Казахські прислів'я про працю


Прислів'я та приказки

  Прислів'я / мақалдар (від грецького слова «παροιμία - paroimía» — себто, прислів'я) — мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, алегорії з дидактичним ухилом.
  
Приказка / мәтелдер — жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні. Зміст її, на відміну від прислів'я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність. Досить часто це вкорочене прислів'я, наприклад: «як сніг на голову», «вивести на чисту воду», «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з'їв»..
  У фольклористиці прислів'я та приказки позначають терміном паремії. У багатьох краях України прислів'я та приказки об'єднуються в одне поняття —
«приповідки».


ТуТ підбірочка прислів'їв:
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
клацайте ...  і читайте

Український переклад

₪  ₪  
Життя без праці — погаслий жар

₪  ₪  
Праця, праця і праця — ось три віковічні скарби.

₪  ₪  
Труд — другий батько людини.

₪  ₪  
Ключі від щастя — в праці.

₪  ₪  
Праця — багатство народу.

₪  ₪  
Труд прикрашає життя.

₪  ₪  
Малі труди — мізерні плоди.

₪  ₪  
Добрий кінь пізнається в їзді, 
Людина — в труді.

₪  ₪  
Праця до геройства веде,
 Слава героя знайде.

₪  ₪  
Чесна праця до людей веде; 
Лінощі й хитрощі — до самоти.

₪  ₪  
По роботі й достаток.
Робота пішла — достаток прийшов.

₪  ₪  
Добро, нажите без труда, 
І зникає без сліда.

₪  ₪  
Що покладеш у казан, 
Те потрапить у ложку.

₪  ₪  
Чесно заробиш — спокійно з'їси.

₪  ₪  
Чим важча робота, 
Тим смачніша їжа.

₪  ₪  
Попрацюєш до поту — поїси в охоту.

₪  ₪  
Роботящому — солодкий хліб, 
Ледарю — солодкий бік.

₪  ₪  
Коли верблюдові потрібна колючка, 
Він простягне шию.

₪  ₪  
Хто горобців боїться — проса не сіє.

₪  ₪  
Виростиш урожай — матимеш що їсти.

₪  ₪  
Що посієш, те і жатимеш.

₪  ₪  
Не посієш — не збереш врожаю,

₪  ₪  
Не вчитимешся — не матимеш знань.

₪  ₪  
Хто жати лінується, 
Далеко обідати ходить.

₪  ₪  
Хоч тобі й лишилося жити до обіду, 
Зароби стільки, щоб вистачило до вечора.

₪  ₪  
Посіявши просо, 
Не чекай пшениці.

₪  ₪  
Поганий жнець довго серпа вибирає.

₪  ₪  
Що треба для зими — збирай улітку.

₪  ₪  
Без праці нема насолоди.

₪  ₪  
Поганої роботи нема.

₪  ₪  
Кожна справа у свій час цікава.

₪  ₪  
Праця спритних поважає.

₪  ₪  
У кого руки вправні, 
У того й харчу вдосталь.

₪  ₪  
Якщо твій син моторний, 
Вважай, що твоя нива зорана.

₪  ₪  
Хто добре дмухає — розпалить, 
Хто думає — знайде.

₪  ₪  
Якщо уміло розпалювати,
Навіть сніг займеться.

₪  ₪  
Хто риби ловити не вміє,— 
Тільки воду каламутить.

₪  ₪  
Хто не мав овець, 
Той отару, пасучи, замучить.

₪  ₪  
Курки не вміє нагодувати, 
А береться дівчину наряджати.

₪  ₪  
Розумній людині й сімдесяти ремесел мало.

₪  ₪  
У кого пальці довгі — музикою стане, 
У кого вуха довгі — співаком стане.

₪  ₪  
Джигіту і пісня — мистецтво, 
І ремесло — мистецтво.

₪  ₪  
У майстра — руки золоті, 
В акина — слова.

₪  ₪  
Щасливий той майстер, 
Якого учень обганяє.

₪  ₪  
Хто не поспішає, залишиться позаду.
Хто біжить — обганяє, 
Хто лежить — задніх пасе.

₪  ₪  
Хто на багато весіль поспішає, 
На жодне не встигне.

₪  ₪  
Не хвали каші, 
Ще й проса не сіявши.

₪  ₪  
Ще й вола нема, 
А землю під посів уже поливає.

₪  ₪  
Де багато пастухів, 
Там вівці дохнуть.

₪  ₪  
Де багато чоловіків — дров нема; 
Де багато жінок — води нема.

₪  ₪  
В одній руці двох кавунів не втримаєш.

₪  ₪  
Хто чіпляється за два човни — потоне.

₪  ₪  
Короткої нитки у вузол не зав'яжеш.

₪  ₪  
Ложкою озера не вичерпаєш.

₪  ₪  
Людина, що працю любить замолоду, 
Від роботи не стомлюється.

₪  ₪  
Замолоду — праця, 
На старість — шана.

₪  ₪  
Як малого до діла не привчив, 
Дорослого не привчиш.

₪  ₪  
Що раніш почнеш працювати, 
То швидше виростеш.

₪  ₪  
Одрізуй дерево довше — вкоротити можна; 
Одрубуй залізо коротше — подовжити можна.

₪  ₪  
Перш ніж говорити про срібло на своїй рушниці, скажи, як вона стріляє.

₪  ₪  
Робиш руками, 
Відпочиваєш головою.

₪  ₪  
Хто не може справитись з конем, 
Періщить голоблі.

₪  ₪  
Не затикай за пояс дрюка, 
Якого не піднімуть руки.

₪  ₪  
Кроїш одяг — 
Крій із запасом, 
Звузити легше.

₪  ₪  
Не працюючи, кінця роботи не знайдеш, 
Не прагнучи, до свого щастя не дійдеш.

₪  ₪  
Краще робити задарма, 
Ніж блукати без діла.

₪  ₪  
Сів на баского сірого — 
Добре тримай поводи.

₪  ₪  
Хоч і твій син викував меча, 
Перевір, чи нема на лезі щербини.

₪  ₪  
Поганий швець довго шило вибирає.

₪  ₪  
Кожен шиє кожух на свій зріст.

₪  ₪  
У рибалки кінь гине від спраги.

₪  ₪  
Коваль доброго ножа не має, 
Швець без чобіт ходить.

₪  ₪  
Місце, де побував,— не далеко,
Камінь, який підняв,— не важкий.

₪  ₪  
На готове діло багато критиків, 
На готову їжу багато охочих.

₪  ₪  
Не гань вугілля — воно змушує залізо розбризкувати іскри.

₪  ₪  
Щоб зваляти повстяний килим — 
Треба докласти і рук, і сили.

₪  ₪  
Чобіт береже підкова, 
Джигіта — сила.

₪  ₪  
Перемагає не той, хто пнеться, 
А хто силу має.

₪  ₪  
Не вір силі, що похваляється, 
Вір ділу, що робиться.

₪  ₪  
Кінець праці — радість.

₪  ₪  
Не кажи, що в нього лук старий, 
Спершу подивись, як він стріляє.

₪  ₪  
У кого снага в душі, 
У того в ділах здобутки.
ТуТ підбірочка прислів'їв казахською мовою:
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
клацайте ..... читайте - перекладайте

Comments