Розробки уроків


Урок № 1

 

Тема: Р.З.М. Твір-опис пам’ятника за власними спостереженнями на тему:  «Піднісся  ти над Гадячем» (8 –й клас)

Мета: формувати вміння писати твори-описи пам’ятника  за власними                                 спостереженнями; поглиблювати знання школярів про скульптуру;закріпити вміння чітко  висловлювати свою думку, чітко добипраючи певні синтаксичні засоби; розвивати усне і писемне мовлення, мислення, логіку, збагачувати словниковий запас; виховувати  національну свідомість, естетичні смаки, повагу до історичного минулого.

Тип уроку:  урок розвитку  мовлення.

Методи і прийоми: розповідь з елементами бесіди, метод вправ, робота з                     ілюстраціями, використовуючи мультимедійну дошку, творча робота.

Обладнання: мультимедійна презентація портрет Корзуна.

План уроку

1.                 Організаційний момент

2.                 Оголошення теми і мети уроку

3.                 Робота над темою уроку

4.                 Підсумок уроку і домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

Учитель. Слайд №1 Міста    мов люди. У кожного своє неповторне обличчя, свій                 характер, своя доля... .

Любов до міста може з*явитися з першого погляду. Проте справжнє замилування            приходить лише тоді, коли обійдеш вулиці міста із шкільним портфелем, у його парках                назбираєш осінніх листочків, асвою радість і смуток розділиш із заповідними куточками. І             тоді місто стане рідним, ти відчуєш його дух і вічну красу- його архітектурне обличчя.

Ми всі виросли з відчуттям того, що Гадяч- гетьманська столиця, джерело класичної           української культури.

Пам*ятники і обеліски, знайомі з дитинства пагорби, яри, архітектурні пам*ятки – ними          багате місто над Пслом, з їх допомогою красномовно розповідає про незабутнє.

Ми з вами на минулому уроці перегортали сторінки літопису міста, пройшлися                     ошатними вулицями, побували на центральній площі. На кожному кроці відчули подих                історії... .

Бесіда (на основі попередньо проведеної екскурсії).

- Пригадаймо, пам*ятники яким історичним подіям та особам ми з вами бачили?                 Слайди № 2-

          

Тож, проходять роки… Все далі і далі відходять в історію ті чи інші історичні події.            Але в пам’яті народній ніколи не зітруться героїчні подвиги синів і дочок нашого народу та          ті чи інші історичні події. І як результат (ми переконалися) – пам’ятники історії та культури.          Чимало великих монументів споруджено на честь героїв Великої Вітчизняної війни,                     історичних подій. Але в кожному місті й селі є пам’ятники загиблим у боях Великої                     Вітчизняної війни.

Ми з вами теж ходили до центру міста і  побували біля пам’ятника Корзуна. І в                     кожного з вас склалося своє особисте враження від величності пам’ятника.

Бесіда ( на основі попередньо проведеної екскурсії).

-         Тож, яке враження справив на вас цей пам’ятник? Слайд №

-         Що надає величності пам*ятнику і підкреслює його красу? (Природа,осінні                     дерева). Слайд №

-         Хто вчить нас бачити цю красу? (Письменники, художники – митці).

-         Пригадайте вірші про пізню осінь , які ви повинні були вивчити вдома.

Поетична сторінка (Учні читають ліричні твори про пізню осінь).

 

Сьогодні ми маємо можливість теж творчо висловити свої думки, адже будемо                 писати твір на основі власних   спостережень на тему: «Піднісся ти над Гадячем».

Епіграфом до уроку візьмемо слова А. Заїки:

В парку Перемоги могила

Полеглим в нерівнім бою

За ту, кого вірно любили,

За матір-Вітчизну свою.

( Учні записують тему і епіграф у зошити).

 

ІІІ. Робота над темою уроку

Бесіда.

- Які твори-описи ми вже з вами писали раніше?

- Які особливості опису як типу мовлення?

 

Художній стиль

Епітети, порівняння

Діловий стиль

Максимально точна інформація

 

Учитель. Отже, ми з вами дійшли висновку, що опис – це зв’язний текст, який має                словесне зображення основних ознак предмета, явища, особи.

Тому переходимо до роботи над твором.

-Що ми будемо описувати?( Пам*ятник).

Учитель.Зверніть увагу, що є слова одного кореня- пам*ятник, пам*ятка, пам*ять.

-Вони схожі за звучанням? (Ні).

-А за значенням? (Ні).

Слайд № 11

(Тлумачення слів записується в зошити)

Пам’ятник – скульптурна споруда.

Пам’ятка – це предмет матеріальної культури минулого, що зберігся з давнини.

Пам*ять- здатність зберігати і відтворювати у свідомості давні враження.

Учитель.

-         Як же називаються слова, які схожі за написанням та звучанням, але різні за                лексичним значенням? (Пароніми)

Наведіть приклади паронімів ( Адресат-адресант, компанія – кампанія, писемність-             письменність )

-         Наведіть приклади відомих вам пам*яток(Золоті ворота, Софійський собор та            ін.).

Тож переходимо до роботи над описом пам*ятника генерал-лейтенанту П.Корзуну            (Слайд № 12).

 

Вдома ви повинні були з’ясувати, коли він був збудований? (1958 р.)

-Що ви знаєте про П. Корзуна? (Поліг смертю хоробрих під час визволення міста 11             вересня 1943 р., командир 47-ї армії)

- Чи завжди могила мала такий вигляд ? (2010р.-реконструкція ).

Переходимо до опису пам’ятника. Згадайте, що таке «дане» і «нове»? («Дане» -             пам’ятник, «нове» - ознаки). Слайд № 13.

Тож працюємо за такою схемою:

«Дане»

«Нове»

Пам’ятник

(монумент або скульптура)

величний, прекрасний, дорогий, рідний, пам’ятка культури, геніальний витвір митця.

Постать

 

велична, незламна, горда, незалежна, прекрасна, зображена на повний зріст, висотою 3,5 м.

Деталі постаті

Голова

Пряма,рівна.

Вираз обличчя

(погляд)

 

цілеспрямований,серйозний, впевнений.

Брови

рівні, похмурі

Одяг

(плащ)

легкий, розвіяний вітром, що символізує волю, незламність,рішучість.

Постамент

високий, прямокутної форми, цементовий,  висотою2,5 м.

 

Завдання 1. Скласти словосполучення з опорними словами.

Завдання 2 Слова пам’ятник, постамент, постава, голова ввести у речення.

Переходимо до складання плану до твору, але для цього опрацюємо план- схему до         твору- опису пам*ятника історії та культури. Читаючи,обдумуйте окремі пункти до                         майбутнього плану. Слайд № 14

-Ваші пропозиції.Працюємо активно.

- Як буде звучати перший пункт плану?

Орієнтовний план

1.                 Пам*ятник генерал-лейтенанту П.Корзуну.

2.                 Чудовий витвір мистецтва.

3.                 Постать генерал- лейтенанта.

4.                 Відомий архітектурний ансамбль на Соборній площі.

Учитель.

Тож починаємо самостійну роботу за планом, використовуючи схему «Дане» і                     «Нове», фотографії пам*ятника, які є у вас на партах. Слайд № 15.

Самостійне складання твору- опису.

Зачитування творів.

 

ІV. Підсумок уроку і домашнє завдання

- То чим же цінний для нас цей пам’ятник?

- Які висновки з уроку ви зробили?

Продовжіть думку:

Я хочу…

Я можу…

Я буду…

Я переконана (переконаний)…

Отже, як бачимо, пам’ятники – це подих минулого, до якого нам завжди варто                     повертатися і яке ми не маємо права забувати. Бо це наша культура, духовність. А якщо             вона загине, то загине й нація. І цьому в історії людства є чимало прикладів. То ж чи                 маємо ми право про це забувати?

Слайд № 16.

Ідучи вулицями свого міста чи села, озирніться навколо, придивіться уважніше.                 Можливо, вас оточує історія.

Слава пригаслим фрескам,

Слава струнким колонам,

Слава вогню мозаїк,

І всім пам’ятникам слава.

                          Р. Лубківський

Домашнє завдання.

Закінчити роботу над твором.

              Література

1. Алексєєва Т. Розвивальне навчання- основа формування творчої особистості.//             Методика мови.-К.-2009.-С.17-19.

2. Вітвіцька Т. Пам*ятки історії.Золоті ворота.// Українська мова та                                 література.-2012.-№ 6.-С.-36-37.

3. Гончарюк Л. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та                 літератури // Українська мова та література .-2012.-№ 6.-С.-4-8.

4. Дудник А.Усний твір-розповідь з елементами опису пам*ятника на основі особистих          вражень// Українська мова та література .-2011.-№ 9-11.-С.-32-35.

5. Полтавщина: Енциклопедичний довідник.За ред.А.В.Кудрицького.-К.:УЕ,1992.-                С.-150-164.


Урок№2

Тема: Урок-диспут на тему: «Бережіть собори своїх душ» (за романом Олея Гончара «Собор» та новелою «На косі») (11 клас)

Мета: повторити з учнями інформацію про історичну долю роману «Собор», з’ясувати мотив «заповіту предків»; осмислити психологію героїв нашого часу, ствердити, що собор – символ духовної краси людини; розвивати творчий потенціал учнів, логічне мислення, мовлення; виховувати правильне світобачення.

Тип уроку: урок-диспут.

Методи і прийоми: розповідь учителя, бесіда з учнями, робота за схемою.

Обладнання: роман «Собор» і новела «На косі», схема-аналіз, портрет письменника,ілюстрації,інтерактивна дошка.

План уроку

1.    Організаційний момент(0,5хв.)

2.    Оголошення теми і мети уроку(9хв.)

3.    Робота над темою уроку(31,5хв.)

4.    Підсумок уроку і домашнє завдання(4хв.)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку (Слайд 1)

Небо. Яке воно бездонне і безкрає. Скільки таїть в собі нерозгаданих таємниць, несподіванок. Так і з життям. Чомусь у наш прагматичний час так склалося, що з нашої мови несподівано зникли слова, які, за всіма ознаками, повинні жити вічно. Ми можемо спостерігати, що і в літературі, і в житті все рідше звучать слова «добро», «краса», «совість», «душа», «благородство», за якими стоять вічні духовні цінності.

Кажуть, що сучасність стоїть на дорозі з минулого в майбутнє. А яка ж наша сучасність і яке те минуле та майбутнє.

У вас на партах малюнки відомого американського психолога Дж. Джампольські. Подумайте, чи можна за ними відтворити сучасне, минуле та майбутнє .(Слайд 2)

А чи правильно ми так живемо, чи варто нам так робити?(Ні)

А чи хоч на одному малюнку є згадка про категорії духовності?(Ні)

Отже, ми з вами спробуємо на сьогоднішньому уроці повернутися до людської моралі, опрацьовуючи зміст творів О. Гончара.

Записуємо тему уроку.(Слайд 3)

ІІІ. Робота над темою уроку

«Стоїмо на тому рубежі, коли планета, цей чудовий корабель людства, потребує захисту».

(Олесь Гончар)

Чим викликана стурбованість О. Гончара?(Стурбованість автора викликана недооцінкою духовного життя людини).

Чому так гостро стояла в ті часи проблема відродження духовності?(Ця проблема була актуальною в часи знищення демократії,бо народ з багатою культурою збайдужів до культури .юіторії)

Хто головний герой роману?(Собор)

Зачитую: стр. 101 – спогади про Новомосковський собор.(Слайд 4)

Чому собор став мірилом духовності народу і людини зокрема?(Він належить не тільки нації,яка його збудувала,але й усім людям планети)

А що уособлюють лебеді? (Вірність)

Пригадайте  історію з Софіївки.(Коли ми були на екскурсії,то почули розповідь про пару лебедів,з якої залишився лише один.І вже 3 роки він живе самітником :не зважає на відвідувачів,а постійно в скорботі-ховає голову під крило)(Слайд 5)

Як зберегти духовне багатство нації? Ходити до церкви? Будувати церкви?(Потрібно мати відповідні моральні цінності)

А як ви розумієте репліку Олени Панасенко з повісті А. Тесленка «Страчене життя»: «Ходити до церкви – це ще не значить вірити в Бога»?

Чому собори завжди будували на найвищих точках землі?

Як ви розумієте слова О. Довженка? (С. 102 – зачитую «Я почав молитисьБогу.Я не моливя йому 37 років…»)

Звідки беруться такі люди, як Володька Лобода та коханий Ольги? Чому вони із звичайних людей перетворюються на кар’єристів, бюрократів, браконьєрів?

Хто винен більше? Той, хто убивав святого птаха лебедя, руйнував собор, чи той, хто все це бачив, але догідливо мовчав?

Пригадайте, кому належить теорія про «споріднену працю»? У чому її суть?(Сковороді;людина повинна займати я тим,що їй приносить задоволення)

Чи було захоплення своєю роботою для наших героїв «спорідненою працею»?

Пригадайте Лучицьку з твору «Талан» М. Старицького і її слова: «Та ще й те: сім’я – це закуток скритий, а іскуство веде нас до всесвітнього храму». Може тому й не вжилися наші герої в своїй сім’ї, із своїми дружинами, що саме цього прагнули?

А чи багато серед нашої інтелігенції людей, які пішли б на таку самопожертву? Чому?

А може, це лише витвір людської фантазії, і таких людей взагалі не існує?

Отже, кожна інтелігентна людина повинна мати талант чи талан. Та чи хіба це не одне й те саме?

Записати(Слайд 6).

Талант – рівень освіченості.

Талан – доля, успіх, щастя.

Подумайте, що краще мати?

А як щодо наших героїв?

То чи можуть робити талановиті люди необдумані вчинки? (Ні!)

Як ви розумієте слова Ізота Лободи (Слайд 7): «Пів-України пустили на дно, думали, що море збудують, а збудували болото! Гниллю цвіте, на всю Україну смердить.»

То чи є думки, підняті О. Гончаром у творі, повчальними?

Робота за схемою-таблицею(Слайд8 )

Отже, давайте повернемось до епіграфу нашого уроку і спробуємо зробити висновок із сьогоднішнього уроку.(Слайд 9)

Думки дітей.

 

ІV. Підсумок уроку і домашнє завдання

«Собори душ своїх бережіть, друзі. Собори душ». І якщо всі прислухаємось до цих слів, то мине загроза духовної пустоти, загроза перетворення людей на ходячі шлунки, людей, які на перше місце ставлять матеріальні цінності. Лише глибоке розуміння значущості духовних потреб та прагнень людини допоможе кожному з нас прийти до «божественного» в собі. До прекрасного. До безсмертного.

І як говорив Омар Хайям (Слайд 10): «Мені нагадують людські серця крихкі осердя олівця», - то ж нехай ваші душі і серця будуть крихкими, відкритими до всього оточуючого.

Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи .

 

Урок№3

Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Написання твору-опису за враженням від уроку мислення серед природи на тему: «Краси можна торкнутися тільки серцем». (5 клас)

Мета: розвивати зв’язне мовлення учнів, здатність емоційно сприймати враження від побаченого, пережитого, порівнювати, будувати твір, розвивати акторські здібності; виховувати почуття любові до природи, підвищувати екологічну і духовну культуру.

Методи і прийоми: бесіда з елементами розповіді, робота за ілюстраціями, метод «Сенкан», самостійна робота.

Обладнання: ілюстрації з пейзажем природи, фланеграф; берізка, гілки, листя, стовбур, хмарки, сонце; таблиця «Сенкан»; грамзапис,інтерактивна дошка.

План уроку

1.Організаційна частина(0.5хв.)

2.Оголошення теми і мети уроку(9хв.)

3.Робота над темою уроку(30.5хв.)

4.Підумок уроку і домашнє завдання(5хв.)

Хід уроку

І. Організаційна частина (0.5хв.)

ІІ. Оголошення теми і мети уроку (9хв.)

Діти, сьогодні ви ранком ішли до школи, які зміни ви помітили в природі?

- Який зараз місяць? (Березень)

- Як його в народі називають?(СЛАЙД 1) («Сухий», «Капельник», «Протальник», «Зимобор», «Полютий», «Красовик», «Марець», «Березіль»)

- Отже, скільки варіантів має наша мова?

- Як народна мудрість говорить про цей місяць, весну (ви вдома повинні були знайти прислів’я і приказки про це)?(Слайд 2)

- В березні кожух і без ґудзиків теплий.

- Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.

- Березень березовим віником зиму вимітає, а весну запрошує.

- Тільки-но з’явились підсніжники – час висівати в хаті на розсаду овочі та квіти.

- Побачив шпака – знай: весна біля порога.

- Ще з сивої давнини наші пращури почали примічати різні прикмети, бо українці дуже спостережливі, романтичні, творчі натури. І де б ми не біли скрізь відчуваємо поклик рідної землі, мови.

- Народ говорить: «Слово до слова – зложиться мова». Тому ми сьогодні також будемо писати твір.(Слайд 3)

ІІІ. Робота над темою уроку (30.5хв.)

Кожному народу дорога його мова. А нам найдорожча та найближча – українська мова.

Діти, мені хотілося б знати вашу думку про мову. Яка ж вона? (Солов’їна, калинова, різнобарвна)

А чому ви так думаєте? (Тому, що вона ввібрала в себе ніжність квітів, тихий шелест лісів, красу квітів)

А що таке краса? (Блакитне небо, квіти та ін.)

А великий педагог В. Сухомлинський ось як сказав, що таке краса (Слайд4):

1.    Краса – один із струмочків, що живить доброту і сердечність.

2.    Краса учить розпізнавати зло і боротися з ним.

3.    Краса – це яскраве світло, що осяває весь світ.

 

Каліграфічна хвилинка. (переписати і пояснити)

А як оця краса, про яку ми говоримо, стосується нашого уроку?

Готуючись до уроку ми малювали ілюстрації про природу, говорили про красу на уроках літератури, знаходили красиві ліричні рядки, які вам сподобались. Ми всі її любимо, але чи дійсно шануємо?

Пригадалась мені сумна історія про загублену берізку. (Зачитую «Серед густого високого сосняку росла тендітна берізка.Як вона юди потрапила знав хіба старий дятел,бо він знав усе.

В той день було сонячно,до лісу завітала весна.Несподівано із глибини лісу до берізки долинули звуки.Лісом ішла недобра людина.

Недобра людина до підійшла до берізки і кільки разів трунула,намагаючись зігнути красуню.Потім вдарила по корі…)(Слайд 5)

Про що ці рядки? (Про скоєний злочин, про загублену красу, про жорстоке серце)

Бачу, всім прикро за кам’яне серце, черству душу, за знищену красу. Але наперекір всьому добро завжди перемагає зло. І наша берізка оживе, якщо ми з вами виконаємо запропоновані завдання.

То ж давайте впустимо красу в свої серця, бо саме з неї починається любов, велика людська доброта і великодушність.

Хто ж нас навчає бачити, розуміти, чути красу природи? (Художники, поети)

Учні зачитують вірші про природу.

Завдання 1.

Подивіться на подані ілюстрації. Давайте дамо їм назви.(Слайд 6)

Завдання 2.

Підберімо « красиві» прикметники-епітети до теми «Весна».

А берізка яка наша? (Замріяна, тендітна, біла)(Слайд 7)

Придумайте речення про берізку, які б змогли нас замилувати.

Діти зачитують речення.

Завдання 3.

А тепер давайте доповнимо речення.

1.    Береза стала символом… (ніжності)

2.    З берези виготовляють…

3.    Береза – це прикраса… (парків, алей)

4.    Це перше дерево… (яке одягає зелень)

5.    Лікувальні властивості мають… (листя і бруньки, кора)

Цікаво (Слайд 8)

1.    Швидко всихає та береза, з якої беруть сік.

2.    У нас на Україні росте понад 200 видів беріз.

Уявіть собі розмову з природою наодинці (зі струмочком, річкою, квіткою, пташкою, деревом) і складіть речення.

Закінчити думку

Я зірвав квітку – і вона…

Я спіймав метелика – і він…

І тоді я зрозумів…

На дошці висить пам’ятка «Бережи природу».(Слайд 9)

А тепер прийшов час випробувати себе в ролі письменників.

Отже, починаємо писати твір на тему: «Краси можна торкнутися лише серцем».

Пригадаємо, з яких частин складається текст?

Які є типи мовлення?

Який тип і стиль мовлення ми будемо використовувати у творі?

Скільки буде абзаців у творі?

План

1.    Весняний день (Весна прийшла)

2.    Зустріч із  весняною берізкою

3.    Мої враження від побаченого

Учні складають твір-мініатюру (8 речень)під музичний супровід.

Учні зачитують твори.

Який твір ми відзначимо?(Слайд 10)

І ось наша берізка ожила. Тріпоче своїми листочками, ніжно хитає вітами, немов дякує за ваше добре, ніжне і чуйне серце.

А ваші твори є подарунком берізці на згадку.

ІV. Підсумок уроку і домашнє завдання (5хв.)

Що корисного і цікавого для вас було на уроці?

А який висновок ви зробили з уроку?

Якою повинна бути людина?

Отже, після сьогоднішнього уроку:

-      Я можу…

-      Я хочу…

-      Я буду…

Діти,

Ми люди, а тому повинні:

Розумне й вічне в світ нести.

То ж маємо навчитись жити

Лиш за законами краси.

Домашнє завдання: Переписати твір у зошит.




Урок №4

Тема: «Талан» М .Старицького-перша драма з життя української інтелігенції



Мета: на основі змісту твору і життя митця висвітлити поняття «інтелігентна людина»,»талант», «талан», «геній»,розкрити на прикладі образу Лучицької велич і трагізм долі талановитих людей; розвивати читацький хист і вміння аналізувати твір відповідно до жанрово-видових ознау; виховувати в учнів ідеали добра і справедливості, повагу до талановитих людей.



Обладнання: індивідуальні схеми-опори, інтерактивна дошка.



Хід уроку

І.Організаційний момент



ІІ.Оголошення теми і мети уроку

Слайд № 1

Кращі зразки приватного листування мають історико-культурне значення. Ще з часів античності листуванню як одній із форм риторики приділяли велику увагу.Взірцем для всіх поколінь є листи Цицерона,Горація, Сенеки та ін.У наступні епохи цьому виду спілкування також віддавали належне.

Українська епістолярна традиція своїм коріння сягає часів Київської Русі, щоправда , історія листування укр.мовою до 19 ст. зберегла лише поодинокі факти.Серед них найпромовистішими є любовні листи Івана Мазепи до Мотрі Кочубеївни.Надбанням нашої культури є листи Т.Шевченка, П.Куліша, М.Драгоманова, Є.Маланюка, В.Стуса та багатьох інших.

Багато цікавого про життя укр.акторів і драматургів кін.19-поч.20ст. ми дізнаємося з листів м.Старицького. Чи не найбільше їх було адресовано М.Заньковецькій, яку митець сердечно називав «українською зірочкою»слайд№2

Слайд №3 Слайд №4

-Перед вами уривки з цих листів . Давайте їх прочитаємо і вдумаємося у кожне слово , звернемо увагу на лексику.Подумайте, яка людина могла так писати, тобто якими рисами її можна охарактеризувати?



(Двоє учнів по черзі читають листи(уривки).

-Які риси людини,тобто М.Старицького Ви помітили?(Гречність, шляхетність, інтелігентність).

-Що для вас означає бути інтелігентною людиною?

-Яке із двох визначень вам видається слушнішим?Чому?

Слайд№ 5

Інтелігент- людина, яка зайнята переважно розумовою працею.

Інтелігент- будь-яка вихована ,культурна ,інтелектуально розвинена і духовно багата людина.

(думки учнів)

Саме про інтелігентність, інтелігенцію і піде мова на уроці.

Діти, давайте запишемо тему і епіграф уроку у зошити

Слайд № 6

«Талан» М.Старицького- перша драма з життя української інтелігенції.

Епіграф:"Мені нагадують людські серця крихкі осердя олівця»

Омар Хайям



ІІІ .Робота над темою уроку 

Прототипом твору»Талан»М.Старицького стали люди, яких можна віднести до інтелігентних,адже мова йде про М.Заньковецьку, Г.Затиркевич-Карпинську і навіть самого автора.

Але докладніше ви про це почуєте від доповідача.Основнімоменти доповіді, будь ласка, законспектуйте у зошити, при цьму користуйтесь опорною схемою з дошки.

Слайд № 7

(Доповідь учня)

_ Що означає слово «бенефіс»?

Слайд № 8

Бенефіс- вистава чи концерт, збір від яких повністю або частково йде на потреби актора або співробітника театру.

- У 5 дії, 6 виході звучать діаметрально- протилежні слова: «Життя...марно пройшло....Не справдились ні мрії, ні надії!»

- (Лучицька)

- « Немарно пройшло ваше молоде життя»

- (Безродний)

-Чия думка з героїв є слушною?

-Для цього давайте заповнимо таблицю

Слайд №9

Аргументація на користь думки Аргументація на користь думки Безр

лучицької одного



(Уні самостійно підбирають цитати і думки за змістом)



-Кому ,діти, належить ідея про «споріднену працю»?У чому її суть?

(Основоположником цієї теорії вважають Г.Сковороду.Суть її полягає в тому, що в кожній людині закладені здібності до певного виду діяльності.Якщо людина буде займатися тим, що їй подобається- матиме великі результати.Гонитваж за прибутковою роботою не даватиме людині тієї душевної насолоди, що дає « споріднена праця»).

- Чи було захоплення театром « спорідненою працею» для Лучицької?

- Підтвердьте свої міркування прикладами з твору.

- Г.Сковорода, Т.Шевченко, В.Винниченко, П.Тичина принесли на вівтар служіння народові своє сімейнещастя, бо ,як говорив Тичина, 

- Слайд №10«діти генія не сягнуть висот свого батька.Це- в кращому разі.А в гіршому- стануть докором і вічним прокляттям своєму батькові».

- Чи готова стати на стезю головна героїня драми?

- Як її характеризують слова: «Та ще й те: сім*я- це закуток скритий, а іскуство веде нас до всесвітнього храму; у шкарлупці сімейній ми служили тільки собі чи своїм дітям, а у праці художній ми повинні людям служити, цілком себе оддавати миру, громаді.Для того-то сім*я і не може миритися зі сценою, бо одна одній буде шкодити: або зрадиш дітей, або зрадиш громадськку оправу...»? 

- То кого з героїв твору ми можемо назвати інтелігентами?

- Чи багато серед нашої інтелігенції людей,які пішли б на таку самопожертву?Чому?

- А може, це лише витвір авторської фантазії і таких людей взагалі не існує?

- А ви знаєте, чим відрізняється талановита людина від геніальної?





Слайд № 11

Талант-високий рівень обдарованості.

Геній-найвищий рівень обдарованості.



Є.Тельнюк говорив: «Талант- рідкість.Геніальність-рідкість серед талантів».

- Багато дослідників стверджували , що геній приречений на самотність тому, що він передує своїй епосі, своїм об*єктивним умовам, його природу не може осягнути ні він він сам , ні наука.

- Чи можна вважати причиною трагедії Лучицької її талант, її обдарування, чи все ж таки провина лежить на Квітці або Олені Миколаївні?

-Діти,спочатку няня говорить, що квітка пара Лучицькій, знайомі-ні. Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?

Отже, перед вами вічний конфлікт матеріального з духовним, любові та зради.

Тож давайте простежимо писи характеру, вчинків героїв , склавши сенкан.

Слайд №12



_Одна з героїнь твору «Маруся Чурай» Л.Костенко, творчість якої ми будемо вивчати в11 класі сказала:"Нерівня душ – це гірше, ніж майна».

-Як ви розумієте ці слова?

-У заголовок свого твору М.Старицький виніс слово «талан», що воно означає?

Слайд № 13

-А талант?(рівень обдарованості)

-То що ж Лучицька мала талант , але не мала талану, чи навпаки?

Отже, кожна інтелігентна людина повинна мати талант чи талан?

-Подумайте, що краще мати?

_у своєму творі М.Старицький ми бачемо показав життя акторів, причиною руйнації яких було поміщицьке суспільство зі своїми антигуманними законами та розтлінною мораллю.

(Сценка)



-То чи єдумки, підняті автором у творі, актуальними?

Слайд№14

Робота за схемою-таблицею



Оцінка твору літ.критикою Оцінка твору учнями-10кл.



«Талан»

М.Старицького



Основні думки,висвітлені Актуальність проблем 

у творі сьогодні



4.Підсумок уроку і домашнє завдання

-Як головна героїня стверджує своє право бути людиною на землі і залишатися вічною?

(грає самовіддано на сцені)

Слайд №15

Завершіть речення 

1.Антон Квітка не зрозумів Марусі, бо.... .

2.Маруся не змогла змиритися з принизливим становищем у родині Квітки, бо ... . 

3. Лучицька керується принципом , що я дала театру, Україні?

А що Україна дала Лучицькій?

А що Вам дала Україна? Ави їй?



Отже, давайте повернемося до епіграфа нашого уроку.

Слайд №16

-То коли ж людські серця стають крихкими?

-А чи були вони такими у наших героїв?

-А чи варто до цього прагнути?

Отже, ми всі повинні прагнути до того ,щоб наші душі і серця були крихкими, відкритими до всього оточуючого,доброго, вічного.І якщо ми всі це зрозуміємо, то мине загроза духовної пустоти, загроза перетворення людей на ходячі шлунки, які на перше місце ставлять матеріальні цінності.

І, як говорив великий філософ Сократ : «Повноцінне, плідне життя лише в гармонії», тому давайте будемо прагнути до гармоніїї, перш за все з собою.



Дякую за роботу на уроці. Оцінювання.
Comments