Методичні рекомендації АТО

Відділ культури, туризму та культурної спадщини

Голованівської районної державної адміністрації

Голованівська районна бібліотека для дорослих ім. С. В. Шеврякова

Методично – бібліографічний відділ

Методичні рекомендації

щодо організації у бібліотечних закладах заходів, спрямованих на виховання у користувачів патріотизму

(для бібліотечних працівників)

смт. Голованівськ

2015 р.

На виконання листа Адміністрації Президента України № 03-01/568 від 01вересня 2014р. про посилення інформаційної та ідеологічної роботи, спрямованої на роз'яснення громадськості важливості збереження незалежності, цілісності та суверенітету Української держави, формування позитивного іміджу Збройних Сил України, Національної Гвардії України, обласної та районної комплексних програм соціальної підтримки сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО та вшанування пам’яті загиблих на 2014-2015 роки, рекомендуємо:

у бібліотеках району організувати роботу щодо виховання у користувачів почуття патріотизму шляхом організації книжкових виставок, уроків мужності, патріотичних годин, днів пам’яті та ін.

Перш ніж ми будемо говорити про роль бібліотек у вихованні почуття патріотизму серед населення, варто визначити для кожного з нас, що означає саме слово «патріотизм».

Патріотизм – це одна з ознак людського характеру, яка керує людською свідомістю, змушуючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. Це вияв нескінченної любові до рідного краю, одне з найбільш глибоких почуттів, закріплених віками.

Патріотизм виховує великих, сильних людей, які здатні пожертвувати власним життям заради своєї країни.

Серед характерних ознак патріотизму одне з чільних місць належить вихованню любові і дбайливого ставлення до рідної землі, своєї «малої батьківщини», її історії, поваги до народних традицій і звичаїв, фольклору, любові до рідної природи.

Патріотизм - явище суспільно-історичне, і в різні історичні епохи воно має конкретні прояви. Але немає у природі такої сили, що могла б придушити у народу це почуття.

Організовуючи масові заходи, необхідно враховувати їх виховну складову:

- формувати у користувачів основні поняття про ідентичність українського народу, нації, суспільства, держави;

- виховувати почуття поваги та гордості до рідного краю, мови, традицій народу;

- виховувати почуття громадянина України; вшанування державних символів, Конституції України;

- виховувати розуміння правил взаємодії людей у колективі, суспільстві та безконфліктність їх спілкування, толерантного ставлення до представників інших національностей, шанобливого ставлення до їх культури, релігій, традицій;

- виховувати почуття патріотизму;

- спонукати до активної життєвої позиції, неприйняття негативних проявів у соціумі;

- вшановувати героїв України;

- виховувати почуття свободи, готовності до захисту національних інтересів України.

Виховні заходи у бібліотеках необхідно проводити у тісному зв’язку з органами місцевого самоврядування, військовими частинами та військовослужбовцями – учасниками бойових дій, які боронять державу від найманців та сепаратистів на східних рубежах України, посягань на незалежність та цілісність кордонів України.

Рекомендуємо:

- розміщувати у бібліотеках державні символи, проводити заходи з використанням державного Гімну та державного Прапора України;

- створювати у бібліотеках військово – патріотичні клуби, об’єднання;

- створювати у бібліотеках постійно діючі стенди, виставки, експозиції, куточки, присвячені героїзму учасників АТО, оформити стенди з портретами загиблих героїв;

- активно висвітлювати на блогах (якщо такі є) бібліотек , у соціальних мережах, ЗМІ роботу щодо патріотичного виховання, надавати таку інформацію до районної бібліотеки для дорослих для узагальнення;

- організовувати та проводити вуличні акції, конкурси, фестивалі, які б пропагували українські державні символи, героїзм та патріотизм нашого народу;

- організовувати зустрічі з учасниками бойових дій, проводити лекції, бесіди, уроки мужності; відвідувати музеї тощо;

- проводити з різними категоріями користувачів воєнно- історичні читання (особливо молоддю), виховні години на тему «Сторінки народного подвигу», «Об’єднуймося ж, брати мої!», «Врятувати від забуття», «Через роки, через віки»;

- присвятити виховні заходи особам, які віддали життя за незалежність та територіальну цілісність України;

- організовувати написання листів військовим у рамках проведення «Всеукраїнської акції «Лист солдату».

Проводячи роботу з підлітками, молоддю з даного питання, радимо проводити анкетування, індивідуальні бесіди, інтерв‘ювання, вивчати їхні інформаційні потреби і на їх основі готувати експрес-інформації, дайджести, складати інформаційні списки літератури з метою, щоб краще розуміти молодь, її прагнення, потреби, переконання.

Сьогодні одним із найголовніших факторів формування у підростаючого покоління готовності до захисту своєї Батьківщини є допризовна підготовка молоді. На жаль, бажаючих йти до війська з кожним роком стає все менше. Не є таємницею, що від служби в армії намагаються відмовитися будь-якими способами.

Для того, аби викликати зацікавленість у молоді до військової служби, ознайомити з історією українського війська, навчити цінувати традиції збройного чину, виховувати у молоді патріотичні почуття пропонуємо у бібліотеках проводити зустрічі з працівниками військкомату, оформляти папки «Син іде в армію», «Тобі, Україно, на вірність присягаю», «Служу народу України».

Серед старшокласників радимо провести анкетування «Бібліотека і патріотичне виховання молоді: реальність, проблеми». (Див. додаток № 1).

До Дня Збройних сил України (6 грудня), Дня захисника Вітчизни (23 лютого) радимо проводити бесіди на військові теми, диспути, уроки мужності, уроки пам‘яті, «круглі столи», конкурси. Особливо цікавими стануть зустрічі допризовників з ветеранами Великої Вітчизняної війни, воїнами-афганцями, військовослужбовцями, воїнами учасниками АТО. Знайомство з людьми, які присвятили своє життя служінню народові, боротьбі за свободу і незалежність Вітчизни, допоможе молоді глибше усвідомити самі поняття «Батьківщина», зрозуміти, що захист Вітчизни – священний обов‘язок кожного громадянина. Наприклад: вечір-зустріч «За покликом обов‘язку».

Надзвичайно цікава і багатопланова робота з патріотичного напряму діяльності презентована бібліотеками Києва під час засідання за круглим столом «Патріотична складова діяльності сучасної публічної бібліотеки». Підіймалося питання визначення справжнього патріотизму і показного. І. Франко у вірші «Сідоглавому» сказав: «... твій патріотизм - празнична одежина, а мій - то труд важкий...». Справжній патріотизм як окремий прояв любові до людства не вживається з неприязню до окремих народностей.

Рекоментуємо

провести у бібліотеках уроки мужності, літературні години, організувати книжкові виставки на теми:

«У нас одна Батьківщина — наша рідна Україна", «Україна – більше за життя!», «Мужність українських бійців АТО», «Я — син своєї землі», «Славетні українц», «Та земля мила, де мати народила», «Моя рідна Україна», «Символи моєї держави», «Знай і поважай Герб, Прапор і Гімн своєї Батьківщини», «Ми — українці», «У країні рідної мови», «Наша мова — солов'їна», «Наша Вітчизна — Україна», «Пам'ятаймо героїв», «Герої завжди поміж нас», «Любове моя – Україно!», «Наші земляки», «Україна від козацьких часів до сьогодення», «Я — українець!», «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!», «У нашій рідній Україні ми всі – український народ», «Ми різні, але ми єдині», «Захист Вітчизни — обов'язок громадянина», «Герої для нас як приклад...», «Герої України на захисті Вітчизни», «Мир боронити на рідній землі їх призвала Україна», «Які вони воїни АТО?», «Воїни АТО – гордість нашого села», «Пам’ятаймо минуле заради майбутнього!», «Добра справа на допомогу воїнам - землякам».

Під час підготовки до проведення уроків мужності та виховних заходів доцільно скористатися наступними джерелами:

  • Указ Президента України від 1.05.2014 №447/2014 «Про заходи щодо підвищення обороноздатності держави»;
  • Указ Президента України від 6.05.2014 №454 «Про часткову мобілізацію»;
  • Постанова Верховної Ради № 1220 від 17.04.2014 «Про додаткові заходи для зміцнення обороноздатності України у зв’язку з агресією Російської Федерації»;
  • Наказ Міністра оборони України від 14.04.2014 1998 №152 «Про затвердження Інструкції про проведення військово-професійної атестації молоді та вступних випробувань у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військово-навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України»;
  • Обласна комплексна програма підтримки сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО та вшанування пам’яті загиблих на 2014-2015 роки .
  • Українки в історії / [С.Андрусів, Ю.Багаліка, М.Богачевська-Хомяк та ін.; за ред. В.Борисенко]. - К.: Либідь, 2004. – 326 с.
  • Словник-довідник з історії України. – К., 2001.
  • Бака М. Фізичне і військово-патріотичне виховання молоді: Навч.-метод. посіб. / М. Бака, В. Корж. – К.: Книга пам'яті України. – 464 с.: ілюстр.
  • Бех І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності: Наукове видання. – К.: Либідь, 2006. – 272 с.
  • Ващенко Г. Хвороби в галузі національної пам´яті. – К.: Всеукраїнське педагогічне товариство, 2003. – 335 с.
  • Виховання громадянина: Сутність громадянського виховання / П. Ігнатенко, В.Поплужний, Н.Косарєва, Л.Крицька. Шкільна бібліотека.– 2003.– № 8.– С. 3–19.
  • Вишняк М. Патріотичне виховання учнів за допомогою української мови та літератури / М. Вишняк // Рідна школа. – 2001. – № 9. – С. 25–28. [Система патріотичного виховання учнів 1–3 кл.].

Додаток №1

Анкетування

«Бібліотека і патріотичне виховання молоді: реальність, проблеми».

Шановні користувачі!

Просимо вас взяти участь в анкетуванні «Бібліотека і патріотичне виховання молоді: реальність, проблеми». Ваші відповіді допоможуть визначити перспективні напрямки роботи бібліотеки для юнацтва з питань військово-патріотичного виховання, відповідно до ваших проблем, інформаційних потреб та інтересів.

1.Які життєві цінності для вас є головними?

2. Що для вас означає бути громадянином України?

3. З яких джерел ви отримуєте інформацію про службу в армії?

4. Чи вважаєте ви службу в армії конституційним обов‘язком?

5. Які, на вашу думку, можуть бути причини відмови від служби в армії?

6. Чи пов‘язуєте ви своє майбутнє з майбутнім України?

Додаток №2

Турнір знавців козацької доби «Козацька слава у серцях у нас»

Участь у турнірі беруть юні знавці історії (це можуть бути старшокласники загальноосвітніх шкіл, учні ліцеїв, гімназій, ПТУ), які формуються у дві команди. У кожній команді по 5-7 чоловік.

Для проведення турніру обирають ведучого, журі (до складу якого обов’язково мають входити вчителі історії або дослідники козацької доби), лічильну комісію. Ведучий повідомляє умови турніру, оголошує запитання, проводить конкурси. Члени журі оцінюють знання конкурсантів, оголошують команду-переможця. Лічильна комісія стежить за часом обговорення, веде підрахунки балів. Турнір складається з 7 турів:

1 тур. Привітання команд.

П тур. Історична розминка.

Ш тур. Конкурс отаманів.

1У тур. Докажи прислів’я.

У тур. Козацька зброя.

У1 тур. Загадкова скринька.

УП тур. Конкурс на краще читання вірша про козака.

Х і д т у р н і р у.

(Звучить українська пісня, команди шикуються)

1 тур. Привітання команд.

Отамани по черзі оголошують назву, девіз та емблему своєї команди.

Оцінка туру 5 балів. Журі оголошує оцінки.

П тур. Історична розминка.

Завдання: знавці козацької доби по черзі дають відповіді на поставлені запитання. За правильну відповідь кожна команда отримує 1 бал.

Примірні запитання:

1. Чому Запорізька Січ називалася Запорозькою? Що значить слово Січ? (Запорізька Січ знаходилася за порогами Дніпра, тому й називалася Запорізькою. Слово Січ значить – засіка з повалених дерев)

1. На якому острові була побудована Запорізька Січ? (о.Хортиця)

2. Назвіть козацьких гетьманів (П.Сагайдачний, М.Дорошенко, Б. Хмельницький, Ю. Хмельницький, І.Виговський, П.Тетеря, І. Брюховецький, П.Дорошенко, Д.Многогрішний, М. Ханенко, І.Мазепа, І.Самойлович, І.Скоропадський, П.Полуботок, Д.Апостол, К. Розумовський).

2. Назвіть атрибути справжнього козака. (Шабля, шаровари, вуса, оселедець, люлька, рушниця, пістоль, порохівниця, кінь, пояс та ін.)

3. Назвіть символи козацької влади. Як вони називалися? (Булава, бунчук, прапор-корогва, срібний каламар та військова печатка. Ці символи називалися клейнодами).

3. Назвіть найвищий орган влади у Запорізькій Січі. (Козацька рада).

4. Хто був останнім кошовим отаманом Запорозької Січі? (П.Калнишевський)

4. Хто був останнім українським гетьманом? (К.Розумовський)

5. Що вважалося найтяжчою провиною на Запорізькій Січі? (втрата зброї)

5. Як називалися козаки, які охороняли Січ? (дозорці)

6. Які держави загрожували Україні? Від кого її охороняли козаки? (Найбільше Україні загрожували турки, татари з півдня, поляки з заходу)

6. Назвіть роки визвольної війни під керівництвом Б.Хмельницького. (1648-1654)

7. Скільки куренів було на Січі? (38)

7. Якого кольору був стяг у Запорізькій Січі? (Малинового)

8. Що було зображено на гербі держави Б. Хмельницького?

(Козак з мушкетом)

8. У якому році була зруйнована остання Запорізька Січ? (1775)

9. Яка зброя є символом казкових героїв і символом козацької влади? (Булава)

9. Яке місто України носить ім’я гетьмана? (м.Хмельницький)

10. Назвіть ім’я української дівчини, яка зробила не менше корисного для України як козацькі гетьмани.

(Настя Лісовська - Роксолана)

10. Хто намалював картину, сюжетом якої стало написання листа турецькому султану?

(Ілля Рєпін)

Журі оголошує оцінки. Лічильна комісія оголошує рахунок.

Ш тур. Конкурс отаманів.

Завдання: Прослухавши коротку характеристику героя отамани команд повинні визначити, про якого гетьмана чи отамана йдеться. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

1. Учасник морських походів у 70-х роках ХУ1 ст. проти турків. Під час одного з походів потрапив у полон, де перебував 25 років, але зумів визволитися і повернутися з товаришами на Україну (Самійло Кішка)

2. Із 1663 року багато разів обирався кошовим отаманом. Царський уряд заслав його у Тобольськ, але згодом дозволив йому повернутися. Здійснив чимало успішних походів на Кримське ханство та міста турецького узбережжя Чорного моря. Його героїчна діяльність відображена в чисельних народних переказах і думах. Зокрема, з його іменем пов'язаний переказ про лист запорожців до турецького султана. (Іван Сірко)

3. Козацький ватажок кінця ХУ1 ст., керівник козацького повстання 1594-1596р.р. в Україні та Білорусії. Народився у Гусятині (нині Тернопільська область) у родині ремісника-кушніра. (Северин Наливайко)

4. За походженням молдаванин. До 1577 року був запорізьким козаком. Спираючись на народні маси, дрібних та середніх феодалів Молдавії, за допомогою загону запорізьких козаків почав боротьбу проти турецького ставленика молдавського господаря Петра Кривого і у 1577 році був проголошений молдавським господарем (Іван Підкова)

Журі оголошує оцінки. Лічильна комісія повідомляє рахунок.

ІУ тур. Продовжити прислів’я.

За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

· Той не козак, …(що боїться собак)

· Козак, наче …(орел)

· Козак вкраїнську любить мову, додержить завжди…(свого слова)

· Україна – це козацька …(мати)

· Ми з такого роду, що…(любимо свободу)

· Козак не боїться…(ні тучі ні грому)

· Козак усім народам друг, міцний у нього …(дух)

· Козак слабому…(захисник).

Журі оголошує оцінки. Лічильна комісія повідомляє рахунок.

У тур. Козацька зброя.

Завдання: потрібно за 1 хвилину написати якомога більше назв козацької зброї.

За кожну назву команда отримує 1 бал.

Журі оголошує оцінки. Лічильна комісія повідомляє рахунок.

У1 тур. Загадкова скринька.

Завдання: До залу вносять дві загадкові скриньки. Командам потрібно відгадати, що знаходиться в цих скриньках.

За правильну відповідь команда отримує 2 бали.

1 команда

Увага! Загадкова скринька! У цій скриньці знаходиться те, що за козацьким повір’ям рятувало від ворожої кулі. Куди треба було покласти цей предмет? (Грудочку рідної землі треба було покласти в чоботи).

2 команда

Увага! Загадкова скринька! В цій скриньці лежить предмет, який кожен козак зберігав у шкіряному футлярі. Дехто вважає, що козаки носили його за халявою чобота, але це не так. Що це за предмет? До речі, цей предмет ми держимо в руках кожного дня. (Ложка).

Журі оголошує оцінки. Лічильна комісія повідомляє рахунок

УП тур. Конкурс на краще читання вірша про козака.

Оцінка туру 5 балів.

Завдання: прочитати вірш про козаків.

Журі оголошує оцінки.Лічильна комісія повідомляє рахунок.

Ведуча: Час визначити переможців. Для оголошення команди –переможця надаємо слово журі. На цьому наш турнір знавців козацької доби завершено. До нових зустрічей!

Додаток №3

Орієнтовний сценарій виховного заходу

«У нас одна Батьківщина — наша рідна Україна»

Захід проводиться в залі, прикрашеному українською атрибутикою.

У центрі сцени розміщено державні символи України, портрет Т.Г. Шевченка, плакат із назвою заходу. На сцену під звучання приспіву пісні «Одна калина»

( музика Р.Квінта, слова В.Куровського) піднімаються ведучі та учні-читці в українських костюмах.

Ведуча. Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна — Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Українець. Нехай же лине добре слово,

Звучить так щиро і вагомо

Про нашу неньку-Україну,

Найкращу, дорогу, єдину!

Звучить Державний Гімн України.

Ведучий. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.

Ведуча. Бринять дитячі голоси, синіє небо, тішить ясним промінням сонце, щебечуть птахи.

Демонструється відеокліп - мальовничі куточки України.

Ведучий. Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ведуча. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.

Українець.

Не вір у те щастя,

Що десь в чужині,

Хоч і зове, і кличе,

На світі є Україна одна –

Там журавлі курличуть.

Українка.

Я україночка від роду

Землі цієї я краплинка

Я – доля рідного народу

Його дитина – українка.

Виконується пісня “Україночка” муз. Г.Татаренка, сл. А.Демиденка.

Ведуча. Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

Ведучий. Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки.

«Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. - Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».

Лине тиха музика. На тлі музики звучать слова.

Ведучий. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель. А чи знаєте ви, що означає слово соборність? (об’єднання). Доберіть до цього слова синоніми.

Відповіді учнів.

Ведучий. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

Ведуча. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ведучий. Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України, і відзначають його з 1999 року.

Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаїтті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Ведуча. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.

Українка. Соборність – це символ.

Українець. Символ боротьби за волю,

Українка. Порозуміння між людьми…

Українець. І часточка надії і віри у майбутнє.

Ведуча. Так, віри в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

Ведучий. Ми живемо на вільній землі, працюємо на користь незалежної держави, яка має свій Прапор, свій Герб та Гімн. Про це мріяв, за це боровся наш нескорений народ.

Ведучий. Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведуча. Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння. Серед них – наш Кобзар і пророк Т.Г.Шевченко.

Українка

Він жив надією, що кращий час настане,

Він вірив, що народ підніметься з колін

І що розірве віковічнії кайдани,

Й ходити більш не буде у ярмі.

Українець.

Уже здійснилося, Тарасе наш великий,

Твоє могутнє і пророче слово,

Живемо ми в державі незалежній

Плекаємо чудову нашу мову.

Ведучий. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Лунає пісня «Україно, Україно…», муз. і сл. Т.Петриненка.

Українець.

Україно, соборна державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Українка.

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в ній – перлина,

Не вмре повік!

Українка і українець (разом)

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

Ведучий. Наш захід підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Звучить «Козацький марш».

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Кіровоградської обласної ради

від 19 вересня 2014 року

№ 650

ОБЛАСНА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

соціальної підтримки сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО та вшанування пам’яті загиблих на 2014-2015 роки

І. Загальні положення

Обласна комплексна програма соціальної підтримки сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО та вшанування пам'яті загиблих на 2014-2015 роки (далі –Програма) покликана сприяти реалізації Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо соціального захисту сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО та вшанування пам’яті загиблих.

ІІ. Проблема, на розв'язання якої спрямована Програма

Програма розроблена в умовах проведення в Україні антитерористичної операції (далі – АТО). Тому виникає необхідність надання додаткових соціальних гарантій учасникам АТО, членам їх сімей, пораненим військовослужбовцям, а також сім’ям, члени яких загинули під час проведення АТО, зокрема, у частині поліпшення фінансово-матеріального стану зазначених категорій осіб.

Надання допомог та пільг учасникам АТО та членам їх сімей, сім’ям, члени яких загинули під час проведення АТО, здійснюється на підставі списків, наданих структурними підрозділами Міністерства оборони України (військовими комісаріатами), Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області тощо, та акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, складеного органами місцевого самоврядування.

Дана Програма - це комплекс заходів, що здійснюються на місцевому рівні з метою фінансової, соціальної, психологічної підтримки учасників АТО та членів їх сімей, сприяння вирішенню їх соціально-побутових проблем, вшанування пам'яті загиблих героїв.

Програма на даний час має найважливіше значення та потребує залучення фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

ІII. Мета Програми

Метою Програми є підвищення рівня соціального захисту учасників АТО, членів їх сімей та сімей, члени яких загинули під час проведення АТО, підтримання їх належного морально-психологічного стану, поліпшення ефективності взаємодії місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з регіональними громадськими організаціями та іншими юридичними особами у сфері підтримки учасників АТО та членів їх родин.

Також створення у суспільстві атмосфери співчуття, підтримки та поважного ставлення до членів сімей загиблих та учасників АТО.

IV. Обгрунтування шляхів і засобів досягнення мети Програми, обсяги та джерела фінансування, строки виконання Програми

Мету даної Програми передбачається досягнути шляхом:

  • надання одноразової грошової допомоги пораненим учасникам АТО та сім'ям загиблих;
  • надання додаткових пільг, окрім передбачених законодавством;
  • надання учасникам АТО та членам їх сімей, у тому числі членам сімей загиблих учасників АТО, комплексних медичних, психологічних та соціальних послуг;
  • забезпечення потреб у медичному обслуговуванні та підтримання рівня здоров'я учасників АТО, у тому числі шляхом залучання обласних лікувально-санаторних закладів, денних стаціонарів;
  • увічнення пам'яті загиблих героїв.

Реалізація Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів (обласного, міських, районних, селищних, сільських).

Також передбачається залучення коштів за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством.

Термін виконання Програми – 2014-2015 роки, виконується в один етап.

V. Завдання і заходи Програми та результативні показники

Реалізація завдань Програми здійснюється шляхом фінансування відповідно до чинного законодавства за рахунок місцевих бюджетів та інших джерел згідно із заходами, зазначеними у розділі VII. Також благодійної (спонсорської) допомоги та заходів, що не потребують фінансування.

На час розроблення даної Програми по Кіровоградській області нараховувався 51 загиблий учасник АТО, 61 поранений, 33 соматичні хворі.

Члени сімей загиблих та члени сімей інвалідів потребують фінансової допомоги, частина з них – поліпшення житлових умов, а також психологічної підтримки.

Результативний показник Програми – забезпечення всебічної підтримки з боку держави і суспільства зазначеним категоріям громадян, у тому числі дітям загиблих учасників АТО, гідне вшанування пам'яті полеглих за Батьківщину.

Виконання визначених даною Програмою заходів підвищить рівень соціального захисту, поліпшить соціально-психологічний мікроклімат в родинах сімей загиблих (постраждалих) учасників АТО, а також дасть можливість сім'ям отримати додаткові соціальні гарантії та адресні допомоги, сприятиме вирішенню інших соціально-побутових питань.

Також виконання заходів Програми сприятиме підвищенню рівня довіри до владних інститутів у суспільстві, позитивного ставлення до військовослужбовців, патріотичного виховання молодого покоління.

VІ. Координація та контроль за ходом виконання Програми

Загальний контроль за виконанням Програми здійснюється обласною радою та обласною державною адміністрацією.

Організаційне супроводження виконання Програми у 2014-2015 роках здійснюватиме департамент соціального захисту населення облдержадміністрації.

Організацію та виконання Програми на місцях здійснюють районні державні адміністрації, міськвиконкоми та відповідні місцеві ради.

Основні форми контролю за реалізацією заходів та досягненням показників Програми:

моніторинг, аналіз та звітність про виконання заходів Програми відповідними структурними підрозділами облдержадміністрації, територіальними органами міністерств та відомств України в області, райдержадміністраціями, міськвиконкомами та надання департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації відповідних інформацій щокварталу до 5 числа місяця, наступного за звітним періодом;

надання департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації узагальнених інформацій про хід виконання Програми обласній раді та керівництву обласної державної адміністрації щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації розробити Пам'ятку для сімей учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО щодо права отримання ними соціальних пільг, передбачених чинним законодавством та заходами даної Програми.

ПРОПОЗИЦІЇ

Голованівської районної бібліотеки для дорослих

до районної комплексної програми соціальної підтримки сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО та вшанування пам’яті загиблих на 2014-2015 роки

  1. Безоплатне, пріоритетне обслуговування сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО у рамках безстрокової акції «Соціальний формуляр». 2014-2015 роки
  2. Безоплатне, пріоритетне обслуговування сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО у:
  3. - громадській правовій приймальні;
  4. - Інтернет-центрі;
  5. - Публічному центрі регіональної інформації;
  6. - Вищій народній школі. 2014-2015 роки
  7. Розробити та розповсюдити методичні рекомендації для бібліотечних працівників району щодо бібліотечного обслуговування сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО та вшанування пам’яті загиблих. 2014 рік
  8. Організувати зустрічі у бібліотеці з учасниками АТО, членами їх сімей, волонтерами, які надають їм допомогу. 2014-2015 роки
  9. Організувати тематичні виставки, фотовиставки та ін., присвячених героїзму учасників АТО. 2014-2015 роки
  10. Проводити уроки пам’яті, засідання за круглим столом, виховні години, бесіди, вечори, виставки малюнків та інші тематичні заходи, присвячені вшануванню пам’яті захисників, які віддали життя за незалежність України. 2014-2015 роки
  11. Створити пам’ятку для сімей учасників АТО, військовослужбовців і поранених учасників АТО щодо отримання ними бібліотечних послуг. 2014рік