Недитячі спогади про війну

Post date: Jan 17, 2012 7:17:07 AM

Про воєнне та повоєнне життя діти війни директор районного музею В. Холоднюк, працівниця відділу культури та туризму РДА Р. Патик ділилися своїми спогадами на зустрічі із старшокласниками місцевої школи у районній бібліотеці для дорослих, яку організували працівники закладу.

Жінки повідали, що у середині липня 1941 року села нашого району було окуповано. Всі, хто міг тримати зброю у руках, пішли на фронт. Залишились жінки з дітьми, старі дідусі та бабусі. Хто знав, чого чекати від окупантів? Тож надійним притулком був погріб, або, як його ще називали – «льох». У нього ховались і старі, і малі. Який же це був страх – не передати словами. Діти плакали, матері всіма силами їх заспокоювали, але ж хотілося їсти, пити. А ще більше – вдихнути свіжого повітря. І ось дідусь-сусід повідомив: «Німець пройшов! Можна виходити!». Так, лінія фронту відійшла за село, але ж окупанти залишились, щоб насаджувати свої порядки. І що то було за дитинство? Ні школи, ні дитсадка. А найбільше дошкуляв постійний голод. Бо в кого були запаси продуктів, окупанти забрали Різали корів, свиней, курей, просто вимагали «Мамка, яйко, млеко, сальо, мед». І матері віддавали все до крихти, знаючи, що діти залишаються голодними. А коли прийшла зима, діти не грілись на лежанці чи печі, топити ж було нічим. Брали в руки сокирку, ряднину, йшли у лісосмугу збирати хмиз, а то й зрізали живі гілки. працювали навіть п’ятирічні діти, які лише зіп’ялись на ноги. Збирали гнилу картоплю, мерзлу моркву та буряки. У цих, страшних умовах життя, отримували певне виховання від оточуючих: матерів, дідусів, бабусь у плані любові до рідної землі, до свого народу. Адже матері розповідали дітям про подвиги солдатів на фронтах, читали листівки партизанів загону «Південний», що діяв у наших лісах. А ще діти спостерігали, як населення допомагало наближати день Перемоги.

Про роки окупації можна розповідати багато. А висновок один: важке було дитинство у дітей війни. Занадто рано вони стали дорослими.

«Вісник Голованівщини», 2010, №35-36, 22 травня