Основна місія практичного психолога в сучасному освітньому закладі
“Дитина потребує Вашої допомоги ,
вважайте це над завданням.
Чим “важча” дитина , тим
більше любові в неї потрібно вкласти” Ель Тат
З найдавніших часів людей цікавив внутрішній світ людини. Сам термін "психологія" походить від грецьких слів "psyche" - душа і "logos" - наука. Проблемою душі цікавилися філософи стародавності - Платон і Аристотель.
Життя людини - дуже непередбачуване і бурхливе. Воно може дарувати нам хвилини щастя, успіху, радості, підтримки друзів і, в той же часможе приносити тривоги, стресові ситуації, втрати, депресивні стани, розчарування. Іноді людині важко утримати тягар цих проблем на своїх плечах, і він може втратити надію, віру в себе, і навіть - своє здоров'я. Тому в світі з’явились ті, що прийдуть на допомогу, будуть поряд навіть тоді, коли весь світ стане ворожим і це – практичні психологи.
В школі практичний психолог виконує особливу місію, він захищає права дитини, гарантовані Конвенцію ООН та дбає про ментальне здоров’я всіх учасників освітнього процесу. Психологічний супровід розвитку дітей та учнівської молоді здійснюється з метою створення в освітньому закладі умов для максимально успішного в даній ситуації особистісного розвитку, навчання і соціалізації дитини, адже саме школа є центром освоєння соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого іншого - все це отримує дитина в школі. Саме тут необхідна психологічна і соціальна підтримка всім учасникам освітнього процесу.
Сучасна психологія являє собою цілу систему наук і сфер практичної психологічної діяльності. Її можна розділити на два основних напрямки: наукову і практичну психологію. Вони істотно розрізняються за основним цілям професійної діяльності.
Основна мета наукової психології полягає в пізнанні психології людей науковими методами. Вчені прагнуть на основі окремих спостережень, фактів прийти до розуміння загальних закономірностей. Правильний напрямок руху наукового дослідження – від приватного до загального.
Основна мета практичної психології полягає в тому, щоб надати психологічну допомогу конкретним людям або групам людей. Практики прагнуть на основі відомих загальних психологічних закономірностей прийти до розуміння індивідуальності конкретної людини або конкретної групи. Це розуміння і дає ключ для надання психологічної допомоги
Найбільш важливі принципи професійної етики психолога.
1.Принцип професійної компетентності.
Психологу важливо знати свої права і обов'язки, можливості і обмеження. Він повинен чітко усвідомлювати свої професійні можливості і діяти тільки в межах рівня професійної готовності. При застосуванні психокорекційної методики, корекційної, розвиваючої, консультативної програми психолог повинен знати їх теоретичні основи і добре засвоїти технологію їх проведення.
2.Принцип наукової обгрунтованості і об'єктивності.
Психолог повинен застосовувати тільки валідні і надійні методи і засоби. Необхідно використовувати методики, адекватні меті і умовам дослідження, що проводиться, віку, статті, освіті, стану клієнта.
3.Принцип не нашкодити людині.
Психолог здійснює свою діяльність, виходячи, перш за все, з інтересів замовника. Процес і результат діяльності психолога не повинні приносити шкоду здоров'ю, соціальному стану, інтересам людини.
4.Принцип поваги до клієнта.
Психолог повинен поважати гідність клієнта і проявляти чесність у спілкуванні з ним.
5.Принцип дотримання професійної конфіденційності.
Психолог повинен зберігати конфіденційність психодіагностичних методик. Це означає, що професійні методики не повинні попадати в руки непрофесіоналів. Справа професійної честі психолога — не допускати спроб некоректного та неетичного застосування психодіагностичних методик. Необхідно дотримуватись конфіденційності результатів психодіагностичного дослідження, уникати свідомого чи випадкового розповсюдження матеріалів про клієнта.
Роль шкільних психологів у
Новій українській школі
1. Медіація
Медіатор — це посередник у конфлікті, який допомагає досягти згоди. Будь-який шкільний конфлікт (протистояння учня та вчителя, груп дітей, колективне цькування, сварки серед педагогів тощо) — вибухонебезпечне явище. Тож виявляти та гасити його в зародку — спосіб забезпечити психологічний комфорт під час навчання. Донедавна конфлікти ставали роботою для психолога, лише коли вже сталася якась надзвичайна ситуація. Батьки застрайкували і не пускають до класів дітей, жертву булінгу відвезли до лікарні з травмами, вчителька вдарила учня або той накинувся на педагога з кулаками… Фахівцю знадобляться додаткові знання щодо роботи з дітьми з підвищеною агресією, імпульсивними, такими, що страждають від депресії, та з багатьма іншими особливостями.
2. Психологічний супровід інклюзії
У кожній школі фахівець має підготувати учнів, а також їхніх батьків до здорової взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП). Розмови тут замало. Радять проводити тренінги, лекторії, семінари, консиліуми, під час яких будуть зруйновані стереотипи щодо спільного навчання. Якщо ж психолог увійде в спеціальну команду супроводу дитини з ООП (за таку роботу мають доплачувати), він має забезпечити психологічний супровід навчання, а ще — консультувати вчителів та батьків щодо створення ефективних умов для цієї дитини. Утім, фахівець не повинен виконувати обов’язки дефектолога, тож власне заняття та допомога в навчанні — не його сфера діяльності.
3. Навчання антистресу
Психолог сприяє збереженню та посиленню психічного здоров’я. Ось таке, здавалося б, непідйомне завдання. А зробити це реально не огортаючи турботою кожну дитину (це, до речі, не завжди зміцнює), а навчаючи школярів справлятися зі стресом та напругою. Хто, як не фахівець, має розповісти про те, як перемогти тривогу перед контрольною, перебороти негатив, вплинути на власний настрій, позбутися психологічної втоми наприкінці дня. Використовувати всі «психогігієнічні штучки» повинні вміти всі сучасні діти, починаючи з першачків.
У початковій школі ці навички можна розвивати в ігровій формі. Підлітки зазвичай і самі цікавляться різними техніками «управління собою». Дитина має стати компетентною щодо власної психіки — хіба це не природно? І навіть дивно, що раніше дітям ніхто про це не розповідав.
4. Допомога вчителям
У новому Положенні вказано, що психолог має консультувати та надавати психологічну допомогу всім учасникам освітнього процесу. А ще — робити таку собі психологічну експертизу: сприяти вчителям в опануванні та розробці інноваційних освітніх програм і технологій. Наскільки педагоги зможуть сприймати психолога як людину, що здатна допомогти з емоційним перенапруженням, професійним вигорянням тощо? Поки що невідомо. На Заході теж лише зараз підійшли впритул до створення так званих команд благополуччя.
У школах, де вчителів навчають, як зняти стрес і повноцінно відпочити за невеликий проміжок часу, де чимало ідей для поліпшення атмосфери (мотиватори, обмін компліментами, приємні сюрпризи один одному), позитивний ефект першими відчули учні. Їхні успіхи в навчанні значно поліпшилися. Може, слоган «Дітей мають навчати щасливі вчителі» приживеться і в українських школах?