№ 566

Споживчий кошик

Гречка дорожча за сало

Хто купуватиме крупу по двадцять п’ять гривень?
«Гречка – дешева, легка й поживна їжа. Гречка має вісім незамінних амінокислот, клітковину, флавоноїди, мінерали й вітаміни. Регулярне вживання гречки знижує підвищений тиск і рівень холестерину в крові…». Таку інформацію про гречану крупу можна отримати в кулінарній книзі десятирічної давнини. Так, легка і поживна… А ось про дешеву гречку забудьте: її нема і, схоже, не буде. Фермери кажуть – вродила погано, власники магазинів – закупівельна ціна щодня по два рази підскакує, а пан Азаров на реалізаторів киває – мовляв, а до чого тут уряд?
Непомірними цінами на так звані продукти першої необхідності нас випробовують щодня. Без перебільшень, це вже перетворюється на справжнє національне лихо, бо прес цін для більшості простих людей праці стає справжньою катастрофою. І найгірше, що захисту шукати немає в кого – нашим високим посадовцям продовольчі проблеми населення навіть у нічних жахах наснитися не можуть. Їм та гречка разом із олією – самі розумієте, де, вони ж зовсім інакшими харчами живляться, а навіть якщо і вживають ці продукти, то ціна для них суттєвої ролі не грає.
Проте, днями велику обізнаність у «гречаних» питаннях проявив наш прем’єр Азаров. Він повідомив, що у піднятті цін на гречку до 25 гривень уряд ні краплі не винен. Він-бо продуктами не торгує, а лише «створює умови для ринку». А винні в усьому… супермаркети, які завищують ціни до двадцяти з гаком гривень. При цьому, беруть крупу ці перекупники… по 4 гривні.
Справді, у супермаркетах гречка дорога – у цьому ми переконалися, відвідавши кілька рівненських магазинів. Принаймні, у центральних маркетах знайти крупу, дешевшу за 21 гривню, не вдається. Кажуть, минулого тижня гречку можна було придбати у «Фоззі» та «Метро» по 16-17 гривень. Проте по чотири гривні гречки в Україні сьогодні не знайдеш на жодному заводі – це факт. Цими днями середня відпускна ціна гречки становила 11000-12000 гривень за тону. Тому справа тут не лише в торгових накрутках.
Ймовірно, у гречці Прем’єр таки розбирається не дуже… Тим більш, що про подорожчання гречаної крупи експерти ринку попереджали вже давно, мотивуючи це загальним дефіцитом. За даними однієї з консалтингових агенцій, нині дефіцит гречаної крупи складає приблизно 50 тисяч тонн, і якби уряд забезпечив цю кількість крупи, наприклад, ввізши її з інших країн, ціна одразу ж впала б. Ще один із дієвих способів реагування на ситуацію з боку уряду – викинути на ринок запас продукції з Державного резерву, щоб урівноважити ціни. Врешті, і на власників супермаркетів, які начебто винні у «гречаній» проблемі, вплив у нашої влади також мав би бути. Проте урядовцям не до якоїсь там гречки – вони ж більш важливими державними справами переймаються.
До речі, доки влада займається активною державницькою діяльністю, у країні стрімко дорожчає не лише гречка, а й олія. Це – наслідок того, що нині олію набагато вигідніше спрямовувати на експорт, аніж торгувати нею в Україні. Тому кількість олії в магазинах зменшується, ціна ж – росте. Наступним у черзі на підвищення цін – цукор: експерти ринку кажуть, що навесні його продаватимуть вже по дев’ять гривень за кіло.
І все-таки, гречане питання варто вирішувати більш глобальними шляхами. Адже ця крупа завжди була найбільш вживаною серед українців. Попри це посівні площі гречки щороку скорочуються: якщо у 2000 році гречкою було засіяно 574 тисячі гектарів, то у 2010 – лише 210 тисяч га. Досі фермерам значно вигідніше було вирощувати соняхи або ж ріпак. І хтозна, чи не «прогорять» вони, засіявши наступного року поля начебто вигідною сьогодні гречкою, якщо держава не гарантуватиме їм підтримки?
Що ж до двадцятип’ятигривневої гречки, то єдино правильним вчинком бачиться одне - просто не купувати її і все. Нехай вже посидимо на вівсянці з рисом, але платити таку ціну за нашу українську гречку – це невихід. Ось тільки чи довго відносно дешевою протримається вівсянка?...
Ольга БОЛОНСЬКА


Медицина 

Пацієнт повинен бути щедрим…

… Бо ургентних хворих лікують за рахунок звичайних
З обласних владних кабінетів вкотре повідомили про те, що призначення благодійних внесків, які платять у медичних закладах області пацієнти, жорстко контролюватимуть.
Їх, як ми вже повідомляли раніше, згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації Василя Берташа, мають спрямовувати насамперед на надання безкоштовної ургентної допомоги. Тобто благодійність щедрих пацієнтів, яка, звісно, ні в якому разі не може бути примусовою, буде працювати на те, аби термінові медичні втручання у нас здійснювали повністю безкоштовно.
Майже ідеальна схема – і навіть стати благодійником після такого по-справжньому хочеться. Жаль тільки, що в більшості медзакладів із дня виходу у світ вищезгаданого розпорядження практично нічого не змінилося. Принаймні, з точки зору не примусовості таких внесків.
Лишається тільки сподіватися на те, що спрямовуватимуть наші внески за призначенням. Особливо прискіпливо поставитися до контролю за внесками обіцяла нещодавно призначена заступник голови ОДА Світлана Сад. Вона зобов’язала усіх районних лікарів прозвітувати за кожну гривню. Мовляв, нехай хворі знають, на що йдуть їх кровні. До речі, минулого року на надання безкоштовної медичної допомоги використали понад 2 мільйони благодійних внесків. Гроші ці пішли на медикаменти та витратні матеріали, завдяки чому понад 47 тисяч хворих отримали ургентну допомогу безоплатно, а третину з них навіть прооперували безкоштовно. Тим часом ургентну медицину нині фінансують на третину від потреби. Отже інші дві третини доведеться «до фінансувати» звичайним хворим. З доброї волі, звичайно…
Ольга БОЛОНСЬКА.
Зайнятість 
Знову «у тінь»?
Офіційну роботу незабаром знайти буде ще важче
Нині безробітним нелегко знайти собі яке-не-яке робоче місце: у січні цього року на одне незайняте місце роботи претендувало аж двадцять п’ять безробітних!
Це середньо обласні дані від спеціалістів служби зайнятості Рівненської області. Втім, вони стверджують, що ситуація відносно стабільна, адже і минулого року незайнятих громадян було приблизно стільки ж. Звісно, статистика демонструє середні цифри. Якщо ж проаналізувати дані по районам, то помітно, що в деяких ситуація з офіційною зайнятістю населення взагалі критична. Так, якщо у Рівненському районі на одне робоче місце претендує лише 11 осіб, то у Володимирецькому - 161 особа, в Дубенському -109 осіб, Радивилівському - 90 осіб, Дубровицькому - 84 особи та Демидівському - 78 осіб. За даними обласної служби зайнятості, на початок року залишалися актуальними - 819 вакансій. Серед них: для робітників – 422 вакансії; 317 – для службовців; 80 – для осіб, які не мають професії або займали місця, що не потребують спеціальної підготовки. Для працівників сільського господарства на кінець грудня 2010 року було 35 вакансій.
Найбільше затребуваними на ринку праці є продавці, водії, слюсарі, кухарі та кухонні робітники. Водночас роботодавці стверджують, що незабаром потреба у працівниках буде ще меншою. Сумно, але факт: податковий тиск знову змушує малих підприємців іти «в тінь» і офіційно звільняти працевлаштованих робітників. А декому взагалі доводиться закривати власний бізнес. Отож перспективи у нас «райдужні»: кому-кому, а працівникам служби зайнятості точно роботи додасться.
Ольга БОЛОНСЬКА


Міносвіти хоче підвищувати вартість навчання щороку

У новому законі про вищу освіту студентам пропонують платити одразу за чотири роки навчання у вузі.
Міністр освіти Дмитро Табачник запевнив українців, що проект нового закону про вищу освіту не передбачає змін в оплаті за навчання, пише "Комсомольская правда в Украине". 
Проте студентські громадські організації не повірили міністру на слово і самі порівняли відповідні розділи в чинному документі і в проекті нового.
Виявилося, що Дмитро Табачник злукавив.
У чинному законі про вищу освіту розмір плати за весь період навчання встановлюється у договорі і не може змінювати протягом усього терміну навчання.
Окрім того, за навчання у вузі можна заплатити одразу за весь період або частинами - щомісячно, по семестрах або щорічно.
При цьому порядок виплат не впливає на вартість навчання. А ось у новій редакції закону цей пункт звучить вже по-іншому.
"У проекті йдеться про те, що якщо студент внесе плату за весь період навчання авансом, то вартість не буде змінюватися", - зазначає координатор громадської ініціативи "Студентський захист" Андрій Черних.
"А якщо студент вирішить платити за навчання частинами - щомісячно, за семестр чи щорічно, на кожному навчальному курсі вартість навчання будуть перераховувати з урахуванням рівня інфляції за попередній календарний рік", - додав він.


Споживач за все заплатить

У Рівному дорожчає оренда торгових місць. Крайніми, як завжди, на цьому ринку будуть споживачі.
Оренда місць для продажу товарів у нових торгових центрах, що виросли останнім часом у нашому обласному центрі, знову поповзла вгору. Як не дивно, але подекуди їхні власники встановлюють вартість оренди навіть більшу, ніж у столиці. Аргумент для подорожчання залізний – цього вимагає ринок. Вибору в орендарів, власне, ніякого немає: або погоджуватися з новими умовами, або забиратися з товарами геть, у пошуках нового дешевшого місця для торгівлі. Потрібно ж якось заробляти на життя. Проте хоч як би там було, але крайніми в цій зовсім неринковій ситуації, звісно ж, були й залишаються споживачі.
Тому підприємці, які орендують торгові місця в новозбудованому підземному комплексі «Центральний», що розташувався під Театральною площею, вже вимушені колективно захищати свої інтереси. Відтак звернулися з листом до львівських власників торгового центру з проханням переглянути орендні ціни. Підприємці апелюють до того, що перед відкриттям «Центрального» їм були обіцяні зовсім інші розцінки. І справді, тоді вартість оренди одного квадратного метра торгової площі, кажуть вони, мала становити 300 гривень, а вже нині подорожчала на 50-70 гривень. Не варто забувати, діляться наболілим підприємці, що окрім самої оренди вони мають додатково оплачувати комунальні послуги. А це ще додаткових 8-10 гривень за один квадратний метр орендованої площі.
Але й це ще не все, бо незабаром у торговому центрі завершать монтування системи опалення, яке також влетить торговцям у чималу копійку. Звісно ж, продавці будуть змушеними підвищити ціни на свої товари, які й раніше були вже не такими доступними для переважної частини рівнян.
Оренда в центральній рівненській торговиці, розповідають тамтешні підприємці, майже на рівні київських так званих найкрутіших «метроградів». Наприклад, у знаменитому столичному «Глобусі» донедавна квадратний метр орендованої торгової площі коштував 400 гривень. Зате доволі «демократична» плата встановлена в сусідніх обласних центрах – від 150 до 250 гривень. 
У багатьох рівненських торгово-розважальних центрах, які мають вигідне місце розташування, з підвищенням вартості оренди не вельми поспішають. Розуміють, що собі ж дорожче. Економістом із вищою освітою тут не потрібно бути, бо й так видно, що на багатьох прилавках та вітринах так званих «бутіків» гуляє вітер. Тож, за даними міського управління торгівлі, наприклад, у торгово-розважальному центрі «Чайка» ще нині можна винайняти місце за 110-150 гривень за квадратний метр. У колишньому ЦУМі верхня межа орендної плати становить 200 гривень. Приблизно стільки ж коштує торгове місце в «Екваторі». А вже «Злата плаза», що в самісінькому центрі Рівного, пропонує підприємцям квадратний метр торгового місця за 250 гривень.
Очевидно, що подорожчання вартості оренди підприємцям не уникнути. Досвід подібних змін, наприклад, на речовому ринку в Рівному, свідчить не на користь підприємців. А що вже казати про прилеглі «місця» для торгівлі продуктами харчування в самісінькому центрі Рівного. От де панує справжнісінький бедлам, перед яким, як це не дивно, навіть управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення Рівненського міськвиконкому чомусь безсиле. Одні лише міліціонери-сержанти, мабуть, за тільки їм відомими якимись особливими правилами торгівлі, регулюють цю людську торговельну веремію. А ще касири справно видають білети-квитанції, стягуючи ринковий збір, за право торгувати прямісінько на голому місці.
Максим ЗАПОРОЖЕЦЬ


Тарифи на телефон теж піднімуть

У цьому році тарифи на місцевий телефонний зв'язок зростуть на 15%.
Про це заявив глава Національної комісії регулювання зв'язку Володимир Олійник, повідомляє газета "Дело".
За його словами, тарифи планується підвищити в середині року. Як кажуть в НКРЗ, плановане підвищення пояснюється тим, що місцевий зв'язок є збитковим для операторів.
"Це викликано тим, що ми не можемо допустити різкого підвищення тарифів на цей соціальний вид послуг. А компенсаційних механізмів, таких, наприклад, як створення Фонду універсальних послуг, в Україні не передбачено", - сказав Олійник.
"Затвердити схему підвищення тарифів планується на найближчому засіданні комісії, яке відбудеться в цей четвер. Глава регулятора не виключає, що воно буде проведено в два етапи - спочатку тарифи будуть збільшені на 10%, потім, через кілька місяців, ще на 5%", - наголошується у публікації.
Як пише видання, в останній раз НКРЗ підвищувала тарифи на користування місцевим зв'язком у лютому 2009 року. Тоді комісія затвердила проект нових максимальних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги.
Пропонувалося дозволити підвищити розмір абонентської плати за користування телефонним апаратом на 10-20%. Для юридичних осіб, а також у селах і селищах міського типу для всіх категорій користувачів абонплата зросла на 10%.
Для міських абонентів із щохвилинною оплатою тарифи зросли на 20%, без похвилинної оплати - на 15%.

Comments