Сочеванов Микола Іванович

      Народний артист України.

    Народився на хуторі Андріївка ( Райок) під м.Бобринцем. Племінник М.Л.Кропивницького ( син сестри Ганни Луківни).

      Шестеро дітей Сочеванових розкидало по світу і лише Микола став близькою людиною корифею.

      З дитинства закоханий у дядька, він не мав іншої мрії, ніж театр. Тому тільки-но батьки відпустили його до Бобринця вчитися, Микола кидає школу і відправляється зі скрипкою в саморобному футлярі до Варшави, де гастролював тоді Кропивницький. З того часу понад 50 років віддав Сочеванов мистецтву.

      Керував художньою самодіяльністю в Бобринці. Після 1917 р. створив тут же перший на Єлисаветградщині радянський театр, організував сільські драматичні гуртки. Працював у єлисаветградських, харьківських, донецьких, сумських, ростовських, одеських, київських театрах. Бандурист. Зіграв ролі бандуриста у фільмах «Іван Франко» та «Дорогою ціною».

      Свояк М.Л.Кропивницького, Іван Сочеванов доводився зведеним братом поміщику Олександру Бредюкову (до речі, це – праобраз Глитая із п’єси «Глитай, або ж Павук»), котрий, маючи півтори тисячі десятин землі, не дав родичам ні шматочка, тільки дозволив поставити в Осикуватій балці «злиденну халупу».

        Хоч і доводився Бредюков хрещеним батьком М. Сочеванову і вмер у нього на руках, але характерові своєму не зрадив і не залишив родичеві нічого. 

        Гарячий за вдачею М.Сочеванов підпалив хутір і переселився з матір’ю до Мар’янівки, де невдовзі поховав її на сільському цвинтарі біля могили її батька – Луки Кропивницького.

       З М. Сочевановим, що керував на той час місцевим аматорським колективом, пов’язаний і останній гастрольний приїзд М.Кропивницького до Бобринця у травні 1909 року, за кілька місяців до смерті.

       Сьогодні від Сочеванового хутора залишилися лише відголоски у назві прилеглого до Осикуватого вибалка озерця – Сичів став та руїни колишньої сільської греблі.