Гаран Євген


Гаран Євген (народився 26 березня 1926 року в Бердянському районі на Запоріжжі) — країнський письменник, поет, журналіст, педагог. Про Гарана мало відомо, оскільки ще в юначому віці імігрував і живе в Сіднеї, Австралія.

Біографічна замальовка

   Євген Гаран народився на Бердянщині 26 березня 1926 року. Родина його селянська, та в переддень Голодоморів батьки шукали себе в містах. Так його родина появилася у Харкові, там же Євген закінчив середню школу.
  2-а Світова війна прийшла, коли Гарану було лише 13, а вже в 15 років він особисто пізнав тяготи війни. Коли ж радянські війська почали наступ й визволяти свої терени від німецької армії - перед Євгеном постала дилема: залишатися й ччекати на визволителів (які так жорстко по-гарцювали по його рідні в сталінські часи репресій), а чи спробувати нового життя уже за межами СРСР. Так й порішив Євген - і в 1943 році він емігрував до Німеччини, студіював чужі мови в Ґеттінґені.
  По закінченні війни, Євген Гаран ще певний час перебував в Європі, але, незадовго, таки подався шукати кращої долі. Цього разу він перебрався аж до Австралії і поселився в Сіднеї. Трішки обжившись, звикши до нової країни, нових звичаїв та ладу, Гаран продовжив свої науки - і уже в 1963 році він закінчив Педагогічний Інститут, а 1966 році — Сіднейський університет.
  Окрім навчання, Євген ще паралельно займався викладання (так повелося ще за його європейського життєвого циклу), адже ще в юначі роки досконало оволодів німецькою мовою. І в австралійський період він не полишав вчителювати: навчаючи у середніх школах німецьку, французьку, індонезійську та українську мови.
  Та було в Євгена Гарана захоплення всього життя - красне письменництво. Він ще з малку любив читати (і читав надто багато), а ще йому подобалося переказувати прочитане, оповідати побачене, адже в цих випадках дитячаа уява могла продовжити та домалювати цілком несподівані та цікаві сюжетні лінії. Так уже, навчаючись в середній школі, в свої юначі роки він спробував писати - це були невеличкі оповідки з йго спостережень та життя. Та вже серйозно зайнятися літературою його спонукали післявоєнні переживання, які вилилися в численнні статті, рецензії і фантастичні оповідання (так звані «євгеніки»), які вин публікував: в журналах «На Дозвіллі» (м. Пляуен), «Арка» (Мюнхен), «Нові дні» (Торонто), в газеті «Вільна думка» і в альманасі «Новий обрій».

Корисні посилання
Про Євгена Гарана в українській Вікіпедії
Comments