«Як перший пелюсток весни…»

Post date: Jan 30, 2017 6:18:01 AM

(В рамках Тижня поетичного читання «Мандри в пошуках України»до 120- річчя Є. Маланюка)

Хто він, Євген Маланюк? Що ж хвилювало, що бентежило його душу? Саме про це йшла мова під час літературного екскурсу інтимної лірики Євгена Маланюка «Як перший пелюсток весни…», на який було запрошено молодих шанувальників творчості письменника – земляка. Мало хто знає, що дивовижна жінка, поетеса Наталія Лівицька –Холодна була єдиним справжнім коханням знаменитого поета Євгена Маланюка. Наталю з Євгеном поєднували невидимі для сторонніх очей духовні ниті. Вони залишили в житті одне одного незгладимий слід: він мучився її відмовою, вона — тим, що завдала йому такого болю... Любов до України вони пронесли через десятиліття, та цих непересічних особистостей єднав не лише патріотизм. Між ними спалахнуло й вже не згасало протягом усього їхнього життя занадто сильне почуття, яке важко назвати коханням. Скоріше за все, це була пристрасть з боку Маланюка й ностальгія зі сторони Лівицької. Чудові, хвилюючі поезії,вірші освідчення, в яких поет свою єдину й найкращу в цілому світі жінку порівнює з першим пелюстком весни, прозвучали у виконанні членів літературно – мистецького клубу за інтересами «Джерело».