Місто Долинська: історія і сучасність

Долинська  -  місто  районного  підпорядкування,  центр  району, залізничний  вузол. Розташована  у  південно-східній  частині  Кіровоградської  області,  за  75 км  на  південь  від  Кіровограду.

Населення 19 319 чоловік (2011).

Міській  раді  підпорядковане  також  село  Степове.

Виникнення  міста  пов"язане  з  будівництвом  залізниць,  що  почалося  на  Україні  після  скасування  кріпосного  права. В  1871 році  акціонерному  товариству  Харківсько-Миколаївської  залізниці  передано  казенну  залізницю Елисаветград -  Крюків, а  через  два  роки  її  продовжили  від  Знам"янки  до  Миколаєва.

       20  серпня 1873 року  через  станцію  Долинська  Олександрійського  повіту  Братолюбівської  волості  Херсонської  губернії    новозбудованою  залізничною  віткою  Знам”янка -  Миколаїв  пройшов  перший  потяг.     Ця  подія   започаткувала  дату  народження   нинішнього  міста.

      Станцію  назвали       іменем       Маловодянської          землевласниці  О.Ф. Долинської.  Вона  не   тільки  надала  притулок   будівельникам  залізниці, а  й  сприяла  вирішенню  їх  побутово-життєвих  проблем.

      Поселення  біля  станції  виникло  не  зразу.  Його  прискорений  розвиток  розпочався  після  1884  року,  коли  до  ладу  стала   новозбудована  вітка  Катеринівської   залізниці  Долгинцеве (нині  м.Кривий  Ріг) -  Долинська. Поселення   було  назване  іменем  власника  цих  земель   поміщика  Кефали -  Кефаліне.

      У  1896  році  у  25-и    помешканнях  селища      проживало  227  жителів,  у  1908 -  понад  2,5  тис.  У  період  сільськогосподарських  робіт  воно  ставало  ринком  найму  дешевої  робочої  сили  робітників,   які  з  різних  губерній  Російської  імперії     приїжджали   на  сезонні   заробітки.  Зростав  річний   вантажообіг   станції,  і  на  початок 20  століття  він  склав   75  млн.  пудів.

      В  селищі  побудували  церкву,  залізничне  училище( 1891  рік ),  відкрили  земську  школу ( 1901 рік),  працював  цегельний  завод. У  1901-1902  роках  учнем  телеграфіста  на  станції  Долинська  працював  відомий    український  письменник -  демократ  Архип  Тесленко,   а  в  залізничному  училищі     в  1911-1914  роках  -   Антон  Макаренко,  відомий  радянський  письменник  і  педагог.

      В  ході  визвольних  змагань  1918-1920  років  селище  отримало  нову  назву -  Шевченкове.  Аналіз  документів  того  часу  показує, що  ця  подія  відбулась  найбільш   ймовірно  у  1919  році,  коли  територія  нинішнього  району,  в  тому  числі  й  станція,   адміністративно  відійшли  від  Олександрійського  до  Криворізького  повіту.             

        Створений   у  1923  році  Долинський  район   взяв   назву   станції.   Це  був безпрецедентний  випадок  :    в  межах  України   центром  Долинського  району  вважалось  селище  Шевченкове. В  адміністративно -  територіальних  довідниках,  що  виходили  у  Москві,   неіснуюче  селище  Долинська .  Ця  недоречність  була  усунена  Указом  Президій  Верховної  Ради  Української  РСР від  15  серпня  1944  року,  в  якому  з  метою  уточнення  найменувань  населених  пунктів   та   у  зв”язку  з  існуванням  однакових  найменувань ,  що  викликало  утруднення   для  установ  і  громадян,   селище  Шевченкове   перейменували  у  відповідності  з  назвою  району   і почали  називати  селищем  Долинська.  А  14  травня  1957  року   відповідно  до  рішення  виконкому  Кіровоградської   обласної  ради  депутатів  трудящих  селище   міського  типу  Долинська   віднесли  до  категорії  міст  районного  підпорядкування.

       За   радянські  часи  населений  пункт   перебував  у  Криворізькому  окрузі,  від  1932  року  - Дніпропетровській, з  кінця  1937  року – у  Миколаївській,  а  з  початку  1939 року   -  у  Кіровоградській  областях.

        Жителі  селища  пережили   три  голодомори, репресії 30-х  років   минулого  століття, з 8  серпня  1941   по  12  березня  1944  років  перебували  під  фашистською  окупацією,  зазнали   багатьох  втрат  і  поневірянь.

      Нині  Долинська -  великий  залізничний  вузол,   південні  залізничні  ворота  Кіровоградщини.  У  1985  році  з  участю  країн -  Ради Економічної  Взаємодопомоги – НДР, ЧССР, Болгарії   та  Радянського  Союзу -  розпочалося   будівництво    Криворізького  гірничо-збагачувального  комбінату  окислених  руд. Під  час  його  спорудження  в  місті  почалося  будівництвот  нового  мікрорайону,  шкіл,  дитячих  садків.  Населення  міста  зросло  на  декілька  тисяч  чоловік.

       Діють  сім  філіалів   банківських  установ. У  4-х  школах  міста  навчається  майже 4 тисячі учнів,  працюють дитячі  садки,  Молодіжний  центр  дозвілля  і  відпочинку „Червона  калина”,  районний  будинок культури,  районна  школа  мистецтв,  дві  бібліотеки,  музей  історії Долинського        району       та         меморіально -   педагогічний    музей 

А.С.  Макаренка,  стадіон,  сім  спортивних  залів  та  три  спортивних  майданчики  із  штучним  покриттям.

      Медичні  послуги  надають  центральна  районна    лікарня, Будинок  матері  та  дитини,  швидка  медична  допомога.

       В  районному  центрі    сім  колективів  носять  звання  Народний. Серед них   дитячий  аматорський  хореографічний  колектив  „Веселка”  (керівник  Галина   Жир).

      Виходять  дві  газети -  „Долинські  новини„  і  „Провінція„ .  З  1961  року   працює  районне  радіомовлення,  яке  з  12 травня  2003  року  виходить  в ефір   в  системі  FM –мовлення.

       У  місті   встановлено  пам”ятники  Т.  Шевченку,  А.Макаренку,  В.Леніну (демонтований 26 лютого 2014 року (згідно рішення 31 позачергової сесії міської ради) у результаті перемоги Революції гідності),  воїнам, полеглим  при  визволенні  Долинської , пам’ятні знаки  учасникам  Чорнобильської  трагедії, льотчикам –землякам,  які  загинули  під  час  війни,  залізничникам,  воїнам-водіям  і  першим

трактористам  Долинської  МТС, меморіальні  дошки  письменникам   А.Тесленку,  А.Макаренку, П.Вороньку, Герою  Радянського  Союзу К.Вишневецькому,  Повному  Кавалеру  орденів  Слави М.Сичову,   на  честь  революційних  подій  в  грудні  1905  року  на  станції  Долинська.

       Про  події  в  Долинській  розповідають  книги Б.Кузика  та  В.Білошапки  „ Кіровоградщина :історія  та  сучасність  центру  України„  Том  1, Дніпропетровськ,  2005 ;  І .Євсєєва  „Дивак „ ,  Кіровоград,  2000; „ Боковенька - 2000”,   історико  -  краєзнавчий  збірник,  Кіровоград,  2001;  „Боковенька -2002” ,  літературно-художній  альманах,   Кіровоград,  2003; „Боковенька -2004”, дослідження,  спогади  і  документи   до  70-річчя   голодомору на  Долинщині. Кіровоград, 2005;

    Набір  листівок  Долинська,  Київ, 1986 р; Маркований  конверт  до  125-річчя  від  дня  заснування  Долинської,1998  рік .

     На  початку  80-х  років  минулого  століття  в    місті  Долинська  оголошувався  конкурс  і  була зроблена  спроба    створити  герб  міста.  Матеріали  конкурсу  були  узагальнені   художником В.Бутенко  в Кіровоградському   обласному   художньо-виробничому  комбінаті (ескізи    пропозицій  додаються ),  в 1986  році був  виготовлений  значок  міста  Долинської,  на  якому  зображено   тепловоз  в  обрамлені  дубового  листя  і  зернового  колосся, але  до  затвердження   даної  пропозиції  гербом  міста  Долинської  справа    не  дійшла.

Подстраницы (1): Наші славні земляки
Comments