Пам'ятка для учнів щодо розв'язування фізичних задач

В останні десятиріччя  відбулося суттєве  посилення  значущості   прикладної  спрямованості фізики, де одна з провідних  ролей  належить  розв’язуванню  задач. 

Однак, незважаючи  на  це,  значна частина  випускників  шкіл  відчуває  певні   складнощі під час їх розв ’ язування, тому  що  не володіє  відповідними  практичними  вміннями  й  навичками. 

У  педагогічній  практиці  вироблено   загальний  алгоритм  розв’язування  різних типів прикладних  фізичних  задач:

1) вивчення умови  та з’ясування  змісту нових  термінів  і  виразів;

2) короткий  запис  умови , виконання  потрібних  малюнків ,  схем,  графіків

( фізичні величини  мають  бути  виражені  у  Міжнародній  системі одиниць  (СІ));

3) аналіз  умови задачі, у процесі якого з ’ясовується її  фізична сутність,  встановлюються  фізичні явища,  процеси,  стани  системи та  закони  й  закономірності , потрібні для розв’язку;

4) складання  плану  розв язування;

5) вираження зв’язків  між невідомими  й  відомими  величинами  у  вигляді формул;

6) розв’ язування  системи  рівнянь  для  одержання  невідомого;

7)  обчислення шуканої величини ;

8)  аналіз  одержаних результаті;

9) пошук й аналіз інших шляхів розв’язування.

        Під час  розв’язування  конкретних   задач  деякі  етапи   загального алгоритму можуть  бути  пропущені.

        Будь який  метод розв’язання   задачі  передбачає фізичний,  математичний та дослідницький  етапи.

У кожній задачі  відображено  певне  фізичне   явище  або  їх  сукупність.

       Аналіз  її фізичного  змісту дає  змогу  встановити ,   які закономірності потрібно  використати  під  час  розв’язування,  і яких  числових  величин  недостатньо.

        На математичному  етапі  встановлюються  відношення  між величинами  та  здійснюється  обчислення невідомих .

        На  завершальному   досліджується  результат та встановлюється  його вірогідність.