Про ведення зошитів

ВЕДЕННЯ УЧНІВСЬКИХ ЗОШИТІВ

На протязі першого семестру 1 класу діти виконують завдання у зошитах з друкованою основою. І в батьків не виникає питань, щодо правильного оформлення робочих зошитів. Коли дитина починає писати класні роботи та домашні завдання в звичайних зошитах батьки повинні пояснити дитині як правильно писати в таких зошитах. У самих батьків виникає купа запитань щодо норм при оформлені зошита. Скільки клітинок відступати від згибу та полів? Скільки ліній пропускати між роботами?

Давайте спробуємо розібратись більш докладніше, як правильно писати у зошитах.

Щоб навчити першокласників орієнтуватися в правильності оформлення робіт в зошитахі, доцільно, починаючи з другого півріччя у шестирічок та з другого місяця навчання у семирічок, паралельно практикувати виконання окремих завдань у звичайних зошитах з та¬кою ж з друкованою основою.

Для виконання різноманітних завдань, пов'язаних з мовним аналізом (креслення схем речень, звуко - складової структури слів тощо), учні ведуть окремий зошит, розлінований у клітинку.

У 1 - 4-х класах для навчальних класних і домашніх завдань з української (російської) мови, математики ведуться по два зошити з кожного предмету.

У першому та другому класі на уроках української (російської) та іноземної мов протягом усього І півріччя учні продовжують писати в зошитах у дві лінії з контрольними похилими або без них. У ІІ півріччі краще підготовлені діти поступово переходять до-письма в зошиті в одну лінію. Повний перехід усього класу на письмо в зошиті в одну лінію може бути завершений в осатній чверті другого класу, або в першому півріччі третього класу.

Замінювати зошити блокнотами або окремими аркушами паперу не дозволяється!

З української мови, математики, ознайомлення з навколишнім світом та природознавства у 1—4-х класах є ще й додаткові зошити з друкованою основою, що разом з підручником з того чи того предмета становлять єдиний навчальний комплект.

Школяр повинен бережливо використовувати зошит: не виривати з нього сторінок, не починати новий зошит, доки не списано попередній.

Дозволяється користуватися поліетиленовою обгорткою для зошита.

Учнівський зошит не є державним документом, тому в початкових класах враховуючи вік дитини, повільну техніку письма, учні міських шкіл пишуть номер школи, а сільських - назву школи. У 1—2 (1) класах зошити підписує вчитель, у 3—4 — самі учні за зразком, написаним учителем на дошці. Те ж саме зроблять учителі 5—9 класів при потребі зміни в підписах зошитів.

Наприклад:

Зошит

з української вави

учня (учениці) 1-А класу

КЗ «НСЗШ І-ІІІ ступенів № 4»

Петрова Івана

(Сидорової Ганни)

На кожній сторінці зошита із зовнішнього боку вертикального зрізу залишаємо поле шириною 2 см. (поля – зазвичай вони вже прокреслені червоною лінією у зошитах)

Учні повинні-писати розбірливо, дотримувати всіх каліграфічних вимог, правильно тримати ручку, виконувати вказівки вчителя щодо правильної пози та положення зошита на парті. У початкових класах рекомендується користуватися кульковими ручками типу РШ-49. Краще обирати звичайну ручку без яскравого оздоблення, щоб дитина не відволікалась від учнівського процесу, та таку яка буде зручна сама вашій дитині. Не забувайте покласти запасну ручку на всяк випадок.

Під час виконання письмової роботи учні повинні додержуватись абзаців. Найзручніше від згибу зошита та полів відступати відстаань в товщину двох пальчиків.

Щоб виправити помилку, учень повинен закреслити лінією навскіс неправильно написану букву і замість неї написати зверху потрібну букву. Якщо треба замі¬нити слово, словосполучення або речення, то слід те, що підлягає заміні,закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком.

Необхідно стежити,щоб учні дотримували однакових інтервалів між словами, дописували рядки до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка.

Якщо на сторінці залишається один - два рядки, нову роботу слід розпочинати на наступній сторінці.

Не допускати , щоб при написані роботи на одній сторінці було написано лише число й класна або домашня робота, а на іншій сторінці написане завдання. В такому випадку необхідно починати писати нову роботу вже на наступній сторінці. Не розривати слово «Задача» й розв’язання задачі на різних сторінках.

У 1 – 4-х (1 – 3-х) класах запис математичних завдань розпочинаємо у третій повній клітинці від згину сторінки зошита, а від поля – у другій.

Між прикладами відстань добирається довільно, але з обов’язковим дотриманням вимог естетичності та економії паперу.

У 1-му класі розв'язання задач записуємо окремо у вигляді прикладу.

У 2-му (1-му) класі (II півріччя) вводиться короткий запис відповіді задачі. Повну відповідь рекомендується записувати в окремих випадках у 3(2) — 4(3)-му класах.

Між датою і заголовком, назвою роботи і заголовком, а також між заголовком і текстом у зошитах з української (російської) мови рядок не пропускається. У зошитах з математики в аналогічній, ситуації, слід пропускати тільки одну клітинку.

Між заключним рядком тексту однієї письмової роботи і датою або заголовком (назвою виду) наступної у зошитах з української, (російської) мови слід пропускати дві лінійки, а в зошитах з математики — чотири клітинки (для відокремлення однієї роботи від іншої і для виставлення оцінки).

У письмовій роботі з мови треба зазначити дату, вказати, яка це робота (класна чи домашня), вид роботи (диктант, переказ, твір, вправа) і заголовок зв'язного тексту (переказу або твору).

Відповідно до 4-го видання «Українського правопису» в кінці заголовків крапка не ставиться.

Наприклад:.

17 травня

Домашня робота

Вправа 34

У зошитах для контрольних робіт, що виконуються вкласі, учні пишуть дату,-вид роботи і заголовок тексту.

Наприклад:

23 січня

Диктант

Осінь

У 1-му (3—4-х річних) класі та в І-чверті 2-го (4-річної) класу дату виконання робіт з української мови і математики діти не пишуть.

Навчальні вправи з математики виконуються в зошиті в клітинку. Цифри і букви пишуться в клітинці зошита похило.

У 1— 4-х (І—3-х) класах висота цифр в одну клітинку.

У 1-му, 2(1)-му класах рекомендується записувати малі букви висотою в одну клітинку, а в 3—4-х класах — 2/3 клітинки. Великі букви в усіх класах пишемо висотою півтори клітинки.

У виразах з дужками для написання дужки потрібно відводити окрему клітинку.

Найменування мір пишеться після числа скорочено без крапок: міліметр — мм, сантиметр — см, дециметр — дм, метр — м, кілометр — км, квадратний сантиметр — см2 , квадратний дециметр — дм2, квадратний метр — м2 (висота цифри 2—1/2 клітинки); грам — г, кілограм — кг, центнер — ц, секунда — с; при скороченні найменування грошової одиниці ставиться крапка: карбованці — крб., копійки — к.

Одиниці швидкості скорочено записуємо так: метрів за секунду — м/с, кілометрів за годину — км/год.

Коли ж назва міри вживається без числа, то слово пишемо повністю, наприклад: «Скільки кілометрів туристи пройшли першого дня?» Назви предметів біля цифри записуємо однією початковою буквою з крапкою: 42 : 6 - 7 (в.). У реченні, відповіді до задачі назви предметів пишемо повністю . (Відповідь: 7 відер води налили в бочку).

Починаємо писати відповідь з числа:

- 2 кг слив залишилось у ящику.

- На 7 кг ковбаси менше, ніж сиру.

- 17 кущів посадили учні

Слова, які починаються на голосний, скорочуємо, як правило, до наступного голосного, (яблука — ябл., ялина — ял, аркуші — арк. ).

Неправильно записані числа учні повинні закреслити, косою лінією, а поруч або вгорі писати правильно.

Джерело: Блог "Я - розумник"