Відділ землеробства і меліорації

Завідувач відділу - Мельничук Андрій Олексійович, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
 
До складу відділу входять дві лабораторії  - лабораторія меліорації та лабораторія агрохімії та масових аналізів
Основні напрямки наукової діяльності: 
розробка наукових засад з оптимізації землекористування та раціонального використання осушуваних земель зони Полісся;
створення екологічно адаптованої організації землекористування на радіоактивно забрудненій території, обґрунтування структури посівної площі, систем удобрення, способів обробітку ґрунту з врахуванням відповідності властивостей ґрунтового покриву до вимог рослинних угруповань (польових, лучних, пасовищних) та здатності останніх накопичувати в продукції радіоактивні речовини з вмістом цезію -137 в межах діючих нормативів;
пошук різних способів поєднання мінеральних добрив з органічними матеріалами рослинного походження для розробки альтернативної системи удобрення у різноротаційних сівозмінах; 
дослідження дії нових видів добрив, які направлені на підвищення мінералізації побічної рослинницької продукції, покращення фітосанітарного стану в посівах, підвищення урожайності сільськогосподарських культур та відтворення родючості ґрунту; 
вдосконалення структури посівних площ та розробка різноротаційних сівозмін для господарств різних форм власності з врахуванням строкатості ґрунтового покриву та напрямку спеціалізації виробництва;
у лізиметричних установках проводиться моделювання водного та поживного режимів для формування найвищої продуктивності сільськогосподарських культур, здійснюється науковий прогноз меліоративного стану осушуваних земель за інтенсивних технологій та органічного землеробства з вивченням інтенсивності проходження процесів у ланці: «грунт - рослина – дренажні води -- довкілля»;
за лізиметричного методу досліджень вивчаються особливості процесу вимивання кальцію, магнію, калію, азоту та вертикальної міграції радіонуклідів у мінеральних ґрунтах, що є 
основою для об’єктивної оцінки кругообігу та розрахунку балансу поживних речовин для покриття їх дефіциту в системі сівозмін як основи регулювання родючості ґрунту;
удосконалення елементів технології вирощування культур на осушуваних землях зі зменшенням ризиків втрат урожаю від біотичних і абіотичних факторів;
розробляє науково обґрунтовані принципи формування високопродуктивних та якісних травостоїв у зоні Полісся на мінеральних осушуваних ґрунтах, виведених з інтенсивного обробітку; 
дослідження з розробки технологій конкурентоспроможного органічного виробництва продукції рослинництва в умовах Полісся. 
            
За останні роки науковцями відділу було розроблено:
- ґрунтозахисну технологію обробітку ґрунту, яка дозволяє зекономити 30% паливно-мастильних матеріалів, близько 40% затрат праці при основному обробітку ґрунту, підвищити родючість ґрунту (вміст гумусу збільшується в 1,3-1,5 рази залежно від ступеня змитості протягом дев’яти років);
- сівозміну з елементами біологізації, яка дозволяють отримати до 60 ц/га кормових одиниць і дає можливість збільшити вміст гумусу на 0,18%; встановлено спосіб часткової заміни мінерального азоту біологічно фіксованим в середньому на 50% у сівозміні; 
- різноротаційні сівозмін (2-5 полів) в умовах Полісся; найбільш ефективною є чотирьохпільна сівозміна, в якій на 1 т органічних добрив вноситься 7 кг діючої речовини мінеральних.
-  методичні підходи до формування адаптивно-ландшафтної системи землеробства на забруднених територіях для невеликих господарств; 
- методичні підходи до комплексного оцінювання сучасного агроекологічного стану осушуваних земель сільськогосподарського призначення зони Полісся Житомирської області; 
- оптимізовані технології вирощування кукурудзи, картоплі, льону-довгунця, ріпаку озимого, жита озимого, пелюшки з вівсом, лядвенцю рогатого  на осушуваних землях з елементами водорегулювання та розроблено  вихідні вимоги до формування вологозабезпечення на осушуваних системах з двобічним регулюванням; 
- технології вирощування багаторічних трав та встановлені оптимальні норми добрив і визначені моделі травосумішок для дернових та дерново-підзолистих ґрунтів;
- агроекологічне групування сільськогосподарських земель, за яким визначено науково обґрунтовано структуру угідь господарств різної форми власності;
- спосіб зниження ерозійних процесів на дефляційно нестійких грунтах та схилових землях;
- спосіб отримання сільськогосподарській продукції із вмістом радіонуклідів нижче допустимих рівнів.