Тема 3. Відображення національних, історичних, соціальних та культурних особливостей демократичних суспільств у їх медіасистемах (Частина 2)

Курс «Сучасні медіасистеми і політичні комунікації»

на допомогу викладачам журналістики, політології, соціології

 

Видання підтримали Британська Рада та Міжнародний фонд "Відродження"

 

Галлін Д., Манчіні П.

Сучасні медіасистеми: три моделі відносин ЗМІ та політики / Переклад з англ. О. Насика. – К.: Наука, 2008. – 320 с.

ISBN 978-966-96972-0-2

Курс "Сучасні медіасистеми і політичні комунікації" 

СУЧАСНІ МЕДІАСИСТЕМИ головна

----------------------------

Скласти враження про повсякденну роботу медіасистем може допомогти служба BBC Monitoring, у розділі якої Country Profiles представлені провідні ЗМІ більшості країн світу. На сторінці Country Profiles виберіть країну, а на ній – вкладку Media.

Для перекладу інтернет-сторінок можна використовувати службу Windows Live Translator. Найкращі результати отримуються у парах «одна з романо-германських мов – англійська».

 

 

Частина 2

ПІВНІЧНО/ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКА, АБО ДЕМОКРАТИЧНА КОРПОРАТИВІСТСЬКА МОДЕЛЬ

Короткий опис: частини цієї загальної теми допоможуть студентам розуміти історичну, політичну, соціальну та культурну зумовленість медіасистем і їх ролі у відповідних суспільствах; на широкому фактичному матеріалі наочно показано об’єктивні зв’язки між медіасистемою та політичними і соціальними системами відповідних суспільств. 

Ця тема складається з трьох частин, присвячених трьом моделям медіасистем, які виділили Д. Галлін і П. Манчіні у «Сучасних медіасистемах»:

Частина 1. СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКА МОДЕЛЬ, АБО МОДЕЛЬ ПОЛЯРИЗОВАНОГО ПЛЮРАЛІЗМУ

Частина 2. ПІВНІЧНО/ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКА, АБО ДЕМОКРАТИЧНА КОРПОРАТИВІСТСЬКА МОДЕЛЬ

Частина 3. ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНА, АБО ЛІБЕРАЛЬНА МОДЕЛЬ

Основна література

Галлін Д., Манчіні П. Сучасні медіасистеми, розділ 6, с. 130–175. 

Додаткова література

Jesper Strömbäck and Daniela V. Dimitrova. 2006. “Political and Media Systems Matter: A Comparison of Election News Coverage in Sweden and the United States.” Press/Politics, 11(4): 131147.

Paul Murschetz. 1998. “State Support for the Daily Press in Europe: A Critical     Appraisal: Austria, France, Norway and Sweden Compared.” European Journal       of Communication, 13(3): 291313.

Ключові поняття

автономія ЗМІ, громадське/суспільне мовлення, демократичний корпоративізм, держава загального добробуту, журналістська професіоналізація, зовнішній плюралізм, інституціалізована саморегуляція ЗМІ, комерційна преса, масова преса, моделі медіасистем, національна преса, партійна преса, «політика-у-телерадіомовленні», раціонально-правова влада, свобода преси, сильне громадське телерадіомовлення, субсидування преси

Ця тема особливо значуща через те, що в ній розглядається історичний досвід, політичні системи та медіа країн Північної і Центральної Європи, які відіграють визначальну роль у справах Європейського Союзу. Також важливо, що саме на ці країни великою мірою орієнтуються нові члени ЄС – країни, що успішно подолали свої перехідні періоди. Це передусім Польща, Чехія, Словаччина, країни Балтії.

Нагадаємо чотири параметри (чи виміри), за якими Галлін і Манчіні у «Сучасних медіасистемах» аналізують моделі медіа у різних суспільствах:

Ступінь розвитку медіаринків і масової преси. Показник розвитку масової преси також характеризує сучасний ступінь потужності електронних ЗМІ: загалом, країни з низьким рівнем впливу друкованих ЗМІ характеризуються високим рівнем розвитку і впливом електронних ЗМІ, у першу чергу – телебачення.

Ступінь політичного паралелізму, тобто ступінь і особливості зв’язків між ЗМІ і політичними партіями та іншими політичними групами, іншими словами – ступінь того, наскільки медіасистема відображає політичний поділ того чи того суспільства.

Ступінь розвитку журналістської професіоналізації – журналісти, власники, працівники ЗМІ як автономна соціальна група, що об’єднуються професійною ознакою.

Ступінь втручання держави у діяльність окремих ЗМІ та медіасистему в цілому.

Нагадаємо також, що ще одним важливим поняттям є пов’язане з політичним паралелізмом поняття зовнішнього та внутрішнього плюралізму, що характеризують різні типи зв’язків медіа зі світом політики. «Зовнішній плюралізм можна визначити як плюралізм рівня медіасистеми в цілому. Він забезпечується наявністю різноманітних медіаорганізацій, які відображають позиції різних суспільних груп та різні тенденції в суспільстві. Системи, для яких характерний зовнішній плюралізм, очевидно, будуть відзначатися високим ступенем політичного паралелізму. Протилежний термін, внутрішній плюралізм, – це плюралізм на рівні кожного окремого ЗМІ чи іншої медіаорганізації.»

Звернімо також увагу, що всі чотири параметри можна відображати у кількісних показниках (на відміну від якісних оцінок, використовуваних багатьма попередниками).

Термін «корпоративізм» характеризує соціальні та політичні системи групи Північно- та Центральноєвропейських країн (зокрема, країни Скандинавії, Бенілюксу, від другої половини ХХ ст. – Німеччина та Австрія; до корпоративізму також тяжіють і центральноєвропейські держави колишнього радянського блоку). Під корпоративізмом мається на увазі формальна інтеграція соціальних груп у політичний процес. Головні риси демократичного корпоративізму:

панування загальнодержавної ідеології соціального партнерства;

централізованість та формальна організованість соціальних і політичних груп;

тяжіння до розв’язання соціальних конфліктів через досягнення і виконання політичних домовленостей.

Корпоративізм зазвичай протиставляється лібералізму як другій основній формі сучасних демократичних політичних систем.

До Північно/центральноєвропейської моделі належать такі країни:

Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія.

 

Основні риси північно/центральноєвропейської, або демократичної корпоративістської моделі медіасистем

Газетна індустрія (масова преса і медіаринки):

Високі тиражі; ранній розвиток масової преси. Значний історичний досвід партійних видань та зв’язків ЗМІ з організованими суспільними групами. Співіснування протягом ХХ ст. політичної і комерційної преси та занепад політичної преси наприкінці століття

Політичний паралелізм:

зовнішній плюралізм, особливо в національній пресі; історично сильна партійна преса; система «політика-у-телерадіомовленні» із суттєвою автономією ЗМІ   

Професіоналізація:

сильна професіоналізація; інституціолізована саморегуляція журналістів і медіаорганізацій

Роль держави:

сильне втручання держави поряд із захистом свободи ЗМІ; субсидування преси, особливо потужне у Скандинавії; сильне громадське телерадіомовлення

Країни демократичного корпоративізму можна охарактеризувати через три співіснування.

 Тут одночасно маємо

  • потужну великотиражну комерційну пресу і політичні ЗМІ, пов’язані з соціальними групами;
  • політичний плюралізм і високий ступінь розвитку професійної автономності журналістів;
  • традиції ліберальної свободи преси і потужного втручання держави у ЗМІ, причому і те, і інше, має формалізований правовий характер.

Ці співіснування зумовлюють становище, коли суспільства відзначаються широким спектром політичних партій, поглядів та ідеологій і одночасно – загальною суспільною згодою щодо того, як мирним і законним шляхом мають вирішуватися неминучі суперечності. 

Серед значущих для медіасистем рис політичних і соціальних систем найважливішими є такі: ранній розвиток ринку та підприємництва; масове поширення писемності внаслідок Реформації; рання демократизація (за винятком Німеччини та Австрії), давні традиції політичної організації суспільних груп; сильна держава загального добробуту, значний ступінь державного регулювання економіки; високий ступінь розвитку раціонально-правової влади. У групі країн демократичного корпоративізму роль держави для медіасфери загалом вважається позитивною, оскільки держава виступає гарантом рівності можливості доступу до суспільної і політичної комунікації. Таке розуміння ролі держави значно відрізняє країни демократичного корпоративізму від ліберальних країн, медіасистеми яких розглянуто у наступному модулі.

До наступної теми

На головну сторінку Курсу