№567, 4 лютого 2011 року

Пам’ять про буремні роки ніколи не повинна згаснути

2-го лютого 1944-го року місто Рівне було звільнене від німецько-фашистських загарбників. З цієї нагоди традиційно біля військового меморіалу кладовища «Дубенське» пам`ять про тих, хто загинув, вшанували хвилиною мовчання і військовим салютом. Зі словами подяки визволителям звернулися Голова облдержадміністрації Василь Берташ і секретар Рівненської міської ради Андрій Грещук (через хворобу голова міської ради Володимир Хомко не зміг взяти участь у заході).
На Дубенському кладовищі поховано майже дві тисячі бійців, які загинули під час визволення нашого обласного центру. На жаль, нині серед живих залишилося лише восьмеро визволителів міста Рівне. Одному з них, підполковнику у відставці Андрію Мойсеєнко, який пройшов фронтовий шлях Великої Вітчизняної війни від Тули до Карлових-Вар і доля якого тісно пов’язана з нашим містом, і надали слово. 
- У далекому 1944-му році мені, командиру мінометного взводу, разом із іншими бійцями дивізії 13-ї Армії Українського фронту судилося звільняти Рівне від фашистських окупантів. На Луцько-Рівненський напрямок нас перекинули з білоруського фронту, довелося робити тривалий піший перехід із Гомеля аж до Коростеня. У день ми маскувалися, та відпочивали, а вночі, коли нас не бачила авіація робили перехід. Справа в тому, що для фашистів Рівне було важливою стратегічною точкою, де знаходились вузлові автомобільні та залізничні шляхи. До міста ми наближалися зі сторони Костополя, мусили форсувати річку Горинь. На щастя в місті переправи був паром, який німці не знищили, але залишили на іншому березі. Щоправда в деревах на тому березі фашисти залишили засідку, а паром був приманкою, довелося накрити їх мінометним вогнем. До околиць міста Рівного ми добралися 1лютого та одразу зайняли дуже вигідну позицію на пагорбі, де тоді знаходилось єврейське кладовище. Місто з цієї точки дуже гарно проглядалося, але все ж таки вирішили провести розвідку, чи немає поруч німців. Спустилися з пагорбу в район, де зараз знаходиться облдержадміністрація, в крайній хаті дізналися, що німців поблизу немає. У ранці ми приготували міномети до бою, та добре замаскувалися. Заздалегідь я визначив об’єкти, де була дислокація фашистів, і щойно розвиднилося відкрили мінометний вогонь. Німецькі війська рухалися в межах нинішньої вулиці Соборної в напрямку міста Дубно. Довелося обстрілювати район поблизу Органного залу, тоді це була околиця міста. Відступ німцям обмежували болота в районі нинішнього ринку «Дикого» та стадіону «Авангард». За містом розбиті німецькі частини намагалися об’єднатися, але цього їм не дозволили тувинські кавалеристи. Кіннота, озброєна шаблями була дуже мобільною та швидкою, і тому успішно наздоганяла німецьку піхоту. Від такого несподіваного наскоку тувинських кавалеристів у лавах фашистів відбувалася паніка. Далі наша дивізія рухалася в напрямку міста Луцька…

P.S. Було помітно, що сивочолому ветерану важко без болю у серці згадувати минуле, складно підбbрати необхідні слова. Вік давався взнаки. Скільки йому молодому лейтенантові довелося пережити в ті буремні роки, багато хто з його товаришів не дожив до світлого дня Великої перемоги. Тому ми не повинні забувати героїчне минуле наших дідів і прадідів, адже завдяки їхній звитязі, відвазі, самопожертві ми маємо змогу насолоджуватися життям. Але чи таким бачили майбутнє ті, хто ціною власного життя подарував нам сьогодення. На жаль, у нашій країні в даний час за нинішньої влади безтурботно живеться лише одиницям. Проте це вже тема іншої статті…
Після завершення мітингу до алеї Героїв присутні поклали вінки та квіти. Традиційно не оминули увагою захід і рівненські соціалісти, вшанувавши пам’ять загиблих і поклавши свій вінок до підніжжя пам’ятника легендарного розвідника часів Великої Вітчизняної війни Миколи Кузнецова.
Юрій Рачковський

РІЧНИЦЯ ВИЗВОЛЕННЯ М. РІВНЕ, 2011 РІК



«Соборність» рівненської культури поки що відкладається

Нова влада, як гласить народна мудрість, що та мітла, яка мете по-новому. Отож свіжих проектів у галузі культури обласного центру не бракує. Скажімо, чого варта зустріч рівнян з поетом Ліною Костенко, яку організувала міська влада. Минув лише перший місяць нового року, а цю подією вже називають найголовнішою культурною акцією 2011-го, хоча без певних організаційних ляпів таки не обійшлося. Проте, ця обставина аж ніяк не затьмарює значення цього грандіозного проекту.
А ось кілька інших ідей міської влади в царині культури, зокрема тих, які стосуються реорганізації, схвалення в самих працівників цієї галузі не викликають. Швидше навпаки – обурюють своєю непродуманістю. Хоча чиновники міського управління культури завжди були на висоті свого професійного становища. Але цього разу так не вийшло, бо спершу зазнав поразки проект об’єднання музичних шкіл Рівного, а тепер ось довелося відмовитися від задуму щодо злиття міських Палацу культури «Текстильник» та Будинку культури, що знаходиться в парку. Обидві ідеї викликали таке гостре не сприйняття, що у відставку довелося піти багатолітньому керівникові міського управління культури, який якраз і прагнув злиття цих установ. До того ж, що стосується об’єднання міських «клубів», то сесія Рівнеради навіть схвалила такий підхід. Щоправда, на позитивне рішення багатьох депутатів вплинула можлива сумна перспектива судового позову власників клубу «Піраміда», які хочуть стягнути на свою користь затрати на нову прибудову до Палацу культури. А вони таки чималенькі – більше двох з половиною мільйонів гривень. У такому випадку створення нового комунального закладу на базі палацу та будинку культури юридично виграшна справа. Але мова наразі про інше – про ті мотиви, які наштовхнули чиновників на такі проекти, що вдарили по авторитету авторів цих затій. Головним аргументом, як завжди буває в таких випадках, мала бути економія бюджетних коштів, що, погодьтеся, річ далеко не другорядна. До того ж, нині, коли місцеві бюджети затиснуті в лещата хронічного безгрошів’я. Однак чи ж можна серйозно сприймати такий мотив? Переконані, що ні, бо економити на музичних школах та палацах культури, їхніх творчих колективах, працівниках цієї галузі, яка й так фінансується за залишковим принципом, ніякої вигоди не дасть. Ніколи! Тому добре, що міський голова Рівного особисто вивчив деталі двох проектів реорганізації, зустрівшись з трудовими колективами, і сам дійшов висновку про недоцільність злиття музичних шкіл. Та й рішення про об’єднання міських палацу та будинку культури призупинене. Одне слово, прожекти й не більше.
А на чому ж тоді економити? Та хоча б на тих самих чиновниках. Ні, не тих, чиї послуги справді потрібні міській громаді. А на тій галузі міського господарства, яка майже самокерована, і наявність спеціальної управлінської ланки, на нашу думку, особливої погоди не робить. От взяти хоча б те ж міське управління торгівлі та побутового обслуговування населення. Хіба ж не так? Можливо, комусь і лячно від думки, що такого управління бути не може, ба – навіть стане млосно від цієї ідеї. Але чому б і ні? Зате результат який - просто вражаючий! Згідно з затвердженим Рівнерадою кошторисом видатків на 2011 рік, лише це управління обійдеться територіальній громаді, платникам податків в 600 тисяч гривень. Ну де ще знайти такі кошти, хіба стільки зекономиш на музичних школах, творчих колективах навіть із обох будинків культури?
Звісно, ніхто не закликає робити такі різкі кадрові пертурбації, різати, як то кажуть по-живому, але ж колись потрібно починати.
Зрештою, якщо поглянути під таким кутом зору на видатки з утримання керівних кадрів лише одного обласного центру, то економія бюджетних коштів відразу стане відчутною. Тоді, дивись, сама собою відпаде потреба такої ось культурної «революції» в місті Рівне.
Василь ЛУК’ЯНЧУК


Підприємці Рівненщини протестують

Проти новацій Податкового кодексу активно протестували й підприємці Рівненщини. Наші земляки не лише відстоювали інтереси так званого «середнього» класу на столичному Майдані, перед Верховною Радою, але й передали список своїх вимог новообраним депутатам обласної ради, керівництву облдержадміністрації. Тоді сесія облради 6-го скликання звернулася до Президента з проханням відправити Податковий кодекс на доопрацювання в парламент. Водночас облрада запропонувала депутатам місцевих рад утриматися від підвищення ставок єдиного податку до максимального рівня. Що ж, таку позицію обласних депутатів можна лише вітати. Хоча варто зазначити й те, що в Рівненській області майже скрізь, задля наповнення місцевих бюджетів, запроваджено максимальний рівень таких ставок.
Депутати Рівненської облради також пропонували, щоб Податковим кодексом було дозволено працювати за спрощеною системою тим підприємцям, які мають граничний обсяг доходів до 1 мільйона гривень, щоправда, з обов’язковим використанням касових апаратів. Власне, це не так пропозиції, як зойк про допомогу, який правляча партія так і не почула. Як результат, дрібні підприємці стали масово згортати свою діяльність.
Тож наступ на права малого та середнього бізнесу триває повним ходом. Можновладці керуються тим, що, мовляв, частка працівників цієї сфери в наповненні державного бюджету становить лише 8 відсотків. Але ж у наповненні місцевих скарбниць підприємці беруть дедалі більшу участь. Скажімо в Рівному, малий та середній бізнес своїми податками та зборами формує понад 40 відсотків міського бюджету. Торік, за даними податківців, від платників єдиного податку до міського бюджету вже надійшло більше 14 мільйонів гривень. Тож не дивно, що вже на першій сесії Рівнеради 47 депутатів проголосували за звернення до Президента з пропозицією відправити у відставку ключових авторів Податкового кодексу на чолі з Сергієм Тигіпко. Але все марно. Вийшло навіть навпаки, бо тепер Сергій Тигіпко взявся за соціальну політику з таким розмахом, що ціни й тарифи поповзли вельми круто. Гадаємо, що про справжні наміри цього «реформатора» добре свідчить такий випадок. Під час недавнього прямого телеефіру в передачі «Велика політика» цей державний муж, ні сіло ні впало, процитував фразу кіно героя з телефільму «Собаче серце» - професора Преображенського. «Не люблю пролетаріат» - повторив Сергій Тигіпко на всю країну. От і вся ідеологія цих реформ, які нічого доброго нашим людям не принесуть. Уряд торує стежку своїх попередників, пританцьовуючи перед міжнародними фінансистами-донорами, заставляючи українських громадян ще більше затягнути паски. А Верховна Рада на чолі з великим миротворцем Володимиром Литвиним, який невідомо за що отримав від президента Леоніда Кучми звання Героя України, грубо порушуючи Конституцію взяли та й продовжили повноваження парламентаріїв ще на півтора року. Саме стільки часу нинішні депутати будуть незаконно отримувати свої захмарні зарплати – по 15–20 тисяч гривень. Причому за це рішення проголосували не лише про президентські фракції, але й багато членів опозиційних фракцій. Це свідчить про те, що шановні депутати більшості фракцій дбають лише про себе і тому не вірять, що їх оберуть і в настуну Верховну Раду, а в такому випадку потрібно хапатися за будь-яку соломинку, яке хоча б трохи дозволить по кайфувати у Верховній Раді. Адже жирувати за чужий кошт набагато простіше, а ніж самому дломатиголову, а де взяти кошти на харчі, чи оплату комунальних послуг, тощо.
То хіба ж підприємці прогодують такий парламент?!
Антон ВОЛИЦЬКИЙ


На часі

Восьма сесія Верховної Ради: що на часі у депутатів?

У вівторок розпочалася VIII сесія Верховної Ради VI скликання, протягом якої депутати планують ухвалити низку ключових для країни рішень.
Серед них — внесення змін до Конституції щодо термінів виборів, ухвалення антикорупційного закону, а також виборчого, житлового і трудового кодексів. Уже в березні депутати почнуть голосувати за пенсійні закони, а закриють це питання остаточно ближче до кінця року.
За прогнозами депутатів, на майбутній сесії також буде розглянута реформа охорони здоров'я, закон про вищу освіту, ринок землі та удосконалено кримінальне законодавство. Опозиція уже назвала майбутню сесію "чорною", оскільки, на їхню думку, вона лише погіршить соціальний захист українців.
Отже, що депутати планують прийняти на цій сесії:
1. Зміни до Конституції і виборчого законодавства.
Дозволить перенести терміни парламентських і президентських виборів, запровадити змішану виборчу систему - за партійними списками і мажоритарним округам.
2. Земельне законодавство.
Ухвалення законопроектів "Про ринок земель", "Про земельний кадастр" та інших, які повинні скасувати мораторій на купівлю-продаж сільгоспземель, заборонити продаж землі іноземцям.
3. Житловий кодекс.
Прописує правила отримання житла та примусового виселення з будинків, що підлягають реконструкції або знесення. Розширює права банків щодо закладених квартир, примушує до створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
4. Трудовий кодекс
Роботодавець зможе відправити працівника в неоплачувану відпустку на строк до 2 місяців, контролювати підлеглих за допомогою технічних засобів. Максимальна тривалість робочого дня збільшується до 12 годин, тижня - до 48. Скасовується грошова компенсація при звільненні за невикористану відпустку, за відкликання з відпустки - компенсація.
5. Пенсійна реформа.
Пенсійний вік жінок збираються підвищити з 55 до 60 років. Збільшується мінімальний стаж, з 20 до 30 років для жінок, з 25 до 35 років - для чоловіків. Працюючих пенсіонерів позбавлять надбавки за понаднормовий стаж і доплат, а максимальна пенсія становитиме 12 мінімальних пенсій.


Знай наших!

Матерів-героїнь знову побільшало…

…Але виплат дочекалися не всі
Приємно, що попри всі негаразди сьогодення у полку матерів-героїнь нашого краю поповнення відбувається з завидною регулярністю.
Так, нещодавно Президент України присвоїв почесне звання матерів-героїнь ще 88 жінкам Рівненщини. Цього разу серед нагороджених найбільше жінок із Рівненського, Рокитнівського та Сарненського районів. До слова, з 25 тисяч українок, які мають звання «Мати-героїня», 9 тисяч живуть якраз у Рівненській області. У 2010 році це почесне звання присвоїли 4314 жінкам із нашого краю. Добре й те, що окрім посвідчень та нагород мами-героїні отримають одноразову допомогу. Цього року її сума становитиме 9410 гривень, що дорівнює 10 прожитковим мінімумам. У державному бюджеті цього року для таких виплат закладено 293 мільйони гривень. До речі, у минулому році більше шести тисяч матерів-героїнь з нашої області нарешті отримали належні їм виплати, які раніше їм заборгували. До честі обласних чиновників, саме завдяки їхньому втручанню до області таки надійшло 49 мільйонів гривень, які виплатили матерям-героїням. Проте 440 матерів-героїнь померли, так і не дочекавшись грошей. Тому керівництво області звернулося з проханням до уряду передбачити механізм, аби компенсувати багатодітним родинам кошти, на які мали право їхні «матері-героїні».
Наскільки довго чекати виплат доведеться новоспеченим героїням, наразі сказати важко. Адже для початку «на руках» потрібно мати відповідне посвідчення, і аж тоді з’являється можливість оформити всі необхідні документи.
Проте, подвиг материнства вшановується у нас далеко не в кожному випадку. Адже досі є чимало таких мам, яким за вихованням дітей просто ніколи збирати потрібні документи. Тим паче що паперів для присвоєння звання потрібно зібрати чимало: наприклад, окрім стандартних копій паспортів та свідоцтв про народження потрібні ще й характеристики дітлахів із місць навчання, соціально-побутова характеристика, витяг із протоколів засідань трудових колективів підприємств, установ, організацій, на яких було прийнято рішення про висунення кандидатури до відзначення… Окрім того мама, яка вже має п’ятеро дітлахів (для отримання звання «мати-героїня» нині потрібно народити та виховати п’ять і більше дітей), на почесне звання може претендувати лише після того, коли її п’яте дитя досягне восьмирічного віку. Тому героїнями нині стати не так вже й просто. Хоча, ті, хто вважає велику родину найбільшим щастям і ставиться до народження багатьох дітлахів свідомо, є нині героями без жодного папірця…
Ольга БОЛОНСЬКА


Отакої 

Проїзний – із прізвищем

Пільги у тролейбусах повернуть лише малозабезпеченим

У Рівному досі активно обговорюють ситуацію зі скасуванням пільгового проїзду в тролейбусах для нашого студентства.
Нагадаємо, пільговий проїзд для усіх студентів у Рівному був скасований із початку цього року. Це погодили на засіданні Рівненського міськвиконкому. Нині ж батьки міста знову збираються обговорити це питання і… повернути пільги. Проте не всім студентам, а лише - сиротами та студентам із малозабезпечених сімей. Щоб уникнути спекуляцій, планують навіть іменні квитки ввести - із зазначенням прізвищ тих, хто матиме право на пільговий проїзд. Мотивація просто чудова: мовляв, такі «адресні» квитки неабияк вплинуть на економію в міському бюджеті, бо, мовляв, декому ці пільги взагалі не потрібні, переконані у міськвиконкомі. Як це зрозуміти – ми не знаємо, бо, здавалося б, ті, кому пільги не потрібні, спокійнісінько їздять на таксі…

ТРОЛЕЙБУСНЕ ПИТАННЯ

Тим часом студентів, яким пільги таки відновлять, налічується близько півтори тисячі. Зрозуміло, що економію тут бачать істотну, оскільки раніше на відшкодування пільг із міського бюджету виділялося близько 1,5 млн. грн.
А поки батьки міста вирішують, перевирішують, і шукають кошти, студенти взялися активно протестувати. Нещодавно біля будівлі міської ради кілька молодиків кинули димову шашку та залишили листівки з текстом протесту проти скасування пільг і збільшення плати за комунальні послуги. Зрозуміло, що студентство сьогодні – надзвичайно картата категорія. І якщо частина небідних спудеїв їздять на дорогих авто, то левова частка сучасних рівненських студентів – це все ж таки ті, кому батьки з горем навпіл щосеместру «нашкрябають» гроші на оплату навчання. Таким, повірте, відміна пільг на проїзд у тролейбусах відлунює у гаманцях добряче. Студенти обурюються, аргументуючи це тим, що в інших «студентських» містах пільговий проїзд у міському транспорті досі діє: ні в Луцьку, адже ні в Тернополі 50-відсоткову знижку на квитки ніхто скасувати не додумався. Проте наші – молодці, все ж таки знайшли, на кому можна з економити…
Ольга БОЛОНСЬКА

Comments