№ 536

№42, 28 травня 2010

По півтори тисячі на душу.

Як житимемо з новим бюджетом?

Ось тепер Рівненщина, як мовиться, з бюджетом. Цьогорічний обсяг обласного кошторису - 1 мільярд 630 мільйонів гривень.

Щоб там хто не казав, але сума не така вже й значна, позаяк пересічному мешканцеві нашого краю передбачено бюджетом на 2010 рік всього-на-всього 1400 гривень.

Однак те, що кошториси області, міст та районів нарешті ухвалено, ще нічого особливого для мешканців краю не означає. На перший погляд, обсяги доходів збільшено скрізь. Скажімо, обласний бюджет цього року зріс в цілому на 20 відсотків, а кошторис міста Рівне - на 18. Одначе таке збільшення чистісінько арифметичне, позаяк заплановано хоч і поетапне, але куце зростання мінімальної зарплати. Звісно, видатки на так звані захищені статті витрат – заробітна плата працівників бюджетних установ, енергоносії буде профінансовано повністю. А щодо бюджету розвитку, тобто капітальних видатків, то вони цілком залежать від доброї волі Кабміну. Свої пропозиції щодо фінансування довгобудів з високим ступенем готовності обласне керівництво виконавчої гілки влади вже скерувало до Києва. Список таких об’єктів буде схвалено на черговій сесії облради.

Очевидно, що депутати розподілять субвенції відповідно до кількості населення в адміністративних одиницях краю. Нагадаємо, що адміністрація Віктора Матчука категорично заперечувала такий принцип, а вважала за доцільне зосередити видатки лише на окремих напрямах, мовляв, щоб не розпорошувати. На ділі виходило так, що в кількох районах добудовують школи та лікарні, прокладають газогони, а жителі інших мають чекати своєї черги в наступному бюджетному році.

А загалом Уряд Миколи Азарова з місцевим самоврядуванням вирішив довго не церемонитися. З одного боку, наказано затвердити бездефіцитні бюджети, а з другого, скомандувано збільшити місцеві доходи. Наприклад, доходи обласного центру цьогоріч мають зрости на 40 мільйонів гривень. Це мають бути видатки на ті самі захищені статті – зарплати працівникам бюджетних установ тощо. Цифри начебто взяті не зі стелі, але навіть місцеві податківці відкрито говорять про нереальний план доходів. Добре було б, якби хоч вдалося зберегти їх на торішньому рівні – трохи більше 70 мільйонів гривень. Висновок напрошується один: Уряд кидає місцеве самоврядування напризволяще. Рівненська міськрада вже наперед ухвалила рішення про можливе отримання банківських позик для покриття дефіциту в розмірі 35 мільйонів гривень. Тож не дивно, що левова частка видатків в таких важливих галузях як освіта та медицина це, в основному, заробітна плата та вартість енергоносіїв.

Ще гірша ситуація з наповненням бюджету розвитку, кошти з якого спрямовуються на соціальні об’єкти міста.

Порівняно з докризовим 2008 роком він зменшиться утричі – до 11 мільйонів гривень. Звичайно, як завжди, у влади є свої бюджетні пріоритети. Але про що мова, коли цього року на харчування одного хворого у рівненських лікарнях передбачено аж 1 гривню 80 копійок, а на медпрепарати в стаціонарах для пацієнта виділятиметься трохи більше 2 гривень. Не будуть ситими й учні початкових класів, на харчування яких виділено, на перший погляд, доволі значну суму – 10 мільйонів. Але в результаті виходить, що ці витрати лягають на плечі батьків, бо тих дві бюджетних гривні вистачить хіба що якусь булочку з чаєм.

І така ситуація, на жаль, є типовою. А крім того, до цього варто додати «стабільний» метод розподілу бюджетних благ між регіонами України. Теоретично вони всі рівні перед законом, але чому ж тоді в бюджеті столиці на одного киянина передбачено втричі більше коштів, ніж на жителя Рівненської області?!

Олександр ЗАБРІДНИЙ




№42, 28 травня 2010

Відновити довіру виборців – головне завдання Соціалістичної партії України

Останні вибори Президента України підтвердили побоювання членів СПУ з приводу падіння рейтингу партії і зменшення довіри виборців до соціалістів. З цієї причини, необхідно було вжити заходи для повернення авторитету Соціалістичної партії на теренах країни. Тому й було прийняте рішення Політради СПУ від 29 січня 2010 року про визначення дати проведення з’їзду партії, на якому визначити стратегію і тактику дії партії в сучасних умовах, вдосконалення її організаційної побудови та продовження роботи щодо відстоювання конституційних прав людей праці, молоді, пенсіонерів, а також дітей війни в частині повного фінансування відповідного закону. Але, на превеликий жаль, ці питання і досі залишаються не вирішиними. У керівництві партії продовжуються взаємні міжусобні протистояння. З цим просто не могли погодитися соціалісти Рівненщини, адже все це призводить до розколу партійних рядів.

Тому Рівненська обласна партійна організація СПУ, висловивши глибоку стурбованість негативними процесами в партії та ситуацією, що склалася на сьогодні у її керівництві, вирішила провести черговий пленум, на якому обговорити ситуацію у керівництві партії, шляхи зміцнення єдності партійних рядів та підняття авторитету Соціалістичної партії України. У роботі пленуму взяв участь секретар Політради СПУ з питань міжнародної діяльності партії, зв’язків із Соцінтерном та молодіжної політики Степан Деркач. З проханням прокоментувати останні події в партійному житті ми звернулися до першого секретаря Рівненського обласного комітету СПУ, депутата Рівненської обласної ради Леонтія Самчука.

- 13 травня відбувся пленум обласного комітету Соціалістичної партії на якому розглянули три питання: два принципових – про політичну ситуацію в області та позицію Рівненської обласної організації СПУ щодо дій нової влади; і про ситуацію у керівництві партії, шляхи зміцнення єдності партійних рядів та підняття авторитету Соціалістичної партії України.

- Леонтію Григоровичу, які рішення ухвалені на пленумі з приводу перших двох питань?

- Пленум Рівненського обласного комітету СПУ постановив: підтримати наміри керівництва обласної державної адміністрації, спрямовані на оздоровлення економічної ситуації в області, сприяння вітчизняному товаровиробнику, підтримку малого та середнього бізнесу та соціального захисту населення. Але одночасно слід відмітити, що формування владних структур в області, як і в цілому в Україні, відображає певну тривожну ситуацію, а саме - концентрацію влади в руках однієї політичної сили.

А ось другим пунктом ми передбачили наступне: районним, міським партійним комітетам, депутатам місцевих рад від СПУ потрібно постійно тримати в полі зору діяльність органів влади щодо боротьби з корупцією, формування та виконання місцевих бюджетів, підтримки соціально незахищених верств населення, захисту прав ветеранів, зокрема учасників Великої Вітчизняної війни, дітей війни, чорнобильців, афганців та виконання відповідних законів, підтримки галузей освіти, науки, медицини і культури, розв’язання проблем зайнятості, розвитку аграрного сектора, збереження земель у власності українського народу, захисту довкілля, реформування житлово-комунальної сфери в інтересах мешканців міст і селищ, реалізації соціальних програм для молоді, зокрема пільгового кредитування молодіжного житлового будівництва.

Окрім того, піднімалися й інші питання. Ми вирішили підтримати позитивні дії влади в згаданих напрямках, але разом з тим у разі байдужості до них з боку конкретних посадовців та органів місцевого самоврядування вдаватися до критики та протестів. А в подальшому забезпечити роботу щодо формування соціалістичної альтернативи суспільного розвитку, орієнтуючись на забезпечення високих соціальних стандартів життя українських громадян. Якщо ж нова влада не забезпечить виконання жодних вказаних напрямків розвитку суспільного життя та виконання своїх передвиборчих обіцянок, ми повинні будемо перейти в жорстку опозицію захищаючи права трудящих та незахищених верств населення країни.

- Що є найважливішим із вище перерахованого?

- Якщо узагальнити сказане, то ми підтримуємо дії влади в усіх починаннях, які в цілому направлені на покращення життя людей нашого краю. Але разом з тим будемо ухвалювати необхідні рішення, якщо дії влади йтимуть врозріз із цими діями.

- Окрім того, на пленумі йшлося і про ситуацію у керівництві партії, шляхи зміцнення єдності партійних рядів та підняття авторитету Соціалістичної партії України...

- Скажу так: нам насамперед необхідно відновити довіру виборців – населення України - до Соціалістичної партії України, підняти її авторитет. Яким чином це можна зробити? Необхідно спрямувати конкретні дії на соціальний захист різних верств населення – молоді, людей праці та пенсіонерів.

Необхідно визначитися з позицією і стратегією розвитку партії. Розглянути ці питання на Політраді, а потім на черговому етапі XV зїзду. Тому нашою вимогою було скликання Політради і тоді вже проведення з’їзду. Зауважу, що 16 травня відбулося засідання Політради Соціалістичної партії України, на якому ухвалено відповідну постанову. Згадаю головне: прийнято рішення 29 травня 2010 року провести наступний етап XV зїзду.

- Які питання запропоновані Політрадою на розгляд з’їзду?

- Про політичну ситуацію в країні та завдання Соціалістичної партії України, про продовження повноважень делегатів XV зїзду і про внесення змін до статуту СПУ. Чому було підняте питання внесення змін до статуту? Такі зміни необхідні, аби партія була демократичною, товариською і відповідала вимогам Соцінтерну, до складу якого входять і соціалісти України. Під час проведення Політради висловлювалися цікаві пропозиції, тривали дебати з різних нагальних питань: розвитку партії, внутрішньопартійного життя. Окрім того, для підготовки наступного етапу з’їзду створена робоча група. На мою думку, це піде лише на користь розвитку Соціалістичної партії України і в цілому суспільства.

- У суботу, 15 травня, відбулася ще й селекторна нарада…

- Відверто кажучи не хотілося б її коментувати. Адже ця нарада засвідчила, що не все гаразд у керівництві партії. Звідки з’явилися такі думки? Перш за все тому, що не варто затискати критику і йти шляхом диктату. Така поведінка не личить будь-кому з керівництва партії, незалежно від посади. Адже ми - партія товаришів, партія друзів та колег. Але, на превеликий жаль, під час селекторної наради це відбулося. Проте, вважаю, що під час з’їзду ми все це з’ясуємо, і все у нас буде гаразд.

- Чи може, щось завадити проведенню третього етапу XV зїзду?

- Рішення Політрадою ухвалене. А Політрада - це вищий партійний орган у період між з’їздами. Засідання Політради було легітимним, адже на ньому були присутні більшість членів Політради. Тому лише форс-мажорні обставини можуть завадити проведеню з’їзду.

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ


№42, 28 травня 2010

Свято міста з подарунками


Завдяки ініціативі соціалістів у Радивилові відкрили сучасний дитячий майданчик
З часом у людській пам’яті стирається багато подій і фактів. Нині про далеке минуле Радивилова можна дізнатися лише з історичних довідок. Свого часу тут проїздом бували Григорій Сковорода і Леся Українка, Іван Франко і Михайло Грушевський, Оноре де Бальзак і Олександр Купрін. Кожний новий факт історії набуває важливого значення. Адже навіть про те, як жилося за часів Польщі, вже мало хто може пригадати: від часу входження Західної України до складу УРСР минуло понад 70 років. Тому важко уявити, як виглядало містечко, наприклад, сто років тому, не кажучи про більш давні часи.
Та нині Радивилів відзначив уже 446 років від часу першої історичної згадки.
Втім, день міста тут розпочали святкувати не так вже й давно. Незрозуміло, чому цього не робили раніше. Зрозуміло, що зробити будь-яке свято цікавим і веселим нелегко: необхідно і зусиль докласти, і певні кошти потратити. Тому на це потрібен і час, і однодумці. 
Проте труднощі організації не зупиняють мера Радивилова Миколу Карапетяна, який вже не один рік створює справжнє свято для мешканців і гостей міста. З кожним роком це свято сяє все іншими барвами. От і програму нинішнього свята продумали до: розваги для дітей та дорослих на головній площі, різноманітні конкурси, спортивні змагання... Розпочалося свято вранці і завершилося ввечері, під час нагородження переможців. Звісно, підготувала це чудове дійство ціла команда однодумців, яка працює з мером в унісон.
Справжньою родзинкою цьогорічного свята стало відкриття дитячого майданчика у центрі міста - на головній площі поблизу райдержадміністрації. Про дитячий майданчик у Радивилові мріяли вже не один рік, але з втіленням ідеї у життя не складалося. Тільки за ініціативи місцевих соціалістів, які звернулися до першого секретаря Соціалістичної партії України Миколи Рудьковського, цю мрію вдалося здійснити. Саме завдяки фінансовій допомозі благодійного фонду Миколи Рудьковського закупили і встановили дитячий майданчик. Не залишилася осторонь і міська рада, яка виділила кошти на облаштування місця дитячого відпочинку. Навколо майданчика збудували охайну огорожу, а всередині поставили зручні лавки, не забули і про освітлення.
Урочисте відкриття дитячого майданчика відбулося о 17:30, а до цього в після обідню пору на майданчику дітлахів розважали два клоуни, ролі яких переконливо зіграли члени Спілки молодих соціалістів. Не забули соціалісти і про призи діткам. Переможці конкурсів з захопленням ділилися своїми враженнями зі своїми батьками. Давно не доводилося бачити стільки дитячих веселощів! Очі в дітей світилися від радощів – словом, суцільний позитив.
Рівно о 17:30 поблизу дитячого майданчика стало гамірно і людно: прийшли і дорослі, і діти. На жаль, через зайнятість не зміг взяти участь у відкритті Микола Рудьковський, та його замінив перший секретар обласного комітету СПУ Леонтій Самчук. Традиційне перерізування червоної стрічки відбулося за участю мера і головного соціаліста області. Гості говорили про важливість  встановлення дитячого майданчика, адже турбота про дітей – це турбота про наше майбутнє. Микола Карапетян щиро подякував фонду Миколи Рудьковського та всім соціалістам у яких слово не розходиться з ділом. Натомість Леонтій Самчук зауважив, що співпраця з мером Радивилова, у якого є така чудова команда однодумців, була плідною і приємною. Леонтій Самчук передав вітання від Миколи Рудьковського та побажання не зупинятися на досягнутому, а продовжувати співпрацю, яка буде корисною для мешканців Радивилова. А по тому місцевий священик освятив майданчик, і радісна юрба дітлахів кинулася випробовувати гойдалки та гірки і бавитися у пісочниці. Скільки радості було в очах малюків! І все завдяки тому, що дорослі з душею підійшли до справи.
Але на цьому святкування не завершилося: гостей  запросили на вечірній концерт. А справжньою окрасою свята став феєрверк, який, без перебільшень, став найефективнішим за всі роки святкування. Адже свято готували від щирого серця і з великою турботою про мешканців міста.

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ

№42, 28 травня 2010

Атомні «оазиси»


Будівництво двох нових енергоблоків Хмельницької АЕС може перетворити прилеглі до станції території на справжнісінькі оазиси соціального благополуччя. Цю тезу час від часу активно пропагує акціонерна компанія «Енергоатом». До кінця 2014 року енергетики сподіваються завершити третій атомний блок, а ще через два роки спорудити четвертий.  Йдеться про відрахування на соціально-економічний розвиток десятої  частини коштів, що витрачається на спорудження нових блоків. Ця сума доволі кругленька, орієнтовно Острозький, Здолбунівський та Гощанський райони можуть отримати до півмільярда гривень. От тільки чи надійдуть ці кошти, то ще потрібно з’ясувати, бо до цього часу жителі 30-кілометрової зони спостереження отримували не такі вже й значні переваги від сусідства з атомними станціями. Скажімо, в Острозі завдяки атомним субвенціям в розмірі 2 мільйони гривень було споруджено пологовий будинок, вдалося газифікувати низку населених пунктів цього та інших районів, відремонтувати навчальні заклади, дитячі садочки тощо.  Костопільсьому та Володимирецькому районам також перепадає фінансова підтримка від Рівненської АЕС. Але ці суми зовсім не співмірні з тими коштами, які енергетики відпускають на соціально-економічний розвиток своїх рідних міст – Кузнецовська та Нетішина. А між тим, тільки в першому кварталі цього року, за словами голови облдержадміністрації, Рівненщина недоотримала від свої «рідної»  АЕС 50 мільйонів гривень. Це стало причиною того, що область не виконала державний бюджет на 15 відсотків. Цікаво, що надходження до місцевих бюджетів з початку року перевиконано до 116 відсотків.  
Олександр ЗАБРІДНИЙ


№42, 28 травня 2010

Микола РАЖИК: «Афганці за слова відповідають» В обласній раді — новий депутат-соціаліст


До складу фракції Соціалістичної партії в Рівненській обласній раді обрано ще одного депутата – Миколу Ражика.
У виборчому списку СПУ відповідно до рішення обласної конференції соціалістів Рівненщини Микола Панасович входив в першу десятку кандидатів в депутати. Така висока довіра аж ніяк не аванс, адже в обкомі СПУ формували майбутню депутатську команду з авторитетних, відомих в нашому краї однопартійців.
На виборах 2006 року пліч-о-пліч з соціалістами йшли представники Української спілки ветеранів Афганістану, переважна більшість яких виявила бажання вступити до Соцпартії.  Свій обдуманий вибір зробив також Микола Ражик - голова Рівненської обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану. І це досить прикметно, позаяк УСВА – це Спілка, що об’єднує патріотично налаштованих офіцерів і солдатів, які з честю виконували свій військовий обов’язок перед Батьківщиною.
До цієї когорти з повним правом належить воїн-інтернаціоналіст Микола Ражик. За виявлену мужність і доблесть на теренах Республіки Афганістан, де нинішній депутат-соціаліст проходив військову службу, Миколу Панасовича було нагороджено медаллю «За відвагу». У 1999 році на його грудях засяяв орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
А вже 14 травня новий депутат від СПУ взяв участь у важливій сесії Рівненської обласної ради, яка затвердила цьогорічний бюджет нашого краю. Ми попросили поділитися Миколу Панасовича своїми першими враженнями від роботи в обласній раді.
- Найперше через тижневик «Рівненський діалог» хочу подякувати всім виборцям-землякам, які на минулих виборах висловили свою підтримку обласній організації СПУ, а відтак і воїнам-інтернаціоналістам. Ми свідомі цієї довіри, тож будемо працювати в представницьких органах влади з максимальною віддачею задля спільної справи – відстоювання інтересів людей праці.
Для мене неабияк важливо й те, що, так би мовити, мої старші товариші по фракції соціалістів в обласній раді - досвідчені фахівці в різних галузях господарства, відомі в нашому краї політики з багаторічним стажем, які сповна усвідомлюють свою відповідальність перед виборцями. Сподіваюся, що в цій команді (сміється. - авт.) я зайвим не буду.
- Якісь зауваження чи навіть пропозиції до проекту цьогорічного бюджету Ви вже пропонували?
- Буду відвертим: по-перше, вважаю, що для територіальної громади краще жити хоч з якимсь  бюджетом, ніж без нього. По-друге, це одне з найголовніших питань для житєдіяльності області, а тому фракція Соцпартії, настільки мені відомо, завжди ставилася відповідально до схвалення кошторису. Саме так і було цього разу. Ми не голосуємо так, як скаже чи дасть відмашку старший, а ухвалюємо на засіданні фракції спільне для всіх рішення, керуючись, як я вже казав, інтересами виборців. До того ж, вважаю дуже правильним було рішення фракції соціалістів, щоб делегувати свого представника – керівника фракції СПУ  Ігоря Пшеюка до складу постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків.
- А в якій комісії працюватимете Ви?
- Порадившись у фракції, вирішив  ввійти до складу  постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства. Вважаю, що питання охорони здоров’я, а тим паче нашої – так званої безкоштовної медицини, ніколи не повинні бути на задвірках. Для соціалістів та афганців вони програмні, а тому – принципові.
- Миколо Панасовичу, як гадаєте, чи не розриває безпосередній зв’язок між конкретним депутатом і виборцями нинішній  партійний принцип виборів до місцевих рад?
- Питання дискусійне. Але нині узаконений саме такий принцип формування представницьких органів влади.  Як на мене, то у підсумку все залежить від того, яким характером наділений той депутат, які його людські якості, для чого, задля якої мети йому потрібен депутатський мандат. А скаржитися на якесь відчуження від людей, моїх товаришів, а тепер і виборців, мені, повірте, не доводилося й, переконаний, не доведеться. У цьому краї моє коріння - я родом з села  Лісове Рокитнівського району, на Рівненщині виріс, вчився й трудився до армії, щасливий, що повернувся додому. Тут моя родина й сім’я, ми з дружиною виховуємо двох синів, тут працюю й досьогодні, веду громадську діяльність. А тепер ось обраний до складу обласної ради. Щоправда, є та прикрість, що довелося прийти туди на заміну моєму колезі, одному зі засновників обласної організації Соціалістичної партії, відомому в краї хліборобові Василю Гуменюку. На жаль, Василь Степанович, нехай земля йому буде пухом,  передчасно пішов з життя цієї весни... Тож як депутат обласної ради відповідно до  рекомендацій обкому СПУ я закріплений за  Березнівським, Гощанським, Корецьким та Костопільським районами. Повірте мені, афганці за свої слова та вчинки вміють відповідати, бо знають ціну людському життю.

Олександр ПРИВІТНИЙ

На фото: Микола Ражик отримує депутатське посвідчення



Comments