Постаті‎ > ‎

Капітан I рангу Карл Павлович Лівен (1884-1941)

Ця довідка була складена на підставі вказаних після статті джерел.

Лівен, Карл Павлович (1884-1941) – князь, капітан I рангу флоту Української Держави.  В 1902 р. закінчив Олександрівський ліцей. Офіцер з 1904 р. Капітан II рангу, перебував при вел. князі Кирилі Володимировичу[1].

В 1918 р. - представник українського морського відомства у міжнародній навігаційно-технічній комісії[2], командир міноносця «Зоркій»[3].

Наприкінці червня 1918 р. своїми діями забезпечив повернення українських торгівельних кораблів з Новоросійська. Більшовики жадали затоплення торгівельних суден. Команді одеського пароплава «Евфрат», який вже двічі намагався втекти з Новоросійська, вдалося зв’язатися з представником Української Держави, що перебував на «Гебені», капітаном I рангу князем Лівеном. Німці заявили, що вони допоможуть «Евфрату» у разі виникнення будь-яких перешкод з боку більшовиків. Відтак пароплав вийшов з порту та сміливо попрямував до Одеси. Услід йому під українськими прапорами з Новоросійська до Одеси також вирушили пароплави «Ай-Петри», «Юпитер», «Луч», «Анатолий Молчанов» та інші. Протягом 3-5 липня всі кораблі-«заручники» повернулися додому[4].

За відзначення по службі, 1 липня 1918 р. підвищений до капітана I рангу[5].

До осені 1920 р. евакуйований з Севастополя. К літу 1921 р. в Константинополі. В еміграції у Франції (Париж). Помер у 1941 році.  Помер у 1941 р. Син – Павло (1919 р.н.), онучки Софья (1946), Ізабель (1947), Карола (1951)[6].



[1] Волков С. В. Офицеры флота и морского ведомства: Опыт мартиролога. — М.: Русский путь, 2004., с. 275.

[2] Шрамченко С. Українські воєнно-морські агенти в 1918-1920 рр.//Табор, Ч. 17. с. 81. - Варшава, 1932.

[3] Цит. за: С.Б. Трубицын «Эскадренные миноносцы и миноносцы Германии 1871—1918 гг»,  глава VII.

[4] Тинченко Я. Військово-морські сили України. 1917-1921: науково-популярне видання. - К.: Темпора, 2012., с. 39-42.

[5] Шрамченко С. Українські воєнно-морські агенти в 1918-1920 рр.//Табор, Ч. 17. с. 81. - Варшава, 1932.

[6] Волков С. В. Офицеры флота и морского ведомства: Опыт мартиролога. — М.: Русский путь, 2004., с. 275.

 



Comments