Комунальний заклад київської обласної ради


КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ

АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ

   

 



Землі Київщини зберігають пам'ять про тисячоліття давньої історії, відтворюючи у місцевому масштабі чи не кожну із сторінок минулого України.

Де б ви не були, де б не подорожували - чи то берегами Дніпра, Десни, Росі,Тетерева, чи лісами Конча-Заспи, полями Бориспільщини, їхали по шосе Київ-Одеса - пам'ятки давно минулих тисячоліть є всюди.

Це стародавні городища і місця поселень, вік яких часом сягає 8000-2500 років, це і кургани, які почали  споруджувати понад 4500 роківтому, це і сховані у лісах таємничі "змійові вали".

 

Нині на Київщині зареєстровано близько 2000 пам'яток археології. Загальне ж число давніх поселень, поховань, городищ значно більша, тому кожного року відбуваються нові відкриття. 

Чимало пам'яток - стоянок відносяться до епохи останнього зледеніння, коли у краї полювали спочатку на мамонтів, а потім - на північних оленів. 

Реліктами давніх тундрових ландшафтів є порослі нині лісом піщані дюни, що їх можна побачити від Полісся до Обухівського району.

На вершинах цих пагорбів і нині можна знайти вироби із кременю,залишені давніми мисливцями. Дюни були гарним спостережним пунктом, до того ж відносно сухим місцем над болотистою рівниною. До берегів Дніпра та інших річок тяжіють поселення доби неоліту (VI-V тис. до н.е). Ця епоха представлена поселеннями і стоянками дніпро-донецької та культури ямково-гребінцевої кераміки. Це населення вже вміло не тільки полювати і рибалити, але й вирощувати хліб та мало домашніх тварин. На Київщині відомо понад 200 пам'яток трипільської культури - поселень, стоянок, могильників. Їх датують кінцем V - початком ІІІ тис. до н.е. На честь першовідкривача трипільської культури Вікентія Хвойки біля Київського обласного археологічного музею в  с. Трипілля відкрито пам'ятник. У м. Ржищів поставлено монумент на честь трипільської цивілізації. Він має вигляд "біноклеподібної" посудини.

 Бронзовий вік (ІІІ-ІІ тис. до н.е) представлено переважно похованнями під курганами. Вони зосереджені переважно у районах із степовими ландшафтами. Біля річок та озер відомі сліди поселень, а також грунтові могильники.

Від скіфського часу (VII-VI ст. до н.е) також залишилося чимало курганів, декотрі із яких досягали висоти 8-10 метрів. Вони давно розкопані археологами. Чимало курганів можна і сьогодні побачити вздовж доріг у Бориспільському, Переяслав-Хмельницькому, Кагарлицькому районах.

Ще височать могутні вали величезних фортець-городищ біля с. Хотів, Ходосівка та інших.

Знахідки рубежу нашої ери виявлено на місцях поселень зарубинецької  культури (ІІ ст. до н.е - ІІ ст. н.е). Збереглися і зарубинецькі городища, в тому числі біля с. Ходосівка та Трипілля (знаменита Дівич-Гора), села Гребені та ін. У валах цих фортець під час розкопок знайдено залізні вістря сарматських стріл  сліди нападів кочовиків на мешканців Подніпров'я, які сталися майже двадцять віків тому. Біля обласного музею можна побачити камінь з сарматськими тамгами, що о було встановлено, як вважають вчені, на знак розмежування земель між давніми племенами.

Особливо багато на території області поселень та могильників - всього понад 400 - черняхівської культури,  відкритої В. Хвойкою на початку

ХХ ст. Ці племена проживали у краї в ІІІ-IV ст. Слов'янська епоха (VII-IX ст.) відома завдяки розкопкам поселень та могильників, знахідкам на території окремих міст, які відомі вже із літописів. Збереглися курганні некрополі того часу, наприклад біля с. Стайки, Гребені і навіть на околиці Києва, у Корчуватому.

Багата київська земля слідами міст та фортець часів Русі. Самих літописних міст тут налічується чимало. Серед них Бориспіль, Вишгород, Витачів, Білгород, Василів, Іван (біля м. Ржищів), Переяслав, Треполь, Юр'їв (Біла Церква),Халеп (Халеп'я), Чучин (Щучинка) та інші.

На їх території збереглися рештки земляних укріплень, фундаменти церковних споруд, а подекуди ще стоять давні храми. Є також потужний культурний шар, досліджуючи  який археологи виявляють сліди давніх жител, майстерень, а то і скарби, сховані у хвилину небезпеки.

Особливою категорією старожитностей є система прикордонних укріплень Русі так звані "змійові вали", котрі простяглися на десятки кілометрів, прикриваючи шляхи до стольного Києва. Збереглися сліди трьох ліній таких укріплень, споруджені у часи правління наймогутніших київських князів.

Відомі на Київщині також старожитності XIV-XVIII ст. Це залишки замків, укріплень, сіл, хуторів, а також кладовища із кам’яними хрестами, які ще називають "козацькими".

В околицях сучасних міст і навіть сіл  можна знайти сліди бастіонних фортець та замків. Серед загублених в лісах укріплень - вали та редути, залишки прикордонної смуги, спорудженої на межі між Річчю Посполитою та Росією у  XVIII ст.

Щороку  на теренах області працюють археологічні експедиції, які досліджують сторінки давньої історії, а знахідки, зроблені під час розкопок поповнюють музейні експозиції.

Ознайомитися із археологічною спадщиною Київщини можна у Національному музеї історії України, Музеї археології Інституту археології НАН України, Київському обласному археологічному музеї, районних краєзнавчих музеях, заповідниках.

 

Київський обласний археологічний музей знаходиться в с. Трипілля, там, де близько тисячі років тому було засновано місто Треполь.

 

                 

 

КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ

с. Трипілля Обухівського району

вул. Героїв Трипілля, 12

тел. 04572 – 33 - 2-99

Працює з 9.00 до 17.00 без вихідних

 екскурсиї приймаються з 09.00 до 16.00

п`ятниця з 9.00 до 16.00 (екскурсії приймаються до 15.00)

субота - неділя з 10.00 до 16.00

екскурсії приймаються до 15.00


З 01 ЛЮТОГО 2016 РОКУ 

ВСТАНОВЛЕНА НОВА ВАРТІСТЬ ВХІДНИХ КВИТКІВ



Дорослі - 20 грн.

Студенти - 15 грн.

Діти віком до 17 років - 10 грн.

Пенсіонери - 10 грн.

Ветерани, учасники ВВв, учасники АТО - безкоштовно

Послуги екскурсовода:

- до десяти чоловік - 50 грн.

- до 20 чоловік - 65 грн.

Фотозйомка - 30 грн.

Відеозйомка - 35


НАДАЮТЬСЯ 

ТРАНСПОРТНІ ПОСЛУГИ ПО ПЕРЕВЕЗЕННЮ ЕКСКУРСІЙ


Електронна адреса музею

muztrypil@gmail.com