсів;

5) гімназія — загальноосвітній навчальний заклад IIIII ступенів з поглибленим   вивченням   окремих   предметів   відповідно   до   профілю   (переважно гуманітарного);

6)     ліцей    -   загальноосвітній   навчальний   заклад   III   ступеня профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;

7)     колегіум – загальноосвітній навчальний заклад Ш ст. філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю.

П. 10. Загальноосвітній навчальний заклад може  входити до складу навчально-виховних комплексів, навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації,   а   також   навчально-виховних   об'єднань   з   дошкільними, позашкільними    та     іншими     навчально-виховними     закладами  для задоволення культурно-освітніх потреб громадян.

П.11. Загальноосвітній навчальний заклад може мати у своєму складі мати з поглибленим вивченням предметів за рахунок власника, а також залежно від потреб населення та місцевих умов при гімназіях, діцеях, колегіумах – загальноосвітні класи більш ранніх ступенів навчання.

П. 13.  Робочі навчальні плани державного і комунального за­гальноосвітнього навчального закладу затверджуються відповідним органом управління освітою, а приватного загальноосвітнього навчального закладу - засновником (власником) за погодженням з відповідним органом управління освітою. Експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани загальноосвітнього навчального закладу погоджуються з Міністерством освіти і науки за поданням управлінь освіти обласних держадміністрацій.

П.15. Індивідуалізація і диференціація навчання у загальноосвітньому навчальному    закладі    забезпечуються    реалізацією    інваріантної    та варіативної частини Державного  стандарту загальної середньої освіти. Варіативна частина формується загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням спеціалізації та профілю навчання.

41.  Учні загальноосвітнього навчального закладу мають гарантоване державою право на ... вибір   певного   загальноосвітнього   навчального   закладу,   форм навчання,     предметів      варіативної     частини      навчального      плану - факультативів, спецкурсів, позакласних занять.

 

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО РАДУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Затв. наказом МОНУ від 29.03.2001 р. № 159

П.3.11. Рада навчального закладу:

- вносить   пропозиції   щодо   зміни   типу,   статусу,   профільності навчання, вивчення іноземних мов та мов національних меншин;

- сприяє формуванню мережі класів навчального  закладу, обґрунтовуючи її доцільність в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування.

 

КОНЦЕПЦІЯ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: 12-РІЧНА ШКОЛА

Затв. постановою спільного засідання  колегії МОН України й президії АПН України

 від 22.11.2001 р. № 12/5-2

(Інф. зб. М-ва освіти України. – 2002. - № 2)

У числі принципів функціонування 12-річної школи – її варіативність, формування різних типів ЗНЗ.

Старша школа функціонує переважно як профільна (з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку учнів, які відрізняються передусім якісним складом своїх здібностей). Доцільним є поглиблене вивчення окремих предметів, широке вивчення курсів на вибір (економіки, екології, психології, програмування, соціальних тренінгів, автосправи тощо), факультативів.

Незалежно від профілю навчання реалізується спільна, єдина для всіх шкіл частина навчального змісту, для чого відводиться не менше 65 % сумарного загальнорічного навантаження.

Профільне навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріальної бази школи, соціокультурного і виробничого середовища, перспектив подальшого здобуття освіти випускниками школи. Профільне вивчення ряду предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників школи до вступу у ВНЗ, але, як правило, не дає професії.

Профільне навчання запроваджується і в межах цілого навчального закладу, і в окремих класах або групах учнів. Не виключається можливість загальноосвітнього профілю.

У сільських районах створюються опорні старші школи з пришкільним інтернатом, поширюються різні форми дистанційного профільного навчання для обдарованої молоді, при ВНЗ створюються ліцеї для учнів сільської місцевості.

НАЦІОНАЛЬНА ДОКТРИНА РОЗВИТКУ ОСВІТИ

Затв. Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 334/94

(Дошкільне виховання. – 2002. - № 7)

Р.І. Загальні положення.

П.2. У числі пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти – різноманітність типів навчальних закладів, варіативність навчальних програм, індивідуалізація навчання та виховання.

Р.\/ІІ. Рівний доступ до здобуття якісної освіти.

П.16б. Здійснення профільно-професійного навчання учнів старших класів ЗНЗ (виділено жирним шрифтом).

Р.ХІ. Економіка освіти.

П.27. Завдання, спрямовані на удосконалення економічної моделі освіти:

- розроблення диференційованих стандартів інфраструктурного забезпечення навчальних закладів різного типу.

 

ЛИСТ МОНУ N 1/9-472 від 28.10.2002

Про застосування Закону України "Про загальну середню освіту" щодо розширення мережі та організації навчально-виховного процесу у гімназіях, ліцеях, колегіумах

 

Як свідчить світовий досвід, у таких навчальних закладах мають навчатися не менше 5 відсотків учнів. В Україні цей показник становить 2,7 відсотка.

В умовах переходу до профільної старшої школи необхідно стимулювати процес створення зазначених навчальних закладів та профільних класів у кожному районі області. Однак, на сьогодні ця тенденція має уповільнений характер. Міністерство освіти і науки України вважає за необхідне рекомендувати органам управління освітою динамічніше створювати умови для профільного навчання учнів у старшій школі.

Повноцінна реалізація профільного навчання потребує цілеспрямованого формування контингенту учнів, створення відповідного навчально-методичного забезпечення для кожного напрямку профільного навчання, використання специфічних форм і методів навчання для роботи з учнями з більш розвиненими мотивами до навчання та підготовки вчителів.

У сільських школах, де можливості для організації профільного навчання значно менші, профільне навчання, крім традиційних форм, може здійснюється або у створених опорних середніх загальноосвітніх школах з пришкільними інтернатами або з використанням різних форм дистанційного навчання з залученням наукового потенціалу вищих навчальних закладів, що є важливим фактором забезпечення якості профільного навчання.

Обов'язковою передумовою відкриття гімназії, ліцею, колегіуму (незалежно від організаційно-правової форми) є вивчення протягом поточного року перед відкриттям органами управління освітою питання про доцільність створення певного типу навчального закладу, надання необхідної методичної допомоги щодо організації навчально-виховного процесу, підбору педагогічних кадрів, а також визначення педагогічним колективом перспектив розвитку (наукове обгрунтування, комплекс провідних ідей, конструктивні принципи тощо).

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

щодо забезпечення профільного навчання учнів старшої школи

 28.11.2002 р. № 1/9

(Інф. зб. М-ва освіти України. – 2003. - № 1)

Переглянути існуючі регіональні плани переходу на профільне навчання учнів старшої школи з метою прискорення темпів створення ліцеїв, колегіумів, класів із профільним навчанням.

Цілеспрямовано і заздалегідь проводити формування контингенту учнів для поглибленого вивчення окремих предметів.

Поновити та удосконалити профорієнтаційну роботу з учнями 5-9 класів. (анкетування, проведення групових та масових заходів, екскурсій, залучення науковців і фахівців з різних спеціальностей, батьків, широкого громадського загалу тощо) з метою найоптимальнішого вибору ними галузі майбутньої професійної діяльності.

Розширити мережу факультативів, спецкурсів, гуртків та освітніх центрів для поглибленого вивчення предметів.

Організувати навчання вчителів за програмою «Інноваційні методики профільного навчання».

Відкрити профільні класи на базі опорних сільських шкіл.

 

Comments