ЄВТИМОВИЧ ВАРФОЛОМІЙ ПИМОНОВИЧ

Post date: Feb 29, 2012 8:44:01 AM

український військовий і громадсько-політичний діяч, журналіст

Народився 28 серпня 1888 року на Уманщині в селі Перегонів ці (тепер Кіровоградської обл.). Військову освіту здобув у Чугуївському піхотному юнкерському училищі. Там же відвідував український гурток. Значний вплив на нього, як на патріота, справив викладач училища полковник, згодом генерал О.С. Астафієв (Остапура - Степовий). Власне, Олексій Сергійович не одному майбутньому офіцеру допоміг відчути в собі приналежність до нації і культури рідної України.

Тяжкою ратною працею на фронтах Першої світової війни Варфоломій Євтимович здобув слави хороброго офіцера. 1917 рік він зустрів у чині капітана, нагородженого кількома орденами російської імперії.

Того ж року долучився до творення українських військових частин, а незабаром армії УНР. Спочатку Євтимович працював у військовому секретаріаті, за дорученням якого організовував українське військове шкільництво та сприяв формуванню Київського коша Вільного козацтва.

Під час першої більшовицько - української війни 1917 – 1918 років сотник (звання Армії УНР, яке відповідало капітану російської служби) Варфоломій Євтимович належав до 3-го роя, яким командував помічник військового міністра підполковник Жуковський О. На чолі сотні Вільного Козацтва брав участь у обороні Києва. Особливо відзначився Євтимович у боях з більшовиками поблизу столичного готелю «Прага».

Потім був відступ. А після Брестського миру українське військо розпочало наступ і 1 березня 1918 року вступило в Київ. Майже через два місяці владу на себе взяв Павло Скоропадський. Варфоломій Євтимович знав гетьмана ще з часів організації Вільного Козацтва, тому із задоволенням залишився в армії Української держави. Та через півроку до влади прийшла Директорія Української Народної Республіки. Військові формування гетьманату визнали її зверхність.

1919 року Євтимович деякий час працював у військовій розвідці, а потім, до останніх днів збройної боротьби, служив старшиною для доручень штабу Запорозького корпусу.

Емігрував в Польщу, згодом у – Німеччину.

Він був одним із діячів гетьманського руху, автором політичних статей та спогадів про українські воєнно – революційні події.

Помер Варфоломій Євтимович 18 лютого 1950 року у Мітенвальді.