Поиск по сайту

Атестація - 2012

Робота з батьками

"Батьки і діти, діти і батьки : одвічне нерозривне коло"
 

Завданням сьогодення є необхідність тісніше інтегрувати родинне і суспільне дошкільне виховання, зберегти пріоритети родинного виховання, активне залучання їх до участі в освітньо-виховному процесі.




 
 
 
 
 
 
 
 



 
 
 
 
 
 
 
 

                            

                               

                                           Форми взаємодії ДНЗ й родин

Відвідування родини дитини

    Відвідування родини дитини багато дає для її вивчення, встановлення контакту з дитиною, її батьками, з'ясування умов виховання, якщо не перетворюється формальний захід. Педагогові необхідно заздалегідь погодити з батьками зручний для них час відвідування, а також визначити мету свого візиту. Прийти до дитини додому

- це прийти в гості. Виходить, треба бути в гарному настрої, привітним, доброзичливим. Варто забути про скарги, зауваження, не допускати критики на адресу батьків, їхнього сімейного господарства, способу життя, поради (одиничні!) давати тактовно, ненав'язливо. Поведінка і настрій дитини (радісний, розкутий, притихлий, збентежений, привітний) також допоможуть зрозуміти психологічний клімат родини.

День відкритих дверей

День відкритих дверей, будучи досить розповсюдженою формою роботи, дає можливість познайомити батьків з дошкільним закладом, його традиціями, правилами, особливостями освітньо-виховної роботи, зацікавити нею й залучити до участі. Проводиться як екскурсія по дошкільній установі з відвідуванням групи, де виховуються діти батьків, які прийшли. Можна показати фрагмент роботи дошкільної установи (колективна праця дітей, збори на прогулянку й ін.). Після екскурсії й перегляду завідуюча або вихователь-методист розмовляють з батьками, з'ясовують їхнє враження, відповідають на питання, які виникають.

Бесіди

Бесіди проводяться як індивідуальні, так і групові. І в тім і в іншому випадку чітко визначається мета: що необхідно з'ясувати, чим можемо допомогти. Зміст бесіди лаконічний, значимий для батьків, підноситься таким чином, щоб спонукати співрозмовників до висловлення. Педагог повинен уміти не тільки говорити, але й слухати батьків, виражати свою зацікавленість, доброзичливість.

Консультації

Звичайно складається система консультацій, які проводяться індивідуально або для підгрупи батьків. На групові консультації можна запрошувати батьків різних груп, що мають однакові проблеми або, навпаки, успіхи у вихованні (примхливі діти; діти з яскраво вираженими здібностями до малювання, музики). Цілями консультації є засвоєння батьками певних знань, умінь; допомога їм у розв’язанні проблемних питань. Форми проведення консультацій різні (кваліфіковане повідомлення фахівця з наступним обговоренням; обговорення статті, заздалегідь прочитаної всіма запрошеними на консультацію; практичне заняття, наприклад, на тему "Як розучувати з дітьми вірші").

Семінари-практикуми

Батьки, особливо молоді, мають потребу в придбанні практичних навичок виховання дітей. Їх доцільно запрошувати на семінари-практикуми. Ця форма роботи дає можливість розповісти про способи й прийоми навчання й показати їх: як читати книгу, розглядати ілюстрації, розмовляти про прочитане, як готувати руку дитини до письма, як вправляти артикуляційний апарат.

Батьківські збори

Батьківські збори проводяться групові й загальні (для батьків усього закладу). Загальні збори організовуються 2-3 рази на рік. На них обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньої роботи, питання фізичного виховання й проблеми літнього оздоровчого періоду й т.ін. На загальні збори можна запросити лікаря або представника методичної служби міста. Передбачаються виступи батьків. Групові збори проводяться раз в 2-3 місяці. На обговорення виносять 2-3 питання (одне питання готує вихователь, по іншимі можна запропонувати виступити батькам або комусь із фахівців). Щорічно одні збори доцільно присвячувати обговоренню сімейного досвіду виховання дітей. Вибирається тема, злободенна для даної групи, наприклад, "Чому наші діти не люблять працювати?", "Як виховати у дітей інтерес до книги", "Телевізор - друг або ворог у вихованні дітей?".

Круглий стіл

Круглий стіл по проблемі інтелектуального розвитку дошкільників. У ньому беруть участь вихователь-методист, психолог, вихователі груп і інші фахівці. Учасники вільно спілкуються один з одним. Темами подібних засідань можуть бути такі, як «Розвиток допитливості у дошкільників», «Розвиток мовлення», «Спеціальна готовність дитини до школи» і ін. Такі засідання можна провести в кожній віковій групі, ставлячи акценти на завданнях програми, за якою працює ДНЗ. Доцільно використовувати такі методи, як постановка дискусійних питань, аналіз педагогічних ситуацій, повідомлення фахівців з проблеми, обмін досвідом батьків, відповіді на їхні питання фахівців. Тут можна показати батькам відкрите (або відеозапис) заняття з дітьми, організовувати виставку літератури для дітей і батьків по проблемі. Пропонується розкрити батькам сутність навчання дошкільників, його специфіку, яка полягає у використанні ігрових прийомів. Як наочність доречним буде відкрите заняття для батьків з дітьми або ж відеоматеріали фрагментів занять з математики, розвитку мовлення й ін., варто звернути увагу на дидактичний матеріал, методи навчання дітей, сюрпризні моменти на заняттях

Дискусія

Дискусія по проблемі, наприклад, розумового виховання дітей. Таку дискусію добре провести з батьками старшої групи, заздалегідь запросивши фахівців: учителів початкових класів, психолога, вихователів старшої групи. Можна використовувати такі методи, як постановка спірних питань, ознайомлення батьків з результатами тестування дітей, надання слова фахівцям, аналіз педагогічних ситуацій. Рекомендується проведення дискусій за аналогією з телевізійними «Ток – шоу»: наприклад, розподілити учасників на дві групи: перша – ті, хто вважає, що розумовий розвиток дитини - це вміння писати, рахувати, читати; друга – батьки з протилежною точкою зору. Головне – це всебічний розвиток дитини, її пізнавальна активність. Необхідно дати можливість висловитися представникам протилежних думок, надати слово фахівцеві, аргументувати правильну точку зору. Для підвищення інтересу слухачів до проблеми можна навести як приклад висловлювання дітей, продукти дитячої творчості, відеоролики й ін. Наприкінці підвести підсумок.

Усні журнали

Журнал складається з 3-6 сторінок, по тривалості кожна займає від 5 до 10 хвилин, таким чином, загальна тривалість становить 40 хвилин. Досить великий обсяг інформації, розміщений у відносно короткому відрізку часу становить значний інтерес для батьків. Кожна сторінка журналу - це усне повідомлення, яке може бути проілюстровано дидактичними посібниками, прослуховуванням магнітофонних записів, виставками виробів, малюнків, книг. Батькам заздалегідь пропонується література для ознайомлення з проблемою, практичні завдання, питання для обговорення. Ця форма може проводитися регулярно із заданими рубриками, які мають місце в тому або іншому журналі. Наприклад, «Поради фахівця», «Це цікаво знати», «Говорять діти» і ін.; рубрики наповнюються педагогічним змістом по темі. Наприклад, поради може дати психолог, соціальний педагог, лікарі, і інші фахівці. В «Усному журналі» висвітлюються актуальні проблеми інтелектуального розвитку дитини. Головне – зробити ці зустрічі неформальними, а зацікавити батьків, відповідати на хвилюючі їхні питання, не захоплюватися теорією питання, а підносити матеріал переконливо, доступно, опираючись на їхній досвід.

Наочні форми роботи з батьками включають підготовку пам'яток, папок – пересувок, матеріалу на стендах, фотовиставки й ін. Наприклад, можна підготувати для батьків у письмовому вигляді показники розумового розвитку дітей по вікових групах або запропонувати наочний матеріал, на формування пам'яті, уваги, уяви, мислення, а також варіанти проведення дидактичних ігор з дітьми.

Брифінг

Зустріч, на якій коротенько викладається позиція по одному зі злободенних питань. Може проводитися вихователем-методистом, вихователем групи або фахівцем, що заздалегідь готується до відповіді на запитання по певній темі. Дозволяє максимально активізувати батьків. Дві команди, одна задає питання – інша відповідає; організатор задає питання – батьки відповідають.

                       Батьківські конференції

Основна мета конференції - обмін досвідом сімейного виховання. Батьки заздалегідь готують повідомлення, педагог при необхідності надає допомогу у виборі теми, оформленні виступу. На конференції може виступити фахівець. Його виступ дається "для запалу", щоб викликати обговорення, а якщо вийде, то й дискусію. Конференція може проходити в рамках однієї дошкільної установи, але практикуються й конференції міських, районного масштабів. Важливо визначити актуальну тему конференції ("Турбота про здоров'я дітей", "Прилучення дітей до національної культури", "Роль родини у вихованні дитини"). До конференції готуються виставка дитячих робіт, педагогічної літератури, матеріалів, які відбивають роботу дошкільних установ, і т.п. Завершити конференцію можна спільним концертом дітей, співробітників дошкільного закладу, членів родин.

Сімейні клуби

На відміну від батьківських зборів, в основі яких навчально-повчальна форма спілкування, клуб будує відносини з родиною на принципах добровільності, особистої зацікавленості. У такому клубі людей поєднує загальна проблема й спільні пошуки оптимальних форм допомоги дитині. Тематика зустрічей формулюється й запитується батьками. Сімейні клуби - динамічні структури. Вони можуть зливатися в один великий клуб або дробитися на більш дрібні, - все залежить від тематики зустрічі й задуму організаторів.

Бібліотека спеціальної літератури

Бібліотека спеціальної літератури - значна допомога в роботі клубів з проблем виховання, навчання й розвитку дітей. Педагоги стежать за своєчасним обміном, підбором необхідних книг, складають анотації новинок.

"Батьківська пошта" і "Телефон довіри"

Це нетрадиційні форми спілкування з родиною. Враховується зайнятість батьків. Будь-який член родини має можливість у короткій записці висловити сумніви з приводу методів виховання своєї дитини, звернутися по допомогу до конкретного фахівця й т.п. Телефон довіри допомагає батькам анонімно з'ясувати які-небудь значимі для них проблеми, попередити педагогів про помічені незвичайні прояви дітей.

Бібліотека ігор (ігротека)

Нетрадиційна форма взаємодії з родиною. Оскільки ігри вимагають участі дорослого, це змушує батьків спілкуватися з дитиною. Якщо традиція спільних домашніх ігор прищеплюється, у бібліотеці з'являються нові ігри, придумані дорослими разом з дітьми.

      Гурткова робота з дітьми

Сторінка роздумів 

Про добру сім′ю

 

     В Китаї була сім′я, в якій більше 100 осіб жили разом мирно і дружно, без сварок і суперечок. Правитель країни позаздрив такій злагоді і спеціально приїхав дізнатися, в чому ж тут секрет.

     Старійшина всього роду довго щось писав на папері, а потім віддав його правителю. На аркуші було лише три слова: любов, терпіння, прощення. «І це все?» - здивувався правитель. «Так, - відповів старійшина, - але сто разів любов, сто разів терпіння, сто разів прощення».

Життєва розповідь

Колись люди вважали, що виховання без різки неможливе. Сама жінка в це не дуже вірила.

  Проте одного разу її маленький син добряче завинив. І їй тоді здалося, що він заслуговує на покарання. Жінка наказала хлоп’яті піти й самому зірвати різку. Той пішов і довго не повертався. Нарешті він прийшов весь у сльозах і сказав: «Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути». Мати розплакалася, бо раптом побачила всю ситуацію очима дитини. Хлопчик, мабуть, розмірковував: «Якщо мати хоче зробити мені боляче, для цього підійде й звичайний камінь».Жінка поклала той камінець на кухонну поличку, де він лежав багато років як вічне нагадування про обіцянку, яку дала тоді жінка сама собі: «Жодного насильства!».

                                        Запам’ятайте сім правил покарання:                                              

·       Покарання не має шкоди здоров’ю – ні фізичному, ні психічному (воно повинно бути корисним);

·       Якщо є сумніви (карати чи не карати) – не карайте (жодних покарань «про всяк випадок»);

·       За один раз – одне покарання; навіть якщо поганих вчинків скоєно багато, карати можна суворо, але один раз за все одразу.

     Не можна карати за рахунок любові – ніколи не забирайте подарунки                       на знак покарання;

·       пам’ятайте про час правопорушення; якщо вчинок скоєно давно, краще не карайте;

·       покараний – прощений. Сторінку перегорнули, більше не згадуйте про це – не заважайте дитині починати життя спочатку;

·       покарання – але без приниження. Якщо дитина відчуває перевагу вашої сили над її слабкістю і вважатиме, що ви несправедливі, ефект від покарання буде протилежний очікуваному;

·       дитина не повинна боятися покарання.

 

Уроки метелика 

 

Одного разу у коконі з’явилася маленька щілина. Людина, яка випадково проходила повз, досить довгий час стояла і спостерігала, як через маленьку щілину намагається вилізти метелик. Пройшло багато часу, метелик начебто покинув свої зусилля, а щілина залишилася усе такою ж маленькою. Здавалося метелик зробив усе що міг, і що сил у нього більше не лишилося.

    Тоді людина вирішила допомогти метелику, і взявши ніж розрізала кокон. Метелик у той же час вийшов з нього, але його тільце було слабке та немічне, а крила були прозорими й ледь рухалися.

    Людина продовжувала спостерігати, очікуючи, що ось-ось крила метелика розправляться, і він полетить. Але цього не сталося!

    Решту життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої не розправлені крила. Він так і не зміг літати.

    А все через те, що людина, бажаючи йому допомогти, не розуміла того, що зусилля, які необхідно докласти, щоб вийти через вузьку щілину кокона, необхідні метеликові, щоб рідина з тіла перейшла в крила й щоб він зміг літати. Життя змушувало метелика із зусиллям залишити оболонку, щоб надалі він міг рости і розвиватися.

    Іноді саме зусилля необхідне нам у житті. Якби нам було дозволено жити, не зустрічаючись із труднощами, ми були б обділені.

-       Я просив сил… А життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.

-       Я просив мудрості… А життя дало мені проблеми для вирішення.

-       Я просив багатства… А життя дало мені мозок і мускули, щоб я міг працювати.

-       Я просив можливість літати… А життя дало мені перешкоди, щоб я їх переборював.

-       Я просив любові… А життя дало мені людей, яким я міг допомогти.

-       Я просив благ… А життя дало мені можливості.

-       Я не отримав нічого з того, що просив. Але я одержав усе, що мені було потрібно. 

До кого тій дитині прихилитись? 

До кого слово мовить в самоті?

То добре, коли братик є, а чи сестричка.

Та в багатьох родинах й їх нема.

А так же знати хочеться, чому росте травичка,

Чому є літо, осінь і зима…

А навіть, коли й є сестра чи братик…

У них сто тисяч «що» й «чому».

Вони також хотіли б щось спитати

Чи щось сказати….Та нема кому,

Бо зайняті завжди матуся й тато

Роботою, турботою про дім. 

І стали поступово забувати

Про тих дітей, котрі живуть у нім.

Ні-ні, вони, звичайно, люблять чадо,

Бо то ж  кровинка їхня, їх дитя. 

Бо то ж кровинка їхня, їх дитя. 

Вони годують, одягають радо,

Нема лиш спілкування, співчуття,

Нема коли бесідувати з сином,

Нема часу пораду дать дочці…

Й несе дитя ту батьківську провину

У не змужнілій, кволій ще руці.

Ми не вчимо, як жити їм на світі,

І в страху Божому вони в нас не ростуть. 

А хижий світ натягує вже сіті

Й засмоктує, немов жорстокий спрут. 

Куплена година 

     Батько повернувася додому з роботи.

     - Тату, таточку, нарешті ти прийшов, - кинувся йому на шию син.

     Але батько був такий стомлений, що в нього не було сили обійняти свою дитину.

    - Тату, подивися, на вулиці вже пізно і темно. Я на тебе так чекав! Я хотів запитати у тебе...

    - Запитуй, - сказав байдуже батько.

    - Я хотів запитати, скільки ти заробляєш за одну годину на своїй роботі?

    - Сину, та ти егоїст! Як можна ставити такі запитання? Це моя особиста справа!

    - Тату, я ж не спав, чекав тебе, щоб запитати. Скільки ти заробляєш за годину?

    - 50, - відповів батько. – А тепер марш у ліжко!

    Син подивився на нього великими синіми очима і попросив:

    - Тату, позич мені, будь – ласка, 30. Я тебе дуже прошу.

    Це роздратувало батька, і він накричав на сина.

    Через деякий час батько подумав: „Я стільки часу проводжу на роботі, а син уперше просить у мене гроші. Може, йому дійсно щось потрібно”.

    Тоді він прийшов у дитячу кімнату і запитав:

     - Сину, ти не спиш?

     - Ні, тату, ще не сплю.

    Батько присів біля сина на ліжку:

    - Вибач, я тут подумав, може тобі дійсно щось потрібно?.. Ось, тримай, тут рівно 30.

    - Таточку! Спасибі, тату!

    Хлопчик узяв ці гроші і підняв подушку, де вже лежало кілька зім”ятих коп”юр. Потім він узяв усі гроші, полічив і подивився на батька.

    Батько, побачивши, що в сина є гроші, розлютився:

    - У тебе ж уже є гроші, а ти просиш у мене ще?

-Тату, - перебив його син. – Я просив у тебе гроші тому, що у мене не вистачало. А тепер тут рівно 50! Можна я куплю в тебе годину твого часу? Прийди, будь-ласка, завтра раніше на годину і повечеряй із нами.

Притча

Колись давно у Стародавньому Китаї жив розумний, але дуже пихатий мандарин. Весь день він приміряв багате вбрання, розмовляв із підданими про власний розум і згадував минулу зустріч з імператором… Минали дні, неподалік від кордону з’явився найрозумніший у світі чернець. Дізнався про це і наш мандарин. Дуже розлютився він: як можна називати якогось там ченця найрозумнішою людиною у світі!? Проте, тамуючи лють і не виказуючи своїх емоцій, мандарин запросив ченця до себе у палац. Сам же задумав обдурити його: «Я візьму у руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що у мене в руках: живе чи мертве. І якщо чернець скаже, що живе, роздушу  метелика, а якщо мертве, випущу його…». І ось настав день зустрічі.

У пишній залі зібралося багато людей, усім хотілося подивитися двобій найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали ввійшов невисокий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись, мандарин запитав: «Скажи-но мені, що я тримаю у руках: живе чи мертве?». Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «Усе у твоїх руках!». Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.

Отже, лише від вашого розуміння дітей (Їхніх потреб, інтересів, бажань, можливостей) залежить, якою буде взаємодія з вашими дітьми: яскравою, плідною чи навпаки.

Притча «Мудрість батьків»

Приходить до батька молода дівчина і говорить:

-       Тату, я втомилася, у мене важке життя, так багато проблем, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил… Що мені робити?

Замість відповіді батько поставив на вогонь три однакових капсули з водою, в одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв із води моркву та яйце і налив у чашку кави з третьої капсули.

-       Що змінилося?  - запитав він свою  дочку.

-       Яйце і морква зварилися, а зерна кави розчинилися у воді, - відповіла вона.

-       Ні, доню моя, це лише поверхневий погляд на речі. Подивися: тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою і піддатливою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, а змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин – окропу. Так і люди: сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі й ніжні лише тверднуть і зміцнюються…

-       А кава? – запитала дочка.

-       О! Це найцікавіше! Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому середовищі і змінили його – перетворили окріп на прекрасний ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють самі обставини і перетворюють їх на щось нове й прекрасне, отримуючи користь і знання в такій ситуації.