Відомі краяни


ТуТ вони живуть — поруч нас:

* Шелудченко Олександр Дмитрович.

ТуТ новобужани орденоносці війни та соціалізму

* Герої України → Момотенко Олександр Іванович
* Герої СРСР → Михайло Іларіонович Москаленко, Василь Феодосійович Цибулько, Мойсей Фроїмович Мар'яновський.
* Герої соціалістичної праці → Роман Микитович Кучеренко, Ганна Терентіївна Осадча, Ксенія Андріївна Курдіяш, Семен Тимофійович Повстян, Михайло Федорович Терехов, Борис Германович Мазіна, Михайло Ілліч Кузьо, Іван Микитович Фейчера, Олександр Гаврилович Рибак, Федора Костянтинівна Дуда, Ніна Лаврентіївна Пономар, Іван Семенович Дергачов.
* Військовики-орденоносці → Мигун Петро Семенович, Петро Оникійович Пащенко, Арон Шавельєвич Шифрін, Михайло Никифорович Пожидаєв, Євдокія Миколаївна Завалій.
* Орденоносці → Діана Федорівна Поліщук, Ніна Афанасіївна Усенко, Катерина Миколаївна Ситник.

ТуТ Новобужжя вшановує

  Народився 24 грудня 1876 році в містечку Новий Буг, тодішньої Херсонської губернії (помер †8 лютого 1940, Прага, Протекторат Богемії і Моравії) — український письменник, драматург та педагог.
  Псевдоніми і криптоніми: К. С, П. С, С. Т., С. Ч., П-л, С-ко, Ч-енко Ч., Черкасен, Аматор, Викторович С, Грицько Г., Дід, Киянин, Кіпчук Віктор, Педагог, Подолянин, Провінціал, Свій, Скептик, Спостережливий, Стах Петро, Стеценко К., Театрал, Тодосієнко С. та інші.
  Ім'я народного вчителя та письменника Спиридона Черкасенка у радянські часи було викреслене з літературного процесу й заборонене на території Україні від початку 20-х років. Його творчість дозволили вивчати тільки після проголошення незалежності України.


Народився 26 грудня, 1910року в місті Новий Буг, Миколаївська область (помер 17 липня 2002 року) — український поет, перекладач, теоретик літератури, доктор філологічних наук (1962), професор (1963). Член спілки письменників України (1934) фольклорист.
  На світлині зафіксовано учасників літературного вечора пам’яті письменника Анатоля Олійника в Борзні 25 листопада 1972 р. Сидять (зліва направо): Павло Усенко, Олег Олійник, Рахіма Бекназарова. Стоять: Зіновій Біленко, Валентин Речмедін, Станіслав Тельнюк, Степан Крижанівський (стоїть крайній справа)


* Андрій Степанович Крижанівський (2 січня 1936, Харків — 29 листопада 1989, Москва) — український письменник, гуморист, сатирик. Автор численних гуморесок та пародій, лауреат літературної премії Остапа Вишні (1989).
Син Степана Крижанівського вважав Новобужжя своїм родинним гніздом та навідувався час від часу туди.

Народився 2 квітня 1918 року в селі Шабельники на Чигиринщині — (†1977 року в Миколаєві) — українсько-радянський паисьменник, публіцист та журналіст. Дитинство і юність пройшли у Новобузькому районі на Миколаївщині.
   Закінчив військово-політичне училище, заочно закінчив Кременецький учительський інститут та факультет журналістики Київського університету. Працював журналістом, редактором районної газети "Новобузька правда", очаківської газети "Чорноморська зірка", директором Миколаївської студії телебачення. Обирався відповідальним секретарем Миколаївської організації письменників України.


* Анатолій Ластовецький (*7 лютого 1938, Баратівка — †27 травня 1979, Миколаїв) — український радянський поет. Працював у Миколаєві фельдшером.

фото Крондштатської газети http://krongazeta.com/

Народився в 1937 році в Новобузькому районі — російсько-український художник, графік, ілюстратор численних книжок для дітей та дорослих. Заслужений художник Росії.
Його за всіма параметрами можна зарахувати до класиків ілюстрації. Вам неодмінно доводилося тримати ці тонкі книжки 70-80х років в м'яких пошарпаних обкладинках, зі сторінок яких дивилися серйозні і смішні, розпатлані й неохайні, тямущі сільські хлопчаки й дівчатка. Розповіді Абрамова, Шолохова, Гаріна-Михайлівського прикрашали дивовижні малюнки, стримані і емоційні, строгі і зворушливі одночасно. Сучасна поліграфія розкрила талант художника в новому ракурсі. Чудові ілюстрації до творів Гоголя на величезних крейдованих сторінках наповнені кольором і життям.


* Надіїн Дмитро Пименович (* 21 жовтня 1907, с. Володимирівка Новобузького району Миколаївської області — † 1942) — український письменник, літературознавець, журналіст. Загинув на 2-й Світовій війні (детально місце поховання невідоме).

Народилася 30 березня 1930 року в селі Софіївка Новобузького району — українська поетеса-степовичка. Живе й творить в Олександрівці Вознесенського району.

Україно, молодій!
Пісня з Олександрівки лине понад Бугом.
Наше «Надвечір'я»- то душі краса.
Хочемо ще бути корисними людям,
Нам серця ще гріють молоді літа.

Краю вознесенський, соснами зелений,
Вабиш ти до себе сотнями надій.
Соняхи квітучі, пшениці налиті...
Україно-ненько, завжди молодій!


Федченко Василь Харлампійович 

Народився 22 березня 1907 році в місті Новий Буг,
Миколаївської області († 24 червня 1979, Луганськ) — український скульптор. Заслужений діяч мистецтв УРСР, нагороджений Національної премії України імені Тараса Шевченка.


* Яцко Іван Якович (*7 липня 1896, Новий Буг — †8 червня 1978, Одеса) — видатний учений-палеонтолог і геолог, професор, доктор геолого-мінералогічних наук. Був автором больше 300 наукових рабіт.

* Віталій Петрович Коваленко — доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Клименко Микола Васильович (народився в 1951 році в Новобузькому район) — український вчений, був проректором  Миколаївського національного університету, очільник кафедри фізики та астрономії. 

Народився 7 лютого 1938 року в селі Баратівка, що в Новобужжі — військовий льотчик 1-ого класу генерал-майор, учасник бойових дій в Афганістані, головний штурман – начальник штурманського управління авіації Командування Повітряних Сил Збройних Сил України. 
  Ось уже 33 роки служить в авіації генерал Кушнір. За його плечима – величезний льотний, включаючи бойовий, досвід, а на парадному кітелі – два ордени Червоної Зірки, орден Данила Галицького та близько 20 медалей і відзнак.




ТуТ загальниця

   Ще з давніх часів на території теперішнього Новобузького району мешкали люди (давні стоянки яких відносять до різних епох: епоха Палеоліту - 3 стоянки, епохи Мезоліту маємо 13 стоянок, а ще жили на наших теренах і в часи Бронзи і за часів Черняхівської культури... що вже говорити про послідуючі віки) Відтак, кожна епоха мала своїх визначальних особи-стостей, які проживали на наших теренах. На жаль, через об`ктивні історичні обставини (відсутність письмових згадок, руйнівні історичні квійськові кампанії, малозаселеність та степовий побут) до нас так і не дійшли згадки про тих людей (персонально). І лише мовчазні кургани стоять нам перед очима, нагадуючи про плин часу та минущість епох.
  Наразі, лише з кінця ІІ-го тисячоліття, а саме в епоху козаччинизі степових просторів почали систематично надходити інформаційні посили. А в часі російської експанії на теренах України та степу - почалося детальне освоєння степової смуги. І в історичних аналах збереглися згадки про тих сподвижників степу - в честь одних називали поселення, на честь других писалися відозви, а про інших ми дізнаємося з літератури чи усних переказів.
  А коли вже настала епоха економічних та соціальних зрушень (революцій) - то й в  Новобузькому районі почали розбудовувати інфраструктуру та економіку. А найуспішніші жителі району стали відомі в окрузі і поза її меж.
   Відтак і ми, в свою чергу, намагаємося зібрати всі доступні дані про кращих вихідців та мешканців Новобужжя. Аби послідуючі покоління розівчан гордилися своїми звитяжними предками і продовжували торувати їх шляхом - розбудови-розвитку Нового Бугу та району, творячи свій добробут та сімейне коло, во ім`я своєї родини та Батьківщини.