Щиро радий вітати Вас на офіційному сайті Ленінської районної у м. Донецьку ради!


Ленінський район – це промислове  серце нашого міста, саме тут почалася земля донецька. Юзовський  металургійний завод,   поряд з яким будувалось промислове селище,   дали  життя сучасному мільйонному Донецьку і індустріальному Ленінському району.

Невід’ємною частиною життя міста Донецька є  Ленінський район, який був утворений Постановою ЦВК УРСР від 02.09.1937 року №173, разом ще з 5 районами міста  і мав назву Сталіно–Заводський район міста Сталіно.

У зв’язку політичною кампанією навколо культу Сталіна, яка проводилися в країні, Сталінська область стала Донецькою 9 листопада 1961, обласний центр – Донецьком, а Сталіно–Заводський район Донецька  14 листопада 1961 було перейменовано в Ленінський район.

Наш район - працівник  має свою неординарну історію, у якій є багато цікавих і трагічних сторінок.

Так, у 1869 року в Лондоні, для видобування кам'яного вугілля на півдні Росії, облаштування  чавуноплавильного та залізоробного  заводів, було засновано «Новоросійську спілку кам’яновугільного, залізоробного і рейкового виробництв».

Відповідно до угоди, укладеної з урядом Російської імперії, в серпні 1870 року на правому березі річки Кальміус, в семи кілометрах на південь від ст. Олександрівка Бахмутівського повіту Катеринославської губернії,  Новоросійська спілка розпочала будівництво металургійного заводу. Директором–розпорядником підприємства з початку його будівництва до 1889 року був призначений англійський фахівець Джон Юз.

24 січня 1872 року доменну піч об'ємом 240 м3 задули і розпочалась регулярна виплавка чавуну. Цей день вважається датою заснування Донецького металургійного заводу. Про високу якість продукції з маркою заводу свідчило отримання в 1899 році права зображення герба Російської імперії на продукції ДМЗ, а також вища нагорода Гран-Прі всесвітньої виставки металургійних підприємств 1900 року в Парижі.

Із зростанням підприємства адміністрація Юза вирішувала і соціальні питання: у 1871 році була побудована перша безкоштовна заводська лікарня, у якій до 1900 року нараховувалось близько 100 стаціонарних місць.

Сьогодні, завдяки самовідданій праці робітників і умілому господарському керівництву, філіал «Металургійний комплекс» ЗАТ «Донецьксталь»–металургійний завод» та ЗАО «Донецький електрометалургійний завод» - це інноваційні підприємства, які реалізують комплексні програми технічного переозброєння і стратегічного розвитку підприємств, які  направлені на впровадження ресурсозберігаючих технологій, створення екологічно чистого виробництва і випуск якісної  конкурентноспроможної  продукції. 2009 рік для цих підприємств – це час змін і втілення нових проектів.

Багато років Палац культури та техніки Донецького металургійного заводу був одним із головних закладів міста. Його будівництво почалось в 1929 році по проекту  Ленінградського архітектора А.І.Дмитрієва. Чотири творчі колективи удостоєно почесного звання: «заслужений» ансамбль танцю України «Заграва», народний ансамбль фольклорної пісні «Промінь», народний ансамбль хореографічних мініатюр «Візаві», зразковий ансамбль танцю «Зірниця».

Велика Вітчизняна війна не обійшла цю будівлю. Під час окупації нашого міста німецько-фашистськими загарбниками палац і територія довкола нього була перетворена в табір для радянських військовополонених,   яких налічувалось 25 тисяч. Померлих від ран, голоду, побоїв, їх хоронили прямо тут, в парку. Після звільнення Сталіно на місці табору був споруджений пам’ятник «Жертвам фашизму». Монумент відкрився до 20-річчя великої Перемоги на пагорбі, який був насипаний жителями міста ще в 1956 році.

Заповзятливі бельгійські інженери і заводчики Е.А.Боссе і Р.Г.Генефельд, придбавши у поміщика і шахтовласника Рутченкова дві десятини землі, побудували поблизу села Григорівка у 1889 році чавуноливарний завод, який до 1935 року випускало устаткування під маркою «БОССЕ». З 1935 року  заводу присвоєно ім'я «15-річчя комсомолу Донбасу», а пізніше - «Машинобудівний завод Ленінського комсомолу України» і виробниче об’єднання (ВО) «Донецькгірмаш», сьогодні ВАТ «Донецькгірмаш».

Південну частину району, у балці Широка, прикрашає Донецьке море, яке було створене на початку 60-х років на місті джерел  і русла річки Осмолівки.

Балка Широка цікава тим, що по ній проходив таємний шлях запорізьких козаків у XVIIXVIII столітті. Коли гирло Дніпра перепиняли татари, козаки на своїх чайках пливли по річці Вовчій, потім у Осиковою (Петровський район), волоком тягли по річці у балку Широку, по річці Осмолівці потрапляли до Кальміусу і по ньому йшли до Азовського моря, а ним -  громити кримських татар.

У 1746 році Указом імператриці Єлизавети по річці Кальміус була прокладена межа між донськими та запорізькими  козаками. Цією грамотою  земля  на сході від Кальміусу закріплювалися за донським козацтвом,  а на захід від річки – за запорожцями. І у наш час земля лівого  берегу має назву Донської сторони. Тут була  розташована слобода Полєжаково.

До складу сучасного Ленінського району ввійшло і селище Авдотьїно. Селище веде свою історію  з XVIII століття, коли козачи старшина з Січі Давид Мандрика з сім’єю і робітниками заснував тут зимовник. У 1803 році зимовник стає селом Авдотьїно, який був названий на честь  матері О.В. Суворова Авдотьї Суворової.

Пізніше до Ленінського району ввійшли  також селища Південні схили, Караванна, Олександрівка, Широкий.

Економічний потенціал нашого району  складають 28 промислових, 9 будівельних організацій, 5,3 тисячі суб'єктів підприємницької діяльності. Економіку району обслуговують 3 банки. Крім металургійних підприємств у районі працюють АТ «Норд» - лідер в Україні з виробництва холодильників та побутової техніки. ВАТ «Донецькгірмаш» добре відоме своєю машинобудівною продукцією. Харчова промисловість представлена підприємствами ЗАТ ВО «Конті», ЗАТ «АВК», ВАТ «Вінтер», ЗАТ «Геркулес» та іншими.

Сільське господарство має у своєму розпорядженні 2260,3 га угідь, з яких 2021,9 га родючої чорноземної ріллі.

В Ленінському районі  добре розвинена соціальна сфера: 17 загальноосвітніх навчальних закладів, 15 дошкільних та 7 позашкільних закладів, 3 вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, 2 сучасні лікарні. Окрема гордість –  інститут невідкладної і відновлювальної хірургії ім. В.К.Гусака, у якому відкритий опіковий центр з відділенням  штучного вирощування біологічних тканин.

Активно функціонують заклади культури та спорту. Тут розташовані телецентр, цирк, 2 стадіони, 94 спортивних майданчики, 3 тенісних корти, 11 футбольних полів, 34 спортивні зали, стрілецькі тири, 44 пам’ятки культурної спадщини. Футбольний клуб «Металург» - бронзовий призер Чемпіонату України з футболу. Команда спортивного клубу «Норд» - багаторазовий чемпіон України з настільного тенісу.

Сторінки  історії Ленінського району - невід’ємна складова славетної історії промислового гіганта міста Донецька і всієї  України.  Район  сміливо  дивиться  вперед,  у майбутнє, працює, творить, розвивається.


Голова Ленінської районної у м. Донецьку ради Олег Бєляєв