Стальні коні на припоні, або як про населення дбають

Post date: Jan 19, 2012 9:07:57 AM

На станції Голованівськ дві новини. Одна гарна, інша — так собі, якщо не сказати — погана. Почнемо, мабуть, з гарної: реанімували, нарешті, приміщення сільської бібліотеки. Пам'ятаєте старе, а точніше не відремонтоване? Правильно. Хатинка на курячих ніжках із облупленими стінами, таким же дахом та перекошеними, сто років не фарбованими, дверима. Нині бібліотеку впізнати можна, але важко. Але, наскільки я пам'ятаю, обіцяно було перевести книгозбірню до приміщення дитячого садка, не перевели, а впорядкували старе, бібліотечне.

- Щось там у них не вийшло з планами, - розповідає власник магазину, що через дорогу від бібліотеки, Іван Балан, - Селищний голова, певне, постарався, щоб бібліотека не світила на все село безгосподарністю. Та й ваша газета вже кілька разів нагадувала місцевій владі, щоб пам'ятали про свої обов'язки. Слава Богу, на бібліотеку вже не страшно дивитись. Хоч і старе приміщення, але вбране.

Бібліотеку вбрали, а от про дороги, що ведуть до сільського кладовища, забули. 'Це друга, погана новина. Факт. "Західний регіон" на всі застави волав, звертаючись і до районної влади, і до місцевої, й до спонсорів, пояснюючи, що не можна покійників нести чи везти до останнього пристанища таким шляхом, який на станції Голованівськ. То не дорога, а кара небесна. Хіба люди не заслужили, щоб їх поховали по-людськи? Соромно. За місцеву владу, що бездіє, й за тих, хто безпосередньо мав би слідкувати за станом доріг. Так і хочеться порадити: не вмієте господарювати, хлопці, то й не беріться. Або ж у сільських людей повчіться. Хоч би у того самого Івана Балана. Хіба не хазяїн? Он як потурбувався про своїх покупців - для велосипедів придумав зручну й сучасну парковку. Біля магазину. А владі слабо?

Єва МАМІНА

Західний Регіон № 34, 17 вересня