• Біографії авторів

Батьки Остапа Вишні

У сім’ї Павло був другою дитиною. Очевидці розповідають, що син на вигляд був дуже схожим на матір – рудим і гострим на язик. Односельці розповідали, що Параска добре співала і цікаво розмовляла – жартами-примовками так і сипала.

Незважаючи на велику кількість дітей в сім’ї, кожен з них отримав гідну освіту. Відомими стали лише двоє дітей, яких природа нагородила письменницьким талантом. Знайомі сім’ї розповідають, що всі необхідні задатки для успішної кар’єри на літературній ниві мала і молодша дочка Катерина. На питання про написання книг жінка відповідала, що письменників в роду і без неї досить – Василь розстріляний, Павло відсидів 10 років, а їй така доля не до вподоби.

Є кілька версій того, чому письменник Павло Губенко вирішив обрати для себе такий «ягідний» псевдонім. Співробітники музею Остапа Вишні вибір імені письменником пояснюють любов’ю до творчості Миколи Гоголя, зокрема, захопленням романом «Тарас Бульба».

Вибір прізвища пов’язують з банальною любов’ю до цих ягід. Згідно з іншою версією, вибір пояснюється звичайним приємним звучанням псевдоніма. Деякі експерти бачать у прізвищі захоплення творчістю Шевченка, в знаменитому творі якого фігурують ці дерева разом з хрущами.

Свого часу Вишня керував журналом «Перець», паралельно виступаючи зі своїми творами. Виступав письменник в самих різних місцях і навіть перед звичайними слухачами в нечисленних аудиторіях – від працівників заводу і до співробітників ЖЕКу, гуморист нікому не відмовляв.

Розповідають, що свої твори на виступах Остап Вишня читав абсолютно рівним тоном, без мінімальної акторської гри, але аудиторія однаково реготала до сліз.

Вишня був упевнений в тому, що сміх має властивість зцілювати організм від недуг. Сам літератор прожив недовго, всього 66 років. Значну частину свого здоров’я залишив Вишня в таборах, але решту не шкодував – любив випити і курив цигарки «Казбек». Нерозлучними товаришами письменника були колеги Максим Рильський і Володимир Сосюра.

Полювання в житті Павла Михайловича займало місце особливе. Збираючись на полювання, письменник брав з собою улюбленого пса, спанієля Гая, запас їжі, але з дичиною повертався дуже рідко. Відомо, що одного разу письменник все-таки повернувся додому з мертвим зайцем. Розповідаючи про подію подругам, дружина літератора навіть слово «підстрелив» не використала, говорила просто, що чоловік «приніс зайця».

Із зайцем і полюванням пов’язаний ще один кумедний випадок з життя письменника. На початку 30-х років біля Харкова велика компанія творчих людей (письменники, актори, музиканти) поїхала на полювання. Перед полюванням письменник Юрій Смолич купив нову рушницю і пообіцяв, що без зайця додому не повернеться.

В ході полювання Смолич побачив відмінного зайця, який спокійно сидів собі під кущем. Мисливець не розгубився і вистрілив у звірка. Коли підійшов до куща, щоб забрати здобич, виявилося, що в зубах зайця і послання було. На листку паперу здивований Смолич прочитав «Юрій Корнійович, навіщо ж ти мене вбив?». Остап Вишня та Амвросій Бучма, які підстрелили зайця раніше, вирішили таким оригінальним способом пожартувати над колегою.

Остап Вишня и Максим Рильський

Компанією в полюванні письменникові часто були Максим Рильський і Петро Дорошко. Могла взяти в руки зброю і дружина письменника, стріляла переважно по мішенях.

Спанієль Гай часто брав участь у виставках, на одній з них навіть отримав срібну медаль. Рідні письменника підозрюють, що головною причиною перемоги пса на конкурсі була не краса, а ім’я власника. Для мисливців вважалося за велику честь отримати цуценя від цього пса, тому потомство вірний пес гумориста залишив численне. Після смерті господаря пес сильно засумував, він тікав з дому і шукав Вишню по місцях, де вони гуляли. В один із днів Гай потрапив під машину.

Остап Вишня зі своїм спанієлем Гаєм

Також письменника називають дуже хорошим другом. Відомо, що у 1931 році, після арешту Максима Рильського, не боячись накликати на себе гнів з боку НКВС, Вишня кинувся на допомогу родині поета, поїхав до Києва з Харкова. Після звільнення Рильського з ув’язнення Вишня просто забрав друга до себе додому на кілька тижнів для відпочинку.

Письменник був одружений двічі. У першому шлюбі у нього народився син В’ячеслав, дружина померла від тифу, а Вишня одружився вдруге. Довгий час син звинувачував батька в смерті матері, відмовлявся від спілкування, тільки після звільнення літератора серце сина дещо відтануло.

Вишня з сином В’ячеславом

Другою дружиною сатирика стала актриса Варвара Мелюченко, у якої на час весілля вже була від першого шлюбу дочка Марія. У шлюбі спільних дітей у подружжя не було.

Остап Вишня і Варвара Маслюченко

Як справжня жінка декабриста, Варвара Олексіївна поїхала за чоловіком на Північ під час його ув’язнення. На кілька років його перебування в колонії вона оселилася в невеликому містечку поблизу.

Як розповіла в інтерв’ю внучка письменника Мар’яна Євтушенко, між подружжям в листуванні було море ніжності, біль, сльози, інформація про втрачених дітей. і неймовірні зустрічі, коли це було можливим. В одному з листів, який зберігає сім’я, Варвара дякує чоловіку за те, що він їй приснився минулої ночі. Влада заборонила дружині довго перебувати поблизу від місця ув’язнення письменника. Через деякий час дружина разом з донькою переїхала до Архангельська, потім до Рязані.

Онука письменника Мар’яна Євтушенко

На час арешту батька син В’ячеслав залишився у рідних в Україні, під час війни виїхав на навчання до Ленінграда, куди до нього приїхав Вишня після звільнення з колонії. Після розмови батько і син знайшли спільну мову. В’ячеслав працював в Києві військовим лікарем, помер у 2002 році, похований поруч з батьком.

Племінник письменника Ігор Корж (син сестри літератора Анни) розповів співробітникам музею письменника про ще один цікавий епізод з життя Вишні. У письменника був позашлюбний син Юрій.

Під час роботи в столичному залізничному госпіталі у 1917 році майбутній літератор зустрічався з дівчиною, яка, як виявилося, незабаром завагітніла від нього. Сам письменник про майбутнє своє батьківство не знав, оскільки на той час з Києва поїхав. Після народження сина, названого Юрієм, його мати вийшла заміж. Під час війни чоловік жінки загинув, вона розповіла синові про його справжнього батька. Поїхавши в звільнений Харків, Юрій знайшов квартиру батька. У гості гуморист впізнав свої риси і відразу ж поцікавився ім’ям матері юнака.

Остап Вишня з онуками

У музеї Вишні зберігаються рукописи його творів, а також його листи до Максима Рильського. Однак прочитати послання і твори під силу тільки фармацевтам, робота медиком протягом 10 років в почерку літератора вгадується безпомилково.

Із періодом роботи фельдшером також пов’язаний один цікавий епізод з життя письменника. У хірургічному відділенні залізничної лікарні письменник в прямому сенсі врятував людині життя. Під час поступлення 16-річного пацієнта з глибокими ранами шиї хірурга на місці не виявилося.

Розуміючи ціну зволікання, початківець-фельдшер приступив до проведення операції. В операційній хірург з’явився тоді, коли талановитий учень накладав останній шов врятованому пацієнтові. Доктору залишалося тільки схвально поплескати по плечу учня-фельдшера.

Внучка письменника розповідає, що у неї досі зберігаються шахи з хліба, зроблені письменником під час перебування в колонії. Також добре себе почуває древній кущ столітника, який понад 60 років вже прожив. Свого часу з листя цієї рослини Варвара Олексіївна робила чоловікові ліки від виразки шлунка.

За переказами друзів сім’ї, про здоров’я письменника дружина турбувалася більше, ніж сам Павло Михайлович. Незважаючи на хворобу, літератор, як і багато творчих людей, зазнавав поразки в нерівній боротьбі із зеленим змієм. От саме з цією звичкою Варвара Олексіївна і вела непримиренну боротьбу.

Відомо, що під час застілля чоловіка могла зупинити письменника фразою «Павлуша, тобі досить». Вишня тільки добродушно бурчав у відповідь і говорив: «Моя Варя складена із зміїних спинок», але пити припиняв. Рідні також згадують, що дружина літератора прекрасно знала всі місця на традиційному маршруті письменника з роботи додому і могла «зіграти на випередження», зустріти чоловіка біля забігайлівки і проводити додому.

Остап Вишня з дружиною

Боролася дружина також з «контрабандними поставками спиртного». Коли до письменника в гості приходив Рильський, він на вході вивертав кишені, щоб показати відсутність у них спиртного. Правда, через деякий час обидва літератора були добре напідпитку. Як виявилося, Рильський примудрявся в невеликих пляшечках проносити алкоголь, сховавши його в своїй робочій шкіряній папці.

Помер письменник у віці 66 років, у вересні 1956 року. Проживши 80 років, з яких понад 25 років без чоловіка, 21 січня 1983 роки померла і Варвара Олексіївна. У 77 років вона зіграла епізодичну роль у фільмі Івана Миколайчука «Вавилон ХХ». Поховані чоловік і жінка на Байковому кладовищі в столиці.