Методичні рекомендації

ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

ГОЛОВАНІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ГОЛОВАНІВСЬКА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ ІМ.С.В.ШЕВРЯКОВА

МЕТОДИЧНО - БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ВІДДІЛ

Методичні рекомендації щодо підготовки та відзначення

200 - річчя від дня народження Т.Г.Шевченка

(Для бібліотечних працівників)

смт. Голованівськ

2014р.

2014 рік в Україні – Рік Тараса Шевченка

(Указ Президента України № 257/2012 від 11 квітня 2012)

На виконання методичних рекомендацій до планування роботи бібліотек області на 2014 рік, які надійшли з відділу науково-методичної роботи Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.Д.І.Чижевського, рекомендуємо:

- Продовжити підготовку до відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка.

- На виконання наказу департаменту культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської облдержадміністрації від 2 вересня 2013 року № 341 «Про проведення обласного конкурсу «До висот Шевченкового слова» відбудеться обласний етап Конкурсу з 2 грудня 2013 року до 15 лютого 2014 року.

Доречними стануть заходи за темами: «Слово, пісня, душа Кобзарева, ви окраса й суть всього життя», «Геній, народжений народом», «Велетень у царстві людської культури», «Твоя слава, Кобзарю, не вмре, не загине», «Постать Т.Г.Шевченка в українському та світовому просторі», «Шевченкове слово і досі живе», «Лунає слово Кобзареве», «Забринить струна Кобзаревого слова».

Актуальною залишається популяризація кращих зразків української та світової літератури, творів лауреатів різноманітних премій, книг-переможців рейтингів, книжкових форумів, ювілейних дат письменників.

Нагадуємо, що лауреатами Національної премії України

імені Т.Г.Шевченка стали:

2013 року – письменник Леонід Горлач (Коваленко) за книжку поезій «Знак розбитого ярма»;

2012 року – Петро Мідянка за збірку поезій 2010 року «Луйтра в небо», представлений на здобуття премії Асоціацією українських письменників, Володимир Рутківський за історичну трилогію для дітей «Джури» 2007-2010рр. («Джури козака Швайки», «Джури-характеристики», «Джури і подвійний човен», представлений від Держтелерадіо України. У номінації «Літературознавство і мистецтвознавство» перемогла Тетяна Васильєва за книгу «Історія української вишивки» 2008 року.

Всеукраїнські заходи, присвячені відзначенню 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка

- Організувати та провести культурно-мистецькі акції, літературно-мистецькі свята «Думи мої, думи мої», літературно – музичні та тематичні вечори „Його ім’я благословенне у віках”, літературні вікторини: «В сімї вольній новій», «Ім’я благословенне у віках», «Стежками творчості генія», «Троянди Шевченківської любові», «Шевченко житиме, поки на землі житимуть люди».

- Облаштувати книжково – ілюстративні виставки на шевченківську тематику: «Через роки і відстані», «Світова велич Кобзаря», «Вінок Кобзарю».

- У бібліотеках, де є доступ до мережі Інтернет, для дітей та юнацтва, спільно з шкільними бібліотеками провести показ тематичних фільмів «Сон», «Тарас Шевченко», «Заповіт».

- Для користувачів-дітей провести конкурс малюнків «Шевченкові твори очима дітей». Також провести поетичні читання «Хвилююче слово Пророка».

Розробки масових заходів щодо відзначення

200 - річчя Т.Г.Шевченка

Сценарій літературного вечора

„Його ім’я благословенне у віках”

“Шевченкове слово у серці мойому

Воно життєдайна джерельна вода”

Зал святково прибраний. В центрі на журнальному столику стоїть “Кобзар” на вишитому рушнику.

Голос читця. З високих круч,

Де синь небес прозора

Вливається в Дніпровські водограї,-

На бурю схожий,

Гнівний і суворий

Стоїть Тарас і дивиться на нас.

За землю й волю

В ратному двобої

Ти з нами йшов кайдани рвать з людей,

Благословляв, Кобзарю нашу зброю –

Єси безсмертний, гордий Прометей!

Звучить пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”.

Ведуча. Є дні, що минають і непомітно і зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає, що завжди з нами, бо він увібрав у себе безсмертне дихання душі, бо він такий великий і незбагненний, як життєдайний дощ, як весняний вітер, як щедре сонце. Україна у долі своїй має такий день –

9 березня. З минулого віку і до наших часу, і далі - в майбутнє, у нові віки. День, який явив світові Шевченка – великого сина великого народу.

Читець.

Коли міняли честь неначе крам,

А правду – совість кидали за грати, -

В серцях людей Ви спорудили храм,

Якому там повік-віків стояти.

Коли брехня сідала на престол,

Мовчало все від заходу до сходу, -

Ви осінили праведним хрестом

Безсмертне слово рідного народу.

Вогонь запалений Тарасом,

У нашім серці не погас –

Він став над простором і часом

Він будить нас, він кличе нас!

Ведучий. Для багатьох поколінь українців і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі.

Читець. Шевченко говорить:

На вас я кинув свого слова тінь -

На вас і сотню ваших поколінь!

Я вас навчив, де ваші шлях і ціль,

Сказав, що людства ви не ржа – а сіль.

Я мовив вам, що вічна боротьба

Це – ваші доля, завдання й судьба.

Я дав вам шал завзяття, блиск зіниць,

Дав вашим воїнам відвагу й міць.

В душі вщепив ненависть і любов,

Розбурхав в жилах кров.

Зітріть із душ до братовбивства гін,

За це ж вам Божий суд і мій проклін!

Вам спис і меч і ніж мій

Ви викуйте новітню зброю з них!

Сил не щадіть! Вперед все йдіть!

З моїм йдіть Словом у крутіж століть!

Ведуча. З безмежного болю і з неосяжної любові народжені його слова. 18 квітня 1840 року в Петербурзі з’являється друком перша збірка поета під назвою «Кобзар». До книжки ввійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої...», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови...»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова”, «Тарасова ніч». Попри цензуру і викреслення в «Катерині», вірші «До Основ’яненка» та поемі «Тарасова ніч», це була велика духовна перемога поета над мовчанням, яке немилосердною перемогою стояло на шляху до творчого самоздійснення. Шевченко створив книгу - духовного войовника, якому довірив боротьбу за людські душі, що заціпеніли в бездіяльній самотності.

Там найдете щире серце

І слово ласкаве,

Там найдете щиру правду.

А ще, може, й славу...

Ведучий. Слово, яке лише плаче, в скорботі й зажурі колише спогади, а не окрилює дух, не наповнює людину і націю енергією самоздійснення, - для поета мертве. Шевченкове слово відтворює історичну подію, факт, такими естетичними засобами, щоб спочатку зруйнувати стереотипи їхнього сприйняття, а потім цю подію чи факт подати в новій інтерпретації.

Ведуча. Шевченко славить провідників свого народу за їхню жертовність, мудрість і силу духу, за віру в незалежну Україну і водночас дорікає за розбрат і невиправдані компроміси, за поразки, які призвели до національного безсилля, політичної пасивності.

Гетьмани, гетьмани, якби то ви встали,

Встали, подивились на той Чигирин,

Що ви будували, де ви панували!

Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали

Козацької слави убогих руїн.

Ведучий. Поет ридає, згадуючи «діла незабутні дідів наших». Це «тяжкі діла», бо проливали вони кров свою, свого народу «за Москву і Варшаву» і передали синам «свої кайдани, свою славу!».

Ведуча. Велика любов покладає великі обов’язки і дає великі права. І той, у кого тяжкі муки душі зродили слова палкої любові до своєї багатостраждальної вітчизни, той мав право говорити їй і найгіркіші слова болю, гніву і сорому. Адже одна тільки любов, одні лиш слова любові – не були б правдою і до правди не запровадили б. А він був покликаний сказати «святую правду на землі», те нове слово, той «новий голос», про який він молив «святую праведную матір»:

Пошли мені святеє слово,

Святої правди голос новий!

І слово розумом святим

І оживи і просвіти!

Ведучий. Це огненне слово Шевченко явив з України і воно було водночас: словом любові до України, словом ненависті до її ворогів, словом нетерпимості і гніву супроти «зло зачатих», негідних синів самої України. Це велике триєдине слово Шевченка в Україні «святилось», жило і множилось у серці народу, воно множилось і розросталось у словах спадкоємців Шевченкового духу – Івана Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської і ще багатьох, багатьох...

Читець.

Поет живе. Ми слухаєм його:

Ми чуєм заповіт його священний –

Учитися, кохати край стражденний,

І не цуратись рідного, свого:

І всі ми, скільки є, в душі своїй

Клялись тих дум не зраджувати зроду.

І справдимо ми заповіт святий, -

Поет живе в серцях свого народу!..

(В.Самійленко)

Ведуча. Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть. У чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:

Свою Україну любіть,

Любіть її... Во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Ведучий. Хай же й сьогодні, і в наступні роки розбудови української держави обпікає промерзлі наші душі огнем словесним Шевченко, хай воскресає він, пророк народу нашого, повсякчасно у наших благородних помислах і державних ділах. Бо ж ради усіх нас, і мертвих, і живих, і ненароджених земляків його і в Україні, і не в Україні, він благав у Господа:

Читець.

Ридаю,

Молю ридаючи, пошли,

Подай душі убогій силу,

Щоб огненно заговорила,

Щоб слово пламенем взялось,

Щоб людям серце розтопило.

І на Україні понеслось,

І на Україні святилось,

Те слово, Божеє кадило,

Кадило істини. Амінь.

Літературна вікторина «Сторінки життя великого Кобзаря»

1. Звідки пішло прізвище Шевченко?

Заселення Кирилівки почалося дуже давно. Це село було запорізьким, де стояв отаман Кирило. З архівних джерел відомо, що в 1600-х роках в селі проживав Іван Швець. У Івана була одна донька Єфросинія. Січовик Андрій (прадід поета) пристав до Єфросинії і став прозиватися Шевченком – бо в ті роки приймак брав жіноче прізвище.

2. Назвати імена батьків Тараса Шевченка.

(Катерина, Григорій).

3. Як звали братів і сестер Шевченка?

(У Тараса було два брати і три сестри, він був третьою дитиною. Микита, Катерина, Ярина, Тарас. Маруся. Йосип).

4. Де і коли народився Т.Г.Шевченко?

(25 березня /9 березня 1814 р. в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (Черкаська область).

5. Якого віку був Тарасик, коли померла його матуся, батько?

(9 років – мати 1823 р., 11 років – батько 1825 р.).

6. Де поневірявся Т.Шевченко, осиротівши?

(Був попихачем у дяка П.Богорського, наймитував у попа, потім пас громадську отару).

7. Яким твором, якого письменника захоплювався малий Тарас?

(І.Котляревського «Енеїдою», творами Сковороди).

8. Хто був вчителем малювання Тарасика?

(диякон Євфем, дяк-маляр с.Стеблів, с.Тарасівка).

9. У яких творах поет пише про своє нещасливе дитинство?

«Мені тринадцятий минало», «Сон», «І виріс я на чужині», «І золотої, й дорогої»).

10. З ким дружив Тарас у дитинстві?

(Сусідські діти – Данило Бондаренко, Оксана Коваленко, Павло Могильний, Іван Сокира).

11. Який талант проявився в Шевченка раніше – художника чи поета?

(Ще в дитинстві у Тараса з’явилися здібності до малювання).

12. За що поміщик П.Енгельгардт звелів висікти свого козачка?

(Повернувшись з бенкету, застав за малюванням, кричав, що той палить свічки і т.д.).

13. У якому році було викуплено Тараса Шевченка з кріпацької неволі?

(1838 р.)

14. Хто був ініціатором викупу з кріпацтва, хто брав у цьому участь?

(Сошенко, Жуковський, Григорович; художник Брюлов К. змалював портрет Жуковського і за виручені гроші викупили Тараса).

15. Хто купив картину і за скільки?

(Дружина Миколи І).

16. У 1839 р. за постановою Академії художеств Шевченка нагороджено якою відзнакою?

(Срібною медаллю ІІ ступеня за малюнок з натури у 1840 р.).

17. Як називалася перша збірка творів Тараса Шевченка?

(«Кобзар»).

18. Які твори ввійшли до першої збірки Шевченка? Як вони називались?

(«Кобзар» 1840 р. вміщено 8 творів: «Думи мої, думи», «Перебендя». «Катерина», «Думка», «До Основ’яненка», «Тарасова ніч» та ін.).

19. Коли Шевченко виїжджає на Україну?

(1843-1844 рр., 1845-1847 рр.)

20. Де і коли був заарештований Шевченко?

(5 квітня 1847 р. на переправі через Дніпро в Києві).

21. Що було причиною заслання Шевченка?

(Революційні вірші, альбом поезій «Три літа», які жандарми знайшли при арешті, сатирична поема «Сон»).

22. Назвіть першу надруковану баладу Шевченка. Якими словами вона починається? Хто написав музику?

(Балада «Причинна», «Реве та стогне Дніпр широкий», український композитор Д.Крижанівський).

23 . Який композитор написав близько 100-а мелодій на слова Шевченка?

(Український композитор М.В.Лисенко).

24 . Якою широковідомою народною піснею розпочинається поема «Причинна»?

(«Реве та стогне Дніпр широкий»).

25. З якої поеми ці слова?

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями.

Бо москалі – чужі люди,

Роблять лихо з вами.

(«Катерина»).

26. Кому присвячена поема «Катерина»?

(В. Жуковському).

27. Які поеми Шевченка названі жіночими іменами?

(«Катерина», «Марія», «Мар’яна-черниця»).

28. Кому присвячено вступ до поеми «Марія-черниця»?

(Оксані Коваленко – подрузі дитинства).

29. З якої поезії ці слова?

А щоб збудить химерну волю,

Треба миром, громадою обух сталить,

Та добре вигострить сокиру

Та й заходиться вже будить…

(«Я не нездужаю, нівроку…»).

30. У якому творі героїня призналася своєму синові, що вона його мати?

(«Наймичка»).

31. У якому творі матері сниться щасливе життя сина?

(Вірш «Сон», «На панщині пшеницю жала…»).

32. Переклад якого уривка поеми Київської Русі зробив Шевченко?

(«Плач Ярославни» із «Слово о полку Ігоревім»).

33. У якому творі авторові усі події наснилися?

(Поема «Сон»).

34. Драматичні твори Шевченка?

(«Назар Стодоля»).

35. До кого звернене «Посланіє»?

(«І Мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє»).

36. З якого твору ці частини: Інтродукція. Свято в Чигирині. Громада. Треті півні. Червоний бенкет. Гупалівшина. Лебедин. Гонта в Умані. Епілог?

(Поема «Гайдамаки»).

37. Як називався записник, у якому Тарас Шевченко записував свої твори під час заслання?

(«Захалявна книжечка»).

38. Чому Т.Шевченко написав «Заповіт» у 1845 р.?

(через хворобу).

39. Скількома мовами перекладено «Заповіт»?

(150-ма).

40. За участь у якому таємному товаристві засуджено Т.Г.Шевченка?

(Кирило-Мефодіївське братство).

41. Яка картина Шевченка носить таку ж назву, як і його поема?

(«Катерина»).

42. Які жіночі портрети ви ще знаєте, написані рукою Шевченка-художника?

(«Портрет Ганни Закревської», «Самаритянка», «Катерина», «П.Маклеєвської», «Горпенко», «Кейкаутової»).

43. За які мистецькі твори Т.Г.Шевченко одержав звання Академіка?

(За гравюри у 1861 р.)

44. Який російський поет присвятив вірш на смерть поета?

(«Всё он изведал: тюрьму, Петербург

Справки, допросы, жандармов любезности

Всё - и раздольную степь Оренбургскую

И её крепость…”)

(М.Нєкрасов).

45. У яких країнах є пам’ятники Т.Г.Шевченку?

(Канада, Америка, Австралія, Франція та ін.).

46. Які прозові повісті ви пам’ятаєте?

(збереглося 9 – «Наймичка», «Варнак», «Княгиня», «Музикант». “»Несчастный», «Капитанша», «Близнецы», «Художник», «Прогулка с удовольствием и без морали»).

Матеріали підготувала методист

Голованівської районної бібліотеки

для дорослих ім..С.В.Шеврякова Тацієнко А.