Відділ селекції та інноваційних технологій хмелю

Завідувач відділу - Штанько Ігор Павлович
,
кандидат сільськогосподарських наук

Інститут сільського господарства Полісся НААН є Головною науковою установою, яка виконує ПНД 09 НААН «Наукові основи новітніх методів селекції, біотехнології, розсадництва та інноваційних енергоощадних технологій виробництва, переробляння і використання хмелю» («Хміль»), керівником ПНД 09  є директор Інституту сільського господарства Полісся НААН, к.с.-г.н., с.н.с., Рудик Руслан Іванович.

Відділ селекції та інноваційних технологій хмелю проводить широкий спектр актуальних науково-дослідних робіт у відповідності із завданнями програми наукових досліджень 09 Національної академії аграрних наук України на 2016-2020 рр. «Хміль», зокрема:
в селекції хмелю
09.00.01.01.Ф "Селекційно-генетичні основи створення, оцінки та використання нових генотипів хмелю звичайного (Humulus lupulus L.), стійких до несприятливих факторів довкілля з цінними ознаками для пивоваріння, фармацевтичної та інших галузей";
в біотехнологічному напрямку
09.00.01.02.Ф "Наукові основи біотехнологічних методів у селекційному процесі хмелю";
09.00.02.01.Ф "Науково обґрунтувати умови зараження і прояву вірусних хвороб та методи оздоровлення хмелю від них застосуванням фізико-хімічних способів та біоактивних препаратів";
у розсадництві хмелю
09.00.02.02.Ф "Наукові засади морфолого-біохімічних процесів виробництва садивного матеріалу живцюванням хмелю";
по захисту хмелю
09.00.04.01.Ф "Наукові засади новітніх екологічно безпечних методів контролю біотичного потенціалу шкідливих об’єктів в агроценозі хмеленасаджень, що ґрунтуються на зниженні пестицидного навантаження";
09.00.04.02.П "Дослідити особливості фунгіцидного та рістстимуляторного впливу нових комплексних мікробних препаратів при застосуванні їх в екологічно-безпечних технологіях захисту хмеленасаджень";
в механізації процесів вирощування хмелю
09.00.05.01.П "Розроблення конструкції та створення макетного зразка спеціалізованого агрегату для операційної технології дозаведення і проведення зелених операцій на хмелю";
Крім цього, науковці відділу виконують фундаментальні завдання з: 
ПНД 03 "Розробити наукові основи функціонування систем виробництва органічної сільськогосподарської продукції з максимальним залученням відновлювальних ресурсів (Органічне виробництво сільськогосподарської продукції)":
03.02.01.03.Ф "Розробити теоретичні та інноваційно-технологічні засади ведення хмелярства з елементами органічного виробництва";
ПНД 12 "Наукові основи сучасних технологій прогнозу і управління фітосанітарним станом агроценозів":
12.05.01.00.Ф "Розробити теоретичні основи біологічного контролю чисельності сисних фітофагів в агроценозі хмеленасаджень". 

Основні напрямки наукових досліджень відділу в 2016-2020 роках:

Тематика завдань програми «Хміль», які виконує відділ, спрямована на реалізацію планів, окреслених в державних пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки на період до 2020 року, в Програмі розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року та в Єдиній комплексній стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки.

За останні десятиріччя селекціонерами світу створено ряд сортів, які суттєво відрізняються від попередніх за врожайністю, високим вмістом гірких речовин, а також рівнем стійкості до біотичних та абіотичних факторів довкілля, з показниками врожайності від 1,8 до 3,0 т/га, при вмісті альфа-кислот 6,5-17,0% і більше. В Україні на початку ХХІ століття було створено півтора десятка нових сортів хмелю, які за унітарними біологічними ознаками близькі до закордонних аналогів, а за деякими якісними показниками їх перевищують. За своїми господарськими характеристиками ці сорти повністю відповідають агрономічним і технологічним потребам виробництва, але в певні вегетаційні періоди не завжди забезпечують адекватну реакцію генотипу на негативну дію факторів глобальних змін клімату, зменшуючи врожай і якість хмелю.

У зв’язку з цим, фундаментальні селекційні пошуки у 2016-2020 роках направлені на вивчення закономірностей прояву біологічних та селекційно-генетичних ознак сортів і клонів генофонду хмелю звичайного (Humulus lupulus L.) української та світової колекції в умовах Полісся України, на оцінку робочих селекційних колекцій чоловічих і жіночих генотипів за комплексом спадкових і господарських параметрів, на розкриття закономірностей формотворчого процесу і успадкування цінних господарських ознак при створенні нових генотипів хмелю з використанням складних методів гібридизації, а також на оцінку рівня продукційного процесу, цінних біологічних і господарських ознак нових генотипів в змінних умовах середовища вирощування. Це дозволить сформувати базу даних для розробки сучасних методик та засад селекційно-генетичних методів створення, оцінки та використання нових генотипів хмелю, стійких до біотичних факторів довкілля з цінними ознаками для пивоваріння та фармацевтичної галузі. Ці фундаментальні завдання є актуальними і відповідають переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-дослідних розробок, зокрема, щодо розробки технологій сталого використання, збереження і збагачення біоресурсів та покращення їх якості і безпечності, збереження біорізноманіття.

Біотехнологічні розробки відповідають напрямкам фундаментальних проблем науки про життя та розвиток біотехнологій і геномних технологій в сільському господарстві. Вирішення завдань біотехнології в хмелярстві направлене на удосконалення методів ДНК-ідентифікації сортів і нового вихідного матеріалу, які відповідатимуть світовому рівню молекулярно-генетичних досліджень, на отримання молекулярно-генетичних передумов формування базових інформаційних систем маркерних ознак хмелю.

Метою досліджень біотехнологічного спрямування є розроблення теоретичних основ використання новітніх біотехнологічних методів у селекційному процесі хмелю, методів прискореного розмноження перспективних селекційних клонів та створення колекцій найбільш цінних вихідних форм і чоловічих генотипів хмелю в культурі in vitro.

Наукове обґрунтування комплексу біотехнологічних прийомів, який включає використання антивірусних препаратів в середовищах культивування рослин, може значно підвищити ефективність і прискорити процес оздоровлення рослин хмелю від вірусних захворювань при його значному здешевленні. Актуальність наукових досліджень обумовлена їх спрямованістю на визначення умов зараження і прояву вірусних хвороб на садивному матеріалі хмелю, деталізацію особливостей впливу антивірусних та біологічно активних препаратів в середовищах культивування рослин хмелю на їх інфікування вірусними захворюваннями та визначення найбільш ефективних концентрацій та способів застосування антивірусних речовин, які можуть забезпечити одержання здорового садивного матеріалу хмелю in vitro з гарантованими сортовими якостями.

Важливим фактором підвищення продуктивності у хмелярстві є створення високопродуктивних промислових насаджень, що потребує виробництва високоякісного садивного матеріалу як для закладання нових так і ремонту існуючих хмільників, середньо виважена здатність яких нині становить 20-25%. Дослідженнями ІСГП розроблена низка технологічних прийомів для вирощування саджанців хмелю з традиційного розсадного матеріалу (стеблових одно-, двовузлових та кореневищних живців, етильованих пагонів, зелених пагонів) і рослин культури in vitro. Модернізація системи розсадництва хмелю зосереджена на двох основних господарсько-організаційних напрямках: формування високопродуктивних маточних насаджень для заготівлі необхідних об’ємів традиційного розсадного матеріалу та розроблення і впровадження сучасних технологій вирощування саджанців хмелю. Дослідження морфологічних та фізіологічних ознак та процесів в рослинах хмелю при вирощуванні садивного матеріалу з різних видів живців спрямоване на розроблення наукових засад біологічно-фізіологічних процесів та технологічних операцій виробництва садивного матеріалу хмелю шляхом використання різних методів живцювання хмелю.

Вирощування хмелю пов’язане з інтенсивним застосуванням пестицидів у різні періоди його розвитку, а також необхідністю здійснення значного комплексу технологічних операцій з догляду за хмеленасадженнями. Застосування пестицидів для захисту рослин від шкідників і хвороб значною мірою розв’язує проблему збереження врожаю, але разом з тим призводить до їх негативного впливу, як на навколишнє середовище, так і на людей, що працюють з культурою. Нині існуючі системи регулювання чисельності найбільш шкодочинних об’єктів на хмелю ґрунтуються переважно на застосуванні пестицидів хімічного походження, а частка біологічних препаратів мізерна. Актуальною постає проблема розширення наукових досліджень, пов’язаних з біологізацією систем захисту хмелю.

Біологічні засоби, зокрема комплексні мікробні препарати, можуть розглядатися не тільки як альтернатива синтетичним пестицидів, але й як важливий компонент інтегрованої системи захисту в сучасному хмелярстві, покликаний істотно знизити дози застосування хімічних препаратів. Тому, прикладні дослідження будуть спрямовані на визначення особливостей застосування комплексних мікробних препаратів з рістстимулюючим впливом на хмільниках, що викликане не тільки рівнем вимог виробництва, але й завданням значно зменшити вплив агротехнологій на природне середовище.

Сучасний стан технічного забезпечення специфічних агротехнічних операцій виробництва хмелю потребує розробляння нових видів агрегатів, які можуть підвищити якість систематичного догляду за рослинами хмелю протягом всього вегетаційного періоду, зокрема, пов’язаних з проведенням зелених операцій в літній період (дозаведення, поправляння верхівок та обтинання стебел і бокових пагонів хмелю), що є необхідною умовою одержання високих, стабільних врожаїв.

Науковий потенціал колективу відділу

У відділі працює 17 науковців, з них 1 доктор наук і 5 кандидатів наук.

Історія наукових пошуків відділу в хмелярстві

Хмелярська наука в Україні має давні традиції і більш як столітню історію.

На сьогоднішній день, в результаті недофінансування науки, неодноразових «оптимізацій структури підрозділів» і скорочень у відділі працює 17 науковців, з них 1 доктор наук та 5 кандидатів наук.

Хміль – найбільш оригінальна та незамінна рослинна сировина для виготовлення пива. З біологічної точки зору – це витка рослина ліанного типу із багаторічною підземною частиною та однорічними стеблами. Хміль звичайний (Humulus lupulus L.), в умовах помірного клімату України найкраще розвивається у зоні Полісся та Лісостепу на супіщаних та піщаних дерново–підзолистих ґрунтах, на яких формує велику вегетативну масу куща та значну кількість генеративних органів (у жіночих форм – видозмінені суцвіття «шишки»). Господарське значення мають біохімічні компоненти шишок хмелю: гіркі речовини, поліфенольні сполуки та ефірна олія. Саме складові шишок визначають смак та аромат хмільного напою.

Виробництво хмелю в світі сконцентроване в обмежених регіонах зі специфічними кліматичними і ґрунтовими умовами, які дозволяють отримувати продукцію високої якості. Основні хмелярські країни світу – Німеччина, США, Китай і Чехія, де виробляється понад 80% світового об’єму сировини. В Україні хмелярство має свої давні традиції і історично сконцентроване у Житомирській області, де знаходиться понад 70% площ цієї технічної культури. Вирощують хміль також у Львівській, Хмельницькій та Рівненській областях. Виробничий потенціал України в цій галузі дуже значний і базується на природно-кліматичних умовах, традиційних підходах ведення хмелярства і науково-обґрунтованих прогнозах розвитку галузі на найближчу перспективу.

Для селекційного процесу хміль, культура складна, оскільки має значну гетерозиготність ознак, пов’язану з дводомністю, а тому необхідно проводити селекцію як жіночих, так і чоловічих форм, причому, в останніх відсутні господарські показники. Нині робота в напрямку селекції та біотехнології продовжує традиції попередників, вивчає унікальну колекцію генофонду хмелю звичайного, розробляє новітні методики селекції, сучасні напрямки створення вихідного селекційного матеріалу, створює нові конкурентоспроможні сорти, розробляє методики біотехнологічного розмноження оздоровленого садивного матеріалу хмелю та інших культур.

Орієнтиром для селекціонерів є запити виробничників – це висока i стабільна врожайність нових сортів, стійкість до різного роду патогенів, екологічна пластичність та придатність до інтенсивних технологій вирощування i збирання, а також споживачів хмелепродукції – це високоякісна сировина, яка вміщує необхідну кількість цінних речовин i має відмінні пивоварні властивості, придатна до переробки y сучасні хмельові препарати. Виходячи з поставлених завдань, конкурентоспроможний сорт хмелю повинен гарантувати стабільну врожайність 20-25 ц/га сухих шишок, містити 5-10% альфа-кислот, відповідати умовам придатності до механізованого вирощування і збирання.

За тривалий період наукових досліджень створено одну з найкращих у світі колекцій генофонду хмелю, у якій вивчається 240 колекційних зразків із 17 країн світу. Використовуючи можливості наявної генетичної бази, сучасні селекційно-генетичні технології українські селекціонери створили та передали на Державне сортовипробування більше півсотні високопродуктивних сортів хмелю. Державним Реєстром дозволено в 2010 році до поширення в Україні 23 високопродуктивних сорти хмелю, серед яких 21 сорт виведений селекціонерами Інституту сільського господарства Полісся.

Нові українські ароматичні сорти Славянка, Заграва, Гайдамацький, Полісянка, Оскар відповідають кращим зарубіжним аналогам, гарантують у виробничих умовах врожайність на рівні 20-27 ц/га сухих шишок з вмістом альфа-кислот в 5-8% і мають відмінне співвідношення цінних компонентів для пивоваріння. Вітчизняні гіркі сорти Альта, Промінь, Зміна, Кумир, Оболонський у виробничих умовах дозволяють збирати високі врожаї шишок з підвищеним вмістом альфа-кислот.

Надалі селекційні дослідження спрямовуються на розробку нових селекційних технологій та на створення конкурентоспроможних сортів хмелю з цінними показниками якості сировини, стійких до стресових факторів зовнішнього середовища, придатних до механізованого вирощування і збирання. З цією метою проводяться фундаментальні наукові дослідження по вивченню генетичних ресурсів хмелю звичайного, визначаються сорти-еталони, джерела та донори господарсько-цінних ознак для використання в селекційних програмах.

В результаті генетико-селекційних досліджень розроблено й впроваджено методи одержання поліплоїдних форм хмелю шляхом колхіцинування насіння, паростків, етильованих пагонів та живців хмелю та визначено критерії попереднього добору поліплоїдів за побічними ознаками. Індивідуальним добором серед популяцій триплоїдних гібридів виділено форми, що проявляли ефект гетерозису за розвитком вегетативної маси рослини, врожайністю шишок, вмістом загальних смол, альфа–кислот та ефірної олії.

Багаторічне вивчення зразків колекції дало змогу дослідити реакцію генотипів хмелю на погодні зміни, оцінити зразки в різних умовах і виділити з досліджуваного матеріалу стабільні форми з високою врожайністю, а також комплексом інших господарських та селекційних характеристик.

Розроблено базу даних „Генофонд хмелю”, яку внесено до Національного та Європейського каталогів генетичних ресурсів рослин EURISCO, зареєстровано зразки генофонду рослин України, отримано авторські свідоцтва на базову та ознакову колекції генофонду, видано ілюстрований каталог сортів хмелю, дозволених для поширення в Україні, який включає господарські та технологічні характеристики 32 сортів хмелю української селекції.

При залученні до нових селекційних програм виділених джерел та донорів господарсько-цінних ознак створено численний вихідний селекційний гібридний матеріал. Щороку проводиться 15–20 комбінацій схрещувань, націлених на отримання генотипів з новими цінними якісними ознаками, підвищеною адаптивністю до умов зони дослідження.

Роботи по біотехнології хмелю в Інституті були розпочаті у 1980 році з досліджень по створенню методів оздоровлення рослин від вірусів. В результаті було розроблено комплексний метод термотерапії і культури апікальних меристем, який дозволив одержувати садивний матеріал хмелю вільний від найбільш поширених вірусів хмелю на країні.

Подальші дослідження були пов’язані з розробкою біотехнологічних методів створення вихідного селекційного матеріалу та його розмноження. Як наслідок, розроблено біотехнологію мікроклонального розмноження хмелю, на яку отримано патент на винахід. З метою розмноження нових перспективних сортів хмелю були проведені дослідження по модифікації поживних середовищ, в результаті чого до культури in vitro введені нові сорти хмелю: Славянка, Заграва, Кумир, Промінь, Зміна, Пивовар та Житомирський 75.

В результаті проведених досліджень вивчено вплив інтенсивності, тривалості і спектру освітлення на регенерацію мікроживців хмелю в культурі in vitro і вплив температури і мінерального та фітогормонального складу середовищ на процеси різогенезу; удосконалено метод мікроклонального розмноження хмелю.

Для підвищення ефективності біотехнології розмноження удосконалено умови адаптації мікросаджанців при висадці їх у ґрунт, оптимізовані рН і склад субстратів, температурні умови і режим освітлення, визначено оптимальний вік регенерантів і кращі строки їх висаджування.

Проведено дослідження умов культивування ізольованих пиляків і незапліднених зародків хмелю в умовах in vitro; досліджено умови введення у культуру in vitro соматичних тканин хмелю. Встановлено фітогормональний склад середовищ для ініціації соматичного калюсогенезу з тканин листя, стебла та черешків хмелю та вивчено умови тривалого підтримання калюсу у стерильній культурі. Експериментально доведено вплив різних режимів температур і освітлення, а також різних концентрацій фітогормонів на процеси морфогенезу у соматичному калюсі хмелю та підібрані умови індукції ембріогенезу у калюсній культурі. В результаті цих досліджень розроблена методика одержання сомаклонів і вирощено 43 сомаклони з калюсу листя і стебла сортів Альта і Хмелеслав.

В останні роки в підрозділі проводяться дослідження з розробки і впровадження методів ДНК-ідентифікації сортів і селекційних номерів хмелю.

Розробляються та удосконалюються біотехнологічні методи оздоровлення та мікроклонування. Проводиться розмноження перспективних селекційних номерів хмелю з метою прискореного впровадження їх у виробництво. Створюється колекція сортів хмелю in vitrо, в якій вже нараховується 16 вітчизняних сортів хмелю і 18 сортів світової колекції.

На початку 20-го століття, під час розширення зони розведення хмелю в Україні, агротехніка його була досить примітивною і складалась, як правило, з оранки та угноєння, прополювання та подекуди незначного розпушування міжрядь. Площа живлення – 1,4 х 1,4 м, а технологія вирощування базувалась на кінно-ручних роботах. Вирощували хміль на тичках, тому що шпалери з’явилися значно пізніше. Великої шкоди хмелю завдавали шкідники та хвороби, з якими майже не проводилась боротьба, внаслідок чого врожаї шишок отримували низькі і невисокої якості. Розміри хмільників були незначними – від 0,2 до 1 га, зрідка 2-3 га. Проте швидке зростання площ під хмелем привернуло увагу до цієї культури науковців та переконало у необхідності вивчення і перевірки агротехніки в умовах волинського Полісся.

На сучасному етапі наукової діяльності щодо системного підходу до удосконалення агротехніки вирощування хмелю, з максимальним врахуванням досвіду напрацьованого попередниками розроблено агроекологічні критерії сталого функціонування агробіоценозу хмеленасаджень з метою запобігання детеріорації внаслідок антропогенного навантаження та удосконалено розробку теоретичних засад створення і ведення культури маточних насаджень хмелю. Основними дослідженнями у 2011-2015 рр. були зміни якісних показників ґрунту в процесі антропогенного навантаження біоценозу хмеленасаджень; зниження енергоємнорсті технологічного процесу по закладанню нових і догляду за молодими та продуктивними насадженнями хмелю, шляхом застосування альтернативних елементів; розробка енергозберігаючих регламентів застосування різних добрив в біоценозі хмеленасаджень для забезпечення його ефективного функціонування; розробка технологій формування маточних сортових насаджень та вирощування садивного матеріалу хмелю; вивчення ґрунтово-кліматичних ресурсів місцевості з метою визначення критеріїв їх оцінки і сталого функціонування агробіоценозу хмеленасаджень.

У відповідності до вказаних напрямів наукової роботи досліджуються: вплив сидеральних культур та залуження у міжряддях на зміну показників родючості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту, продуктивність рослин хмелю та якість хмелесировини; особливості використання регуляторів росту рослин на етапі вирощування саджанців та на плодоносних хмеленасадженнях; диференційовані системи площ живлення і способів формування кущів хмелю; застосування альтернативного обробітку ґрунту в технологічному процесі вирощування хмелю.

Спеціалісти з питань захисту плідно працюють над удосконаленням системи захисту рослин хмелю. На основі найновіших наукових досягнень впроваджують у виробництво сучасні елементи технології захисту рослин. Рекомендації відділу широко використовуються у всіх хмелегосподарствах України. Основні зусилля вчених щодо підвищення ефективності захисту рослин хмелю в різних агроекологічних умовах їх вирощування спрямовані на зниження шкодочинності фітофагів, фітопатогенів і бур'янів в агроценозах та отримання високої продуктивності сільськогосподарських культур. У 2011-2015 рр. наукові зослідження були направлені на вивчення видового складу шкідників і хвороб технічних культур (хмелю та льону), картоплі, зернових та зернобобових культур; дослідження біології, екології і шкодочинності шкідників і хвороб хмелю та льону; розробку і удосконалення складових систем захисту рослин хмелю та льону від шкідників та хвороб (профілактичні заходи, вивчення біологічного методу, вивчення хімічних заходів захисту від шкідників та хвороб); проведення реєстраційних і державних випробувань пестицидів на хмелю; оцінку селекційних сортономерів хмелю, льону, люпину і картоплі на стійкість до хвороб на штучно створеному інфекційному фоні; вивчення нових пестицидів, регуляторів росту рослин, біопрепаратів з метою їх подальшого застосування на посівах сільськогосподарських культур; удосконалення технологічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур та їх захисту від шкідників, хвороб і бур’янів; вивчення стійкості нових, високопродуктивних сортів хмелю, льону-довгунця, люпину перед їх впровадженням у виробництво; розробку щорічного прогнозу поширення і розвитку шкідників, хвороб та бур'янів в насадженнях хмелю; впровадження результатів науково-дослідної роботи відділу у виробництво.

Розвиток механізації хмелярства припав на період 1980-1990 рр., коли основні трудомісткі операції технологічного процесу вирощування хмелю виконувались механізовано та завдяки державній підтримці галузі (розроблено систему машин у хмелярстві). Після спаду виробництва хмелю 1990-2000 рр. створення технічних засобів механізації хмелярства проводилось в напрямку вдосконалення, виходячи з умов науково-технічного прогресу і вимог внутрішнього та зовнішнього ринку.

Дослідження щодо механізації виробництва хмелю спрямовані на створення вітчизняного оптимально-технологічного комплексу високопродуктивних технічних засобів для формування раціональної структури машинно-тракторного парку, який забезпечить виробництво хмелепродукції за інтенсивними технологіями, та створення системи стандартів для регламентації основних параметрів технологічних процесів у хмелярстві та показників якості хмелепродукції. А саме: вдосконалення існуючих та створення нових засобів механізації вирощування, збирання та первинної переробки хмелю; розробка технічної документації та виготовлення експериментальних технічних засобів; дослідження виконання технологічних процесів створеними засобами в процесі експлуатації та їх вдосконалення; стандартизація технологічних процесів виробництва та показників якості хмелепродукції, що забезпечить суворе дотримання усіх науково обґрунтованих технологічних, технічних та санітарно-гігієнічних вимог до виробництва; розроблення, виготовлення і впровадження технічних засобів для виробництва хмелю; розроблення конструкторської документації та виготовлення хмелезбирального комбайну КХ-300; розроблення комплексу машин та пристосувань для захисту хмелю від шкідників, хвороб та бур’янів; розроблення теплоенергетичної установки на твердому паливі для сушіння хмелю; створення агрегатів та вдосконалення ґрунтообробних технологій (обрізування головних кореневищ маток хмелю тощо); розроблення та патентування стенду для визначення характеристик повітряно-рідинного потоку по зоні розпилу обприскувача; розроблення технології отримання ефірної олії хмелю; створення системи критеріїв та нормативно-правових документів (ДСТУ, АНД, ТУ, технічних, технологічних регламентів, тощо) для регламентації основних параметрів технологічних процесів у хмелярстві і показників якості хмелепродукції.

Відділ селекції та інноваційних технологій хмелю сьогодні працює на високому науково-методичному рівні, плідно співпрацюючи з головними селекційними центрами світу (Чехія, Польща, Німеччина, США, Росія, Словенія) в плані обміну інформацією про нові напрямки досліджень в хмелярстві, координує роботу з багатьма підрозділами Інституту сільського господарства Полісся НААН України: відділом біохімії хмелю та пива, відділом наукових досліджень з питань інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та економічного аналізу та іншими.