Соцреалізм. Здаватися іншим

Дослідницько-мистецький семінар «Соцреалізм. Здаватися іншим» 

Національний художній музей України, Київ, березень 2017 – травень 2018

Семінари, публічна лекційна та дискусійна програма, серія виставок-інтервенцій за результатами дослідження мистецтва соціалістичного реалізму на базі колекції та архіву Національного художнього музею України.

Мистецтво соціалістичного реалізму сприймається як монолітне й ідеологічно навантажене явище через сталі форми опису та репрезентацій. Лінії його інтерпретації зазвичай вибудовуються через протиставлення. Соцреалізм є легітимуючим й негативним мірилом для інших мистецьких явищ (у відношенні до авангарду, шестидесятництва, модерністичної та культурно-консервативної традиції), які отримують більшої значущості на його тлі. Це кодифікується відповідно нормуванню через способи показу та опису радянського матеріалу в тій чи іншій музейній експозиції. Соцреалізм, існуючи лише як мірило, точка відштовхування для інших явищ, сам по собі випадає із генеалогії власної інтерпретації, що не передбачає внутрішнього запитування. Проте, ми вдамося до тактичного методологічного радикалізму і загостримо можливі форми запитування, спробуємо подивитися на репрезентовані норми соцреалізму. Використовуючи (псевдо)науковий підхід ми будемо проводити дослідницьку роботу з історичним матеріалом, джерелами – спостерігати, освоювати, узагальнювати, уніфікувати, інтерпретувати. Через використання різних репрезентаційних моделей, радикалізуючи системний та класифікаційний підходи (статистичний, типологічний, порівняльний, формальний) і аналітично сконструйовані історії, спробуємо розібрати показну цілісність соцреалізму, прослідкувати/проявити як і за рахунок чого досягалася така цілісність, виявити його протиріччя, закономірності й структури.


Музеї – учасники семінару «Художній музей, історія мистецтва та соціалістичний реалізм»: Харківський художній музей, Тернопільський обласний художній музей, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка, Національний художній музей України, м. Київ, Хмельницький обласний художній музей, Дніпропетровський обласний художній музей, м. Дніпро, Обласний літературно-меморіальний музей М.О. Островського, м. Шепетівка, Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького, Кіровоградський обласний художній музей, м. Кропивницький, Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка, Запорізький обласний художній музей.


Учасниці/-ки семінару, авторки-/ри текстів: Катерина Бадянова, Яна Бачинська, Тетяна Вуєва, Олена Ґоденко, Тетяна Жмурко, Євгеній Казак, Естер Лазар, Ларіон Лозовий, Іван Мельничук, Ігор Мокану, Лада Наконечна, Денис Панкратов, Еліас Парвулеску (Олександр Телюк), Ярослав Футимський, Леся Хоменко, Анна Щербина, Дарина Якимова, Ілля Яковенко.


Видання Дослідницько-мистецький семінару «Соцреалізм. Здаватися іншим»:

>> Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим. Зошит № 1 / За редакцією Катерини Бадянової, Лади Наконечної, Дениса Панкратова. – К. : АДЕФ, 2017. – 88 с.

>> Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим. Зошит № 2 / За редакцією Катерини Бадянової, Лади Наконечної, Дениса Панкратова. – К. : АДЕФ, 2017. – 84 с.

У Зошитах зібрано матеріали мистецько-дослідницького семінару «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим», проведеного Метод Фондом у партнерстві з Національним художнім музеєм України, м. Київ.


Редагування і коректура Анастасія Осипенко, дизайн і верстка Ксенія Ковтанюк

Наклад 500 пр. Метод Фонд: methodfund.org



Календар подій:


Основою програми «Соцреалізм. Здаватися іншим» став чотириденний практично-науковий семінар з музейними працівниками

«Художній музей, історія мистецтва та соціалістичний реалізм»

28-31 березня, НХМУ, Київ

Семінар присвячений проблемі репрезентації соцреалізму в художніх музеях Україні.

Учасниці та учасники семінару:

Лариса Абраменко, заступниця директора з наукової роботи Харківського художнього музею

Катерина Бадянова, мистецтвознавиця

Яна Бачинська, художниця

Ольга Ваврик, заступниця директора з науково-просвітньої роботи Тернопільського обласного художнього музею

Тетяна Вуєва, молодша наукова співробітниця Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького

Олена Ґоденко, мистецтвознавиця, членкиня НСХУ

Альбіна Єрмакова, наукова співробітниця інформаційно-масового відділу Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка

Тетяна Жмурко, старша наукова співробітниця науково-дослідницького відділу ХХ–ХХІ ст. Національного художнього музею України, м. Київ

Юлія Захарчук, старша наукова співробітниця науково-дослідницького відділу ХХ–ХХІ ст. Національного художнього музею України, м. Київ

Антоніна Мельник, старша наукова співробітниця експозиційного відділу Хмельницького обласного художнього музею

Іван Мельничук, художник, архітектор

Лада Наконечна, художниця

Аніта Немет, старша наукова співробітниця науково-просвітницького відділу Хмельницького обласного художнього музею

Сергій Несмачний, заступник директора з наукової роботи Дніпропетровського обласного художнього музею, м. Дніпро

Наталія Ніконова, наукова співробітниця Обласного літературно-меморіального музею М.О. Островського, м. Шепетівка

Ірина Павленко, старша наукова співробітниця Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького

Денис Панкратов, художник

Микола Правда, науковий співробітник відділу туристично-краєзнавчої та інформаційної роботи Кіровоградського обласного художнього музею, м. Кропивницький

Алла Тимошенко, завідувачка відділом науково-масової та виставкової роботи Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка

Ярослав Футимський, художник

Галина Чумак, помічниця генерального директора Національного художнього музею України, м. Київ; 2004–2016 – директорка Донецького обласного художнього музею

Дарина Якимова, старша наукова співробітниця науково-дослідницького відділу ХХ–ХХІ ст. Національного художнього музею України, м. Київ

Інга Янкович, виконувачка обов’язків директора Запорізького обласного художнього музею


Анонс:

Соцреалізм, отримуючи статус алібі для інших мистецьких явищ, сам по собі випадає з генеалогії власної інтерпретації, нездатний до внутрішнього запитування. На семінарі ми через практичні завдання та дискусії загостримо можливі форми запитування репрезентаційних норм соцреалізмувиявляючи його протиріччя, закономірності й структури, та їхню тяглість в сьогоднішніх кураторських практикахМи виходимо із переконання, що музейні зібрання є відбиттям кураторських практик, які стоять за підвалинами їх формування. Ці практики обумовлені соціокультурними та інституційними конвенціями певного історичного періоду. Отже, протягом семінару, спробуємо віднайти способи прочитувати як і для чого виникали певні зібрання і про що мовчать прогалини в них.

Семінар має стати платформою для спільного переосмислення практики збирання, описування і презентації мистецтва соцреалізму в художньому музеї.

Для цього пропонуємо вам звернутися до матеріалів вашого музею – тематико-експозиційних планів, фотографій або описів експозицій, екскурсії, тимчасових виставок і описати (доповідь до 15 хв.):

- Як у вашому музеї змінювалися принципи і способи класифікації, опису та експонування мистецтва радянського періоду (за жанрами, тематиками, окремими періодами, персоналіями).

- Як у вашому музеї сьогодні класифікується, описується та експонується мистецтво радянського періоду (за жанрами, тематиками, окремими періодами, персоналії тощо).

Семінар є частиною програми «Передмова. Соціальні та естетичні сподівання критичного мистецтва», яка реалізується організацією Метод фонд у партнерстві зі Національним художнім музеєм України за фінансової підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства зовнішніх справ ФРН.


Публічні події у межах семінару:


Дискусія «Скільки практик сучасного мистецтва для руїн музею?»

31 березняНХМУ, Київ

Модератор Ларіон Лозовий

Учасниці та учасники: Оксана Баршинова, Микола Рідний, Нікіта Кадан, Євгенія Моляр, Юрій Кручак, Денис Панкратов, Ярослав Футимський

Розмова про історію та підстави взаємодії сучасного мистецтва та музейних інституцій. Запрошені художники, куратори та мистецтвознавці спробували узагальнити свій досвід діяльності в музейному полі.

_______________________________________________________

Лекційна програма семінару «Соцреалізм. Здаватися іншим»

Червень 2017 р. – травень 2018 р.

Перша частина лекційної програми семінару «Соцреалізм. Здаватися іншим» порушує питання організації та управління в мистецтві: історії радянської бюрократичної системи та її продовження в після-радянських процесах – 02-03 червня 2017 р., НХМУ, Київ

Пояснення певної мистецької практики та естетичної системи як явищ неприродних, конструйованих і силоміць накинутих ззовні походить з нагальності ствердження автономного характеру мистецтва – принципової позиції у відносинах мистецтва й соціальної реальності. Ґрунтоване на такій позиції сьогоднішнє перевинайдення історії мистецтва ризикує знівелювати значення власної організації мистецького процесу і тих організаційних структур, які конституюють видиму безпосередність виробництва, репрезентації та сприйняття творів мистецтва.

Спроби переозначити мистецький процес ХХ сторіччя, як і окреслити актуальні процеси в мистецтві здаються тим безсилішими, чим далі вони замовчують тяглість організаційних структур мистецтва.

02 червня

17:00лекція Естер Лазар «Зміни позицій. Критичні відносини та їх післяжиття в академії мистецтв по завершенні демократизації. Угорський контекст»

Естер Лазар – кураторка, викладачка кафедри теорії мистецтв та кураторських досліджень, Угорський університет образотворчих мистецтв.

Лекція проходитиме англійською, з перекладом на українську.

03 червня

15:00лекція Захара Поповича «Актуальна історія радянської бюрократії»

Захар Попович – кандидат економічних наук, дослідник у Центрі соціальних і трудових досліджень, активіст ГО «Соціальний рух».

16:30доповідь Олени Годенко-Наконечної «Національна спілка художників України як наступник»

Олена Годенко-Наконечна, мистецтвознавиця, культурологиня, членкиня НСХУ

_________________________________________________________________________

Лекція Ігора Мокану «Скільки соціалістичного реалізму для сучасної кураторської культури? Румунський контекст» >> ВІДЕО

28 березня, о 17:00, НХМУ 

Переклад - Магда Литвиненко.

Ігор Мокану (
Igor Mocanu) – аспірант відділу історії мистецтв Національного університету мистецтв в Бухаресті / UNARTE, з темою дисертації «Політичний авангард. Інше обличчя румунського авангарду в громадських, політичних і економічних документах», під науковим керівництвом професора Руксандра Деметреску (Ruxandra Demetrescu). Автор критичних текстів в місцевих газетахта журналах, таких як Revista ARTA і Idea art + society. Куратор кількох виставок сучасного та актуального мистецтва,а також мистецтва перформансу. На сьогодні є редактором Revista ARTA і керівником відділу досліджень Національного центру сучасного танцю в Бухаресті.

Лекційна програма відбулася за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства зовнішніх справ ФРН в рамках семінару «Соцреалізм. Здаватися іншим», який є частиною проекту «ПЕРЕДМОВА», організованого «Метод фондом.



Серія мистецьких робіт – гіпотетичних втручань у історичне та актуальне функціонування соцреалізму в наукових і репрезентаційних стратегіях музею та суміжних інститутах мистецтва в Україні.

Мистецькі роботи – втручання, які відбуватимуться в музеї протягом грудня 2017 р. - травня 2018 р., походять із загального фокусу семінару – пошуку можливих форм запитування явища соцреалізму та критичного перегляду тих норм соцреалізму, що репрезентуються художніми музеями України сьогодні. Втручання методологічно орієнтовані на довільне застосування наукових дисциплінарних підходів у їхньому зіставленні з твором мистецтва та мистецькою практикою.


Ларіон Лозовий "Час життя ландшафту в кадрі"


25 травня – 03 червня в експозиції музею, в залі № 13, проходитиме втручання Ларіона Лозового. Показ відеороботи «Машина і сад» (2016-2018) буде підтриманий дискусією з автором 01 червня о 17:00.

«Нині, як і раніше, соціалістичний реалізм – ворожий Інший, вилучений із поля репрезентації. Темна і дражлива маса, що заповнює музейні сховища. Коли офіційне радянське мистецтво все ж потрапляє в поле зору глядача, воно подається в деполітизований, неконфліктний спосіб, позбавлене первинного змісту. Вожді, комсомольці та герої революції відступають у тінь, звільняючи простір для ідеологічно нейтральних полотен. Їхнє місце заступають психологічні портрети й пейзажна лірика, що утверджуються в оновлених експозиціях в якості провідного фокуса радянської картини. Зала № 13 НХМУ – виразний приклад ретроспективної гуманізації тоталітарного канону, відчайдушного пошуку соцреалізму «з людським обличчям», замилованого прегарною природою.
Втім, спроби описати ландшафтний живопис як лінію втечі для художників, замкнених у тісні лещата партійного канону, принципово хибують. Розгляди пейзажу, ґрунтовані на помилковому засновку про ідеологічну нейтральність, не дають задовільного пояснення його функції. Далекий від нейтральності, радянський пейзаж (разом зі своїм об’єктом – опанованою та уречевленою природою), розташовується на найнижчому щаблі смислової ієрархії соцреалізму. Природний ландшафт – не більше, ніж романтизоване тло для буденної праці селянства, систематично гнобленого на користь пролетаріату та міської бюрократії. Вдивляючись у пасторальний кіч «аграрного» кінематографа сталінської доби, складно не помітити підпорядкованість ландшафту, специфічну економію образу в тотальності рухомої тематичної картини…» (Л. Лозовий).



«Контрольна робота», втручання Дениса Панкратова

02-06 травня в залі повоєнного живопису НХМУ буде представлено інсталяцію – втручання в музейну експозицію Дениса Панкратова «Контрольна робота».
Втручання фокусується на зв’язку погляду сучасного глядача з художніми творами соціалістичного реалізму.

“...відповіді до цієї контрольної роботи відомі заздалегідь, проте тут мовиться не так про регулярну перевірку знань, як про нагальність повсякчасної перевірки наших відносин із цими знаннями“.

Робота відбувається у межах семінару «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим», який продовжується серією мистецьких робіт – гіпотетичних втручань у історичне та актуальне функціонування соцреалізму в наукових і репрезентаційних стратегіях музею та суміжних інститутах мистецтва в Україні.
Втручання методологічно зорієнтовані на підсилювання систематизуючих та класифікаційних підходів вироблення моделей репрезентації соціалістичного реалізму.


Показ відео «Складне, обтяжене, непросте» Еліаса Парвулеско


10-21 січня в експозиції музею проходитиме показ відео «Складне, обтяжене, непросте» Еліаса Парвулеско.

На матеріалі мистецьких творів кінця 1920-х – початку 1930-х років (українських радянських фільмів та творів живопису, переважно з першої та другої Всеукраїнських художніх виставок мистецтв) у відеороботі досліджуються парадокси становлення соціалістичного реалізму.

Важливим процесом у мистецтві цієї доби стає поворот від реальності до умовності під гаслами наближення до «істинної реальності». У радянському кіно ж становлення нового художнього методу збігається з приходом звуку. Тож у фільмах 1930-х ранній соцреалізм виникає як суперечливе явище семіотичного зниження міри умовності (стосовно німого кіно) та водночас її ідеологічного збільшення (стосовно психологічної драми 1920-х).

Розглядаючи присутність у творах мистецтва перехідної доби таких межових проявів реальності, як смерть, насилля, біль, голод, крик, – відеоробота ілюструє ці суперечності.

Відео супроводжується текстом (пояснювальною запискою), опублікованим у виданні «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншими. Зошит № 2», 2017 (с. 48–53).



«Учитель», втручання Лади Наконечної

23–30 грудня в експозиції музею буде представлено інсталяцію – втручання «Учитель» Лади Наконечної, за участі Єгора Анцигіна, Ксенії Гнилицької, Люсі Іванової, Нікіти Кадана, Лесі Хоменко, Ельміри Шемседінової, Анни Щербини – випускниць/-ків Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. У роботі використане скульптурне погруддя «В. Касіян» М. Лисенка.

«Основним принципом підготовки художників у НАОМА є навчання «в індивідуальних навчально-творчих майстернях під керівництвом видатних митців-педагогів». У процесі фахової освіти перевага надається технічним навичкам, тому програми базуються на багатогодинних натурних і анатомічних штудіях, копіюванні взірців світового мистецтва – наголос ставиться на технічну досконалість виконання.

Хоча учень нерідко переймає у майстра манеру, «вчитись у майстра» означає зовсім інше. Вчитись у майстра – долучатись до тіла прославленого, до «телосу», до типового образу «видатного художника, зберігача культурних надбань країни». Потрапивши до майстерні, учень має сумлінно виконувати завдання учителя, розділяти його символічний капітал, адже він продовжив шлях традицій, започаткованих «видатними майстрами». Учню дається право «гідно» на нього ступити і вимагається «шанобливо ставитись до культурних надбань» (фрагмент тексту Лади Наконечної «Учитель». З публ. «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншими. Зошит № 2», 2017, с. 14–16.)



Леся Хоменко “Копія з картини «Чорноморці» Віктора Пузиркова” (1947)

13 грудня, з 13:00 до 17:00, НХМУ, зал № 13. Втручання залишиться в експозиції до 17 грудня.


Копіювання картини «Чорноморці» Віктора Пузиркова в НХМУ є наступним етапом тривалої роботи, яка була розпочата художницею в 2012 році. “Ця робота - є спробою деконструювати власний досвід фігуративного живопису через перетворення соцреалістичних картин в абстрактне зображення. Перетворення саме соцреалістичної картини на абстракцію для мене є дослідженням одного з історичних розривів, що чорніє між згаданим періодом та сучасністю. Щоб здійснити трансгресію власного досвіду необхідно мати якусь опору або метод. Я використовувала старі радянські альбоми з репродукціями – клала їх під кутом, щоб іще більше відволіктись від змісту зображення. Так само, під кутом, я чіпляла полотно на стіну.

В залі музею відбудеться безпосередній контакт з оригіналом і старі методи нечитання наративу картини не працюватимуть. Для роботи в музеї я обрала метод «засліплення». Існує теорія, згідно з якою художник перестає розрізняти кольори, якщо між ним та натурою з’являється червоний об’єкт. Я про це дізналась на вступних іспитах до НАОМА, коли один з абітурієнтів прийшов в яскраво-червоному вбранні, щоб деморалізувати конкурентів під час завдання із живопису. Для копіювання картини «Чорноморці» буде запрошено асистента, який стоятиме між мною та картиною, розмахуючи червоним полотном, прикріпленим до палки.”



Анна Щербина «Вид з протилежного кута залу повоєнного живопису НХМУ на чотири сюжетно-тематичні картини»

06 -10 грудня, зал повоєнного живопису НХМУ.

«Одна із перших задач, яку треба розв’язати, перш ніж приступати до роботи над рисунком, – це вибір точки зору. Рисувальник має зайняти найвигіднішу позицію для переконливої передачі зорового образу предмету, що його цікавить. Таким чином, проводячи методичний аналіз натури, дотримуючись законів перспективи, конструкції, світлотіні рисувальник за допомоги рисунка демонструє зв’язок між зоровим образом і точкою зору» (Анна Щербина).


Підсторінки (1): Unbenannt