ПОДІЇ‎ > ‎

Події-2010

ГІСТЬ З МОСКВИ

       16 жовтня 2010 року кімнату-музей Л. М. Мацієвича – філію Олександрівського районного краєзнавчого музею відвідав заступник керівника – начальник Управління із збереження культурних цінностей Федеральної служби з нагляду за дотриманням законодавства в області охорони культурної спадщини, заступник голови Кіровоградського земляцтва «Єлисаветград», лауреат Кіровоградської обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова Віктор Васильович Петраков. Метою його приїзду до Олександрівки була передачамузею копій документів про Л. М. Мацієвича, що зберігаються в російських приватних зібраннях та архівах. 
        Гість з Москви оглянув експозицію музею, зробив запис у книзі відгуків. 
        Віктор Петраков – один з авторів проекту поштової листівки, випущеної у Санкт-Петербурзі до 100-річчя з дня трагічної загибелі Левка Мацієвича. Він досліджує життя і діяльність видатного уродженця Олександрівки.
 

В РАМКАХ МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ 
ПРЕДСТАВИВ У КІРОВОГРАДІ ДОПОВІДЬ І ВИСТАВКУ

               27-28 вересня 2010 року в Кіровоградській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Д. І.
Чижевського відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Миротворче значення бібліотеки у формуванні толерантності і духовності суспільства». На ній були представлені доповіді відповідної тематики бібліотекарів, науковців, письменників, представників громадськості з України, Польщі, США. 27 жовтня на конференції з повідомленням «Питання толерантності у роботі олександрівських краєзнавців» виступив головний зберігач фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею, голова ради ГО «Олександрівська районна спілка краєзнавців» Василь Білошапка.
                 28 вересня у рамках конференції у відділі мистецтв проведено презентацію виставки картин заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України Тамари Гордової. Виставка підготовлена Олександрівським районним краєзнавчим музеєм. На презентації виступили заступник директора з основної роботи Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського Оксана Ткаченко, завідуюча відділом мистецтв цієї бібліотеки Світлана Ушакова, головний зберігач фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею Василь Білошапка, художниця Тамара Гордова. Потім Тамара Гордова провела екскурсію. Виставка в обласній бібліотеці – друга за останні два роки акція, здійснена в результаті 
співпраці музею і бібліотеки.
 
    



НА ЧЕСТЬ ВИДАТНОГО ЗЕМЛЯКА

 
ОЛЕКСАНДРІВКА ВПЕРШЕ В СВОЇЙ ІСТОРІЇ
ПРИЙМАЛА МІЖНАРОДНУ НАУКОВО-ПРАКТИЧНУ КОНФЕРЕНЦІЮ

  7 жовтня нинішнього року виповнилось 100-річчя з дня трагічної загибелі видатного інженера,
першого українського авіатора, українського політичного діяча, уродженця смт Олександрівки Левка Макаровича Мацієвича. З цієї нагоди
24 вересня у приміщенні Олександрівської дитячої музичної школи відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Левко Мацієвич: видатний конструктор, авіатор, український політичний діяч». Її організатори –  Олександрівська районна державна адміністрація, Олександрівська районна рада, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, Кіровоградська обласна організація Національної  спілки краєзнавців України, громадська організація «Земляцтво Олександрівщини», Олександрівський районний краєзнавчий музей, громадська організація «Олександрівська районна спілка краєзнавців». На конференції побували  науковці, вчителі, краєзнавці, музейні і бібліотечні  працівники, студенти, курсанти, дослідники тематики конференції, представники влади і громадськості з Санкт-Петербурга, Харкова, Києва, Кіровограда, Олександрівки, серед яких виконавчий директор Міжнародного
благодійного фонду відродження Києво-Могилянської академії,
член Національної спілки письменників України Володимир Кобзар, голова Олександрівської районної ради Станіслав Степанов, селищний голова Олександрівки Костянтин Данов, начальник відділу освіти Олександрівської райдержадміністрації Федір Шаповал. На конференції була присутня ціла делегація викладачів і курсантів Державної льотної академії України, у складі якої були громадяни України, Туркменістану та Екваторіальної Гвінеї.

Вела зібрання заступник голови Олександрівської райдержадміністрації, магістр державного управління Лариса Нечепоренко. Вітання учасникам конференції виголосили голова Олександрівської райдержадміністрації Валерій Авксентьєв, голова правління громадської організації «Земляцтво Олександрівщини» Юрій Зелінський,  член правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України, завідуючий науково-методичним відділом із забезпечення розвитку музеїв області Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Олександр Кротов, ректор Державної льотної академії України, професор, кандидат технічних наук Сергій Неділько, доцент Державної льотної академії України, кандидат історичних наук Ірина Романько.

З доповіддю «Політична діяльність Левка Мацієвича» виступив професор Національного

університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, член Національної спілки письменників України Володимир Панченко (м. Київ). «Левко Мацієвич – непересічна постать вітчизняної історії» – назва доповіді, яку виголосив головний зберігач фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею, почесний член Національної спілки краєзнавців України, голова ради ГО «Олександрівська районна спілка краєзнавців» Василь Білошапка (смт Олександрівка).

Заступник директора музею Державної льотної академії України (м. Кіровоград) Борис Чижов висвітлив тему «Левко Мацієвич і Кіровоград».

Представник української громади Санкт-Петербургу і Ленінградської області, дослідник життя і діяльності Л. М. Мацієвича Леонід Брайко (м. Тихвін Ленінградської області, Російська Федерація) говорив про петербурзький період життя і діяльності Левка Мацієвича.

Тему «Образ Левка Мацієвича в образотворчому мистецтві» висвітлила    студентка Харківської академії дизайну та мистецтва, член Спілки художників Росії, член Ростовської міської української національно-культурної автономії (м. Харків) Неллі Кірман. Цю доповідь вона підготовила разом з старшим викладачем Південного федерального університету, членом Спілки художників Росії, заступником голови  ради Ростовської міської української національно-
культурної автономі
ї (м. Ростов-на-Дону, Російська Федерація) Віктором Кірманом. 

Про використання матеріалів про життя і діяльність Левка Мацієвича у навчально-виховному процесі на конференції говорила директор Олександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3, здобувач кафедри педагогіки і психології Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, член Національної спілки краєзнавців України Людмила Литвин.

Завідуюча відділом краєзнавства Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського,  член Національної спілки краєзнавців України (м. Кіровоград) Тетяна Макарова підготувала повідомлення «Бібліографія видань про Л. М. Мацієвича у фондах Кіровоградської обласної універсальної бібліотеки ім. Д. І. Чижевського».

Заочним учасником конференції був начальник Управління із  збереження культурних цінностей Федеральної служби з нагляду за дотриманням законодавства в області охорони культурної спадщини, лауреат Кіровоградської обласної краєзнавчої премії ім. В. Ястребова Віктор Петраков (м. Москва, Російська Федерація). Через службову зайнятість він не зміг прибути на конференцію. Однак, кожен учасник і гість конференції отримав поштову листівку про Л. М. Мацієвича, одним з авторів проекту якої був Віктор Петраков. Ця листівка була презентована на конференції. Віктор Петраков, який у день проведення конференції перебував у Санкт-Петербурзі, від імені учасників

конференції поклав квіти на могилу Л. М. Мацієвича.

Письмові вітання учасникам конференції надіслали голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України Ю. Савчук (м. Київ), голова Кіровоградського земляцтва «Єлисаветград», льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу В. Горбатко та заступник голови Кіровоградського земляцтва «Єлисаветград», лауреат Кіровоградської обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова В. Петраков (м. Москва), голова ради Української національно-культурної автономії Санкт-Петербургу, професор В. Темза (м. Санки-Петербург), голова ради Ростовської міської національно-культурної автономії В. Макарчук (м. Ростов-на-Дону).

За вагомий внесок в збереження та популяризацію української авіаційної слави, формування впливового підґрунтя виховання найкращих ідеалів молодої генерації України почесною грамотою Державної льотної академії України нагороджені голова Олександрівської районної ради Станіслав Степанов, заступник голови Олександрівської райдержадміністрації Лариса Нечепоренко, директор Олександрівського районного краєзнавчого музею Інна Шулик, головний зберігач фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею Василь Білошапка. Нагороду вручив ректор Державної льотної академії України Сергій Неділько. Подяку Кіровоградської обласної організації Національної спілки краєзнавців України за вагомий внесок в організацію конференції голові Олександрівської райдержадміністрації Валерію Авксентьєву вручив член правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олександр Кротов.

Потім учасники конференції вирушили до будинку, де народився Левко Мацієвич, і поклали корзину живих квітів до меморіальної дошки на його честь, сфотографувались. Гості оглянули кімнату-музей Л. М. Мацієвича – філіал Олександрівського районного краєзнавчого музею, де оформлено ще одну експозиційну кімнату. Екскурсію їм провів головний зберігач фондів музею Василь Білошапка.

У ході конференції досягнуто домовленостей про подальшу співпрацю всіх зацікавлених сторін у справі вшанування пам’яті Левка Мацієвича. Державна льотна академія України вирішила взяти шефство над кімнатою-музеєм Левка Мацієвича в Олександрівці. Головний навчальний заклад цивільних авіаторів також мав би за честь носити ім’я першого українського авіатора. Будуть докладатись зусилля, щоб з’явились пам’ятники або пам’ятні знаки на честь славного земляка в Кіровограді та Олександрівці. Наступну конференцію, присвячену життю і діяльності Левка Мацієвича, вирішено провести в Кіровограді.  

 

Лариса Нечепоренко відкриває конференцію.
 
 Вітання Валерія Авксентьєва.

Вітання Юрія Зелінського.


Вітання Олександра Кротова.


Олександр Кротов вручає подяку Кіровоградської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України Валерію Авксентьєву.


Вітання Сергія Неділька.


Сергій Неділько вручає грамоту Національної льотної академії України Неллі Кірман.


 Вітання Ірини Романько.


 Учасники та гості конференції.


Учасники та гості конференції.


               Учасники та гості конференції.

Учасники та гості конференції.


Доповідь Володимира Панченка.


Виступ Бориса Чижова.


Виступ Леоніда Брайка.


Виступ Неллі Кірман.


Президія конференції.


Виступ Людмили Литвин.


Виступ Тетяни Макарової.


Учасники та гості конференції йдуть в кімнату-музей Левка Мацієвича.


Квіти від учасників конференції

були покладені до меморіальної дошки на честь Левка Мацієвича.


Фото на пам'ять біля будинку, де народився Левко Мацієвич.


Учасники та гості конференції у кімнаті-музеї Левка Мацієвича.


Екскурсія для учасників та гостей конференції у кімнаті-музеї Левка Мацієвича.


Вітання учасникам та гостям конференції від Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (м. Київ).


Вітання Кіровоградського земляцтва «Єлисаветград» (м. Москва).


Подяка Української національно-культурної автономії Санкт-Петербургу.


Вітання Ростовської міської національно-культурної автономії (м. Ростов-на-Дону).




























Поштова листівка про Левка Мацієвича, що випущена в Санкт-Петербурзі.



 
Публікація про конференцію в Олександрівській районній газеті «Вперед»

за 28 вересня 2010 року.



Публікація про конференцію в Кіровоградській газеті "Ведомости" за 1 жовтня 2010 року.


ПРО ЦЮ ПОДІЮ ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


 

РОБОТИ З ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО 

РАЙОННОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ 

ТЕЖ ПРЕДСТАВЛЕНІ НА ОБЛАСНІЙ ВИСТАВЦІ 

НАРОДНИХ МАЙСТРІВ КІРОВОГРАДЩИНИ

18 червня 2010 року в Кіровоградському обласному художньому музеї відбулося відкриття обласної виставки робіт декоративно-ужиткового мистецтва з метою сприяння створенню Кіровоградського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України. 

Спілка майстрів народного мистецтва України була створена в 1990 році з метою збереження декоративно-ужиткової спадщини та підтримки  подальшого розвитку народного мистецтва.  З 1990 до 2004 року очолював її народний художник України Прядка Володимир Михайлович. Зараз він працює над відродженням українського національного килима. З 2004 року Головою Національної спілки майстрів народного мистецтва України є заслужений діяч мистецтв України, майстер художньої обробки деревини, дослідник народного мистецтва, лексикограф Шевченко Євген Ігорович.

Спілка опікується розвитком усіх видів і жанрів народного мистецтва нашої Батьківщини. Серед напрямків діяльності цієї організації передбачена робота з виявлення майстрів традиційних видів ремесел та залучення їх до співпраці, організація виставок і свят народного мистецтва, увічнення пам’яті видатних народних майстрів, мистецтвознавців, сприяння професійному і моральному становленню творчої молоді.

Нині створено 21 обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

В рамках заходів по створенню осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України в

Кіровоградської області і проводиться обласна виставка народного мистецтва, яка організована за сприянням управління культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Більше 50 народних майстрів презентують свої чудові, яскраві, не схожі один на одного твори, від яких перехоплює подих і неможливо відвести погляд. Серед цих робіт і  глиняні  іграшки, що їх виготовила  школярка з села Триліси Олександрівського району Тетяни Гресь, надані для виставки Олександрівським районним краєзнавчим музеєм.

Також в фойє музею представлені рушники, килим, вишиті сорочки (ХІХ ст.)                       з фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, Олександрівського районного краєзнавчого музею та постійно діюча експозиція декоративно-ужиткового мистецтва з фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею.

       Кіровоградщина має багато талановитих майстрів, які можуть гідно представити наш регіон в Національній спілці майстрів народного мистецтва України. 






ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ 

НА ВИСТАВЦІ-ЯРМАРКУ "КІРОВОГРАДЩИНА. ТУРИЗМ 2010"

5-6 червня 2010 року в селі Карбівка Добровеличківського району Кіровоградської області відбулась обласна виставка-ярмарок «Кіровоградщина. Туризм 2010». Олександрівський район на виставці представляв Олександрівський районний краєзнавчий музей. Відвідувачам були представлені матеріали туристичні можливості нашого краю, зокрема, фотографії, буклети, книги, відеофільми про Олександрівщину, роботи наших народних умільців.

Спеціально до виставки управлінням культури і туризму Кіровоградської облдержадміністрації був виданий довідник «Сільський зелений туризм на Кіровоградщині», 

де включено матеріал про зелені садиби Миколи Шурапова з Бовтишки та Лідії Лисенко з Розумівка.

Побачила світ також «Туристична карта Кіровоградської області». На ній позначено і туристичний маршрут Олександрівським районом «Раєвські – династія героїв». Маршрут включає Розумівку (історико-архітектурний заповідник родини Раєвських, народний музей історії села Розумівка, Свято-Хрестовоздвиженську церкву- усипальню родини Раєвських), Бовтишку (будинок, де перебував штаб 2-го Українського фронту, яким командував маршал Радянського Союзу Іван Конєв, залишки приміщень колишнього маєтку родини Раєвських) та Олександрівку (Олександрівський 

районний краєзнавчий музей). Крім того, на маршруті «Природа  Кіровоградщини» передбачено відвідування орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Редьчине», що в Олександрівському районі. До карти додано значний довідковий матеріал, що включає відомості  про народний музей історії села Розумівка, Свято-Хрестовоздвиженську церкву-усипальню родини Раєвських, засоби розміщення та відпочинку, зелені садиби та музейні заклади Кіровоградщини.



                
 
               


ДІТИ ВІДПОЧИЛИ У ХОЛОДНОМУ ЯРУ

1 червня 2010 року з нагоди Міжнародного дня захисту дітей відділи культури і туризму та у справах сім’ї, молоді і спорту Олександрівської райдержадміністрації, які очолює  Юрій Яровий, організували туристичну поїздку для дітей соціально незахищених категорій з Олександрівки, Бірок, Несваткового, Нової Осоти, Старої Осоти і Поселянівки. Діти відвідали пам’ятні місця Холодного Яру: Мотронинський монастир, тисячолітній дуб Максима Залізняка, могилу жертв фашистського терору в селі Буда, «Склик», цілюще джерело «Живун». Екскурсійне обслуговування дітей здійснював головний зберігач фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею Василь Білошапка. Для дітей було влаштовано гарячий сніданок, зварено куліш, влаштовано спортивні ігри.















 
               

  

У ЛІТЕРАТУРНІЙ ВІТАЛЬНІ МУЗЕЮ -

ПОЕТЕСА НАТАЛІЯ КУПЧИНСЬКА

 
14 травня 2010 року в Олександрівському районному краєзнавчому музеї знову працювала літературна вітальня. Цього разу гостею вітальні була олександрівська поетеса Наталія Купчинська, яка у травні відзначила своє 55-річчя. Вступним словом роботу літературної вітальні відкрила директор музею Інна Шулик. Вона щиро поздоровила ювілярку, вручила їй живі квіти. Вела засідання літературної вітальні член Конгресу літераторів України та Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» Національної спілки письменників України, голова районного літературно-мистецького об’єднання «Крила»
 Оксана Шпирко. Засідання було побудовано у формі запитань-відповідей. Відповідаючи на запитання ведучої, Наталія Купчинська розповіла про свої поетичні уподобання, витоки творчості, прочитала нові вірші. Під час засідання використовувались фрагменти відеофільмів та аудіозаписи. Слово про ювілярку виголосили  члени районного літературно-мистецького «Крила» та обласного літературного об’єднання «Степ»  Світлана Тимко, Віра Андрущенко, Микола Коломієць, члени «Крил» Анатолій Борисенко та Віктор Шевченко. Останні виконали також пісні на слова Наталії Купчинської. Потім присутні оглянули виставку «Жінка-Осінь», присвячену 55-річчю нашої літераторки. Екскурсію виставкою провів завідуючий фондами Олександрівського районного краєзнавчого музею, член Конгресу

літераторів України, обласного літературного об’єднання «Степ» Національної спілки письменників України, районного літературно-мистецького об’єднання «Крила» Василь Білошапка. На виставці були представлені фотодокументи, книги та публікації Наталії Купчинської та публікації про поетесу. 
 
 
 
 
 
 

        

БІЛЯ ОЛЕКСАНДРІВКИ 

ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИЙ ЗНАК 

ЖЕРТВАМ ФАШИСТСЬКОГО ТЕРОРУ

23 квітня 2010 року в передмісті Олександрівки за цвинтарем відкрито пам'ятний знак жертвам фашистського терору. Там, де встановлено пам’ятний знак, у квітні 1942 року фашисти розстріляли близько 300 громадян єврейської національності. У жовтні 1943 року на цьому ж місті німецькі загарбники знищили ще багато мирних жителів – українців, росіян, циган. Це були жителі Олександрівського, Кам'янського, Чигиринського районів, які на той час входили до складу Олександрівського гебіткомісаріату.
На превеликий жаль, належним чином пам'ять жертв 

фашистського терору не була вшанована. Тому Олександрівська районна організації Національної спілки краєзнавців України висунула ініціативу про встановлення пам’ятного знаку на місці розстрілів мирного населення. Ініціативу районних краєзнавців підтримали районна рада організації ветеранів України та Олександрівська селищна рада.

Пам'ятний знак встановлено за кошти доброчинців.

  
                   
 
На мітингу з нагоди відкриття пам’ятного знаку виступили  члени ініціативної групи головний зберігач фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею, голова ради районної організації Національної спілки краєзнавців України Василь Білошапказаступник голови  ради Олександрівської районної організації Національної спілки  краєзнавців України Іван Петренко, Віра Шнапер. Вшанувати пам'ять невинних жертв фашизму прийшли заступник голови районної державної адміністрації Лариса Нечепоренко, заступник голови районної ради Анатолій Безпалий, Олександрівський селищний голова Костянтин Данов, Кам'янський міський голова Олександр Шамрай, школярі та вчителі Олександрівських загальноосвітніх шкіл, представники ЗМІ, ветеранської організації. Право відкриття пам’ятного знаку було надане Вірі Шнапер та Сергію Рулі. Пам'ять жертв фашизму присутні вшанували хвилиною мовчання і поклали віти до пам’ятного знака. 
 
      
 
 

ПАМ'ЯТАЮТЬ ЮНІ ПРО ПОДВИГ РОВЕСНИКІВ 

У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

В Олександрівській районній бібліотеці для дітей 20 квітня 2010 року відбулась читацька конференція по книзі нашого земляка письменника Дмитра Клюєнка «Хлопці з нашого села». Перед обговоренням книги про партизанський рух на Олександрівщині та автора книги Дмитра Клюєнка розповів головний зберігач фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею Василь Білошапка. Спогадами про події Великої Вітчизняної війни на Олександрівщині поділився ветеран Великої Вітчизняної війни Сергій Рула. Потім учні загальноосвітніх шкіл райцентру обговорили книгу Дмитра Клюєнка «Хлопці з нашого села», події якої відбуваються у нашому краї, а головними дійовими
особами є піонери-герої Ваня Коноваленко, Яша Матвієнко, Федя Шепель, Ваня Юрченко.

На завершення читацької конференції її учасники вшанували хвилиною мовчання пам'ять полеглих у Великій Вітчизняній війні. На заході прозвучали пісні про Велику Вітчизняну війну у виконанні Юрія Скорця під акомпанемент Миколи Сироти (Олександрівський районний будинок культури). 

До конференції була підготовлена книжкова виставка, в якій використані і фонди Олександрівського районного краєзнавчого музею.


           

 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
  
 

НЕ ЗАРОСТАЄ ПОЛИНОМ ЗАБУТТЯ 

СТЕЖКА ДО МОГИЛИ БОРЦІВ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ

Лісове урочище біля села Розумівка 17 квітня 2010 року зібрало гостей з багатьох областей України (від Донецька до Львова) та українців з Польщі. Вони приїхали, щоб вшанувати пам'ять холодноярського отамана Чорного Ворона (Миколи Скляра) та його бойових побратимів, які в жовтні 1920 року полягли смертю хоробрих у бою з більшовиками, виборюючи честь і волю України. На заході виступили Герой України, український державний діяч Левко Лук’яненко, письменник, голова історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль,  письменник, член історичного клубу «Холодний Яр», автор роману «Чорний Ворон» Василь Шкляр, голова Олександрівської районної ради Станіслав Степанов та багато інших учасників зібрання. Біля пам’ятного знаку виступили київські кобзарі. До пам’ятного знаку гості поклали вінки, квіти, поставили свічки. 

Серед учасників заходу були члени Національної спілки краєзнавців України головний зберігач фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею Василь Білошапка та заслужений працівник культури України Іван Петренко. 

Нагадаємо, що пам’ятний знак на могилі Чорного Ворона та його бойових побратимів був встановлений в році за ініціативою вище згаданих олександрівських 

краєзнавців у 2003 році на доброчинні кошти. 2006 року Олександрівською районною організацією Національної спілки краєзнавців України встановлено новий пам’ятний знак. Згодом історичний клуб "Холодний Яр" двічі на рік почав збирати в Розумівському лісі патріотів України, які вшановують память славних пращурів. 






               
 
              


 ВШАНУВАЛИ

АВТОРА КНИГ ПРО ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯНУ ВІЙНУ

В ОЛЕКСАНДРІВСЬКОМУ РАЙОННОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ ОРГАНІЗОВАНІ ЗАХОДИ, ПРИСВЯЧЕНІ 80-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, ВЧЕНОГО-ІСТОРИКА, АВТОРА КНИГ ПРО ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯНУ ВІЙНУ ДМИТРА МИКОЛАЙОВИЧА КЛЮЄНКА
ТА 65-РІЧЧЮ ПЕРЕМОГИ

           

На засіданні з цього приводу виступили директор музею Інна Шулик, головний хранитель фондів музею Василь Білошапка, директор районної бібліотеки для дітей Світлана Рула. Вони розповіли про життєвий, творчий і науковий шлях нашого земляка, познайомили з прозовими творами письменника «Хлопці з нашого села» та «Лісовичка», дія яких відбувається у роки Великої Вітчизняної війни на території Олександрівщини. Учасники зібрання, а це були учні 39-ї групи першого курсу Олександрівської філії Кіровоградського професійного ліцею побутового обслуговування населення на чолі з викладачем історії закладу Т. М. Жмур, оглянули виставку «Дмитро Клюєнко: письменник, історик, педагог, автор книг про подвиг нашого народу у Великій Вітчизняній війні» та експозицію музею, присвячену Великій Вітчизняній війні.                               

                Дмитро Миколайович Клюєнко народився 3 березня 1930 року в Родниківці. Він член Національної спілки письменників України, кандидат історичних наук. Закінчив Одеський університет (1960 р.), ВПШ при ЦК Компартії України (1965 р.). Працював у колгоспі, школі в Родниківці, в Єлизаветградківському райкомах комсомолу та КПУ, в Олександрівському райкомі КПУ, Кіровоградському обкомі КПУ. Був проректором Кіровоградського педагогічного інституту, викладачем Черкаського і Одеського обласних інститутів удосконалення вчителів. Лау­реат Кіровоградської обласної комсомольсь­кої літературної премії ім. Ю. Яновського. Дмитро Клюєнко - автор художніх та наукових книг: "Гартовані партією" (1973 р.), "Ступені мужності" (у співавторст­ві з В. Чабаненком, 1975), "Хлопці з на­шого села" (1979 р.), "В боях за визволення України" (1984 р.), "Лісовичка" (1985 р.), "Передчуття грози (1992 р.), "Слава солдатська" (1994 р.), "Повісті" (1998), "Невигадані історії", "Нариси з історії України” (у співавторстві з Л. Фурсенком, 1998 р.), "Повінь” (2002 р.). Нариси історика і письменника опубліковано у збір­никах "Прославлені у віках", "Діти-герої". Наукові статті Дмитра Клюєнка друкувались в «Українському історичному журналі», науково-популярні статті в багатьох газетах Кіровограда, Черкас та Одеси. Провідне місце у художній творчості та наукових дослідженнях Дмитра Клюєнка посідає тема Великої Вітчизняної війни.  



 

 


ВИСТАВКА ЖИВОПИСУ НЕЛЛІ КІРМАН 

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ - ОДИН З ОРГАНІЗАТОРІВ ВИСТАВКИ ЖИВОПИСУ МОЛОДОЇ ХУДОЖНИЦІ НЕЛЛІ КІРМАН, ЩО ВІДКРИЛАСЬ В РОСТОВСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ МУЗЕЇ КРАЄЗНАВСТВА (РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ) 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 


В Ростовському обласному музеї краєзнавства (Російська Федерація) за благословенням Архієпископа Ростовського і Черкаського Пантелеімона відкрита персональна виставка живопису Неллі Кірман, присвячена 130-річчю від дня народження мистецтвознавця, барона Миколи Врангеля. Її організували Міністерство культури Ростовської області, Ростовський обласний музей краєзнавства, Ростовське регіональне відділення Спілки художників Росії, Ростовська міська українська національно-культурна автономія, Ростовське відділення Всеросійського товариства охорони пам’ятників історії і культури (Російська Федерація) та Олександрівський районний краєзнавчий музей (Україна).

                Барон Микола Врангель
(1880-1915) народився в селі Головківці
Чигиринського повіту Київської  губернії, а дитячі роки провів у Ростові-на-Дону. В російському місті зберігся будинок Врангелів. 

Детальніше про життя і багатогранну діяльність Миколи Врангеля можна прочитати тут:

http://funeral-spb.narod.ru/necropols/nikolskoe/tombs/vrangel/vrangel.html

Як розповів головний зберігач фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею Василь Білошапка, працівники музею, досліджуючи історію Головківки, натрапили і на матеріали про відомого уродженця села Миколу Врангеля. Після контакту з ростовськими друзями народилась ідея провести заходи в пам'ять про цю людину, яка залишила помітний слід в історії мистецтвознавства та музейної справи. Першим кроком у реалізації планів стала виставка у Ростові-на-Дону.

            На відкритті
персональної виставки живопису Неллі Кірман, присвяченої 130-річчю від дня народження Миколи Врангеля, виступили голова Ростовського відділення Всеросійського товариства охорони пам’ятників історії і культури Олександр Кожин, заступник директора Ростовського обласного музею краєзнавства Ольга Литвиненко, кандидат мистецтвознавства Тетяна Лесневська, голова Донського церковно-історичного товариства ієрей Григорій Гридньов, заступник голови Ростовської міської української культурної автономії Андрій Шмалько, голова правління Ростовського регіональне відділення Спілки художників Росії Олег Ігнатов та художниця Неллі Кірман.

Детальніше про виставку розповідає кандидат мистецтвознавства Тетяна Лесневська:

– Неллі Кірман – молода талановита художниця, що виставляла свої роботи на багатьох художніх виставках. Виставка, присвячена 130-річчю від дня народження мистецтвознавця барона М. М. Врангеля, її своєрідний дебют у
Ростові-на-Дону, «проба пера», сміливий крок, на достатньо солідному майданчику культурного простору міста. Крок, що підкреслює цілеспрямовані і серйозні наміри, спрямовані в майбутнє творче життя і одночасно громадянську позицію автора, спрямовану, в даному випадку, на відродження незаконно забутого імені талановитого мистецтвознавця і збереження пам'ятника історії і архітектури загальноросійського масштабу – будинку баронів Врангелів.

Неллі народилася в творчій сім'ї художників, успішно закінчила факультет образотворчого мистецтва Південного федерального університету.  З раннього віку  її, ще дитячі  роботи, неодноразово експонувалися в різних міських виставках у Ростові-на-Дону, а підтримка близьких, розуміння і виховання в творчій обстановці, як правило, немало сприяють зростанню і становленню особи молодого художника. І, напевно, не дарма Неллі Кірман і далі продовжує своє навчання, осягає вищу школу художньої освіти в Харківській академії мистецтва і дизайну.

 Художниця любить працювати на пленері, здійснює творчі поїздки  Росією й Україною, а південні мотиви Криму збагачують і удосконалюють  палітру, колір і світло її творів.

Особливе місце в творчості художниці займають жанр пейзажу і натюрморту. У всіх творах, яскравих, насичених кольором і пронизаних світлом, художниця намагається відобразити і свій темперамент, і перші ознаки майстерності, здивування яскравою природою південного краю, відчуття простого і природного почуття до її історичної батьківщини, України – землі її предків. У кожній роботі присутній мажорний радісний настрій поетичної юної душі, насичена колірна гамма, сонячні живописні відблиски, що переносять глядача в яскравий сонячний і ліричний світ природи. Її пейзажні мотиви, історичні місця, натюрморти наповнені радістю буття, живим диханням природи, наповнюють і глядача поетичними асоціаціями, немов  запрошують у свій світ, що насичений теплотою, зворушливою первозданною наївністю і простотою.

Розглядаючи деякі роботи художниці в контексті професійної майстерності, не можна не відмітити деяку колірну вібрацію, а яскраво виражена структура живих пейзажів, при рухомому співвідношенні цілого і деталей деколи вносять деяку конструктивну жорсткість до композиційної структури робіт. Але при цьому в пейзажах і натюрмортах Неллі Кірман колір пластичний, а взаємодія кольорів  створює  соковиту вишукану палітру.

Експоновані на виставці роботи, що написані протягом кількох років, яскраво демонструють творче зростання юної художниці.

Творчий шлях Неллі Вікторівни тільки почався і при вимогливому відношенні до себе, працьовитості, цілісності і широті світогляду, їй вдасться зрозуміти не тільки сьогодення, але і прозріти майбутнє – відчути час.

Мета  виставки, звернути увагу громадськості і влади міста Ростова-на-Дону на проблему, пов'язану із збереженням будинку сім'ї Врангелів, цього унікальної як в історичному, так і в художньому плані архітектурної пам'ятки, свідчить про патріотизм юної художниці і зрілу

громадянську позицію. Будинок Врангелів дорогий Ростову, бо в нім росли два
прапраправнуки Ганнібала, які надалі стали видними патріотами Росії. Молодший – Микола Миколайович, талановитий історик мистецтва, організатор художніх виставок і блискучий літератор, а старший – Петро Миколайович, генерал, один з керівників білого руху.

 Персональна виставка сучасної художниці Неллі Кірман знаменна у вихровому потоці сучасного, стрімкого життя, що уражене  сьогодні всеосяжною духовною кризою.

 


МАЙСТЕР-КЛАС ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ ПИСАНКАРКИ

В ОЛЕКСАНДРІВСЬКОМУ РАЙОННОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ

ВЧИЛИ ВИГОТОВЛЯТИ УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПИСАНКИ І КРАПАНКИ

 

В Олександрівському районному краєзнавчому музеї з нагоди великого православного свята Воскресіння Господнього 31 березня 2010 року відбулось засідання клубу «Краєзнавець», що малу назву «Великодній сувенір». На ньому прозвучала розповідь директора музею Інни Шулик та головного зберігача фондів музею Василя Білошапки про символіку пасхальних яєць. Потім майстер-клас провела народна майстриня з Олександрівки Антоніна Штим. Вона розповіла і показала, як виготовляються українські народні писанки і крапанки, які інструменти і матеріали потрібні для цього. Далі  присутні (а це були учні Олександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1) під керівництвом майстрині самі навчились виготовити писанки і крапанки. 
Антоніна Штим працює в Олександрівському районному будинку культури і заочно навчається в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка. Декоративно-ужитковим мистецтвом займається 10 років. Працює з природними матеріали (тополиний пух, манка), володіє технікою воскового розпису. Вона дипломантка обласної виставки «Калиновий розмай» (2007 р.), обласного свята фольклору «Невичерпні джерела» (2005 р.), обласної виставки присвяченої 15-й річниці Незалежності України (2006 р.), учасниця всеукраїнської виставки в Національному музеї архітектури і побуту України в с. Пироговому біля Києва (2008 р.), обласної виставки в Кіровоградському обласному художньому музеї (2009 р.).
 
 
 


 
   
                
 
             

ЛІТЕРАТУРНА ПОДОРОЖ

З ПИСЬМЕННИКАМИ-ЗЕМЛЯКАМИ

          
    
      У рамках Всеукраїнського тижня дитячої книги 16 березня 2010 року юні читачі Олександрівської районної бібліотеки для дітей здійснили літературну подорож «Рідна земля і наші письменники-земляки». Гостями школярів стали члени районного літературно-мистецького об’єднання «Крила». Письменниці Оксана Шпирко, Світлана Тимко і Віра Андрущенко  розповіли про свою творчість, виконали власні поетичні чи прозові твори. Пісні на вірші письменників земляків прозвучали у виконанні композитора і співака Анатолія Борисенка. Головний зберігач фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею (теж член «Крил») розповів про історію літературного процесу на Олександрівщині, письменників-земляків. Серед школярів теж виявились поетичні таланти. Юні винесли на суд аудиторії свої перші проби пера.
  

                                     
 
 

ПІСНЯ НА ПОЛОТНІ

В ОЛЕКСАНДРІВСЬКОМУ РАЙОННОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ

ВПЕРШЕ НА КІРОВОГРАДЩИНІ

ВІДКРИТО ВИСТАВКУ ТВОРІВ

ЗАСЛУЖЕНОГО ХУДОЖНИКА УКРАЇНИ ТАМАРИ ГОРДОВОЇ

 
Її творами захоплювались у Луганську і Львові, Чернігові та Ужгороді, Черкасах і Тернополі, Варшаві і Москві, Санкт-Петербурзі і Гданську… Понад півтори сотні її полотен – декоративні розписи, тематичні панно, а також писанки - є власністю майже 30-ти українських музеїв від Заходу і до Сходу України. Твори заслуженого художника України Тамари Гордової знаходяться в приватних колекціях Великобританії, Болгарії, Німеччини, Ізраїлю, Канади, США, Франції, Молдови, Росії…  
 
Та вона мріяла про виставку на землі, де народилась. І ось мрія збулась: 12 березня 2010 року в Олександрівському районному краєзнавчому музеї вперше на Кіровоградщині відкрилась виставка картин заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України, уродженки села Цвітного, жительки міста Черкас Тамари Гордової з поетичною назвою  «Дивосвіт на полотні». Тут представлені 26 творів майстрині пера.  
Так-так! Саме пера, а не пензлю, бо декоративні панно художниця виконала пером. На полотні ожили казкові лебеді, жар-птиці, ворони, квіти... Картини так і палахкотять любов’ю, добром, вірністю, випромінюють неповторний національний колорит, навіяний цвітненською керамікою, бабусиними рушниками, розписами прадавніх селянських печей. Адже народилась Тамара Гордова у родині відомих народних майстрів – Марини і Федора Гордових. Батько працював у керамічній артілі технологом-художником.
На виставці експонуються незвичайні твори. Ці картини вона створила   у співдружності з черкаською поетесою Людмилою Тараненко за мотивами поетичних рядків. 
Описати твори художниці – справа безнадійна. Їх потрібно бачити, щоб доторкнутись до струн душі неперевершеного майстра. Про це говорили на відкритті виставки директор музею Інна Шулик, автор цих рядків, поетеса Оксана Шпирко, композитор Анатолій Борисенко. А потім слово надали Тамарі Гордовій. З великим хвилюванням провела вона екскурсію для земляків. Зачудовано слухали розповідь художниці наші письменники, композитори, художники, працівники культури, журналісти, всі, хто прийшов на зустріч із відомою землячкою. Завітав на виставку і голова районної ради Станіслав Степанов, який є давнім знайомим художниці.
Час пролетів непомітно і, навіть, після  закінчення церемонії відкриття перші відвідувачі виставки довго не розходились. Вони ділились один з одним враженнями від побаченого, почутого, спілкувались із художницею.
Тамара Гордова пообіцяла подарувати музею кілька картин і привезти в Олександрівку нові виставки своїх творів. Цього року художниця з нагоди Великодня незабаром покаже власні
писанки в унікальному музеї писанок на Іванофранківщині. Для тієї виставки вона зараз розмальовує яйця. Наступна ж виставка писанок Тамари Гордової пройде в Олександрівці. То буде через рік, а нині протягом місяця у жителів і гостей нашого краю є унікальна можливість побачити пісню на полотні, створену руками і серцем неповторної майстрині. Приходьте на виставку. Не пожалкуєте!
Працівники музею щиро вдячні родинам Шпирків, Кобилінських і Данових, які допомогли матеріально у справі організації унікальної виставки.
 
 




Василь БІЛОШАПКА,

головний зберігач фондів 

Олександрівського
районного краєзнавчого музею.
 
Фото
Анатолія
БАБИЧА,
Василя БІЛОШАПКИ
та Валентини ОДУД.
 
    
  
 
 
 














 
 



 ПРО МАЦІЄВИЧА З ЛЮБОВ'Ю

 ДО 100-РІЧЧЯ З ДНЯ ЗАГИБЕЛІ
СЛАВНОГО СИНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
ПОБАЧИЛА СВІТ КНИГА  "НЕБО ЛЕВКА МАЦІЄВИЧА"
 
У видавництві «ПУЛЬСАРИ» Національного університету «Києво-Могилянська академія» побачила світ книга письменника, доктора філологічних наук, професора Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимира Панченка «Небо Левка Мацієвича», присвячена життю і діяльності видатного уродженця Олександрівки. Упорядником ілюстрацій до видання став краєзнавець, завідуючий фондами Олександрівського районного краєзнавчого музею Василь Білошапка. При підготовці видання використані фонди кімнати-музею Левка Мацієвича – філіалу Олександрівського районного краєзнавчого музею, інших музеїв та архівів, фото із приватних зібрань.
Книга видана за сприяння громадської організації "Земляцтво Олександрівщини".
Талановитий вітчизняний корабельний інженер, льотчик, громадський діяч Левко Мацієвич народився у новорічний день 1877 року (13 січня – за новим стилем). Закінчив Харківський технологічний інститут (1901) і Миколаївську морську академію (1906). Брав участь у будівництві (в Севастополі) броненосця «Іоанн Златоуст». Займався питаннями теорії і практики авіації. Створив одні з перших у світі проекти авіаносця і гідролі¬така, багато проектів підводних човнів. Першим в Російській імперії підняв на літаку пасажирів у повітря, одним із перших здійснив нічні польоти. Загинув 7 жовтня 1910 року під час польоту, ставши першою жертвою російської авіації. Заснував (разом з іншими) Революційну українську партію (РУП) – першу політичну партію у Наддніпрянській Україні, що відстоювала ідеали незалежності України.
З ідеологічних міркувань ім’я Левка Мацієвича тривалий час замовчувалось. Книга «Небо Левка Мацієвича» - одна з перших спроб повернути з історичного забуття ім’я славного сина України.
Міжнародний благодійний фонд відродження Києво-Могилянської академії частину накладу передав у школи та бібліотеки Олександрівського району.
 
З книгою можна ознайомитись тут:

Небо Левка Мацієвича. Нарис. (читати онлайн)

Завантажити архіви:

Macievich_V_Panchenko_pdf.zip (формат: PDF; 13,3 МБ )

Nebo Lievka Matsyevicha - V Panchenko_fb2.zip (формат: FictionBook 2; 4,4 МБ )

 
Comments