Постаті‎ > ‎

Хорунжий Петро Іванович Маринич (1899-1921)

Наступна довідка складена на підставі праць: Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921). Книга II.: Наукове видання. - К.: Темпора, 2011; та книги Р. Коваля «Рейд у вічність» (2001).

Нагороди і відзнаки (вказано лише відомі укр. відзначення):
Залізний Хрест за Зимовий похід і бої 1919-1920 рр. (№ ?).
Хрест Симона Петлюри (№ 2296, посм.). 
Орден Визволення України (посм.).

Маринич, Петро Іванович (16.01. 1899 р. у м. Ічня Чернігівcької губ. — 22.11.1921 р., розстріляний ворогом під м. Базар.) — хорунжий Армії УНР.

Народився в 1899 році в місті Ічня Чернігівської губернії в українській селянській родині. Закінчив 1 клас сільської школи. Не входив до жодної партії.

Випускник Спільної Військової Школи (14.11.1919), хорунжий. В листопаді 1919 р., прибув до місця призначення — полку Морської піхоти. Рештки цієї частини на початку Першого зимового походу було згорнуто у сотню 2-го (згодом 29-го) куреня Збірної Київської дивізії. У його складі П.  Маринич  брав участь у Першому зимовому поході, за що отримав Залізний хрест за Зимовий похід і бої; кампанії 1920 р. і Другому зимовому поході. Його життя, як і багатьох інших вояків 4-ї Київської дивізії Армії УНР, обірвалося під Базаром 22 листопада 1921 р. — він був розстріляний більшовиками серед 359 інших військовополонених. В 1930-і рр. був посмертно нагороджений Хрестом Симона Петлюри.

Comments