Її величність – Книга

Post date: Jan 19, 2012 9:23:53 AM

Голованївська районна бібліотека для дітей зустріла мене виставкою «Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові», з якої усміхалися різної величини гарбузи в смішних кашкетах, а бібліотека для дорослих, яка розташована у цьому ж приміщенні, але поверхом вище — урочистою тишею, яку величаво надсилали всім, хто заходив до книжкового фонду, своєрідні фоліанти, дбайливо розкладені бібліотекарями за величиною, алфавітом, авторами, жанрами Й т.д.

Бібліотекар дитячої бібліотеки Людмила Поліщук заклопотано бігала від стелажа до стелажа, шукаючи хлопчику років десяти потрібну книгу, а той бубонів :» Перепаде мені. Вчителька сказала прочитати, а я забув...» Нарешті потрібне було знайдено й щасливе хлоп'я пішло гризти граніт науки, а Людмила Василівна стала складати читацькі формуляри, час від часу розгортаючи той чи інший та примовляючи :» Ось Вітя давно не приходив», «А чому це Оленка так довго книги тримає, чи не захворіли, бува, діти? Треба їм зателефонувати.

І я зрозуміла, що в бібліотеці працюють справжні люди, які не лише видають книги, а й знають своїх маленьких читачів по іменах, врешті, дружать з ними, знаючи уподобання кожного, характери та навіть номера телефонів. Вражає. Правда.

Надія Коваленко директор районної бібліотеки вже понад вісім років, а бібліотечного стажу має тридцять літ. Тож знає роботу на відмінно, її серед ночі розбуди й запитай, хто автор того чи іншого роману, на якому стелажі стоїть Едуард Тополь, Дарія Донцова, Юлія Шилова, Олесь Гончар, Володимир Сосюра чи будь-хто з відомих і маловідомих письменників чи постів, скаже не замислюючись. А то може й переповісти про що йдеться у романі Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пангагрюель», чи Стендаля «Красное и черное» . Бо й сама понад усе любить друковане слово. В книг поради питає, Й знаходить виходи із різних життєвих ситуацій у творах відої філософів. Не дивно, що зуміла організувати бібліотечні справи творчо й натхненно, й підлеглих навчила. І з гордістю розповідає мені про Степана Шеврякова, іменна табличка якого прикрашає вхід до бібліотеки. Для жителів Голованівщини він був вчителем, поетом, мислителем, порадником й духовним наставником.

Про особливу атмосферу залу обслуговування читачів в обох бібліотеках — дитячій та для дорослих, читального залу, думаю говорити зайве, бо всі вони у кожному районному центрі майже однакові. їм притаманний особливий, якийсь церковно-урочистий дух спокою й тиші. От лише облаштування тієї чи іншої бібліотеки цілком залежить від майстерності бібліотечних працівників. У ГолованівськІй, наприклад, безліч квітів, зелені й рукоділля. Що самі виростили й виготовили, що подарували вдячні читачі. Звичайно, у книгозбірнях великих міст та мегаполісів читальні зали обладнані комп'ютерною технікою. За кордоном давно вже майже на кожному столі в читальних залах — диво техніки, комп'ютер. В Україні поки-що до цього не дійшли. АнІ розумом. Ані фінансами. Ми весь час із чогось вибираємось: як не з боргів, то з кризи. Нам нині думати про комп'ютеризацію бібліотек ситуація не дозволяє. Ми й не думаємо. А мріяти, як правило, нікому не заборониш. І голованівські бібліотекарі мріють... І вільшанські, до речі...

Та в голованівських є надія на Гранд, який, дасть Бог отримають, адже беруть участь у ІІІ раунді Всеукраїнського конкурсу «Бібліоміст». До нього готувалися так прискіпливо, що впевнені, їх ніхто не здолає. Вільшанським же бібліотекарям, якщо вже про район згадала, доведеться ще довго прикладати долоні до лоба, комп’ютери виглядаючи... Там ще не у всіх школах є комп'ютерні класи, а я захотіла, щоб в бібліотеках були комп'ютери. Замріялась.

З розповіді Надії Борисівни дізналась, що книжковий фонд бібліотеки для дорослих становить 38 000 примірників, дитячої - 26 000. І всі, каже директор бібліотеки, дякують колишньому голові Голованівської районної державної адміністрації Івану Кучеру, бо це він потурбувався свого часу про наповнення бібліотек літературою. Збагатив книжковий фонд, а працівники бібліотеки зберегли його, й поповнюють, підкуповуючи нові книги за рахунок платного абонементу. Дякуючи тому, що деякі книги видаються абонентам не безплатно, то бібліотека за рік заробляє понад вісім тисяч гривень, й використовує їх на потреби закладу. До речі, районна бібліотека дбає й про мережу сільських бібліотек. Їх на Голованівщині аж тридцять одна. Збережено всі. Навіть і в думках не було закрити, скоротити чи призупинити діяльність. Навпаки, бібліотекам покращують умови праці, заохочують, спонукають виявляти творчість. Наприклад, щодня в бібліотеках проходять різні заходи, спрямовані на залучення до читання книг якомога більше абонентів, провадяться всілякі конкурси, вікторини, тематичні уроки дня учнів та тематичні заходи дорослих. Нині проходить акція «Голованівськ час читати!». А зовсім недавно всі бібліотеки району взяли участь в конкурсі «Краще друковане видання», організований районною бібліотекою, й присвячений знанням про рідний край.

Голованівська районна бібліотека зустріла мене виставкою, затишком й теплом, а проводжала веселим галасом дітвори, яка після уроків забігала привітатися з її Величністю Книгою.

Наталія ШЕВЧЕНКО,

Західний Регіон № 39, 22 жовтня