Гай Анатолій Іванович

ГАЙ Анатолій Іванович (15.10.1952, с. Бірки) — письменник, член Національної спілки письменників України (1986), заслужений працівник культури України, лауреат літературної премії ім. І. С. Нечуя-Левицького. Закінчив факультет журналістики Київського ун¬ту (1974). Служив в Афганістані. Працю¬вав кореспондентом газет "Радянська Житомирщина" та "Київська правда". Голова Київського обласного творчого обєднання письменників  Національної спілки письменників України. Проживає в м. Білій Церкві Київської обл. Автор 14 прозових книг  для дітей і дорослих, в т.ч. збірок повістей та оповідань "Зажинки" (1979), "Хамаль — місяць весняний" (1984), "Сім струн райдуги" (1985), "Тиша над полігоном" (1986), “На тих афганських рубежах” (1991), “Чорна рота” (1995), “Вужик” (1998), “Палаючий перевал” (1999), “Блаженна Марія” (2002), “Біла Церква – Афганістан – Вічність” (2004)  та ін.