Виставки‎ > ‎

«Археологія Києво-Житомирського Полісся»

 


Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф МНС України та кафедра археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченко, відкрили археологічну виставку з нагоди 24-ої річниці Чорнобильської катастрофи.

 
 
    Києво-Житомирське Полісся, де до наших днів збереглися реліктові явища у всіх сферах матеріальної і духовної культури, належить до найбільш унікальних історико-етнографічних регіонів України.
Внаслідок Чорнобильської катастрофи цілий материк українського духовного буття, наче міфічна Атлантида, був поглинутий радіоактивною мертвою зоною, де зупинилася цивілізація. Понад 160 поліських сіл та містечок з їхнім неповторним культурно-історичним обличчям та пам‘ятками старовини перетворилися на звалище радіоактивних відходів, приречених на поступове саморуйнування і розкрадання мародерами. Сотні інших населених пунктів Полісся вразила радіонуклідна хмара.
Проблема порятунку історичних та духовних цінностей занапащеного краю була вперше порушена в 1989 році ініціативною групою фахівців (Р.Омеляшко, Г. Гончаренко, О.Неживий) та отримала розвиток у постанові Верховної Ради України «Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи» (01.08.1990 р.) На виконання цієї Постанови у структурі Мінчорнобиля України була створена історико-культурологічна експедиція, яка у 1992 році організувала розробку перспективної комплексної програми (що увійшла окремим розділом до Національної програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи), а також залучила до її реалізації цілий ряд тимчасових творчих колективів, сформованих на базі академічних інститутів, вузів, музеїв та громадських організацій України.
    З 2001 року комплекс рятувальних робіт взяв на себе спеціально створений в системі МНС України Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій, який з 2007 року реорганізований в наукову установу – Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.
    З 2003 року вперше після Чорнобильської катастрофи експедицією під керівництвом В. Манька були започатковані археологічні дослідження зони відчуження. Цього ж року було виявлено місцезнаходження літописного міста Чорнобиль, перша згадка про існування якого датована 1193 роком та знаходиться у «Повісті временних літ». Протягом 2003-2008 рр. була досліджена площа 188 кв.м.  У результаті польових робіт було отримано значну кількість археологічного матеріалу, зокрема більше 20 тис. фрагментів керамічних виробів, в тому числі фрагменти західно-руської кераміки; 953 фрагменти скляних браслетів, 24 фрагменти скляного посуду, 20 скляних намистин, 47 виробів з кістки, більше 300 металевих виробів, 31 пряслице та 8 хрестиків з овруцького пірофіліту. За час дослідження пам‘ятки виявлено більше 100 об‘єктів кінця Х-ХVІ ст.: будівля кінця Х - початку ХІ ст., значна кількість господарських ям, шість вогнищ, системи парканів; зафіксовані сліди оранки. Під час розкопок у 2008 році було зафіксовано культурний шар кінця Х-початку ХІ ст.ст.
    У 2003 році була виявлена неолітична стоянка кінця 6 тис. до н.е. Плютовище 1, яка досліджена на площі 30 кв. м. того ж року та 20 кв. м. у 2008 році.
    У 2006 році місцевим краєзнавцем, вчителем історії Липниківської ЗОШ Хоптинцем М.О. було відкрито пам’ятку доби верхнього палеоліту Великий Дивлин І. 
    У 2007 р. спільно з кафедрою археології та музеєзнавства Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка на території Житомирської області було проведено спільні археологічні розвідки. Результатом стало відкриття ще чотирьох скупчень пам’ятки Великий Дивлин І та ряду місцезнаходжень доби верхнього палеоліту на території Овруцького та Лугинського  районів Житомирської області (Красносілка, Кайтанівка та Липники І, ІІ).
    У 2008-2009 рр. було продовжено дослідження стоянки Великий Дивлин І. У 2008 р. проводились розкопки скупчення А. В наступному році було відкрито та частково розкопано скупчення Е.
За типологічними та технологічними ознаками скупчення А-Д було віднесено до періоду епігравету, а скупчення Е до фінального палеоліту.
    На жаль, у 2008 р., на території пам’ятки було проведено несанкціоновані розкопки траншеї газопроводу та зруйновано значну частину скупчень Б і В. по даному факту було порушено кримінальну справу, проте винні досі не покарані!
У 2007-2008 рр. співробітниками Центру на території Коростенського району Житомирської області було виявлено та досліджено неолітичну стоянку Поліське 1, датовану  6-м тис. до н. е.
    Виставка «Археологія Києво-Житомирського Полісся», приурочена до 24 роковин Чорнобильської катастрофи висвітлює результати археологічних робіт, проведених з 2003 по 2009 роки силами сектору археології та пам‘яткознавства ДНЦЗКСТК та кафедри археології КНУ ім. Тараса Шевченка.
 
 
 
Comments