Сценарії‎ > ‎

Бібліотечні уроки

Книга  і  комп'ютер в інформаційному суспільстві: сучасне і майбутнє
(урок-діалог для користувачів-учнів старшого шкільного віку)

    Розвиток потенціалу людини, навичок і вмінь у століття інформації, формування інформаційної культури особистості повинно брати свій початок з дитинства. Головними джерелами інформації в XXI столітті є книга і комп’ютер. Щоб бути освіченою, сучасною людиною, необхідно багато читати, знати Інтернет тощо. Тому ми вирішили запропонувати нашим користувачам 8-9 класів такий урок-діалог, під час якого можна розпочати з підлітками серйозну розмову про роль книги, бібліотеки і комп'ютера в інформаційному суспільстві.

    Головна мета уроку - допомогти зрозуміти дітям, що оволодіння ними основами інформаційної культури підготує їх до будь-якого виду пізнавальної діяльності забезпечить здатність жити в інформаційному суспільстві. Сподіваємось, що цей матеріал допоможе бібліотечним працівникам розширити коло форм і методів формування інформаційної культури учнів 8-9 кл.

    Друзі ! Вам пощастило жити в час небувалого злету науково-технічного прогресу, жити у Столітті інформації.

    Що ми розуміємо під словом "інформація" ? (повідомлення про щось).

    Ми оточені інформацією завжди: коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуймось між собою. Запитання, відповіді , прохання, посмішки, рухи, - все це є передавання інформації. Взагалі, необхідність висловлювати і передавати інформацію привела до появи мови, писемності, мистецтва; викликала до життя книгодрукування телебачення, обчислювальну техніку. Технічний прогрес приніс нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування. А разом з ними - нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше - періодичні друковані видання, потім - телеграф, радіо, телебачення і, нарешті Інтернет.

    На початку ХХІ століття книга і комп’ютер є найавторитетнішими джерелами інформації. Саме про них ми сьогодні поговоримо.

    Згадаємо, коли з'явилася перша книга ? (4-3 тис. до н.е.)

   Чим книга прислужилася людству ? (В книгах відображені історія людства, його досвід, думки, почуття тощо).

    Згадаймо, як любили і поважали книгу наші предки. Народна мудрість каже : "Книга вчить, як на світі жити", "Книга - джерело жи­ття", "З книгою жити - з добром дружити".

    Висловлювання видатних людей : "Люди перестають мислити, коли перестають читати" (Д.Дідро), "Книги - діти розуму" (Джонатан Свіфт), "Книжки - кораблі думки, що мандрують хвилями часу" (Френсіс  Бекон), "Завдання книг - полегшити, прискорити пізнання життя,  а не замінити його" (Я.Корчак), "Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення" (В.Сухомлинський).

    Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп’ютери.

     Чи знаєте ви, що означає слово "абак"? (Від грец. авах - дошка, поділена на смуги, де пересувалися камінці з метою арифметичних розрахунків. Щось на зразок рахівниці).

    Саме від цього примітивного приладу для рахунків бере початок історія обчислювальної техніки, історія комп’ютера. Комп’ютери почали активно заповнювати наше життя після другої світової війни. До 1960 р. в усьому світі використовувалися не більше 7 тис. комп’ютерів. В 1993 р. настав історичний перелом, коли впер­ше обсяг виробництва персональних комп’ютерів перевищив обсяг вироб­ництва легкових автомобілів і досяг 35,4 млн. одиниць.

    Де застосовуються комп’ютери? (Варіанти відповідей:

в установах, банках, школах, лікарнях, у побуті).

    Сучасний комп’ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Він практично вміє робити все, що і людина. Сьогодні світ переживає процес бурхливої інформатизації і стрімко зростає кількість інформації. Фантастично розвивається електронно-обчислювальна техніка, що робить інформацію доступною практично кожному. Вчені говорять про "інформаційний вибух", "інформаційну революцію", "інформаційну цивілізацію".

    Як змінилася книга в наш час?

Ви, мабуть, знаєте про існування електронних книг. У Франції створено книгу, зовні схожу на традиційну. Під обгорткою розміщений екран розміром 21x16 см. Електронну книгу можна покласти до сумки чи рюкзака. Вона працює на батарейках протягом 5 год. Це одночасно і книга, і бібліотека, і віртуальний книжковий магазин. Її пам’ять зберігає одночасно біля 30 книг по 500 сторінок кожна. Маючи мобі­льний телефон чи телефонну розетку, ви підключаєтеся до Інтернету, можете гуляти по віртуальному магазину, вибирати і замовляти книги. Досить провести по екрану пальцем, щоб підібрати книгу чи газету, збільшити розмір букв, знайти значення незрозумілого слова у словнику.

    Останнє досягнення комп’ютерних технологій - "жива" книга  (Living Book). За допомогою комп’ютера можна не лише читати текст і переглядати картинки, а й чути голоси персонажів, "оживляти" ілюстрації, грати у цікаві ігри. Навіть є такі електронні книжки-ігри, які дають можливість не тільки познайомитися з авторським варіантом твору, а й самому впливати на хід сюжету.

    Як ви гадаєте : у майбутньому друкована книга залишиться чи її замінить комп’ютер? (Варіанти відповідей: Звичайно, залишиться. Адже для більшості наших читачів персональний комп’ютер не по кишені"; Гадаю, настане час, коли друкована книга стане раритетом і буде значно дорожчою за комп’ютер).

    Книга чи комп’ютер? Ви надаєте перевагу ...

    Чи можна бути освіченою людиною, якщо не знаєш комп’ютера ?

    Чи можна бути сучасною людиною, якщо не читаєш книг?

    З якого джерела (книги чи комп’ютера) ви одержуєте основну інформацію і знання?

    Згадаймо давньогрецький міф про Лабіринт.  Виявляється, що книжковий світ, а особливо світ комп’ютерний, віртуальний і є тим самим Лабіринтом, де на молодого і недосвідченого користувача чатує небезпека, справжній жахливий "Мінотавр". Головна проблема сьогодні - це проблема вибору. Як відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку від поверхневої, корисну від беззмістовної та шкідливої ?

    Досить часто знання художньої літератури обмежені гортанням детективів; з телевізійних програм вибираємо для перегляду лише бойовики, а комп’ютер використовуємо для сумнівних ігор. "Кібернетика подібна тому, що в часи середньовіччя вважали "чорною магією", - вона може дати все, що забажаєте, але вона не може підказати, що необхідно просити" (Норберт Вінер).

    Вміння вибирати книгу чи знаходити інформацію за допомогою комп’ютера, - це справжнє велике мистецтво. Як оволодіти ним ? Гадаю, саме бібліотеки навчать вас цьому мистецтву, покажуть вам шлях до Знань, до духовності.

    Що означає слово "бібліотека"? (Книгозбірня).

    Сучасна бібліотека збирає не тільки твори друку, а також аудіо - і відеокасети, компакт-диски, комп’ютерні програми, бази даних. До послуг читачів - різноманітна аудіо - і відеотехніка, комп’ютери, розмножувальна техніка.  Комп’ютерні технології використовуються при комплектуванні бібліотек, створенні довідкового апарату, обслуговуванні читачів. Бібліотека стає складовою сучасних інформаційних систем. "Якщо стара бібліотека була джерелом, до якого йшли всі, хто бажав знань, то новітня - це водопровід, який розносить життєдайну вологу по будинках" (Мельвіль Дьюі). Тому сучасну бібліотеку почали називати:  "віртуальна бібліотека”, "інформотека”, "медіатека", замість слова "читач” з’явився термін "користувач" бібліотеки.

    Чи потрібна бібліотека в майбутньому? (Варіанти відповідей:  Бібліотека завжди була і надалі збережеться як інтелектуальний і інформаційний центр; Бібліотека стане популярним місцем спілкування людей; Одна маса знань ще не робить людину щасливою і мудрою, не рятує від самоти; людині потрібна людина).

    Бібліотека - це той храм, де завади народжується і збе­рігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали "дім життя", "притулок мудрості", "аптека для душі".

    Сьогодні ми з вами обговорили лише деякі питання теми "Книга і комп’ютер", теми невичерпної і складної. Поки що ці два джерела інформації мирно співіснують, доповнюють один одного. А що буде далі - покаже час.

   Додаток № 1. ЦІКАВЕ ПРО КНИГУ:

    Вчені підрахували, що в 1600 р. вийшло у світ всього 6078 видань. Протягом наступного століття їх кількість подвоїлась, ще через століття зросла на 40% (1800р. – 18646). Вже у 19 ст. число надрукованих книг і брошур збільшилося майже в десятеро /1900р. -158888/. В 20 ст. об’єми друкованої продукції стрімко зростають: за першу половину століття виробництво книг збільшилось на 70%.

    Кількість книг, яку може прочитати людина за все своє життя, не перевищує 6-8 тис, якщо читати щоденно по 50 сторінок.

    Найбільшою у світі книгою вважається "Суперкнига", видана в Денвері,  штат Колорадо, США в 1976 р. Її розміри 2,74 на 3,07 метра, вага 252,6 кг. В книзі 300 сторінок.

    У політехнічному музеї в Москві зберігається унікальна книга поезій Т.Г.Шевченка. Її створив український умілець Микола Сядристий. В книзі 12 сторінок, кожна площею 0,6 кв. мм. Вона зшита павутинкою, обкладинка – з пелюстки безсмертника, під мікроскопом можна прочитати і самі тексти.

    Один компакт-диск (різновид оптичного диску) вміщує 250 тис. сторінок тексту. На компакт-дисках площею близько 4м можна помістити тексти всіх книжок світу.

    Нині пристрій розміром з ніготь людської руки може зберігати інформацію, рівну за обсягом 100 книгам по 500 сторінок кожна.

   
    Додаток № 2. ЦІКАВЕ ПРО КОМП’ЮТЕР:

    Здатність людини засвоювати інформацію складає в середньому 25 Біт/с, або біля одного слова в секунду. Швидкість роботи сучасних SM сягає сотень мільйонів біт в секунду.

    Одна з перших електронних обчислювальних машин - ЕНІАК - була створена в 194бр. Вона займала в довжину більше 30м, важила 30 тонн. її обслуговувала ціла інженерно-технічна команда. В кінці 20 ст. створюються комп’ютери, які можна розмістити на долоні і які дуже прості в експлуатації.

    Нині найрозумніший комп’ютер в світі називається "Симулятор Землі", його створили японські спеціалісти з м. Йокогама. Він скла­дається з 640 суперкомп'ютерів і займає площу 4-х тенісних кортів. Лідер у списку 500 найшвидших комп’ютерів нашої планети виконує 35 млрд. операцій в секунду. З його допомогою моделюють процеси, які відбуваються на Землі, зокрема передбачають природні катастрофи.

    В загальному об’ємі продажу програмного забезпечення в Японії ігрові програми займають найбільше частку: 30%. На другому місці - учбові програми /20%/. Далі - обслуговуючі програми /17%/, ділові /13%/, наукові /10%/.

    Число користувачів Інтернету в Україні щомісяця збільшується на 200 тис.  і становить близько 1,5 млн.  чоловік.

     Інтернет - це оперативність : можливість оновлення інформації в режимі online, технології puch-каналів, біжучих рядків. Інформація тут оновлюється кожні 5-15 хвилин, що неможливо ні в яких інших засобах масової інформації.

    Сьогодні у високорозвинених країнах можлива купівля-продаж за допомогою електронних засобів не виходячи за поріг домівки. Стали реальністю освіта з навчанням в електронних класах; охорона здоров’я з комп’ютерною діагностикою та хірургією з дистанційним управлінням; транспорт та зв’язок з миттєвим замовленням квитків тощо.

    В Японії увійшли в моду домашні кішки - комп’ютери. Вони можуть муркотіти будь-які мелодії відповідно настрою господаря, робити масаж ланками і лікувати. Кішка - комп’ютер сама поставить діагноз, замовить необхідні ліки, складе лікувальну дієту.

    Наймолодший мільярдер у світі - Біллі Гейтс - засновник Фірми по виробництву програмного забезпечення Microsoft навчився програмувати у 1З років.

    Додаток № З. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

    Абак /гр./ - лічильна дошка у давніх греків і римлян.

    Бібліо..,/гр./ - у складних словах відповідає поняттю "книга".

    Бібліотека /гр./ - книгозбірня.

    Біт /2 пол. ХХ ст./ - одиниця кількості інформації у двійковій системі зчислення.

    Віртуальна реальність - відтворення зорових, слухових і тактильних відчуттів за допомогою комп'ютеризованого аудіовізуального обладнання.

    ЕОМ /абревіатура/ - електронна обчислювальна машина.

    Інтелект - розум, здатність людини думати, мислити.

    Інтернет - Всесвітня інформаційна комп'ютерна мережа.

    Інформаційна технологія - використання обчислювальної техніки і систем зв'язку для створення, збирання, передавання, зберігання, обробки інформації.

    Інформаційна цивілізація - якісно нова суспільно-політична формація, що йде на зміну матеріальній (техногенній) цивілізації і забезпечує прогресивне освоєння процесів інформатизації.

    Інформація /лат./ - відомості про якісь події, чиюсь діяльність; повідомлення про щось.

    Комп'ютер /2 пол. ХХ ст./ - електронна обчислювальна машина.

    Медіатека  - /media - засоби масової інформації; theka - зібрання/ - зібрання засобів масової інформації на традиційних і нетрадиційних носіях.

    Раритет /лат./ - цінна рідкісна річ.

 

 

НЕПРАВИЛЬНЫЕ ПРАВИЛА ПОЛЬЗОВАНИЯ БИБЛИОТЕКОЙ

(Подражание Г. Остеру)

Ты пришел в библиотеку -
В царство книг и мудрых знаний -
Открывай свой рот пошире,
Громко что-нибудь кричи!
Песню спой, погромче свистни,
Или с другом поругайся,
Чтоб все видели - ты знаешь,
Где и как себя вести!

Если ты пришел за книгой
В детскую библиотеку,
Доставай скорей из сумки
Все, что можно пожевать:
Булку, яблоко, конфеты,
Пирожок с начинкой липкий,
Чтоб потом рукою грязной
Все страницы пролистать!

Почитать решил ты книгу.
Не бери с собой закладку,
Послюни получше палец,
Сильно начинай листать.
Ничего, что лист ты вырвешь,
Что оставишь пятна грязи.
Если книга разорвется,
То тебе-то - наплевать!

Вот себе ты выбрал книгу
И, уйдя с абонемента,
Подари кому угодно,
Или просто зашвырни.
Иль оставь ее на парте,
Спрячь поглубже под диваном -
В общем, в срок в библиотеку
Ни за что не приноси.

Если же библиотекарь
Тебе сделал замечанье,
Покажи язык побольше,
Или засмейся ей в лицо.
Можешь громко заругаться,
Топнуть в ярости ногою,
Чтобы было неповадно
Ей воспитывать тебя!

 

В.Б. Антипова, зав. библиотекой ПОИПКРО

 

КЛЮЧИ К СОКРОВИЩАМ БИБЛИОТЕКИ

Игра- практикум для учащихся 7-8 классов

Цели: закрепить умения пользоваться справочно-библиографическим аппаратом библиотеки; учить самостоятельно выбирать книги; помочь освоиться в библиотеке, развивать интерес к библиотечному делу.

Оборудование: алфавитный и систематический каталоги, картотека, карточки с изображением ключа, сундук с «сокровищами библиотеки».

Ход занятия.

I.                   Объяснение библиотекарем условий игры.

II.                 Библиотекарь вносит и показывает учащимся запечатанный сундук «с сокровищами».

III.               - Ребята, вы любите искать клады? Сегодня мы, разделившись на 2 команды, будем искать ключи, чтобы открыть клад с сокровищами библиотеки. Чьей команде удастся быстрее най ги три ключа, отпирающие этот сундук, та и получит главное сокровище библиотеки. Итак, в путь за сокровищем!

IV.              II. Подготовка к игре.

V.                 Класс делится на 2 команды, каждая из которых придумывает себе название и выбирает капитана.
III. Разминка «Ориентирование на местности»

VI.              - Перед тем как отправиться в путь, необходимо проверить, как вы ориентируетесь в библиотечной терминологии. Дайте понятие и покажите, где расположены в библиотеке следующие предметы:

VII.            алфавитный каталог, систематический каталог, картотека, каталожная карточка, шифр и индекс книги, открытый доступ к фонду, рекомендательный указатель, библиография, алфавитно-предметный указатель, полочный разделитель.

VIII.         IV. Соревнование команд «Поиски ключей»

IX.              Задание 1. Команды получают карточки с написанными на них ключевыми словами (например, одна команда «судомоделирование», другая - «художники-передвижники»). Ребята должны сами догадаться, что искать ключ нужно в систематическом каталоге. На одной из каталожных карточек по этой теме будет изображение ключа.

X.                 Найдя эту карточку, ребята отыскивают по шифру данную книгу на полке, а в книге карточку с изображением ключа. Найденный ключ отдаётся библиотекарю, а команда получает второе задание.

XI.              Задание 2. Команда получает карточку с написанной на ней темой (например, одной команде - «Здоровый образ жизни», другой- «Кем быть?») Учащиеся должны догадаться, что искать ключ по этой теме нужно в картотеке, на одной из карточек в картотеке будет изображение ключа и задание: найти книги по теме и подготовить из них тематическую выставку. Справившись с этим заданием, команда получает карточку с изображением второго ключа и третье задание.

XII.            Задание 3. В книгах, собранных командой на выставке, найти библиографический перечень, опираясь на него, изготовить карточки для своего алфавитного «мини-каталога». Библиотекарь проверяет правильность изготовления и расстановки каталожных карточек и команде победительнице вручает изображение третьего ключа.

XIII.         V. Заключительный этап «Находка сокровища».

XIV.         Библиотекарь предоставляет право открыть сундук команде, которая первой нашла 3 ключа. В сундуке лежат книги - главное сокровище библиотеки).

XV.           -Ну что ж, ребята, вы убедились сегодня, что только тем, кто умеет пользоваться справочно-библиографическим аппаратом библиотеки, открываются её сокровища. А сокровищами библиотеки, конечно же, являются книги. В этом сундуке - новые книги, которые недавно пришли в нашу библиотеку. Вам первым, как настоящим кладоискателям, предоставляется право прочитать эти книги и составлять их библиографическое описание для всех ребят, посещающих нашу библиотеку.

Барановcкая Н.М.,

библиотекарь Кировской основной

общеобразовательной школы Великолукского района

 

 

ЭКСКУРСИЯ В НЕОБЫЧНЫЙ МУЗЕЙ

(для учащихся 4-5 классов)

Цели: показать роль книги в развитии человечества; заинтересовать учащихся историей книги; вызвать желание ближе познакомиться с книгой и библиотекой.

Оборудование: плакаты с высказываниями великих людей о книге, рисунки «экспонатов» музея книги, фотографии, репродукции с изображением старинных книг.

Ход мероприятия.

I. Вводное слово библиотекаря: Музей, в который мы сегодня с вами отправимся, на самом деле не существует, но, опираясь на знания по истории возникновения письменности и книги, вы можете создать его в вашем воображении. Так же помогут вам в том рисунки, фотографии и иллюстрации, которые вы видите на стенах библиотеки. Итак, мы отправляемся в необычный музей, музей истории книги. Но, как и в обычном музее, нам необходимо приобрести входной билет. Платой за вход в этот музей будут ваши знания о книгах и библиотеках, полученные ранее на библиографических уроках. Каждый из вас должен ответить на мой вопрос, в случае затруднения можно обратиться к друзьям за помощью.
II. Викторина.

- Как звали создателей славянской азбуки?

- Как называлась первая славянская азбука?

- Когда мы празднуем День славянской письменности и культуры?

- При каком русском князе значение книг особенно поднялось?

- В каком веке и в какой стране появилась первая печатная книга?

- С какого времени начинается печатание в Европе?

- Где и когда возникла первая славянская типография?

- Кто такой Иван Фёдоров?

- Как называлась первая книга, напечатанная на Руси?

- Когда была напечатана первая учебная книга, что это за книга1?

- Как называется место; где хранятся книги? Что означает это слово?

- Назовите крупнейшую библиотеку, существовавшую в древности. Какова её судьба?

- Назовите самые крупные библиотеки нашей страны.

III. Экскурсия в музее. (Проводится библиотекарем или подготовленным учеником старших классов).
Экскурсовод подводит учащихся к закрытому плакату:

- Задумывались ли вы когда-нибудь над вопросом: Что такое книга? Попробуйте дать научное определение этому понятию, а теперь посмотрим, что говорят об этом словари (открывает плакат).

«Книга сшитые в один переплёт листы бумаги или пергамента» (Из словаря Живого великорусского языка В.И. Даля). «Книга произведение печати в виде сброшюрованных, переплетенных листов бумаги с каким-нибудь текстом» (Из Толкового Словаря русского языка С.И. Ожегова и Н.Ю. Шведовой).

«Книга - непериодическое издание в виде сброшюрованных листов печатного материала; средство массовой, научной и технической информации, орудие пропаганды знаний и воспитания» (Из Энциклопедического словаря).

Библиотекарь: Но книга в таком её понимании возникла не сразу. Подойдём к первому экспонату (на рисунке изображён гусляр). Самый первый прообраз книги - «человек книга». В очень далёкие времена, когда люди не имели письменности, свои законы и верования, свои предания они хранили не на книжных полках, а в своей памяти. Предания передавались от одного человека к другому. Назывались такие люди сказителями. У древних греков, например, сказителя именовали аэдом. Свои сказания он передавал, сопровождая их игрой на лире, а на Руси сказители сопровождали рассказ игрой на гуслях. Поэтому назывались гусляры.

С изобретением письменности люди стали оставлять свои послания на камнях, плитках, дощечках, листьях и коре деревьев, коже животных. Перейдём к следующему экспонату нашего музея - «книга - плитка» (см. рисунок). Такие книги существовали у древних ассирийцев. Писец чертил свои знаки на мягкой глиняной плитке заострённой палочкой. После этого плитку обжигали. Каждая «книга» состояла из нескольких десятков или сотен плиток, пронумерованных и названных. Среди развалин древнего, города Ниневии была найдена целая библиотека, насчитывающая 30 тысяч плиток. Она принадлежала ассирийскому царю Ассурбанипалу, жившему в 7 в.до н.э.

Следующий экспонат, который вы видите на иллюстрации - это «книга - лента». Эту книгу придумали древние египтяне в 3 тысячелетии до н.э., и она представляла собой длинную ленту (до ста шагов) из растения под названием папирус. Записи на этой ленте делались столбиками. Затем папирусная лента сворачивалась в трубку и аккуратно укладывалась в ящик с ремнями, который носили за спиной рабы.

А теперь посмотрите на этот экспонат. Это «восковая книга», изобретённая ещё во времена древних римлян. Эта книга представляет собой несколько дощечек, выструганных в середине и скреплённых шнурками, продетыми в дырочки по углам дощечек. Выемка в центре заполняется воском. Первая и последняя дощечка воском не покрывались, они служили обложкой. Писали по воску острым концом стальной палочки, имевшим название стило. Другим, тупым, концом написанное можно было стереть. Во 2 веке до н. э. Папирусные и восковые дощечки стали вытесняться книгами из кожи. Вы можете увидеть их на фотографиях. Возникли такие книги в городе Пергам, их изготавливали из овечьей или козьей шкуры, выделанная для письма, она получила название пергамент, по названию города. Новый материал был значительным шагом вперёд в изготовлении книг. Его можно было резать, сгибать, сшивать. На нём стали писать с обеих сторон. Но посмотрите, как огромна и тяжела такая книга! Ведь, кроме кожаных страниц, у неё ещё и переплёт изготовлен из досок. Но зато, богато украшенная бляхами, драгоценными камнями, медью, она была настоящим произведением искусства. На что она похожа? Правильно, на шкатулку. Она и закрывалась на такие же застёжки или замки, как шкатулки и ларцы.

Ну а какие же книги были у нас на Руси? В 11 веке на Руси возникла берестяная книга, используемая для письма вплоть до 15 века. Посмотрите на эти иллюстрации. На них знакомые вам из уроков истории берестяные грамоты, обнаруженные в Новгороде в 1951 году. Именно от них берут своё начало берестяные книги. Для их изготовления брали бересту, кипятили её, соскабливали внутренний слой коры, а затем обрезали по краям, придавая нужную форму. Пройдя такую обработку, береста становилась эластичной, мягкой. На ней процарапывались буквы острым железным или костяным стержнем (писалом) . Надписи в берестяных книгах выполнялись кириллицей.

Ну вот и близится к завершению наша экскурсия. Последний экспонат в музее истории книги - книга из бумаги (Фотографии и иллюстрации, изображающие старинные книги). Бумажные фабрики, или, как их тогда называли, «бумажные мельницы», появились в Европе в 13 веке. На Русь завезли бумагу итальянские купцы, приезжавшие в Новгород. У бумажных книг были свои недостатки: написанное на ней хранилось недолго. Но были и свои преимущества перед книгами из дорогого пергамента: они были дешевле. Ну а об истории книгопечатания вы уже рассказывали, отвечая на вопросы викторины.

А теперь рассмотрим вот этот экспонат...

(Библиотекарь берёт со стола книгу и намеренно роняет её на пол, она рассыпается на листочки.)

Ой-ой-ой! Что я наделала! Ребята, помогите мне собрать книгу, только не перепутайте странички.

IV. Повторение элементов книги.

Ученики должны в правильной последовательности собрать листочки, на каждом из которых записаны названия элементов книги: Обложка, суперобложка, аннотация, предисловие, послесловие, оглавление (содержание), иллюстрации, словарь малоизвестных слов, примечания.

V. Заключение.

Спасибо вам, ребята. Я надеюсь, вы поняли и запомнили, какая славная история у современной книги. И какое это чудо- книга! Книга заслуживает того, чтобы в честь неё не только открывались музеи, но и создавались памятники. Попробуйте дома нарисовать проект памятника Книге. И до новых встреч в библиотеке.

Барановcкая Н.М.,

библиотекарь Кировской основной

общеобразовательной школы Великолукского района