№ 531

№37, 22 квітня 2010
АКТУАЛЬНО

Зарплату видає прокуратура


Зусилля нової влади поки що в основному зосереджено на кадрових питаннях.
 А щодо ситуації в соціально-економічній сфері, то тут керівники облдержадміністрації поки що вдалися до проведення галузевих нарад з виробничниками. Працювати, певна річ, є над чим. От взяти хоча б таке ганебне явище як заборгованість по заробітній платі, що завжди була одним з головних індикаторів спроможності влади. На жаль, ситуація тільки погіршилася, причому, впродовж березня заборгованість зростала просто небаченими темпами. Ще на початку лютого роботодавці Рівненської області були винні своїм працівникам 12,5 мільйона гривень заробітної плати, а вже на початку березня борг зріс до 18 мільйонів.  І це тоді, коли впродовж 2008 року Рівненщина лідирувала за темпами зменшення цього соціального зла. 
Відтак люди стали масово шукати справедливості в державних органах влади, які, скажемо відверто, не завжди можуть виправити ситуацію. Набагато дієвіший результат дають заходи, вжиті прокуратурою. У першому кварталі проти керівників підприємств-боржників було порушено 20 кримінальних справ, тож прокурорські працівники нашого краю вже домоглися виплати 14 мільйонів гривень затриманої зарплати. Найбільші суми завинили роботодавці Рівного, Кузнецовська та Рівненського районів, сукупний борг яких становить до 75 відсотків. Державна виконавча служба Рівненської області також не стоїть осторонь, проте зі значним напливом документів на примусове стягнення боргів по зарплаті впродовж двох останніх місяців тепер ледь справляються. 
Зворотним боком цієї «медалі» стали ще одні борги – до різних соціальних фондів. Тільки обласному пенсійному відомству Рівненщини  роботодавці недоплатили майже 30 мільйонів гривень. До речі, нині в області на одного пенсіонера доводиться один зайнятий працівник, а в  Корецькому та Дубровицькому районах кількість пенсіонерів перевищує платників до Пенсійного фонду вже вдвічі.
 

Василь ЛУК’ЯНЧУК


№37, 22 квітня 2010
ЦІНИ

Ох  і дурять нашого брата!

Про ціни й тарифи, як і про покійника, краще нічого не казати. А коли вести розмову, причому публічну, то собі ж буде гірше, доведеться пити заспокійливе.
Проте останній звіт Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області виразно свідчить, що чиновники дарма хліб не їдять. Водночас споживачі можуть документально переконатися в тому, з чим власне вони стикаються щодня. Даруйте, але нас дурять щодня, на кожному кроці, стараючись залізти в і без того схудлий гаманець.
Практично не залишається жодної галузі, де стосунки в парі «надавач послуг – споживач», були б рівноправними та взаємовигідними. На ринках та великих торговицях-супермаркетах, в громадському та приватному пасажирському транспорті, у котельнях, ЖЕКах, школах та лікарнях, державних установах, що примудряються стягувати плату за послуги, які мали б надавати безкоштовно, твориться ціновий й тарифний самосуд над довірливим споживачем. І то в таких масштабах, що до тих контролюючих інспекцій не набігаєшся. І не такі вже вони й бездіяльні, як ми часто думаємо.
Яка вакханалія цін і тарифів охопила країну в першому кварталі, годі щось казати, всяк знає сам.
Так-от, за наслідками перевірок неправомірно встановлених цін Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області з початку року добилася повернення споживачам, уявіть лише, 4 мільйонів 300 тисяч гривень. Але й це ще не все, позаяк було зменшено витрат з бюджетів різних рівнів майже на 3 мільйони гривень. Ну як, скажіть, не потішитися за такі чудові результати, правда?!
Проте тут є, як кажуть, інший бік медалі. І від цього стає сумно й прикро, бо порушення ди
сципліни цін, порядку формування тарифів тощо, як правило, фіксуються в переважній більшості випадків, тобто в ході 80-95 відсотків всіх перевірок. І це вже система, коли ціновий інспектор прийшов, побачив, перевірив та оштрафував, а тільки він ногою за поріг, як зі споживача здеруть три шкури. І ще й не забудуть при цьому «непередбачувані» витрати на ті штрафи та санкції. До речі, хабарі чиновникам сплачуються хабародавцями не з їхньої власної кишені.

Василь ЛУК’ЯНЧУК



№37, 22 квітня 2010

ЗНАЙ НАШИХ!

Вірний спортивній журналістиці

Головного редактора газети «Рівненський діалог» Юрія Рачковського відзначили почесною нагородою Асоціації спортивних журналістів України.
Асоціація спортивних журналістів України нещодавно провела вже десятий традиційний конкурс «Підсумки спортивного року» серед своїх членів. Серед нагороджених у номінації «За вірність спортивній журналістиці» був і наш колега Юрій Рачковський. Нагороду – кубок та почесну грамоту – Юрію Тимофійовичу урочисто вручив президент АСЖУ, член НОК України Михайло Волобуєв.
Таку високу нагороду Юрій Рачковський отримав цілком заслужено, адже у спортивній журналістиці він працює вже більше п’ятнадцяти років. За цей період часу він неодноразово отримував нагороди Рівненського обласного відділення НОК України, Рівненської обласної федерації футболу, як кращий журналіст з висвітлення баскетбольної тематики. Розпочав свій творчий шлях Юрій Тимофійович у молодіжній газеті «Зміна»,  згодом почав дописувати в інші видання, працював головним редактором газет «Спортпрестиж», «МІР» (Мотоспорт. Інформація. Рівне), «Спортивний ярмарок». Окрім того, від часу виходу у світ газети «Рівненський діалог» він  є її незмінним спортивним кореспондентом.
- Спорт я полюбив з дитинства, сам займався багатьма видами спорту і, мабуть, тому й став справжнім фанатом ігрових видів спорту, - розповідає лауреат. – Я постійно передплачував різноманітні спортивні видання і з дитинства мріяв стати спортивним журналістом. Тому й шукав можливість втілити мрію у життя. Вперше мої доробки надрукували в обласній молодіжній газеті «Зміна», а далі був «Рівненський діалог» та багато інших видань. Через те, що свого часу випробував свої сили в різних видах спорту, писати про спорт було набагато легше. Хоча не одразу все виходило так, як хотілося. Нині ж ця робота для мене ніби хобі, і тому приносить велике моральне задоволення. Нагороду «За вірність спортивній журналістиці» отримувати було надзвичайно приємно і почесно. Адже визнання саме у цій номінації свідчить про те, що власник такої нагороди пропрацював у спортивній журналістиці не рік, і не два, й залишився вірним цій сфері журналістської діяльності. До того ж дуже цікаво було поспілкуватися з колегами по перу, котрі мають великий досвід роботи в спортивній журналістиці і з задоволенням діляться досвідом.

Приємно, що саме Юрій Рачковський першим на Рівненщині здобув такий почесний трофей! То ж вітаємо нашого колегу з визнанням і зичимо йому подальшого творчого натхнення, гострого пера і вагомих звершень на журналістській ниві!

Ольга БОЛОНСЬКА


№37, 22 квітня 2010
АКТУАЛЬНО

В армію потрапити не так просто

До лав українських Збройних сил тепер беруть тільки за конкурсом. Та ще й яким! Навіть окремі вищі навчальні заклади можуть  позаздрити такій популярності армійської служби серед юнаків. У військкоматах Рівненщини призовний конкурс на одне місце становить десять чоловік. Служба в армії тепер дає чимало вигод, наприклад, певні пільги при здобутті вищої освіти, у працевлаштуванні, зокрема, на державну службу, у силові структури, великі компанії тощо.  Проте з 8 тисяч юнаків після ретельного відбору до армії зарахують лише 700 наших земляків. З них до лав Збройних Сил – 555 осіб, до Внутрішніх військ МВС – 125, у Державній спеціальній службі транспорту служитимуть 30 юнаків. Переважна більшість майбутніх солдатів проходитимуть службу в частинах Західного оперативного командування.  Головною перепусткою до армії, звісно ж, є стан здоров’я призовників, який погіршується з року в рік через наслідки Чорнобильської катастрофи. Присягу на вірність українському народові майбутні вояки складуть 5 червня.
«Дивляться вовком» на перерахунок
Ніякого перерахунку вартості наданих теплопостачальних послуг в уже минулому сезоні не буде. Про це заявив директор комунального підприємства «Теплотранссервіс» Петро Сергійчук. І з я кого це дива, адже таке ставлення до споживачів є вкрай обурливим?! Виявляється, для цього немає схеми здійснення перерахунків. При цьому керівник теплопостачального підприємства відразу заспокоює, що не буде і донарахувань за перезимування цьогорічних лютих морозів, коли було витрачено «понадпланових» 8 мільйонів кубометрів газу. Якщо ж навіть такі розрахунки провести, то, запевняє Петро Сергійчук, їхньою правомірністю неминуче зацікавляться вповноважені контролюючі органи. Отакої! Пригадується, те саме було вторік, хоча раніше «Комуненергія» справно корегувала розрахунки зі споживачами після закінчення опалювального сезону. А чи не криється та «методика» в тому, що теплопостачальники недораховуються коштів за оплату наданих послуг? Нині споживачі Рівного вже заборгували за тепло майже 28 мільйонів гривень. Як не крути, а на ділі виходить, що до гаманця сумлінних платників «Теплотранссервіс» засовує руку, коли йому тільки заманеться.
Потрібні агенти – страхові
Страховим агентам дорога до працевлаштування відкрита. А ще роботодавцям в Рівненській області нині потрібні продавці, чи то пак – менеджери з продажу. Таких вакансій є чимало, от тільки біда, що вони тимчасові та низькооплачувані. Як кажуть, вовка повинні годувати ноги, отож основний прибуток ховається за відсотками реалізації того чи іншого товару. Зате електромонтерам та газозварювальникам роботодавці готові платити «порядні» гроші, щоправда, якщо тільки вони мають чималий досвід роботи. Знайти добре оплачувану роботу нині не так легко, як минулими роками. Доводиться тільки здогадуватися, де ті 5 мільйонів нових робочих місць, які брався створити колишній керманич нашої держави.
Тепер навіть непросто влаштуватися двірником чи вантажником. Наприклад, ще позаминулого року в обласному центрі налічувалося понад 3 тисячі вакансій. На початку 2010-го роботодавці Рівного пропонували вже тільки 250 місць. Якщо ж врахувати, що серед них значаться й гарантовані для працевлаштування, наприклад, інвалідів, держслужбовців тощо, то міський центр зайнятості реально може гарантувати роботу двом сотням претендентів. А влаштуватися на високооплачуване робоче місце, ясна річ, можна тільки по знайомству, завдяки заступництву впливових осіб. До того ж, дуже часто потрібно «віддячити» за таку послугу. Тому й не дивно, що на тлі економічного спаду та нинішнього застою, яке новоспечена владна команда чомусь називає стабільністю, кількість безробітних в Рівненській області зменшується семимильними кроками. Уявіть лише, впродовж 2009-року зареєстрованих безробітних на Рівненщині поменшало відразу на 42 відсотки.

Олександр ЗАБРІДНИЙ

№37, 22 квітня 2010
ТРАНСПОРТ

Реєстрація моторолерів розпочинається...

Віднедавна начебто повноправним учасником дорожнього руху став мопед. От тільки лихо, людських бід на автошляхах з участю цього транспортного засобу суттєво додалося.
Судіть самі: упродовж 2009 року в Рівненській області було зареєстровано 119 таких дорожньо-транспортних пригод. Завершилися вони плачевними й трагічними наслідками, позаяк понад 120 водіїв цих мопедів та їхніх пасажирів було травмовано, а 20 чоловік в аваріях загинуло. І хоча моторолер сідлають, як то кажуть, і старе, і мале, але їздять на ньому все ж  переважно молоді люди, яким, як мовиться, жити й жити. Автомобілісти між собою навіть називають мопедистів промовистим слівцем – «хрустяшки». І зрозуміло, чому. 
Потенційними призвідцями дорожніх пригод вони стають здебільшого тому, що не знають правил. Власне,  мопедистів до такого знання ніхто не зобов’язував, а через це водійська братія сприймає їх в штики, часто-густо ігноруючи на дорогах. Обертаються такі стосунки людськими трагедіями. Але ж таку саму провину, на наш погляд, несе ДАІ, яка й дала зелене світло водіям мопедів. Гадаємо, все можна пояснити прибутковістю мопедного бізнесу...
Отож, добре, що нарешті ДАІ схаменулася, розпочавши реєстрацію учасників дорожнього руху, які хочуть і далі сідати за кермом мопедів. Але й з цим також відтягують, обіцяючи вже ось-ось розпочати цю процедуру. Справді,  потрібний час для виготовлення номерних знаків та тимчасових реєстраційних талонів. Але вже до липня ДАІ має взяти на облік власників мопедів, які не мають ніяких  документів про придбання цього автозасобу, набувши їх до кінця 2009 року. А  таких явна більшість, причому, переважна частина таких «водіїв» взагалі не має ніяких водійських прав і, головне, практичних навиків. Проте заковика в  тому, що навчати їх у професійних центрах  підготовки водіїв особливим бажанням ніхто не горить - надто невиграшна, тобто неприбуткова ця справа. Ну що там якихось 700 гривень, якщо на підготовці «дорослих» можна заробити більше.
Представники ДАІ повідомляють, що проходження відповідної процедури реєстрації, техогляду, виготовлення номерного знака обійдеться до 150 гривень. Додамо, а це ще як і де.
У випадку, якщо в скутериста не буде водійського посвідчення, йому доведеться заплатити штраф від 400 до 850 гривень. Якщо водій їздитиме на скутері без захисного шолому він мусить сплатити штраф від 51 до 85 гривень. А водій, який не зареєструє свій двоколісний транспорт заплатить від 170 до 255 гривень. І це ще не все, бо тоді доведеться збирати купу довідок про походження двоколісного «друга».
Тож вже можна припустити, що велика реєстрація мопедів пройде, м’яко кажучи, не зовсім гладко. А, мо’, саме так і задумано?! До речі, у великих східних містах України вже проходять акції протесту проти реєстрації моторолерів. Для когось вона задорога, а ще хтось не хоче здавати екзамени. Та й продати того моторолера - скутера теж не вихід.
 А тим часом на автошляхах Рівненщини в розпалі операція «Увага! Мопедист!» Працівники обласної Державтоінспекції вже склали 300 адмінпротоколів та навіть затримали одного хабарника, який намагався відкупитися 150 гривнями. І ще один сумний і вражаючий  результат: 80 мопедистів-порушників подорожували зі своїми «парами», обійнявшись із «зеленим змієм».   

Василь ЛУК’ЯНЧУК

№37, 22 квітня 2010
ОТАКОЇ

Першотравень з подорожчанням


З  травня за проїзд в рівненських тролейбусах доведеться викладати рівно 1 гривню.
Як і передбачалося, таке  рішення члени Рівненського міськвиконкому схвалили солідарно. Трудящим, чи то пак - пасажирам, нічого іншого не залишається, як «солідарно» проплачувати нову вартість проїзду. Але це тільки перший етап, бо вже в серпні тролейбусна такса зросте до 1 гривні 25 копійок, а з листопада коштуватиме півтори гривні. Так само тричі впродовж поточного року зростатиме вартість проїзних квитків.
І ніякої ради на це «батьки» обласного центру не мають, інакше довелося б вибирати одне з двох: дотувати впродовж 2010 року тролейбусне підприємство з міського бюджету в сумі 10 мільйонів гривень, або призупинити роботу збиткового електротранспорту. Торішні збитки від перевезення пільгових категорій пасажирів становлять більше 3 мільйонів, і це з врахуванням дотацій з державного та міського бюджетів. Слабка втіха, що донині й надалі вартість проїзду в рівненських тролейбусах була й буде найнижчою в Україні.  До речі, середня заробітна плата рівненських тролейбусників найменша в цій галузі. І якщо в Рівному підвищення такого проїзду обійшлося, як мовиться, малою кров’ю, то в багатьох інших великих містах тролейбусники домоглися свого багатоденними страйками.     
Рівненський міськвиконком більше години обговорював це дражливе питання, забезпечивши якнайбільшу його публічність. Навіть терпляче вислухали представника однієї  з обласних політичних партій, активісти якої мляво збирали підписи громадян проти підвищення тарифу. А за кілька днів до цього  було проведено  громадське обговорення проекту рішення. От тільки як не крути, але від того обговорення ніякого толку. Нагадаємо, що місяць тому з точнісіньким результатом закінчилося обговорення квартирного тарифу.  Бо за всі роки наші верховні владці видали стільки пільг-індульгенцій, що оплатити їх не сила жодному державному бюджету. У Рівному 52 відсотки пасажирів мають право на безкоштовний проїзд в електротранспорті, це – 17 пільгових категорій. Наприклад, задарма тролейбусом можуть проїхатися народні депутати України, які мають заробітки та пенсії по кільканадцять тисяч гривень, судді й прокурори з тугесенькими багатотисячними гаманцями, далеко небідні депутати міської ради й т. ін. Тож очевидно, що  перехід до системи прямих державних дотацій  «живими» грошима найбільш соціально-вразливих верств населення давно на часі. Проте, як відомо,  у каламутній воді легше рибку ловити.
Що ж можна вирішити в цьому плані на місцевому муніципальному рівні? Найперше було запропоновано провести аудиторську перевірку тролейбусного управління, яка, до речі, й так є в цьогорічних планах міського Контрольно-ревізійного управління. У Рівному буде започатковано щодекадне спостереження за пасажиропотоками, а наступні засідання міськвиконкомів розпочинатимуться конче з «тролейбусного» питання.
Тим часом секретар Рівнеради Юрій Торгун запропонував вивчити доцільність надмірного  дублювання окремих тролейбусних ліній приватними маршрутками. (Дехто з членів міськвиконкому навіть делікатно поцікавився в директора КП «Рівнеелектроавтотранс» Степана Загінея долею маршруток, що раніше  належали підприємству. У відповідь міські владці почули, що до цього бізнес-проекту мала претензії СБУ).
Між іншим, щодо засилля на тролейбусних лініях тих маршруток, які «перехоплюють» грошовитих пасажирів, то, як один з яскравих прикладів, було вказано на автобусний маршрут № 64. Але щоб усі перевізники були на рівних правах, не мали ніяких упереджень до міської влади, рішення з приводу автобусної «оптимізації» члени виконкому прийматимуть уже після того, як науковці Національного університету водного господарства  та природокористування розроблять карту-схему пасажирських перевезень  в обласному центрі. Звучали й інші доречні пропозиції, а проте рішення про поетапне підвищення вартості проїзду в рівненських тролейбусах з 1 травня цього року було прийнято. 
І ще дещо про ту «каламутну» систему дотування вартості пільгового проїзду. На думку голови комісії з бюджету та фінансів Рівненської обласної ради, члена міськвиконкому Олега Хомича, усі фінансові викладки, якими оперують задля чергового підвищення вартості квитків, в каламутній системі дотацій нічого не варті, позаяк не показують реальної картини. Втім, те, що Рівне належить до четвірки вкраїнських міст, де введено пільгове перевезення міським електроавтотранспортом студентів, що вартує нині одного мільйона муніципальних грошей, є вельми промовистим фактом.     

Олександр ЗАБРІДНИЙ


Comments