Постаті‎ > ‎

Сотник Яків Рябокінь-Розанів (1895-1935)


    Сотник Яків Рябокінь-Рогоза-Розанів, фото 1919 р. (Фото: За Державність. — Варшава. — 1935. — Ч. 5)


Наступна інформація подана з джерела: В. Єч. Сотник Яків Рябокінь-Рогоза (посмертні згадки)// Літопис Червоної Калини. – 1937. – Ч.7-8 – с. 36-37. 

Сотник Яків Рябокінь-Рогоза. 

Народився в 1896 р. в м. Цибулеві Липовецького пов. на Київщині, в заможній шляхецькій родині.

Вчився в Полтавській Дух. Семинарії, де його застала Велика Війна. Маючи нахил до військової служби виступає з останніх кляс та вступає до війська однорічним охотником у р. 1917 і того ж року, як старший «унтер-офіцер» - до 1-ої Української імені Гетьмана Богдана Хмельницького Військової піш. Школи. Вчився добре.

В січні 1918 р., у складі 3-ої сотні цієї школи, в якій був портупей-юнаком (шкільним підстаршиною) виступив на фронт під Крути.

Підчас Крутянського бою, коли зі строю вибули старшини, обняв команду над лівим крилом бойового порядку і третю сотню юнаків та приділену до неї частину вояків студентського куреня успішно й без страт вивів з нерівного бою, і, відступаючи з боями привів до Києва.

По розв’язанню школи бився в ріжних частинах проти московських большевиків Муравйова. В березні 1918 р. вступив до Київської Інструкторської Школи старшин, яку успішно скінчив у серпні 1918 р. й був іменований хорунжим (І. Шк. Ст. тих колишніх юнаків, що перед тим пробували в юнацьких школах більш як 3 місяці, випускала хорунжими) з приділенням до Запоріжського Корпусу. В 1919 р. служив у 1-ому Гуцульському полку морської піхоти і в кінці того ж року вирушив у 1-й Зимовий похід, підчас якого захорів на плямистий тиф.




Нагороди і відзнаки (вказано лише відомі укр. відзначення):  
       Відзнака Інструкторської Школи Старшин.
Орден Визволення України (посм.).

Наступна довідка подана за працею: Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921). Книга II.: Наукове видання. - К.: Темпора, 2011, c. 171, 174.

Рябокінь-Рогоза-Розанів Яків (06.09.1895,м.Цибулів Київської губ.-19.02.1935,Польща)  сотник Армії УНР.

У січні 1918 р. старший портупей-юнак старшого курсу 1-ї Української військової школи. У бою під Крутами він очолив 3-ю сотню своєї школи та без втрат (не рахуючи поранених, яких юнаки самі винесли на руках) вивів її до ешелону, що чекав за ст. Крути. У 1918 р. Яків закінчив Інструкторську школу старшин, 1919-го служив у 1-му Гуцульському полку морської піхоти Дієвої Армії УНР, а в 1920-21 рр.  — у 4-й Київській дивізії. Учасник 1-го Зимового походу.

Після поразки Другого Зимового походу залишився на Радянській Україні та був серед партизанів, у 1923 р. повернувся до Армії УНР, інтернованої у Польщі.

Похований на цвинтарі Воля у Варшаві, Польща.



Видужавши від тифу згуртував біля себе в околицях м. Цибулева повстанський загін, з яким прилучився до армії Омеляновича-Павленка і до складу 4-ої піш. київської дивізії, з якою відбув усі її походи та бої 1920 року.

В 1921 р. приймав участь у 2-му Зимовому Поході генер. Ю. Тютюнника, в групі полковн. Палія-Чорного.

В 1922 р. – оперував у повстанчих загонах Гайового й Струка, до яких прилучився після невдачі під Коростенем.


По повороті з повстання в зимі 1923 р. проживав на Поліссі, де від р. 1924 і до 1932 був торговельним інспектором шведської фірми «Діябольо», а від р. 1932 – безробітним.

В 1934 р. перенісся до Варшави, до свого побратима, хорунжого Сергія Євтимовича й проживав з братами Євтимовичами, підшукуючи праці.

16 липня 1935 р. нагло захорів на гостре запалення легенів і по тяжких терпіннях – 19 лютого помер у шпиталі Преображення Господнього у Варшаві.

Похований на православному цвинтарі на Волі в Варшаві.

                                                                                                                          В. Є-ч.

.







Comments