Головна

Зустріч. Коломийщина - Канада.

     125 років тому у Канаду вирушили перші емігранти з Галичини. Щоб допомогти наступним переселенцям  у 1895 році, Йосип Олеськів, названий пізніше батьком еміграції,  вирушає до Канади. Разом з ним їде Іван Дорундяк, котрий протягом 3,5 місяців вивчав умови перебування та можливості господарювання українців у Канаді. Все, що він там побачив, докладно записував у щоденник. Цей щоденник у 2002 році  у Львівському державному архіві віднайшов професор Степан Качараба.  Після тривалої праці над отриманими матеріалами  професор надрукував «Щоденник Івана Дорундяка»  у Віснику Львівського Університету. Та оскільки у щоденнику сам Іван Дорундяк називав себе селянином із Сопова, то саме у Сопів у 2008 році приїхав на пошуки слідів Івана Дорундяка краєзнавець із Львівщини Зіновій Яворівський. Як вдалося нам установити, Іван Дорундяк проживав у Кийданчі, а його дружина  Марія Филипів була із  Сопова.
      Таким чином  у нововідкритому музеї Сопова з'являється постать Івана Дорундяка. 17 грудня ми провели зустріч у музеї «Коломийщина – Канада. Мости». Прийшли родини Дорундяків, Филипівих, місцеві краєзнавці та всі небайдужі до рідного краю представники Печеніжинської об'єднаної територіальної громади. На зустріч приїхали науковці зі Львова. Вони привезли свіжо видану до 125-річчя еміграції в Канаду  книгу «Йосип Олеськів. Життя та діяльність», презентація котрої пройшла нещодавно у львівському архіві у присутності посла Канади в Україні  Романа Ващука. Значну частину збірки становить «Щоденник Івана Дорундяка».  Із презентацією книги та розповіддю про Йосипа Олеськіва виступив Зіновій Яворівський, про щоденник Івана Дорундяка говорив професор Степан  Качараба. Земляки Дорундяка доповнювали розповідь спогадами про нього.    Столітні стіни відреставрованого музею, старовинні речі, зацікавлені очі, щире спілкування, схвильовані душі, високі мотиви, щедрі слова і дії, пам'ятні сувеніри , душевні  пісні про чужину, виконані старожилами села,  зробили цю зустріч неповторною. Не всім бажаючим  вистачило примірників книги. Але, як пообіцяв пан Яворівський, він привезе сюди консула Канади у Львові  і тоді візьме більше книг.  Наприкінці зустрічі говорили  про те, що  цими мостами  і тепер користуються наші земляки, виїжджаючи до Канади. Там перебуває багато сопівчан, вони добре живуть, працюють, але серце їхнє тут з нами.  Тому  наше завдання  -  зробити Україну процвітаючою, зібрати всіх українців на рідній землі.  І вже вкотре стіни музею чули «многії літа»  гостям, учасникам зустрічі, всій Україні.
Голова громадської ради Сопова Олена Бакай
Сопівські вечорниці
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Українські вечорниці
починаєм перший раз.
Хай веселий сміх іскриться
в серці кожного із нас! 
        В житті, для того, щоб сміливо рухатись вперед, неодмінно треба повертатись до минулого, бо без нього немає майбутнього. Ми вчимося на досвіді наших предків доброзичливості, вмінню спілкуватись, дбати один про одного, поважати ближнього. Тому 11 грудня 2016 р. в приміщенні музею Сопова жителі села зібрались на вечорниці. Старожили села співали давніх пісень, розповідали цікаві історії зі свого життя, навчали дітей та молодь гратись вже забутих ігор. Всі гості музею приємно провели час та збагатились знаннями про минувшину свого рідного села.

Відкриття музею Сопова
Церемонія відкриття музею Сопова відбулася 16 жовтня 2016 року.

В приміщенні колишньої читальні сьогодні в Сопові є сільська бібліотека та Музей села.