історія розвитку обчислювальної техніки

Історію розвитку обчислювальної техніки частково можна дослідити на технічній базі "Музею обчислювальної техніки" Коломийського природничо- математичного ліцею.  

1.2. Історія розвитку обчислювальної техніки

У 1623 – 1624 рр. професор Тюбінгського університету Вільгельм Шиккард у листах до Йоганна Кеплера описав конструкцію обчислювальної системи, в якій були механізовані операції додавання та віднімання, а операції множення та ділення – напівмеханізовані. У 1642 р. французький  математик і фізик Блез Паскаль створив першу модель обчислювальної машини, котра могла виконувати  всі чотири арифметичні дії (до наших днів збереглося  вісім машин Паскаля).

Особливу роль у розвитку обчислювальної техніки відіграли роботи англійського вченого Чарльза Беббіджа. У 1823 р. він проектує так звану "різницеву" автоматичну машину для обчислення значень многочленів без втручання людини в процес рахунку, тобто автоматично. У період з 1833 по 1871 роки Ч. Беббідж розробляє схему "аналітичної" машини, де реалізовані принципи, які лежать в основі і сучасних комп`ютерних систем, а саме: принцип програмного управління та принцип програми, що запам`ятовується машиною для розв`язання задачі. У цей час дочка Джорджа Гордона Байрона леді Ада Лавлейс створює перші програми для машини Ч. Беббіджа.

Ще одним важливим етапом на шляху створення ЕОМ стали роботи англійського математика Джорджа Буля "Математичний аналіз логіки" (1847 р.) та "Закони мислення" (1854 р.), в яких були викладені основи алгебри логіки (інші назви: алгебра висловлювань, булева алгебра). На основі булевої алгебри ґрунтується теорія релейно-контактних схем та практика конструювання складних дискретних автоматів, що використовуються й у сучасній обчислювальній техніці.

Початком ери ЕОМ вважають  1945–1946 рр., коли американські вчені Проспер Еккерт і Джон Моучлі  сконструювали в Пенсільванському університеті першу ЕОМ "ENIAC" (Electronic Numerical Integrator and Computer). "ENIAC" мала 1800 електронних ламп, 150000 електромеханічних реле, а її потужність  становила 150 кВт. Зрозуміло, що ця машина була дуже громіздкою, складною в управлінні (у ній навіть не застосовувався принцип змінної програми: щоб поміняти програму, необхідно було перепаювати схему), ненадійною в роботі, мала ряд інших недоліків.

Але ж це – перша електронно-обчислювальна машина!

У 1945 р. американський математик Джон фон Нейман запропонував концепцію ЕОМ, у пам`ять якої вводились як дані, для опрацювання, так і програма їх опрацювання. За цією концепцією у 1949 р. у Кембриджському університеті (Англія) під керівництвом професора Моріса Уїлкса  була створена машина "EDSAC", що мала всі необхідні компоненти сучасної ЕОМ.

У нашій країні розробки ЕОМ починаються також у 40-х роках ХХ сторіччя. У 1951 р. у Києві під керівництвом професора С.А. Лебедєва вводиться в експлуатацію ЕОМ, яку назвали "МЭСМ" (російською мовою "малая электронно-счётная машина").

П`ятдесяті та наступні роки стали періодом бурхливого розвитку обчислювальної техніки і за кордоном, і в нашій країні. Так, у 1951 р. з`являються перші серійні ЕОМ в Англії (комп`ютер "UNIVAC-1"), у США (комп`ютери фірми ІВМ), а в 1952–1953 рр. і в нашій країні (ЕОМ "БЭСМ", "Стрела", М-2). У середині шістдесятих років кількість комп`ютерів у світі становила близько 40 тисяч, на початку сімдесятих ця цифра досягла 140 тисяч, у середині вісімдесятих – майже 500 тисяч, а в кінці дев`яностих – декілька мільйонів штук.

ЕОМ "ЕNIAC" (1945 р.) призначалася для розв`язання задач балістики, а також для науково-технічних розрахунків, подібних до відповідних задач балістики. Через 20 років американський журнал "Computer's and Automation" назвав понад 600 галузей застосування комп`ютерів. У 1973 р. цей журнал нарахував майже 2500 професій комп`ютера. У наш час не існує сфери людської діяльності, в якій не застосовували б комп`ютери.

У розвитку ЕОМ існує своєрідна періодизація: прийнято говорити про покоління ЕОМ.

Перше покоління (1945 р. – середина 50-х років) – це машини з швидкодією 10 – 20 тис. операцій в секунду (ІВМ, "БЭСМ-1,-2", "Мінськ - 1, -12", М – 20, "Урал – 2, - 4"). Характерні риси ЕОМ першого покоління: громізкість; велике споживання енергії; низька швидкодія; елементна база – електронні лампи; розділення пам`яті машини на швидкодіючу  оперативну обмеженого обсягу на магнітних осередях та повільнодіючу неоперативну значно більшого обсягу на магнітних барабанах; уведення даних із перфострічок та перфокарт.

Першим кроком до зменшення розмірів ЕОМ став винахід транзисторів – мініатюрних пристроїв, що замінили електронні лампи. Транзистори виготовлялися кожен окремо, і, збираючи, їх треба було об`єднати і запаяти. У 1958 році Джек Кілбі придумав, як на одній пластині напівпровідника отримати декілька транзисторів. У 1959 році Роберт Нойс (майбутній засновник фірми Інтел) винайшов більш досконалий метод, який дозволяв не тільки розмістити на одній пластині потрібні транзистори, але й відповідно їх об`єднати. Ці електронні схеми отримали назву інтегральних схем, або чіпів.

Друге покоління (50-ті–60-ті роки ХХ століття) – це ЕОМ на базі дискретних напівпровідників з швидкодією в декілька сотень тис. операцій в секунду ("ATLAS" виробництво Англії, "Streth" – США, "БЭСМ-6", "Наири", "Наири - 2", "Промінь", "Урал – 11" - СРСР). Зменшилися розміри машин, споживання енергії, поліпшилася структура.

Комп`ютери третього покоління  (середина 60-х – початок 70-х років ХХ століття) працювали зі швидкодією в декілька мільйонів операцій за секунду. Це досягалося застосуванням у них інтегральних схем. У складі цих ЕОМ з`явилися пристрої (вони отримали  назву каналів), які забезпечували обмін даними між оперативною пам`яттю та іншими блоками ЕОМ. Представниками цих ЕОМ були комп`ютери типу ІВМ – 360 та ЄС "Ряд – 1".

У 1970 році фірма Інтел почала продавати інтегральні схеми пам`яті. У цьому ж році була сконструйована інтегральна схема, аналогічна за своїми функціями центральному процесорові великої ЕОМ, яку назвали мікропроцесором.

Перший комп`ютер ІВМ РС був запропонований користувачам у 1981 році. Він вигідно відрізнявся від усіх попередників тим, що будувався за принципом відкритої архітектури. Тобто фірма зробила його не єдиною системою, як раніше, а забезпечила можливість його збирання аналогічно до дитячого конструктора. Одначе, саме це досягнення й не дало можливості фірмі ІВМ користуватися результатами власного успіху.

Фірма ІВМ розраховувала, що відкритість архітектури дозволить незалежним виробникам розробляти різні додаткові пристрої, завдяки чому зросте популярність комп`ютера. Але відразу ж з`явилося багато виробників більш дешевших комплектуючих, повністю аналогічних тим, які застосовувалися в комп`ютері IBM PC.

Найбільше виграли користувачі, отримавши можливість збирати комп`ютер на свій розсуд, не обмежуючись досягненнями будь-якої однієї фірми.

В ЕОМ четвертого покоління (70-і – початок 80-х років ХХ століття) за рахунок використання великих інтегральних схем швидкодія досягла  десятків мільйонів операцій за секунду. Ці ЕОМ мали в своєму складі декілька центральних процесорів, а це забезпечувало одночасне розв'язання декількох завдань (власне, такі ЕОМ уже належали до обчислювальних систем). Представниками цих ЕОМ були комп`ютери типу ІВМ-370 та ЄС "Ряд – 2,  - 3".

Комп`ютери п`ятого покоління (початок 80-х років ХХ сторіччя – по наш час) працюють на надвеликих інтегральних схемах зі швидкодією в сотні мільйонів операцій за секунду. Представниками цих ЕОМ є персональні комп`ютери типу ІВМ РС та типу Macintosh, ІВМ РС – сумісні ПК, міні ЕОМ (DEC, Hewlett – Packard, Sun та ін.), великі ЕОМ (мейнфрейми, найбільшим виробником яких залишається фірма IВM) та супер-ЕОМ (Gray Research, Hitachi тощо). До складу комп`ютерів п`ятого покоління входять  різноманітні термінали (дисплеї, сканери, накопичувачі на магнітних  та компакт-дисках, лазерні кольорові принтери, апаратні засоби для прискорення процесів тривимірного моделювання, анімації тощо).

Хронологiя основних результатiв етапу становлення та розвитку цифрової електронної обчислювальної технiки в Українi

  1. Висловлено iдею механiзацiї формалiзуємих логiчних дiй. Побудована "Машина механiчного мислення". О.М.Щукарєв. Харкiвський технологiчний iнститут (1914).
  2. Експериментально вiдкритий p-n перехiд, використаний пiзнiше американськими вченими при створеннi транзистора. В.Є.Лашкарьов. АН УРСР (1941).
  3. Обгрунтовано принципи побудови i структура унiверсальної цифрової ЕОМ з програмою, яка зберiгається в пам'ятi (незалежно вiд американських i англiйських учених). С.О. Лебедєв. АН УРСР (жовтень-грудень 1948 р.).
  4. Розроблена в 1948-1950 р. i прийняла в експлуатацiю Державною комiсiєю в груднi 1951 р.. перша в СРСР та континентальнiй Європi цифрова електронна обчислювальна машина - Мала електронна лiчильна машина "МЭСМ"). С.О. Лебедєв. АН УРСР.
  5. Обгрунтовано принципи побудови, архiтектура i структура матрично-векторного процесора i створена перша в Українi спецiалiзована електронна лiчильна машина "СЭСМ" для розв'язання систем лiнiйних алгебраїчних рiвнянь. С.О.Лебедєв, З.Л.Рабинович. АН УРСР (1953-1955).
  6. Розроблено принципи побудови, структура й архiтектура i створена перша в Українi асинхронна ЕОМ "Киев" з використанням "адресної мови". Б.В.Гнеденко, В.М.Глушков, В.С.Королюк, К.Л.Ющенко, Л.Н.Дашевський, К.О.Шкабара, С.Б.Погребинський. АН УРСР (1954-1957).
  7. Перший в СРСР оперативний запам'ятовуючий пристрiй ОЗП на феритових сердечниках дiаметром 0,5 мм. Використано в КМШП "Днепр". Ф.Н.Зиков, I.Д.Войтович, М.К.Бабенко, О.Д.Бех, В.М.Корсунський. АН УРСР. Золота медаль ВДНГ СРСР (1959).
  8. Висловлено iдею мозкоподiбних структур ЕОМ. В.М.Глушков. АН УРСР (1961).
  9. Iнтерполятор параболiчний для автоматизованої системи розкрою судокорпусних деталей "Авангард". Головний конструктор Г.О. Михайлов. АН УРСР (1963).
  10. Розроблено теорiю цифрових автоматiв, яка стала теоретичною основою при проектуваннi ЕОМ. В.М.Глушков. АН УРСР (1961). За монографiю "Синтез цифрових автоматiв" i ряд iнших робiт у цiй галузi В.М.Глушков одержав Ленiнську премiю (1964).
  11. Запропоновано iдею схемної реалiзацiї мов високого рiвня. Реалiзовано проект ЕОМ "Україна". В.М.Глушков, З.Л.Рабинович, А.О.Стогнiй та iншi. АН УРСР (1966).
  12. Розроблено принципи побудови, структура та архiтектура першої в СРСР напiвпровiдникової керуючої машини широкого призначення КМШП "Днепр". (1958-1961). За 10 рокiв було випущено понад 500 машин. Використовувалася в багатьох перших пiонерських керуючих системах промислового i спецiального призначення, у наукових дослiдженнях та iн. В.М.Глушков, Б.М.Малиновський, А.Г.Кухарчук та iншi. АН УРСР, НВО "Електронмаш". Державна премiя України за створення на основi КМШП "Днепр" системи випробувань ракетних двигунiв Б.М.Малиновський та спiвробiтники Днiпропетровського Пiвденного машинобудiвного заводу (1977).
  13. Отримано авторське свiдоцтво на ступiнчасте мiкропрограмне керування Реалiзовано в машинах сiмейства "МИР". В.М.Глушков. АН УРСР (1963).
  14. Розроблено принципи побудови, структура та архiтектура, сконструйованi i випущенi першi в СРСР машини для iнженерних розрахункiв "Промiнь" (1964), "МИР1" (1965), "МИР2" (1969), "МИР3" (1972) - провiсникiв майбутнiх персональних ЕОМ. Здiйснено їх масове серiйне виробництво. В.М.Глушков, С.Б.Погребинський, А.О.Летичевський, Ю.В.Благовiщенський та iншi. Державна премiя СРСР (1968). АН УРСР, НВО "Електронмаш".
  15. Розроблено принципи побудови, структура та архiтектура i створено перший в Українi iнформацiйно-керуючий комплекс "Днепр-2" для автоматизованих систем керування АСК. В.М.Глушков, А.О.Стогнiй, А.Г.Кухарчук та iншi. АН УРСР, НВО "Електронмаш" (1964-1967).
  16. Розроблено принципи побудови, створений та випробуваний на промисловiй установцi перший в СРСР цифровий регулятор "Автооператор". Е.Т.Бєлiков. Сєверодонецьке НВО "Iмпульс" (1965).
  17. Розроблено унiкальнi спецiалiзованi ЕОМ "Киев 67" та "Киев 70" для автоматизацiї проектування i виготовлення ВIС за допомогою елiонної технологiї. В.П.Деркач та iншi. АН УРСР, МЕП СРСР (1965-1970).
  18. Спецiалiзована обчислювальна машина "МПОИ" для автоматизованої системи керування повiтряним рухом. М.К.Бабенко, Ф.Н.Зиков, Г.I.Кривич, Ю.Т.Коцюба, А.Ф.Харченко, Л.А.Петрушенко, С.К.Петрусенко. АН УРСР (1967).
  19. Розроблено й освоєний випуск ЕОМ "Каштан" для автоматизованого розкрою матерiалiв згiдно заданого ескiзу. Ю.А.Павленко. НВО "Електронмаш" (1969).
  20. Створено i випускався малою серiєю контрольно- вимiрювальний комплекс "Барс". Золота медаль виставки в Дрезденi. В.I.Скурiхiн, А.О.Морозов. АН УРСР (1972).
  21. Перший випущений малою серiєю в Українi мiнi-комп'ютер "УПО-1" (пристрiй первинної обробки даних у вимiрювальних системах). Б.М.Малиновський, В.С.Каленчук, П.М.Сиваченко, спiвробiтники Житомирського заводу "Измеритель". АН УРСР, Житомирський завод "Измеритель" (1972).
  22. Один з перших в Українi i колишньому СРСР процесор швидкого перетворення Фур'є. В.П.Боюн, М.В.Семотюк. АН УРСР (1972).
  23. Магнiтоплiвковий оперативний запам'ятовуючий пристрiй ОЗП. Перший в СРСР. (1024 32 розряднi числа з циклом 1 мкс). О.Д.Бех, Л.Ф.Данько, Б.С. Iлюшин, Є.Г.Кретков, В.М.Корсунський, Б.I.Павлусь, В.Н.Позий, В.I. Плахотний, М.А.Терешин, В.В.Чернецький. АН УРСР (1973).
  24. Пiдготовлено та опублiковано першу в свiтi "Енциклопедiю кiбернетики" українською та росiйською мовами. В.М.Глушков, А.I.Кухтенко, Б.М.Малиновський та iншi. АН УРСР (1972).
  25. Магнiтоплiвковий ОЗП для ЕОМ "М4030". Частота звертання понад 2 мгц. О.Д.Бех, Л.Ф.Данько, Б.С.Iлюшин, Є.Г.Кретков, В.М.Корсунський, Б.I.Павлусь, В.Н.Позий, В.I.Плахотний, М.А.Терешин, В.В.Чернецький. АН УРСР (1974).
  26. Пристрiй швидкого перетворення Фур'є з магнiтоплiвковим ОЗП. Швидкодiя 10 млн. операцiй за секунду. О.Д.Бех, Л.Ф.Данько, Б.С.Iлюшин, Є.Г.Кретков, В.М.Корсунський, Б.I.Павлусь, В.Н.Позий, В.I.Плахотний, М.А.Терешин, В.В.Чернецький. АН УРСР (1975).
  27. Розроблено iдеологiю i створено перше в СРСР вiтчизняне сiмейство мiкроЕОМ "Електронiка С5": "С5-01", "С5-11", "С5-21". Мiнiстерство електронної промисловостi СРСР. В.П.Цветов, В.Кузнєцов, А.Ф.Дряпак. АН УРСР. Б.М.Малиновський, О.В.Палагiн, В.А.Iванов, А.Ф.Кургаєв (1974-1975).
  28. Розроблено комплекс систем проектування ЕОМ. Використано в багатьох органiзацiях СРСР. Державна премiя СРСР В.М.Глушков, Ю.В.Капiтонова та iн. (1977).
  29. Створено i випущена малою серiєю мiнi ЕОМ М 180 "Сокол" для автоматизацiї лабораторних експериментiв. Використовувалася в АН УРСР та iнших органiзацiях (1973-1976). Премiя iменi М.Островського. Л.Б.Малиновський, В.С.Каленчук, Н.I.Алишов, Ю.С.Яковлев та iн. АН УРСР (1981).
  30. Розроблено структуру та архiтектуру першого в Українi i Радянському Союзi мiкрокалькулятора на 4-х великих iнтегральних схемах, органiзовано його масовий серiйний випуск. С.О.Моральов, Л.Ф.Мараховський, Київське НВО "Кристал" (1973-1974).
  31. Розроблено та освоєно у виробництвi могутнiй керуючий обчислювальний комплекс "М4030". А.Ф.Незабитовський, С.С.Забара та iн.. Київське НВО "Електронмаш" (1971-1973). Державна премiя УРСР (1976).
  32. Вперше в Українi, колишньому СРСР та Європi розпочате масове виробництво великих iнтегральних схем. С.О.Моральов, К.М.Кролевець, В.П.Бєлявський. НВО "Кристал" (1974).
  33. Вперше у свiтi запропоновано принципи побудови рекурсивної (не неймановської) ЕОМ. В.М.Глушков, В.А.Мясников, I.Б.Iгнатьев. АН УРСР, АН СРСР (1974).
  34. Перший у СРСР автономний транспортний робот "ТАИР". Являв собою триколiсний самохiдний вiзок, забезпечений системою датчикiв. Рухатися в природному середовищi, обходячи перешкоди. Керувався апаратно реалiзованою нейронною мережею (вузли мережi - спецiальнi електроннi схеми, зiбранi на транзисторах; зв'язки мiж вузлами - резистори). М.М.Амосов, В.М.Белов, Е.М.Куссуль. АН УРСР (1975).
  35. Розроблена разом iз ГДР i випускалася промисловiстю ГДР спецiалiзована ЕОМ "Нева" для цифрових систем зв'язку. А.Г.Кухарчук. АН УРСР. "Роботрон", ГДР (1973-1976).
  36. Мiнi ЕОМ "СОУ-1". В.П.Денисенко, С.Д.Погорелий ВО iм. С.П. Корольова, Б.М.Малиновський, О.В. Палагiн, Ю.С. Яковлев АН УРСР. Срiбна медаль ВДНГ СРСР. (1976).
  37. Перший в Українi сигнальний процесор для обробки цифрових сигналiв. М.В.Семотюк. АН УРСР (1976).
  38. Експериментальний комплекс технiчних засобiв первинної i спецiальної обробки iнформацiї для роботи в замкнутому контурi з швидкоплинучими процесами. Спецiалiзований на складнi арифметичнi, тригонометричнi, степеневi, експоненцiальнi, логарифмiчнi, iнтегро-диференцiальнi перетворення. В.П.Боюн, Л.Г.Козлов, В.М.Михайлов, М.В.Семотюк. АН УРСР (1976).
  39. Мiнi ЕОМ "Процесор". О.В. Палагiн, АН УРСР. В.П. Денисенко, С.Д. Погорелий. ВО iм. С.П. Корольова (1977).
  40. Система технiчних засобiв "Сектор" для сполучення ЕОМ з об'єктами. В.Б.Реутов. АН УРСР (1978).
  41. Мiкрокомп'ютер "УВС-01". А.В.Кобилинський, О.В.Палагiн, С.Д. Погорелий ВТО "Кристал", АН УРСР, ВО iм. С.П.Корольова (1979).
  42. Розроблено i випускався алфавiтно-цифровий графiчний термiнал "Символ" з цифровим накопичувачем на стандартнiй касетi. Л.Б.Малиновський, I.М.Сметанiн, А.I.Шикарев, В.М.Князєв. АН УРСР. Черкаський завод телеграфної апаратури (1979).
  43. Розроблено i випускалися великими серiями цифровi засоби промислової системотехнiки, (15 типiв керуючих машин та могутнi засоби зв'язку з об'єктами керування), якi забезпечили створення широкого спектру (понад 15 тисяч) керуючих систем у промисловостi та енергетицi для всього колишнього СРСР. Створено i випускалися надпотужнi багатопроцесорнi комплекси для систем геофiзичної розвiдки корисних копалин i ряду унiкальних систем вiйськового призначення. А.О.Новохатнiй, В.В.Рєзанов та iншi. Сєверодонецьке НВО "Iмпульс" (1965-1980). Державна премiя Ради Мiнiстрiв УРСР (1979).
  44. Мiкропроцесорний аналiзатор спектру. О.В.Палагiн. АН УРСР (1980).
  45. Мiкропроцесорний автоматичний цифровий частотомiр. О.В. Палагiн. АН УРСР (1981).
  46. Розроблено i випускалися промисловiстю: сiмейство клавiшних ЕОМ "Iскра". Премiя iменi М.Островського. Г.I.Корнiєнко, Б.Г.Мудла, С.С.Забара. АН УРСР. Завод "Счетмаш", Курськ (1968); спецiалiзованi ЕОМ "Скорпiон", "Ромб 1,2,3" для контролю ракет. Г.I.Корнiєнко, А.С.Одинокий (1970). ЕОМ "Цикл" для контролю виготовлення лопаток газотурбiнних двигунiв, Г.I.Корнiєнко, Ю.Т.Митулинський та iн. Державна премiя СРСР (1976). Бортовi ЕОМ "Мрiя", "Чайка", "Москва", "Нептун". Г.С.Голодняк, В.Н.Петрунек, Г.Т.Макаров та iн.. АН УРСР, Обороннi пiдприємства (1970-1980).
  47. Створено та випускався великою серiєю перший в Українi комплекс мiкропроцесорних засобiв "Нейрон" та засобiв налагодження до них "СО-01" - "СО-04". Б.М.Малиновський, О.В.Палагiн, В.I.Сигалов, С.Д.Погорелий, А.I.Слободянюк та iн.. АН УРСР, Мiнiстерство промисловостi та засобiв зв'язку СРСР (1975-1980). Премiя Ради Мiнiстрiв СРСР О.В.Палагiн, С.Д.Погорелий (1984).
  48. Розроблено i випускалися промисловiстю унiкальнi бортовi спецiалiзованi ЕОМ "МИГ1", "МИГ11", "МИГ12", "МИГ13" для систем керування космiчними апаратами без попереднього розрахунку траєкторiї. АН УРСР. Пiдприємства Мiнiстерства оборони СРСР. Державна премiя СРСР Г.С.Голодняк, В.Н.Петрунек (1984).
  49. Сумiсний ряд персональних мiкропроцесорних комп'ютерiв: "ЕС 1840", "ЕС 1841", "ЕС 1842". Для використання в автономному режимi в локальних i глобальних мережах при розв'язаннi широкого кола науково-технiчних, економiчних, спецiальних задач, задач керування та дiловодства. Ю.С.Яковлев, Ф.А.Цвентух, Н.В.Нестеренко, Б.В.Новiков АН УРСР, НДIКОМ i МВО ОТ м. Мiнськ. Багатосерiйне виробництво на ВО ОТ м. Мiнськ (1986).
  50. Розроблено та випускалися промисловiстю сiмейство спецiалiзованих ЕОМ для передшвартових та передполiтних випробувань екранопланiв, морських суден, кораблiв на пiдводних крилах, для комплексних граничних морехiдних випробувань кораблiв Вiйськово-Морського флоту, для контролю та дiагностики лiтальних апаратiв. Б.Г.Мудла, В.I.Дiанов, М.I.Дiанов, В.Ф.Бердников, А.I.Канiвець, О.М.Шалейко. АН УРСР. Пiдприємства Мiнiстерства оборони (1983-1987). Державна премiя України (1987).
  51. Спроектовано, створено та випускалися малими серiями суперпродуктивнi, якi не мали аналогiв в СРСР та за рубежем макроконвеєрнi комплекси "ЕС-2701" i "ЕС-1766". Максимальна кiлькiсть процесорiв 256. Максимальна продуктивнiсть 500 млн.опер./сек. В.М.Глушков, В.С.Михалевич, С.Б.Погребинський, А.О.Летичевський, Ю.В.Капiтонова, I.М.Молчанов та iншi. АН УРСР. "МИНРАДИОПРОМ" СРСР (1978-1987).
  52. Розроблено та органiзовано випуск 12 типiв бортових ЕОМ (у тому числi радiацiйно стiйких) для ракетно-космiчних комплексiв стратегiчного призначення. А.I.Кривоносов, Б.О.Василенко та iншi. Ленiнська премiя, Державна премiя СРСР, Державна премiя УРСР. Харкiвське НВО "Хартрон", Київський радiозавод (1967-1989).
  53. Розроблено та розпочато серiйний випуск спецiалiзованих супернадiйних ЕОМ "Карат" (сiмнадцять модифiкацiй) для систем озброєння i керування на надводних та пiдводних, у тому числi атомних суднах Вiйськово-Морського флоту, а також для розв'язання задач навiгацiї на суднах торгового флоту та атомних криголамiв (понад 60 типiв систем) В.Н.Плотнiков, В.I.Долгов, Г.Є.Гай та iн. Київський НДI радiоелектронiки, Київський завод "Буревiсник" (1969-1989).
  54. ЕОМ "Дельта" - спецiалiзований обчислювальний комплекс для збору й обробки телеметричної iнформацiї i керування аерокосмiчними експериментами. Використовувався для обробки даних, знятих з комети Галлея, а також для обробки даних про розповзання радiонуклiдiв пiсля аварiї на АЕС у Чорнобилi. АН УРСР. М.I.Дiанов, В.I.Дiанов (1986).
  55. Процесор реального часу ПРВ. Використаний при створеннi 4-х систем цифрового керування газонапуском, положенням i параметрами плазми в термоядерних установках типу ТОКОМАК: НДIЕФА, м. Ленiнград; ФТI АН СРСР, м. Харкiв та м. Сухумi; IАЕ, м. Москва, а також Харкiвським ФТI при виконаннi двох мiжнародних проектiв по створенню експериментального термоядерного реактора (ITER). В.Ф.Губарєв, В.П.Боюн. АН УРСР (1982-1986).
  56. Розробка, освоєння серiйного випуску обчислювальних комплексiв "СМ3" та "СМ4" системи малих ЕОМ. А.Ф.Незабитовський, В.А.Афанасьєв, С.С.Забара. Державна премiя СРСР. НВО "Електронмаш" (1981). Розроблено та освоєно серiйний випуск "СМ1420" (1983), "СМ1425" (1986), "СМ1800" (1986), "СМ1814" (1987). НВО "Електронмаш".
  57. Розроблено принципи побудови i створений супершвидкодiючий обчислювальний комплекс "Звезда" для виявлення пiдводних човнiв. О.М.Алещенко, В.Ю.Лапiй, В.В.Крамской. Київський НДI "Гiдроприлад". (1984-1988). Державна премiя СРСР Ю.В.Бурау, О.М.Алещенко та iн. (1988).
  58. Комплекс модулiв професiйної орiєнтацiї (10 типiв) для персональних комп'ютерiв сiмейства ЄС. Модулi являють собою функцiонально i конструктивно закiнченi вироби з засобами програмної пiдтримки. Встановлюються в плати базового блоку або в блок розширення. Використовуються для зв'язку персонального комп'ютера з об'єктом, iз приладовим iнтерфейсом при побудовi систем автоматизацiї наукових дослiджень i систем керування рiзними технологiчними процесами. Ю.С.Яковлев, Н.В.Нестеренко, В.М.Єгипко, В.О.Романов, В.Н.Коробейников, Б.В.Новiков АН УРСР. В.Я.Пихтiн, М.Є.Неменман та iн. НДIКОМ м. Мiнськ. Випуск великими партiями на ВО ОТ м. Мiнськ (1986-1988).
  59. Кольоровий алфавiтно-цифровий i графiчний термiнал "Парус" з накопичувачем на магнiтнiй стрiчцi. Л.Б.Малиновський, I.М.Сметанiн, А.I. Шикарев, В.М.Князєв. АН УРСР. Випускався Київським радiозаводом за назвою "ТВТ-3" (1988).
  60. Перший у СРСР нейрокомп'ютер на основi iдеологiї ансамблевих стохастичних нейромереж. Е.М.Куссуль. АН УРСР (1988-1989).
  61. Сiмейство сумiсних побутових персональних комп'ютерiв: "МК88.01" - "МК88.06". Для розв'язання задач малої i середньої складностi в побутi, у сферi освiти, у дiловiй сферi, органiзацiї дозвiлля та iнших сфер повсякденної дiяльностi, а також для застосування в професiйних сферах дiяльностi. Ю.С.Яковлев, Ф.А.Цвентух, Н.В.Нестеренко, С.В.Бондар, АН України. В.Я.Пихтiн, ВО ОТ м. Мiнськ, ОКБ "Квант", м. Мiнськ. Багатосерiйне виробництво на ВО ОТ, м. Мiнськ, Бєларусь (1990-1992).
  62. Мiжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило С.О.Лебедєву медаль "Пiонер комп'ютерної технiки" з написом: "С.О.Лебедєв 1902-1974. Розробник та конструктор першого комп'ютера в Радянському Союзi. Основоположник радянського комп'ютеробудування" (1997).
  63. Мiжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило В.М.Глушкову медаль "Пiонер комп'ютерної технiки" з написом: "В.М.Глушков 1923-1982. За заснування першого в СРСР Iнституту кiбернетики, створення теорiї цифрових автоматiв i роботи в галузi макроконвеєрних архiтектур обчислювальних систем" (1997).
  64. Кластерна супер-ЕОМ. Сумарна продуктивнiсть понад пiвтрильйона опер./сек. I.В.Сергiєнко, В.М.Коваль. Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова Нацiональної академiї наук України (2005).

Результати, отриманi уродженцями України, якi працювали в Росiї

  1. Розроблено принципи побудови, спроектована, створена i випускалася перша i єдина у свiтi трiйкова ЕОМ"Сетунь". М.П. Брусенцов. Московський державний унiверситет (1956-1958).
  2. Розроблено принципи побудови, спроектована i створенаперша (i єдина у свiтi), введена в експлуатацiю суперпродуктивна спецiалiзована ЕОМ вiйськового призначення з використанням системи числення в залишках. I.Я. Акушський. Мiнiстерство оборони СРСР(1958).
  3. Розпочато випуск першої у свiтi ЕОМ з багатоформатною векторною структурою для систем попередження про ракетний напад i загальне спостереження за космiчним простором (М-10). М.О. Карцев.НДIОК, Мiнiстерство радiопромисловостi СРСР, Москва (1973).
  4. Вперше в свiтi запропонована i реалiзована концепцiя цiлком паралельної обчислювальної системи - з розпаралелюванням на всiх чотирьох рiвнях: програм, команд, даних i слiв (обчислювальнi комплекси на базi ЕОМ М-10). М.О. Карцев, НДIОК, Мiнiстерство радiопромисловостi СРСР, Москва (1976-1980).
  5. Розпочато випуск багатопроцесорної векторної ЕОМ (М-13) для переоснащення систем попередження про ракетний напад i загальне спостереження за космiчним простором. М.О. Карцев, НДIОК, Мiнiстерство радiопромисловостi СРСР, Москва (1984).

Comments