До́вге — село в Україні, у Сарненській міській громаді Сарненського району Рівненської області. 

Цей населений пункт створився ще наприкінці 18 століття, коли Західноукраїнські землі належали до Польщі.

Щоб ополячити наші землі на нашій території створювалися польські колонії, тобто, населені пункти де проживали польські переселенці, одне з них є Довга, так називали цей населений пункт поляки, бо це населення простягалося понад самим лісом від українського населення, яке називалося Західний-ліс, по-українській несений хутір Остюхово.

З початком Другої світової війни міжнаціональні стосунки змінилися на ворожі, розпочалася війна за незалежність.

На території села сотворився загін українських націоналістів завданням якого було вигнати поляків з своєї землі. З поляків в Довгому загинуло 3 чоловіки, — це сім'я Залевських.

Але з приходом німців поляки, або як ще їх називали місцеві люди, мазури, здійснили криваву бойню з допомогою нацистів, вирізували цілі сім'ї. Село Довге і прилеглі хутори були спалені до тла, залишилося вцілілих тільки 7 хат.

По закінченню Німецько-радянської війни, польське населення повністю повернулося до Польщі, а їхні вцілілі будинки було передано хутірським людям, у котрих згоріло житло.

В селі була школа, яка розмістилася у великій польській хаті, де навчалися діти до 4-х класів.

В 1953 році відкрилася бібліотека.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Сарненської міської громади.

Джерело інформації

В селі була школа, яка розмістилася у великій польській хаті, де навчалися діти до 4-х класів. Це приміщення функціонувала з 1950х років до 1992 року в цей період посаду директора школи займав Володимир Харитонович Матвійчук. Після розвалу радянського союзу у дуже стиснуті терміни було переобладнано та добудовано приміщення бувшого дитячого садочка. На посаду директора у нове приміщення була прийнята Маслянчук  Степанида Данилівна. Завдяки сприянню директора був облаштований кабінет інформатики.  Степанида Данилівна віддала усю себе своїй справі, пропрацювавши на посаді до 2006 року, пішла на заслужений відпочинок. Залишивши в пам'яті учнів, колег, батьків вдячність, повагу, теплі спогади.

Естафету керівництва прийняла Тищук Лілія Володимирівна, яка вправно продовжувала справу  своїх попередників. Вона сіяла зерна турботи, відповідальності, доброчесності, працелюбності серед вихованців та колег.  У 2017 році вона працевлаштувалася в іншому навчальному закладі.

Наступним директором, що обійняв посаду, була Бігун Тетяна Іванівна. Сумлінно виконувавши свої обов'язки пропрацювала на посаді до 2019 року.

З 2019 року і до нині директором школи є Мамчиць Валентина Миколаївна. Працюючи над освітнім процесом не забуває про організацію технічно-матеріальної бази школи. Підтримує креативних вчителів та здібних учнів. Рухається в ногу з викликами сьогодення.