Символіка

 
З ІСТОРІЇ ГЕРАЛЬДИКИ І ПРАПОРНИЦТВА
НА ОЛЕКСАНДРІВЩИНІ 

Василь БІЛОШАПКА,

головний зберігач фондів

Олександрівського районного краєзнавчого музею,

член Українського геральдичного товариства

     

Важливими атрибутами ідентифікації тієї чи іншої території, організації (корпорації) чи особи є символи, до яких належать герб і прапор.

·        Символ (від грецького слова συμβολον  — знак, прикмета, ознака) — умов­не позначення будь-якого пред­мета, поняття або явища.

·        Символіка (від грецького слова συμβολικός — той, що передається зна­ком) — вираження ідей, понять або почуттів за допомогою умовних знаків — символів, сукупність символів.

·        Герб (від польского herb через німецьке Erbe — спадок, спадщина) – умовне зображення, символічний знак, що висловлює певні ідеї політичного і історичного характеру, природничі особливості або специфіку роду, особи чи організації, є символом і відмінним знаком території (держави, області, району, міста, села), організації (організації, підприємства, установи, фірми, галузі господарства) або окремого роду чи особи.

Герби складаються за певними правилами, прийнятими в даній країні в даний історичний період, і затверджуються спеціальним законодавчим актом.  

Обов’язковим і найважливішим елементом герба є щит, на якому розміщені певні символи.

На основі гербів можуть розроблятись і затверджуватись печатки.

Прапори вивчає геральдика.

·        Геральдика (від латинського  heraldus — глашатай, оповісник, герольд) розділ історичної науки (допоміжна історична дисципліна), що вивчає герби та їх історію, описує герби.

Геральдика вивчає особові (родові та окремих осіб), організаційні (організацій, установ, фірм) та територіальні (державні, адміністративні, міські) герби. 

·        Прапор (російське слово флаг походить від нідерландського слова vlag) – прикріплене до древка або шнурка полотнище встановлених розмірів і кольорів, часто із зображенням на ньому символів (герба або емблеми) і є одним із символів території, роду (особи) чи організації (корпорації).

Прапори розробляються за певними правилами, прийнятими в даній країні в даний історичний період, і затверджуються спеціальним законодавчим актом. Бувають прапори державні, територіальні, родові та організаційні (корпоративні). 

Прапори вивчає прапорництво або вексилологія.

·        Прапорництво (весилологія) – розділ історичної науки (допоміжна історична дисципліна), що вивчає прапори та їх історію, описує прапори.

Найважливішими символами держави є державні герб і прапор. Вони використовуються і на грошових знаках, орденах і медалях.

Історики вважають, герби і прапори походять від давніх культових символів – тотемів, що відігравали, ймовірно, і роль знаків власності. У слов’ян це були „межі” і „знамена”, у тюркських народів – „тамги”. Емблеми і символи міст, держав, окремих родів відомі вже у давньому Шумері (ІІІ тисячоліття до нашої ери), Єгипті, Греції та Римі.

Розповсюдженню гербів у середні віки сприяли лицарські турніри.

Мали свої знаки ремісники та їх окремі цехи.

 В Україні символи використовували в античних державах Північного Причорномор’я.

У часи Київської Русі був поширений знак тризуб, що слугував гербом князів Рюриковичів.

В середині ХІУ століття в Україні через поширення магдебурзького права (права на самоуправління в місті) з’явились перші герби.

Своєрідною є козацька символіка.

Побутувала в Україні й символіка тих держав і територій, у складі яких вона перебувала.

На Олександрівщині використовувалась і використовується як особова, так і територіальна та організаційна геральдика.
 

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГЕРАЛЬДИКА

НА ОЛЕКСАНДРІВЩИНІ

У XVIII - НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ

 

У нашому краї поширеними були герби тих держав  територій, до складу яких входила Олександрівщина.

У ХУІІІ столітті північна частина Олександрівщини була складовою частиною Київського воєводства, яке мало свій герб.
 
 
Герб Київського воєводства.
 

У ХІХ – на початку ХХ  століття північна частина Олександрівщини перебувала у складі Київської губернії. На її гербі, як і на гербі Києва зображено Архангела Михаїла.

 

 

Герб Київської губернії.  1856 р. 

 

Зображення герба губерній у другій половині ХІХ століття використовувалось і, наприклад, на знаках посадових осіб (волосного старшини, волосного судді, сільського старости тощо).



Знак сільського старости  Київської губернії. Друга половина ХІХ століття.


Більш дрібним підрозділом польського Київського воєводства а потім і російської Київської губернії були повіти.

У ХУІІІ столітті як територіальна символіка використовувались  герби тих міст, власникам яких підпорядковувались землі.

Північ Олександрівщини у цей час перебувала під юрисдикцією міст Чигирина і Медведівки.

 

 

 Герб Медведівки.

 

Містечко Медведівка отримало локаційний привілей у 1589 році і магдебурзьке право у 1592 році. Коли у 1792 році містечку підтверджувались його права, то в кінці документа подано опис і зображення герба Медведівки: „поновлюємо стародавній герб, здавна вживаний, тобто: лук із натягнутою стрілою, над ними літера М”. На кольоровому  малюнку округлої форми у білому полі зображено коричневий лук, перев’язаний червоними стрічками. Тільки про літеру „М” чомусь забули.

 

 

 Герб Чигирина. 1852 р.

 

Свій герб місто Чигирин отримав у привілеї 1592 року, про що свідчить „Диплом”, датований 1792 роком, в якому підтверджене право міста на герб. У документі цитується привілей 1592 року, де описано герб і подається кольоровий малюнок герба у круглій рамці: тло біле, стріли коричневі.

У „височайше” затвердженому 26 грудня 1852 року гербі міста Чигирина збережено давнішу польську традицію. На міському гербі вгорі зображено герб київський, внизу – у срібному полі три стріли навхрест, вістрями вгору.

Такий герб використовувався на печатках різних урядових установ Чигиринського повіту у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Південна частина Кіровоградщини у ХІХ – на початку ХХ століття перебувала у складі Олександрійського повіту Херсонської губернії. Перший офіційний герб місту Олександрії був наданий в 1847 році. На гербі міста у нижній частині на зеленому тлі містилось зображення трьох серпів – символів хліборобської праці.

 

                 
                     

 

                                                                Герб Херсонської губернії.                                                                Герб Олександрії. 1847 р.

 

 

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГЕРАЛЬДИКА

НА ОЛЕКСАНДРІВЩИНІ

У РОКИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ

 

 У роки радянської влади місцева територіальна символіка практично не розвивалась.

Під час театралізованого свята на честь 200-річчя Олександрівки 29 вересня 1985 року використовувалась емблема селища. Автор малюнку - Михайло Зименко. Ідея Василя Білошапки. Символіка не затверджувалась органами державної влади, а тільки усно погоджена з райкомом Компартії України.

 

 

 

СУЧАСНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГЕРАЛЬДИКА

НА КІРОВОГРАДЩИНІ

 

Місцева територіальна геральдика почала потужно розвиватись на Кіровоградщині  у 1990-х роках. Поштовх для розвитку символіки дало створення у 1996 році  обласного відділення Українського геральдичного товариства. Вже наступного року створено комісію обласної ради з питань впровадження символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів області.

В 1998 році затверджено герб і прапор Кіровоградської області. Кіровоградщина вперше отримала власну символіку. Її автори – Віталій Кривенко, Василь Сибірцев та Костянтин Шляховий.

 

СИМВОЛІКА КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ОПИС ГЕРБА

У червоному полі золотий степовий орел.

ОПИС ПРАПОРА

Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2 : з, що складається з двох вертикальних рівновеликих смуг: малинової та жовтої, на малиновій смузі - зображення жовтого орла, що складає 2/3 висоти полотнища.

ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ

Центральною фігурою герба Кіровоградщини є скіфський степовий орел — один з найдавніших (кін. VII поч. VI ст. до н.е.) зразків орлиної символіки, знайдених недалеко від м. Кіровограда при розкопках Мельгуновського кургану в 1763 році.

Зображення орла в геральдиці вважається символом мужності та великодушності, проникливості та справедливості, сили і влади. У дохристиянських уявленнях співвідноситься з небом і світлом (сонцем). У християнській символіці передає ідею вічності праведного життя. В обох випадках знак орла — емблема духовності. У скіфів орел був символом бога Папая, пов'язувався з культом батька, батьківської землі, батьківщини.

Він компонується в овал, що повторює модель всесвіту та вічного круговороту життя. Золотий орел у гербі Кіровоградщини символізує рідну землю, спадковість її від пращурів, духовне відродження нащадків.

В оздобленні щита — прямокутна синя хоругва з жовтим Тризубом, облямована по периметру жовтою лиштвою й охоплена декоративними гілками; щит обабіч обрамований золотим колоссям, знизу дубовим листям, перевитим синьою стрічкою, закріпленою знизу золотим сувоєм; на стрічці золотий девіз З ДОБРОМ ДО ЛЮДЕЙ.

Синя хоругва з жовтим державним Тризубом вказує на належність області до України. Золоте пшеничне колосся в оздобленні герба підкреслює багатство хліборобського краю, золоте дубове листя - могутність і витривалість.

Колористичне вирішення : синій, червоний (малиновий), золотий (жовтий) кольори підкреслюють давні козацькі традиції та багатство землі степової України.

У прапорі повторюються кольори та центральна фігура герба — степовий орел.

  

      

 

Герб і прапор Кіровоградської області.

 

На Кіровоградщині поступово почали створювати і затверджувати герби міст і районів, а також окремих сіл.

 

 

СУЧАСНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГЕРАЛЬДИКА

НА ОЛЕКСАНДРІВЩИНІ

 

Перші розробки проектів герба селища Олександрівки були здійснені у 1997 році. Два варіанта гербів були розроблені Валентиною Лисенко та Василем Білошапкою. З двох проектів найбільш сприйнятливим виявився герб, де основним символом став олень. Проект використано під час кількох Свят селищ Олександрівки. Проте, цей проект мав  певні вади і кіровоградські геральдисти, за порадами до яких звернулися олександрівці,  запропонували доопрацювати проект герба селища.
У 1999 році кіровоградський геральдист Костянтин Шляховий розробив кілька проектів  герба села Соснівки, а наступного року – села Букварки, які у 2002 році рекомендовані комісією обласної ради до затвердження. На жаль, ці герби до сих пір не затверджені сесіями сільських рад.
 
 
 
Проект герба і прапора Соснівки. 
 
 
 
Проект герба і прапора Букварки.
 
Тим часом, 3 жовтня 1997 року виконком Олександрівської селищної ради оголосив конкурс на розробку символіки селища. Більшість проектів, представлених на конкурс, не відповідали правилам геральдики. Результати конкурсу так і не були оголошені. Вирішено було повернутись до доопрацювання проекту, запропонованого Валентиною Лисенко та Василем Білошапкою. Проект був доопрацьований і 8 лютого 2001 року затверджений сесією селищної ради. Вперше на Олександрівщині була офіційно запроваджена власна територіальна символіка.
 

СИМВОЛІКА СМТ ОЛЕКСАНДРІВКА

 

ОПИС ГЕРБА

У зеленому полі золотий олень, над ним срібна нитяна хвиляста балка.

ОПИС ПРАПОРА

Квадратне зелене полотнище, на якому стоїть жовтий олень, повернутий до древка, над ним біла хвиляста горизонтальна смуга; співвідношення ширин кольорових частин - 3:1:17 (зелена, біла, зелена).

 

    
 

Герб і прапор смт Олександрівки.

 

ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ

За народним переказом назва селища походить від імені першого поселенця Олександра. Це ім'я грецького походження і означає: мужній оборонець, захисник людей. Мужнього, благородного захисника символізує олень. Олені водяться поблизу Олександрівни. Олень миролюбива тварина, що захищаючись, здатна вчинити опір будь-якому ворогові. Ця риса характеру притаманна і олександрівцям. Срібна нитяна балка означає річку Тясмин, що перетинає селище на півночі.

Зелений колір символізує надію, радість і достаток. Золото — справедливість, великодушність, багатство. На прапорі повторюються кольори та фігури герба.

 

У 2000 році ці ж автори взялись за розробку символіки Олександрівського району. На заключному етапі до них приєдналась і художниця Інна Лисенко. Василь  Білошапка, Валентина та Інна Лисенки і стали авторами герба і прапора Олександрівського району, затвердженого сесією районної ради 24 квітня 2001 року.

 

СИМВОЛІКА ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО РАЙОНУ

 

ОПИС ГЕРБА

У верхньому зеленому полі зубчасто перетятого щита срібна голова оленя, в нижньому золотому полі - два сині, з червоними руків'ями донизу, серпи, повернуті лезами один до одного.

ОПИС ПРАПОРА

Прямокутне полотнище, зі співвідношеннями сторін 2:3, розділене вертикально на дві рівновеликі частини зеленого (від древка) та жовтого кольорів, у зеленій половині біла голова оленя.

 

                                                
       
                                                                                                                                Герб і прапор Олександрівського району.

 

ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ

Щит перетятий на дві частини, бо територія району завжди перетиналася кордоном. Тут межує лісостеп зі степом, знаходилася межа найбільшого в Європі Дніпровського зледеніння, лежали кордони Київської Русі і Дикого Поля, Польщі і Кримського ханства, Польщі і Росії, Київщини та Херсонщини. Район сформовано з територій Олександрівського та Єлисаветградківського районів.

Срібна голова оленя відображає назву району, що походить від назви адміністративного центру Олександрівки, яка у своєму гербі має фігуру оленя. Серпи, символи хліборобської праці, були зображені на гербі Олександрійського повіту, до якого колись належала південна частина району.

Щит увінчано короною, зубці якої утворені калиновими ягодами та листям. Щит прикрашений пшеничним колоссям, головками соняшнику, дубовим листям, які обвиває синя стрічка із золотим девізом ГУРТОМ ДО ЗАГАЛЬНОГО ДОБРА.

Усі елементи корони та декоративного оздоблення взяті з флори Олександрівщини і свідчать про багатство рослинного світу краю. У прапорі повторюється основний колір герба та голова оленя, що є головною фігурою герба.

 

 На Олександрівщині почали розробляти символіку сіл. У 2002 році обласна комісія рекомендувала до затвердження герби і прапори сіл Бірки, Триліси та Антонівка, розроблені членом Українського геральдичного товариства Василем Білошапкою художницею Валентиною Лисенко, проект символіки села Красносілки, запропонований Василем Білошапкою.

Сесія Триліської сільської ради 8 квітня 2002 року затвердила герби і прапори сіл Триліси та Антонівка.

 

СИМВОЛІКА СЕЛА ТРИЛІСИ

 

ОПИС ГЕРБА

У зеленому полі золотий вилоподібний хрест, оточений трьома золотими дубовими листками.

ОПИС   ПРАПОРА

Зелене квадратне полотнище з жовтим вилоподібним хрестом раменами і трьома жовтими дубовими листками.

 

                                          
 

Герб і прапор Триліс.

 

ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ

Три золоті дубові листки у зеленому полі, розділеному натроє золотим вилоподібним хрестом, пояснюють назву села Триліси, яке було засноване в оточенні лісу з трьох сторін (три ліси).

Колористичне вирішення символізує багатство, щедрість рідної землі, волю, радість, надію. Символіка прапора відповідна гербовій, але більш лаконічна.

 

СИМВОЛІКА СЕЛА АНТОНІВКА

 

ОПИС ГЕРБА

У синьому полі золотий укорочений лапчастий хрест Святого Антонія розтинає золоту трипроменеву зірку на три промені.

ОПИС ПРАПОРА

Синє квадратне полотнище з жовтою гербовою емблемою.

 

     
 

Герб і прапор Антонівки.

 

ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ

Хрест святого Антонія символізує небесного покровителя засновника села Антона Врублевського. Повага до святого Антонія відображається в гербі золотом — символом шани та синьою барвою — символом слави.

Розтин хрестом трипроменевої зірки утворює літеру А, що робить герб промовистим.

У прапорі використані відповідні гербовим кольори та гербова емблема.

 

У 2002 році затверджені герб і прапор села Бовтишки, створені Василем Білошапкою.

 

СИМВОЛІКА СЕЛА БОВТИШКА

 

ОПИС ГЕРБА

У червоному полі верхньої і середньої частини щита – срібний лебідь, що злітає, з золотими дзьобом і лапою. Під ним – срібна хвиляста нитяна балка. В нижній частині в синьому полі – срібна риба.

ОПИС ПРАПОРА

Червоне квадратне полотнище, в центрі якого білий лебідь, що злітає із золотим дзьобом і лапою.

 

   
  
 

Герб і прапор Бовтишки.

 

ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ

У селі Бовтишці був розташований маєток дворян Раєвських. На гербі власників села – зображення лебедя. Лебеді гніздяться або зупиняються під час перельотів на річці Бовтиші (Бовтишці), що протікає через село Бовтишку.

Срібна нитяна балка символізує річку Бовтиш (Бовтишку).

В селі займаються розведенням риби, тому зображення риби (коропа) потрапило на герб.

 

У 2006 році сесія Красносілківської сільської ради затвердила символіку села Красносілки, автором якої є Василь Білошапка.

 

СИМВОЛІКА СЕЛА КРАСНОСІЛКА

 

ОПИС ГЕРБА

У золотому полі коричневий вітряк. Зелена база з перехрещеними, вістрям угору шаблями закінчена срібною хвилястою  балкою. 

ОПИС ПРАПОРА

Квадратне полотнище із двома вертикальними смугами жовтого й червоного кольору. У верхній  частині жовтої половини прапора – коричневий вітряк.


     


Герб і прапор Красносілки.


ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ

Герб села Красносілки увінчаний снопом жита-пшениці, перев’язаний тугим перевеслом, указує на те, що село займалося й займається хліборобською справою. На жовтому полі  – млин-вітряк, який нагадує про те, що село не тільки вирощувало хліб, а й займалося переробкою зерна на борошно. До революції (за документами, станом на 1 січня 1900 року) на території Красносілки  діяло 30 вітряних млинів.

На зеленому полі дві перехрещені шаблі означають, що село – козацького походження. У його західній частині в свій час знаходилось козацьке укріплення, яке в народі називають Замчищем. Звідси козаки робили сміливі напади на турків і татар. Місцезнаходження Замчища козаки і місцеві жителі тримали в суворій таємниці. Та знайшовся зрадник, який за золоту статуетку  „Козак на коні“ видав таємницю козацького укріплення. Після того вороги напали на Замчище і зруйнували його. Та поселення не зникло. Воно одержало в народі назву Ташлицька слобода, в якій продовжували жити люди, народжувати дітей, ростити хліб...

Зелене поле за його формою означає не тільки те, що млини ставили на підвищеній місцевості, а й символізує кургани невідомого походження, яких на сході й заході, за селом, знаходилось на менше п'яти. Уцілів один. Усі інші були розорані плугами, лиш помітні пагорби залишились на полях.

Срібна хвиляста балка символізує річку Сухий Ташлик, яка з півдня на північ розділяє село навпіл.

Застосовані в гербі кольори означають: жовтий – багатство, справедливість, великодушність; зелений – свободу, достаток та надію; срібний –  стихію води; червоний –  хоробрість, мужність і безстрашність.

На прапорі села у жовтому полі (від древка) застосована основна фігура герба – вітряк. Використано на прапорі й червоний колір – символ мужності не одного покоління жителів села.

  

Наприкінці 2006 року сесія Бірківської сільської ради розглянула питання про символіку села, розроблену Василем Білошапкою. Вирішено було проект взяти за основу і після доопрацювання затвердити його, що і було зроблено в січні 2007 року.

 

СИМВОЛІКА СЕЛА БІРКИ

 

ОПИС ГЕРБА

У золотому полі дев'ять зелених сосен у апданк (поєднання двох укорочених крокв) супроводжуються вгорі пурпуровим козацьким хрестом.

ОПИС ПРАПОРА

Жовте квадратне полотнище із зеленим апданком.


       

Герб і прапор Бірок. 


ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ

Бірки в середині XVII ст. належали гетьману Богдану Хмельницькому, герб якого (апданк) покладений в основу символіки села. Компонування гербової емблеми із соснових дерев пояснює походження назви села, символізує дві його частини, що колись були окремими селами.

Золото в гербі підкреслює велич історичної постаті славетного власника Бірок, пурпурова барва — його верховенство в Україні, зелена — радість здійснених надій на державну незалежність.

Прапор у більш лаконічній формі репрезентує гербову ідею.

 

 18 лютого 2011 р. п'ята сесія Цвітненської сільської ради шостого скликання затвердила символіку села Цвітне. Автор герба і прапора - Василь Білошапка.

 

СИМВОЛІКА СЕЛА ЦВІТНЕ

 

ОПИС ГЕРБА

У главі синього кольору - три геральдичні срібні троянди. У нижній, червоній частині - горщик срібного кольору.

 

ОПИС ПРАПОРА

Квадратне полотнище третину якого, від древка, займають вертикально розташовані геральдичні троянди, а дві третини - червого кольору. 

 

            

  Герб і прапор Цвітного.

 

ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ

Горщик символізує той факт, що жителі села до недавнього часу займались гончарством. Три троянди відображають красу природи села і пояснюють його назву - Цвітне - квітучий край.

Червоний колір означає хоробрість, мужність і безстрашність, яку виявили жителі села з козацьких часів, синій - духовність та вірність, срібло є символом шляхетності, чистоти та бездоганності.

 

Нині розробдені проекти символіки сіл Івангород, Розумівка та Любомирка.

 

 ОРГАНІЗАЦІЙНА ГЕРАЛЬДИКА

НА ОЛЕКСАНДРІВЩИНІ

 
Організаційна геральдика  у краї починає запроваджуватись у наш час.  

Піонером у цій справі стала Олександрівська загальноосвітня школа № 3, де затверджені власні герб і прапор. Автором символіки школи є Інна Лисенко.

 

 
Герб і прапор Олександрівської загальноосвітньої школи № 3.

 

Розроблено також герб Олександрівського районного краєзнавчого музею.
 

Використані джерела та  література

 

Гречило А. Затвердження гербів міст Правобережної України в 1791-92 рр. – Київ – Львів, 1997.

Гречило А. Українська міська геральдика. – Київ – Львів, 1998.

Драчук В. С. Рассказывает геральдика. – М., 1977.

Кузик Б. М., Білошапка В. В. Головківка – серце Холодного Яру. – Чигирин, 2004. 

Кузик Б. М., Білошапка В. В. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України. У 2-х томах. – Дніпропетровськ, 2005.

Кузик Б. М., Білошапка В. В. Олександрівський меридіан: люди, події, час. – Київ, 2003.

Кузик Б. М., Білошапка В. В. У плині часу. Енциклопедія Олександрівщини. – Київ, 2002.

Кузик Б. М., Литвин Л. І. До цілющих джерел рідної землі. – Дніпропетровськ, 2006.

Кузик Б. М., Литвин Л. І. Олександрівські університети. – Олександрія, 2004.

Матеріали Головного архіву давніх актів у Варшаві.

Матеріали Олександрівського районного краєзнавчого музею.

Панченко В. Міські та містечкові герби України. – К., 2000.

Особистий архів Білошапки Василя.

Символіка адміністративних районів та міст обласного значення Кіровоградщини. – Кіровоград, 2004.

Символіка Кіровоградщини. – Кіровоград, 2002.

Соболева Н. А. Российская городская и областная геральдика. – М., 1981.

Стародубцев Н. Иллюстрированный словарь по геральдике. – Донецк, 1996.

Чернецький Є. Білоцерківський замок: фортифікація, система охорони та події до 1648. – Біла Церква, 2003.

Comments