Коротка історія закладу

       
      
        Карлівська стара сільська школа біла побудована в кінці 19 – на початок 20 ст. Вона була розміщена на місці сьогоднішньої церкви. Коли в селі визріла ідея побудувати нового храму, школу перенесли на територію церкви і побудували її згідно потреб того часу – чотирикласну початкову. Першими вчителями цієї школи були: Макаревич, Антін Онищук та його дружина Ядвіга Онищук, довголітній директор школи (40 років) Голубович, катехіт школи( вчитель релігії) о.Андрій Воєвідка (1833-1883рр.) катехіт Іларіон Курп’як (1857-1921рр.) вчителі займалися культурно-освітньою і громадською роботою. Школа була з українською мовою навчання, з годинами польської та німецької мов. Карлівська школа давала добрі знання для вступу в середні навчальні заклади. У 1922р. Володимир Голубович пішов на пенсію, а директором став Володимир Хронович – вчитель і дитячий письменник. 

        6 травня 1925р. директором школи було призначено поляка Бичковського. Він перевів навчання в школі на польську мову, що дало поштовх відкрити 1928 року ще одну школу з українською мовою навчання – так звану «Рідну школу». Матеріальною базою « Рідної школи» стали добровільні пожертвування односельчан. Восени члени товариства об’їжджали підводою село і збирали добровільні внески. Люди давали на школу все, що могли: зерно, квасолю, картоплю. Така форма пожертвувань називалася « зсипки». Взимку 1928року діти села записалися до « Рідної школи». У державній школі залишилося близько восьми дітей. Класи було відкрито по сільських хатах у Федора Антонюка, Миколи Кейвана, у читальні «Просвіти». У школі працювали вчителі , які не підписали польській державі « права прилюдності»: Полятинський із с. Тулови, Василь Семотюк, Іван Кейван, Мирослава Онищук,Петро Іванійчук, Калина Калитчук та ін.

        У 1929р. село дало задовільну кількість інтелігенції. Були сім’ї , у яких навчалися всі діти,
 наприклад, Михайло Фроляк вивчив восьмеро дітей, Микола Кейван – четверо дітей, Дмитро Кузик – четверо. Вчилися діти в сім’ях Юрія Калитчука, Петро Іванійчука, Івана Семотюка, Марка Івасюка, Григорія Кузика, отця Білинського, федора Семотюка, Василя Стратійчука та в багатьох інших.   Хочеться відзначити великий  вплив В. Самійленка на селян Карлова, який проживав у нашому селі разом із дочкою. Це був 1924 рік. Це був найважчий час для поета, перекладача – філолога Володимира Сайміленка, який змушений був тимчасово зупинитися та проживати в нашому селі.Постійно заходив до поета, підтримати його у важку хвилину життя, директор Карлівської школи Володимир Голубович, родом із Скалата на Тернопільщині, активний учасник громадського життя, культурно-освітньої діяльності сільської читальні, проти польський агрігатор. Голубович був авторитетним членом карлівської читальні, організатором просвітницьких заходів і щирим опікуном Самійленка. Йому поет незадовго до виїзду з Карлова, 12 травня 1924р. для карлівських хористів записав з пам’яті ноти своїх улюблених народних пісень з рідних Великих Сорочинець. Учні карлівської школи стали згодом священиками, інженерами, художниками, вчителями, лікарями, просвітами і громадськими діячами.

       У 1947 р. школа перейменувалася на середню. Цього ж року с. Карлів змінило свою назву на ПРутівку. В школі почали навчатися випускники інших неповно- середніх шкіл Хутора – Будилова, Видинова, Залуччя, Княжного, Драгасимова, Устя,Тулови. В середній школі директорами були Саєнко, Кузнецов, О.С.Белевцев – до 1973р.
                                                                     
       При школі функціонував гуртожиток для учнів з інших сіл. З 60-х рр. в школі довгий час працювала кухарем Романюк Катерина Іллівна, яка готувала дуже смачні обіди для учнів та вчителів. Більше 40-ка років працювала вчителем і завучем Федорук Олена Богданівна. В 70 - х роках працювали такі прекрасні вчителі, як: Калитчук Петро Миколайович, Федорук Степан Михайлович, Кейван Микола Васильович, Кейван Марія Петрівна,Чорнокожа Лідія Омелянівна, Кишкан Марія Миколаївна, Фроляк Дмитро Степанович, Ткачук Марія Петрівна, Ткачук Василь Петрович та ін. Стара школа була розміщена в 3-х корпусах : на місці старої школи були 1-2 класи; 5-10 класи – в основному корпусі; спортивний зал, і 3-4 класи – в колишньому будинку « Просвіта». Це створювало деякі труднощі в переході учнів з уроку на урок. Особливо творчо працював вчитель музики і співав Куфлюк Микола Якимович, який дуже активно працював з учнями. В школі був духовний та домбровий оркестри; середній і старшій хори; різні ансамблі вокального співу. Микола Якимович писав слова і музику до своїх пісень. Автором багатьох поезій був письменник і поет – Іван Будз , який творчо співпрацював з Куфлюком М.Я.,але проживав в Донецьку.
       У 1973р. директором школи став Пернаровський Василь Дмитрович, який був на цій посаді до 1987р. саме йому випало будувати нову школу. Школа будувалася на кошти колгоспу ім. Петровського. У 1979р. було відкрито нову Прутівську ЗОШ на 450 учнівських місць з спортивним залом, бібліотекою, їдальнею.                                                                                           

Comments