Музей. Підвалини


18–30 січня 2016 р., в Хмельницькому обласному художньому музеї (далі ХОХМ), відбувся проект «Музей. Підвалини», що поєднав у собі освітню, дослідницьку і мистецькі складові.

Організатори проекту, запропонували учасникам та учасницям з Києва та Хмельницького, зосередитись на декількох засадничих модусах діяльності ХОХМ, а саме – історія утворення й становлення ХОХМ, специфіка праці та трудові відносини усередині музею, особливості перебування в ньому мистецтва та творів мистецтва. Й таким чином розпочати розмову щодо актуальних соціальних та культурних функцій музею взагалі.


Протягом тижня учасники проекту досліджували архівні матеріали музею, від часу заснування ХОХМ у 1986 році до початку 2000-х р. Це  тексти експлікацій та екскурсій, матеріали лекцій, тематико-експозиційні плани тимчасових виставкових проектів та постійних експозицій ХОХМ, а також картки наукового опису робіт, газетні публікації, звітні матеріали та інше. Важливим моментом роботи було безпосереднє спілкування із співробітниця(ка)ми інституції.


26-го січня за результатами дослідження відкрилася невелика виставка «Музей. Підвалини» у підвальному приміщенні музею.


Розпочинається експозиція з експлікації до роботи Ларіона Лозового «Відозва», висвічуваної на табло червоної рухливої електроної стрічки на фасаді музею, де зазвичай розміщуються анонси музейних подій. В експлікації  невеликий маніфестуючий та критичний текст, що назвою та стилем написання відсилає до політичної риторики в Україні початку ХХ століття. Проте, на відміну від тексту стрічки, в тексті експлікації є перекреслений рядок, який не увійшов до стрічки на фасаді, після узгодження тексту із директоркою музею.

 


Робота Антона Лапова «Вправи з інституційної критики» – це три документи: «Рахунок», «Акт прийому…» та « Картка наукового опису», датовані 1986 роком і знайдені автором в процесі роботи з архівами музею. 
«Певною мірою, вони є своєрідними інструментами десакралізації твору мистецтва. Це документація, що супроводжує реалізацію однієї з головних функцій модерністського музею: збір та узагальнення продуктів художнього виробництва» пояснюється в супровідному тексті до роботи.


Значну частину експозиції займали стенди із документами та візуальним матеріалом, які переважно репрезентували процес пошуку і вибудовування працівницями публічної та наукової мови музею, визначення пріоритетних для роботи музею тем та художніх напрямів, формування історичного наративу, текстову репрезентацію та інтерпретацію окремого художнього твору.

Цю частину експозиції завершує невеликий глосарій понять, епітетів, метафор якими користувалися працівниці музею у текстах до постійних експозицій музею з 1990 по 2015 роки. Глосарій складали Катерина Бадянова, Лада Наконечна, Денис Панкратов.

  


 Відео Аніти Немет «Безмовне споглядання» – спроба придивитись до музейного побуту, робочого місця працівниць музею – деталі книжкових полиць, робочого столу, декорування робочого простору в короткотривалому кадрі. Відео доповнене трьома аркушами текстової частини - «Деформована експлікація». Перші два аркуши фрагмент музейної експлікації, рефлексії авторки щодо функцій експлікації та процесу споглядання у музеї. На третьому, заповнюючи суцільно аркуш, повторюється твердження: «Цей текст нічого не визначає, але він потрібен, як жест».


                                                                  


Портретна графіка Анни Азаренко «Особистісний фон» – низка портретів робітниць(ків) музею на їхніх робочих місцях змальованих олівцями на «крафтовому» папері та оформлених у різні обрамлення  скло, рама, паспорту, що їх знайшли серед старого інвентарю в  реставраційній майстерні. Робітниці(ки) музею замальовані на своїх робочіх місцях, у портретах вміщені цитати із спілкування під час малювання.



                                                                  


Робота «Рівні» звертається до історії існування в музеї скульптурних композицій Романа Петрука «Вокзал вночі», «Біла піраміда» та «Олімп», які розміщені в постійній експозиції. Усі скульптури датовані серединою 1970-х років й інтерпретуються у текстах музею, в першу чергу, як соціальна критика. Проте, інтерпретації дещо відрізняються залежно від періоду написання. Також, на представлених у «Рівні» світлинах, які фіксують скульптури в різний час їхнього перебування в музеї, можна побачити суттєві розбіжності в загальному компонуванні кожної скульптури. Над «Рівні» працювала група студентів- культурологів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії А. Загородній, К.Котик, А. Недільська та інші.


Одним з важливих, стосовно історії ХОХМ, моментів експозиції, стала книжкова шафа, до якої були перенесені деякі книжки та періодика  від радянських словників та окремих монографій з модернізму й до вітчизняної мистецтвознавчої періодики початку 1990-х років, - на яку орієнтувалися наукові працівниці музею в роботі над текстами екскурсій, лекцій, експлікацій.


Виставку «Музей. Підвалини» супроводжували кураторські екскурсії експозицією.


За словами куратора проекту, Дениса Панкратова, виставка лише розпочинає розмову, позначує загальні диспозиції та деякі вектори роботи із історією ХОХМ. У експозиції документів не представлений як слід період 1990-х років, не зазначено на момент «нормалізації» музею, коли, у 2000-х працівниці розпочинають роботу над катологізацією, детальним описом й структуруванням фондів, та інші, не менш важливі фактори. Зараз, базуючись на знайдених та зроблених протягом проекту матеріалах, розробляються семінар з мистецької критики та низка аналітичних текстів, які, можливо, продовжать історію підвалин художнього музею.

Організатори проекту  Метод фонд та Хмельницький обласний художній музей.

Куратор  Денис Панкратов.






Учасники та учасниці «Музей. Підвалини»


Аніта Немет, художниця, телеведуча. Закінчила КПНУ ім.І.Огієнка, реставрація творів мистецтва та ЛНАМ, історія та теорія мистецтв. Сфера інтересів - естетика, історія, дослідження у сфері культури, соціології, філософії; фізіологія, субкультура, архітектура, материнство.

Анна Азаренко, художниця - портретистка, ілюстраторка, випускниця кафедри дизайну Хмельницького національного унгіверситету та Львівської академії мистецтв. Сфера інтересів- натурні замальовки, фіксація міського публічного простору в малюнках, портрет.

Ларіон Лозовий, художник, перекладач, незалежний дослідник. Займався перекладом та виданням філософських праць, а також аналізом у сфері соціальної політики. Провадить художні дослідження в рамках міждисциплінарного проекту «Лабораторія Критичного Архівування» та Колективу конкретних дат. Сфери зацікавлення: політична філософія, музеологія, теорії колективної пам’яті. Живе та працює в м. Києві.

Антон Лапов, художник, дослідник медіа, практикуючий культуролог, незалежний куратор. Народився у 1984 році, м. Луганськ. У 2007-му – магістр історії, Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2013 – навчався у Новій Художній Школі: курс «Медіа – арт для практиків», 2015 – 4а Літня Московська Кураторська Школа. Координатор арт-кластеру R+N+D та организатор низки подій в царині експериментальної музики, медіа-арту та музеології. Активний учасник освітніх ініціатив. З 2015 року провадитьдослідження в рамках діяльності «Відкритого архіву українського медіа-арту», а також в складі міждисциплінарного колективу «Лабораторія Критичного Архівування».

Катерина Бадянова, мистецтвознавиця. У 2000 році закінчила Дніпропетровський державний театрально-художній коледж. У 2008 – Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури, теорія та історія мистецтва, Київ. У 2014 – аспірантуру Національного університету «Києво-Могилянської академії», кафедра філософії. З 2014 учасниця кураторського об’єднання Худрада та – ІСТМ (Ініціатива самозахисту трудящих мистецтва). Співзасновниця Метод фонду.


Підсторінки (1): Анонс та програма