Вітаю, Друже!

Дякую за відвідання нашого сайту.
Вірю, що цей візит не буде для тебе даремним, а буде добрим внеском в твоє життя.
Бажаю тобі знайти і винести добру перлину, яка буде благословінням для твого служіння нашому Царю.






Arfa
                За сприяння нашої церкви 
   до друку вийшла нотна збірка хорових пісень “Арфа” 

   яка вміщує в собі 155 пісень написаних українською, 

                     або ж перекладених з інших мов.

Якщо ви, чи ваша церква бажаєте придбати такі збірки, 

                             звертайтеся за адресою: 

              6300 Madison Ave Carmichael, CA 95608  

               tel: (916) 961-2766, fax: (916) 961-2788, 

               або ж безпосередньо до диригента хору 

                     Придюка Сергія (916) 765-0751.




Мандрівка мого життя
Життя, як мандрівка, складається з окремих кроків. Іноді об’їзди,
іноді глухі кути, а іноді відбуваються несподівані чудові речі, — така
мандрівка мого життя.


Мене зовуть Діні Вільянінгтіас. Ось як починалася ця історія. Якось у справах
я їхала поїздом Джакарта-Йогікарта. Експрес раптом зупинився, і жінка
напроти запитала в кондуктора:
— Чому ми тут зупинилися?
— Не знаю, мадам, можливо з технічних причин.
— Що ви там бачите через вікно? — звернулась вона до мене.
— Я тут виросла. Це Гомбонг.
І почала розповідати, що трапилося зі мною тут 15 років тому. У мого батька
стався серцевий напад. Він був у прекрасній фізичній формі і раптом помер. Я була
вражена, мов блискавкою. Мама бідкалася, що станеться з її дитиною. Пізніше ми
дізналися, що в батька був роман з тіткою Сундарі, сестрою моєї матері. Тітка була
на восьмому місяці вагітності, коли батько помер.
Але це ще було не все. Моя мама також була вагітна. Я не знала, як жити далі,
адже тато досі був героєм в моїх очах. Тепер я почувалася зрадженою.
Мені було 12, я була найстаршою серед дітей, мама чекала дитини, тому не
працювала. Як нам тепер жити? Мулла сказав: «Я надіюся, ви простите своєму
батькові, я беру на себе все, що він зробив неправильно».
Думаю, у тітки Сундарі ситуація була ще гірша. Вона була зганьблена романом з
моїм батьком і своєю вагітністю. Тому виїхала з Гомбонга, не знаючи куди дітися...
Не знали, як вийти з такого становища, і ми з мамою. Пізніше мамі вдалося
відкрити маленьку крамничку, щоб якось зводити кінці з кінцями. Та жити все
одно було тяжко.
Тітка Сундарі народила сина і зупинилася в моєї бабусі, що проживала в іншому
місті. Минули два важкі роки. Діти обзивали її сина незаконнонародженим. Тітці
довелося з того міста виїхати.
Всупереч моїм бажанням, моя мама піддалася на благання Сундарі і вирішила
взяти її з дитиною до себе, хоча в нас і своїх проблем було досить. Після того я
зненавиділа маму, особливо коли довідалася, що вона планувала знову вийти
заміж.
Я почала задумуватись, який сенс молитися п’ять разів на день. Або не об-
манювати в школі. Який смисл стримуватися від гріховних речей? Все одно я не
потраплю на небеса, тому що не можу простити матері. Мене переповнила злість,
і я вирішила відректися від релігії. Перестала бути ввічливою, завжди робила те,
що мені хотілося. Почувалася вільною, порушувала всі встановлені правила.
Якось я зустріла одну зі своїх подруг, в якої був викидень, а пізніше дізналася,
що поліцейські арештували мого друга, спійманого на злодійстві. Це змусило мене
задуматися: невже я хочу такого життя? Життя в релігійних рамках не зробило мене
щасливою, але й життя без правил також було не таким, якого мені хотілося.
Потім настав Рамадан, і я повернулася до своєї віри, почала молитися, читати
Коран, захотіла бути ближчою до Бога. Якось у щирій молитві я сказала: «Боже, я
всім серцем хочу Тобі догодити. Вкажи мені дорогу, і я піду, куди б Ти мене не повів...»
І передо мною появилося яскраве світло. У цьому світлі з’явилась фігура чоловіка
в білій одежі. Я не могла детально бачити риси Його обличчя, але Його присутність
діяла якось заспокійливо. І раптом, не знаючи, як, я усвідомила, що це був Ісус. Він
сказав: «Йди за Мною, Діні, йди за Мною!».
Я була у великому сум’ятті, але мимоволі прошептала: «Господи, адже я му-
сульманка, як я можу йти за Тобою? Про Тебе говорять, що Ти — Бог християн,
Бог невірних, які не знають Аллаха».
Однак Він хотів, щоб я прийшла до Нього. Сльози почали заливати моє лице, і
нарешті я сказала: «Боже, якщо це і є дорога істини, тоді я хочу йти за Тобою!». В
ту мить я відчула такий спокій в душі, якого ще ніколи не відчувала. Я побачила,
як Він усміхнувся, а потім потихеньку зник.
— Сподіваюся, я не образила вас? — запитала я свою попутницю-мусульманку.
— Що б не відбулося з вами, воно сильно вас зачепило, — відказала вона.
— Ніколи більше я не залишуся колишньою. Я змінилася з того дня, почала
шукати християн. Познайомилася з однією християнською сім’єю. Спочатку вони
боялися мене. Я попросила в них Біблію і почала її читати. Я приховувала це від
матері, але незабаром вона про все дізналася.
— І що було далі? — поцікавилася попутниця.
— Мати благала мене змінитися. Вона плакала, думала, що в моєму наверненні до
Христа є і її вина, що я зробила це навмисне, щоб помститися за її рішення вийти заміж.
— А інші члени сім’ї як?
— Проклята! — кричали на мене родичі. — Ти більше не з нами!..
— Я пообіцяла Богові, що коли Він вкаже мені дорогу, я піду за Ним. Я сказала
родичам, що не збираюся нікого образити, але я прийняла рішення.
— Діні, твоя мати і ми, — говорили родичі, — також прийняли рішення. Як му-
сульмани, ми відповідальні за виховання наших дітей. Обов’язок дітей — поважати
і слухатися батьків. Якщо ти вирішиш йти своєю дорогою в релігії, тоді тобі нести
відповідальність за своє життя. Це означає, що гроші на все — їжу, школу, житло
— тобі доведеться шукати самій. На все! Тепер забирай свої речі і йди геть.
Не знаю, звідки взялися в мене сили, але я пішла з дому і переїхала в місто
Соло. Мені було 16. Я наймала кімнату і пішла в школу вчитися на соціального
працівника. Закінчила перший рік навчання. Знайшовши тимчасову роботу після
занять, якось зводила кінці з кінцями...
Повернулася додому через три роки. Закінчивши школу, я влаштувалася на
роботу в Семарангу. Поступово все нормалізувалося...
— Сподіваюсь, все залишилось позаду. Їм нелегко було простити тобі? — знову
обізвалася пасажирка.
— Насправді, з образою найбільше боролася я.
— Як? Хіба християни не повинні прощати?
— Так, повинні. Але між розумом і серцем велика віддаль. Одного разу я таки
прийшла до своєї тітки і її сина і попросила у них прощення за своє жахливе до
них ставлення.
Бамбак (син тітки) повернувся зі мною в Джакарту. Я дала йому грошей, щоб
він розпочав свій бізнес. Мені також потрібно було простити своєму померлому
батькові, що я і зробила...
... Поїзд рушив. Попутниця сказала: «Мені здається, що Бог спеціально зупинив
цей експрес заради тебе, щоб ти звільнилася від образи». «Так, — відповіла я. — Я
також про це подумала. Часто не знаю, куди Він мене приведе, але пообіцяла йти
за Ним, а Він завжди приведе мене туди, куди потрібно».
— Ти так говориш, ніби Бог — твій друг. Сподіваюсь, це кінець цієї історії?
— Ні, це лише початок історії, але я вірю, що в неї буде гарний кінець.

     




Останнє пророкування Давида Вілкерсона, 7 березня, 2009 р

ТЕРМІНОВЕ ПОСЛАННЯ

Я побужден Духом Святим відправити це термінове повідомлення всім тим, чиї адреси у нас є, а так само всім нашим друзям і єпископам, з якими я зустрічався в різних країнах світу.

Скоро станеться лихо, яке потрясе всю землю.

БУДЕ ВЕЛИКИЙ СТРАХ СКРІЗЬ, ВСІ МИ БУДЕМО В ТРЕПЕТІ, НАВІТЬ НАЙКРАЩІ З НАС.

Впродовж останніх 10 років я отримував запобігання про тисячі пожеж, які будуть в Нью-Йорку. Їх буде стільки, що не лише саме місто буде в пожежах, але і райони Нью-Джерсі і Коннектікуту. Більшість міст по всій Америці переживатимуть безлади і спалахи пожеж, які ми бачили, наприклад, в Лос-Анджелесі і Ваттсе рік тому.

Пожежі і безлади в містах будуть по всьому світу. Будуть розграбування магазинів і так далі, у тому числі і на Таймс Сквер в Нью-Йорку. Те, що ми переживаємо зараз, це не спад і навіть не депресія. Світ знаходиться під Божим гнівом. У Псалмі 10 написано: «Коли зруйновані підстави, що зробить праведник?»

Бог здійснює суд над багаточисельними гріхами Америки і інших народів. Він руйнує мирські підстави.

Пророк Ієремія взивав до ослабшого Ізраїлю: «Так говорить Господь: ось, Я готую вам зло і замишляю проти вас; отже звернетеся кожен від злої дороги своєї і виправіть дороги ваші і вчинки ваші. Але вони говорять: "не сподівайся; ми житимемо по своїх помислах і поступатимемо кожен по завзятості злого свого серця"» (Ієр. 18:11-12).

У Псалмі 10:6, Давид запобігає: «Дощем проллє Він на нечестивих вугілля, що горить вогонь і сірку; і пекучий вітер — їх доля з чаші». Чому? Давид відповідає: «Бо Господь праведний» (ст. 7). Це праведний суд, такий же, як суд над Содомом і суд за часів Ноя.

ЩО ПОВИНЕН РОБИТИ ПРАВЕДНИК? ЩО БУДЕ З БОЖИМ НАРОДОМ?

По-перше, я даю вам практичну пораду, яка виходить з мого особистого розуміння. Зберігаєте тридцятиденний запас їжі, туалетного і іншого приладдя. У більшості міст продуктові магазини спустіють в перебігу години після того, як лише з'являться перші ознаки лиха.

Що стосується нашої духовної реакції, то у нас є два варіанти, виходячи з Псалму 10. Ми можемо «відлітати на гору, як птиця», або, як сказав Давид, «престол Його на небесах, очі Його дивляться; вежди Його випробовують синів людських» (ст. 4) і тому «на Господа уповаю» (ст.1, в англійській версії «в Господі мій притулок»).

Я скажу моїй душі: «Немає необхідності втікати., немає необхідності ховатися. Це Божі праведні справи. Я знаходжуся перед Господом, що сидить на престолі, очі Якого бачать все, дивлячись з любов'ю і добротою на кожен крок, який я роблю, тому я довіряюся Йому знаючи, що Він позбавить Свій народ, навіть не дивлячись на повені, пожежі, лиха, випробування і труднощі будь-якого роду.

Примітка:  Я не знаю, коли все це почне відбуватися, але я знаю, що це буде скоро. Я відкрив вам мою душу. Робіть з цим посланням те, що визнаєте потрібним.

Нехай благословить вас Бог і збереже!

Ваш в Христі,

Давид Вілкерсон

       
Цікава статистика

        У світі налічується 6877 «живих» мов, що використовуються в повсякденному спілкуванні. Святе Письмо повністю або частково перекладене на 2798 з цих мов.
        Щонайменше 4,9 мільярда людей, що говорять на 518 мовах, мають доступ до повної Біблії.
Близько 595 000 000 чоловік мають тільки Новий Заповіт. Для багатьох інших народів переклад Біблії вже розпочато готові деякі уривки і навіть окремі книги.
        Представники 1967 народностей, а це 209 000 000 чоловік, не мають жодного вірша з Біблії на своїй рідній мові. Для них робота з перекладу ще не починалася.
       
Сьогодні більше 100 організацій з 60 країн утворюють «Всесвітній Альянс Вікліф». У 1999 році Альянс розробив проект «Бачення-2025». Його мета – до 2025 року почати переклад Біблії на всі мови, які цього потребують.
       
За минулі 13 років з участю місіонерів «Вікліфа» видано більше 300 Нових Заповітів і розпочато понад 700 нових проектів. Учасники Альянсу також займаються виданням незліченної кількості різних посібників, підручників та довідкових матеріалів про різні сфери життя.
        На сьогодні по всьому світу ведеться 2075 проектів з перекладу Біблії. З них 1537 – за участю місіонерів «Вікліфа».
       
Невідомо, яка кількість життів змінилася в результаті перекладів Біблії, скільки людей знайшли допомогу і розраду в Слові Божому, яке видрукуване на їх рідній мові. Але Господь благословляє цю працю. І вже не за горами той день, коли сповняться слова Христа: «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім і тоді прийде кінець»
(Мт. 24:14)






Не торгуймо храмами

 
        Торговельними операціями сьогодні нікого не здивуєш. Купується і продається все: нерухомість, рухомість, тіло, голос, совість, душі, принципи…
        У Франції успішно продаються християнські храми. Під ресторани, паби,
культурно-розважальні центри. Там, де лунало Слово Боже і молитви, обивателі
смакують пиво і розважають про суєтне.
        В Україні, поки що, храми будуються, реставруються, переобладнуються з
торговельних закладів під доми молитви.
        А взагалі, торгівля храмами, точніше, їх зменшеними копіями – прибуткова
справа. Це добре знали ще сучасники апостола Павла. Згадаймо одного з
них – золотаря на ім’я Дмитро. А ще знамените: «Артеміда Ефеська велика!»
(Дії 19:24).
        Осмілюся заявити: Бога не вражають сяючі позолотою куполи храмів, розкішні доми молитви, убогі приміщення для зібрань в Індії. Богу надзвичайно
важливо, що відбувається у храмі нашого серця. «Чи ж ви не знаєте, що ви
храм Божий і Дух Божий живе в вас» (1 Кор. 3:16).
        Божий Дух, Який живе в нас, претендує на увесь храм серця. Правда, інколи
в ньому йде торгівля. Інколи – обмін: ми розмінюємося, йдемо на компроміси.
Деколи на престолі храму – вигода, користь, влада, марнославство…
        Є моменти, коли Христос бере батіг і починає нас очищати. Боляче, гірко,
ніби несправедливо, але потрібно. Буває й так – ми вперто продовжуємо занечищувати свій храм і тоді витісняється Божий Дух.
        У міру збільшення мотлоху храм мізерніє, зменшується і зрештою стає просто дешевою копією Величного храму Божого, що був раніше в нашому серці.
        Тоді ним стає зручно торгувати. Оптом і вроздріб. «Покупець» завжди знайдеться і купить – сумління, принципи, стосунки Богом і ближніми – це коли вроздріб.
        А якщо оптом – «золотар Дмитро» напоготові – Артеміда Ефеська велика!
Не продаваймо храми душ! За них заплачено жертвою Христа.


Comments