№609, 10 лютого 2012 року

Справи партійні

Об’єднані ліві затвердили символіку партії та взяли курс на вступ до Соцінтерну


31 січня відбулось чергове засідання Політвиконкому партії «Об’єднані ліві і селяни».

Була заслухана інформація голови партії Станіслава Ніколаєнка щодо приєднання Рівненської обласної організації Соціалістичної партії України до партії «Об’єднані ліві і селяни». Він назвав рішення рівненських соціалістів очікуваним, оскільки лише об’єднані лівоцентристські сили здатні провести процес деолігархізації України. Це реакція простих партійців на виклик часу. Прикро, що цього не розуміють окремі лідери партій.

Заступник голови партії Йосип Вінський розповів про хід об’єднавчих процесів на рівні районних та міських організацій. Майже в 300 місцевих організаціях погоджено керівників до обрання та відбуваються об’єднавчі конференції, затверджуються плани майбутньої роботи. Було прийнято рішення протягом другої половини лютого в Києві провести співбесіди з керівниками та заступниками всіх регіональних організацій. Також доручено відповідальним членам Політвиконкому відвідати ті регіональні організації, де об’єднавчі процеси йдуть кволо.

Політвиконком у рамках виборчої Стратегії-2012 затвердив координаторів партійних проектів. Так, голова партії Станіслав Ніколаєнко буде опікуватись освітянським напрямком, член Політвиконкому Олександр Баранівський співпрацюватиме з дітьми війни. Євген Філіндаш реалізовуватиме проект електронного клубу об’єднаних лівих, а заступник голови партії Дмитро Воронін координуватиме проект «Справедлива зарплата».

Учасники засідання підвели підсумки обговорення партійної символіки та остаточно затвердили символіку партії «Об’єднані ліві і селяни». Відповідно до рішення, емблема партії містить назву партії, червону троянду як символ європейської соціал-демократії та жовті колоски, що символізують відродження українського села. Прапор партії міститиме смуги синього, червоного та жовтого кольорів, що означатиме прагнення партії встановити в Україні соціальну справедливість, та партійну емблему.

Ухвалено рішення про проведення семінару заступників голів регіональних організацій партії з організаційно-партійної та ідеологічної роботи в березні 2012 року.

Олександр Баранівський проінформував членів Політвиконкому щодо практичного завершення підготовки документів до вступу до Соціалістичного інтернаціоналу. Найближчим часом заявка партії «Об’єднані ліві і селяни» буде розглянута в штаб-квартирі організації в Лондоні.

Леонтій САМЧУК: Соціалісти краще б виключили з партії Барака Обаму

Так прокоментував колишній соціаліст, а нині голова Рівненської обласної організації партії «Об’єднані ліві і селяни» Леонтій Самчук рішення Політвиконкому Соціалістичної партії України про відсторонення його від займаної посади.

«Як можна мене відсторонити від виконання обов’язків голови обласної організації СПУ 28 січня, коли 27 січня конференція обласної організації прийняла рішення про розпуск організації та об’єднання з партією «Об’єднані ліві і селяни», - коментує рішення Леонтій Самчук.

Такі дії керівництва Соцпартії свідчать лише про їхню повну відірваність від життя, елементарне незнання Закону «Про політичні партії в Україні», Статуту СПУ. Причина нашого виходу з СПУ одна – невиконання О.Морозом та верхівкою СПУ рішення з’їзду партії про об’єднання лівоцентристських сил, небажання оновлювати партію та гуртувати лівоцентристські патріотичні сили на боротьбу за соціальну справедливість.

Прес-служба партії

«Об’єднані ліві і селяни»



Комуналка

Моя багатоповерхівка – моя фортеця?


З 1 лютого в Рівному розпочалася нечувана досі затія – введено в дію «персональні» будинкові тарифи. Відтак кожний будинок матиме свій окремий тариф від ЖКП на житлові послуги. Отож, за житло тепер будемо платити, переконують міські чиновники, по-новому.

Яку користь дасть ця реформа мешканцям нашого обласного центру? Чи не обернеться вона черговим підвищенням тарифів-квартплати, яке, до речі, останнього разу було не так давно – у жовтні 2011 року?

Міська влада Рівного постановила собі дати відповідь 250-тисячній громаді обласного центру на «вічне» запитання житлово-комунальної галузі – за що ж ми платимо ЖКП? Хоча, якщо точніше, то питання має бути таким – куди ЖКП дівають наші гроші?

Запровадження окремих будинкових тарифів на обслуговування житлових будівель та прибудинкових території задумано просто грандіозно. Настільки, що «батьки» міста неабияк тішаться з цієї, як вони кажуть в один голос, прогресивної затії. Ще б пак, тепер наші господарі курсують із тими будинковими тарифами попереду всієї України. Яка ж користь від того експерименту мешканцям міста, чим нові тарифи, чи, кажучи, по-старому, нова квартплата краща від нинішньої? І що з того, що відтепер з 1 лютого поточного року, кожний багатоквартирний будинок матиме свій персональний «код» - тариф?

Усі, хто причетний до запровадження тарифів, а серед авторів цієї затії навіть є одна громадська організація – «Рівненський центр «Соціального партнерства» на чолі з Сергієм Пінчуком, переконували на прес-конференції в надзвичайній ефективності цієї затії. Чиновники переконували, що все буде, як нині мовиться, тіп-топ лише в тому випадку, якщо мешканці багатоквартирних будинків не залишаться осторонь нововведення, тобто стануть активними учасниками експерименту.

Ось тут, на нашу думку, й криється перша небезпека. Адже така участь вже автоматично означає схвалення цієї затії ще на стадії впровадження. А між тим, розмір квартплати буде в проміжку від 97 копійок до 2,17 грн. за один квадратний метр. Виходить, що сума нашого комірного в основному залежатиме від кількості поверхів. У малоповерхових будинках квартплата просто зашкалюватиме, а в багатоповерхівках, можливо, залишиться на нинішньому рівні чи, в кращому разі, зменшиться на якийсь заячий хвостик.

Щоправда, комунальники обіцяють врегулювати тарифи в малих будинках, переконавши мешканців відмовитися від найдорожчих послуг на утримання житла. Наприклад, усі знають в яку копієчку виливається той поточний ремонт, якого в переважній частині житлового фонду не було з часу його введення в дію. До того ж, практика показує, що в малих будинках часто-густо саме поточний ремонт тамтешні мешканці виконують власним коштом.

Найбільші тарифи «вискочили» в гуртожитках. Автори нововведення пропонують дотувати з міського бюджету якусь частину вартості такого житла.

Добре, припустимо що тарифи вдасться більш-менш вирівняти так, що жодного нарікання в рівнян на нововведення не буде. Але варто лише заглянути в новий перелік жеківських послуг, як кожному одразу стане зрозуміло, що мешканці, як раніше, частини передбачених послуг не отримуватимуть. Чого варте, скажімо, одне прибирання сходових кліток із першого й до останнього поверхів. Заради вичищення цих авгієвих конюшень двічі на тиждень двірників «звільняють» від інших обов’язків. Звісно, як ми вже казали, люди можуть відмовитися від непотрібних на їх думку послуг. Тоді й відповідно квартплата буде меншою. До того ж, з кожним власником помешкання чи квартиронаймачем ЖКП укладуть договори, здійснивши по квартирний обхід. Тут можна лише дивуватися, чому до цього часу ЖКП цього не робили, адже договірні відносини – основа господарських стосунків.

То в чому ж полягає новація цієї затії? Може в тому, що споживачам обіцяють «персоніфіковані» рахунки для кожного будинку? Мовляв, ось тепер, все стане настільки прозоро та чесно, що нарешті квартирна плата буде «прив’язана» до конкретного будинку, чи, як модно нині казати, «своя» квартплата ходитиме за «своєю» багатоповерхівкою. Даруйте, а що ж тут експериментального? Скажіть, що не давало робити це дотепер?

Для чого ж тоді кожний власник житла в мало - й багатоповерхових будинках сплачує, наприклад, на поточний ремонт свого будинку по 30 копійок з одного квадратного метра? Таким чином, наприклад, майже кожний під’їзд у багатоповерхівці «середніх» років на «власний» поточний ремонт назбирує щорічно до 8 тисяч гривень. Ну, і де той ремонт?

Чому ж дотепер, до цієї тарифної новації, кошти на поточний ремонт житла розподілилися на інші видатки на розсуд самих ЖКП. Невже з 1 лютого все буде по-іншому? Чесне слово, вельми тяжко повірити, що рука жеківського начальника чи чиновника з житлово-комунального управління не дотягнеться до цих «персональних» будинкових рахунків.

Зовсім нічого не ясно й у питанні прилеглої до житлових будинків територій, наприклад, саме тих житлових споруд, перші поверхи яких частково, або повністю задіяні під заклади торгівлі, контори тощо. Як признаються самі наші експериментатори, «методики» територіальних стосунків власників цих закладів із цілим «будинком» нині не виписано.

Свій присуд окремим будинковим тарифам рівняни складуть на початку березня, коли отримають квитанції на квартплату за попередній місяць, тобто лютий. Але назад повернення не може бути. По-перше, такі «персональні» тарифи передбачені законом ще від 2009 року. У Рівному з цією громіздкою роботою просто не спішили. Для чого ж комунальникам зайвий головний біль.

По-друге, коли рівнянин Сергій Пінчук, який очолює громадську організацію «Рівненський центр «Соціальне партнерство»», виграв судовий спір, то міську владу й було зобов’язано запровадити ці тарифи. Відступати нікуди.

Залишається тільки одне: сподіватися, що рівняни від запровадження «персональних» тарифів для кожного житлового будинку, принаймні, нічого не програють, а квартплата не зросте.

До слова. Минулого року прокуратура виявила вражаючий факт. Посадовці одного з рівненських ЖКП, геть втративши совість, протягом трьох минулих років нараховували плату за обслуговування диспетчерськими послугами мешканців житлових будинків, які, уявіть собі, ніколи не були обладнані…. ліфтами. Ці жеківські «помагаї» фактично серед білого дня безборонно витягнули з кишень рівненських споживачів майже 400 тисяч гривень.

Олександр ГОЛУБ


Гроші

Потіха для пенсіонерів


Регулярні повідомлення з головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області про поповнення пенсійного бюджету – справжня потіха для людей на заслуженому відпочинку.

Сьогодні спеціалісти цього відомства обслуговують майже 316 тисяч пенсіонерів нашої області. Тож чіткі звіти про «мобілізацію» коштів до Пенсійного фонду, справді, наче повідомлення з фронту. Чого вартий той факт, що торік загалом було погашено 28 мільйонів гривень боргових зобов’язань перед обласним пенсійним відомством. У цьому неабияк допомогла Державна виконавча служба, яка стягнула з боржників 15 мільйонів гривень.

Інший показник – середній розмір пенсії в Рівненській області, як не крути, також добра потіха-забава для пенсіонерів. Не все ж людям слухати одні бравурні рулади керманича Уряду про «стабільне» зростання їхнього добробуту. Так-ось, упродовж минулого року той середній розмір пенсії наших краян зріс на 90 гривень або на 9 відсотків. Сьогодні такий пересічний пенсіонер нашого краю отримує 1080 гривень 62 копійки. Але коли глянути навіть на офіційний торішній показник зростання споживчих цін в Рівненській області – 8,2 відсотка, то можна побачити, що та «середня» пенсія вперто тупцює на місці. Та й не варто забувати, що переважна більшість пенсіонерів Рівненщини про той середній показник можуть лише мріяти…

До речі, те саме цілком стосується і рівня заробітної плати.

Василь ЛУК’ЯНЧУК


Протест

EX-революція: один нуль на користь народу


У ці дні в Україні відбулася справжня віртуальна революція: десятки тисяч користувачів мережі Інтернет постали проти закриття найбільшого файлообмінника України — EX.UA, який припинив роботу 31 січня.

Цей сайт користувався популярністю в українців завдяки можливості безкоштовного скачування фільмів, музики та іншого розважального контенту.

Інтернет-користувачі одразу дали зрозуміти, що у мережі сваволя не пройде. І згуртувалися практично миттєво. Розпочалося усе з того, що в соціальних мережах масово почали з’являтися публічні групи з назвою "СВОБОДУ EX.UA".

Далі – більше. Ображені користувачі блокували сайт МВС, сайти президента України та Верховної Ради. Найцікавіше, що ці ресурси виявилися цілковито не готовими до хакерських атак. У підсумку навіть прес-секретар президента офіційно закликала громадян припинити атаки на сайти державної влади. Зрозуміло, що проханням пані Чепак ніхто назустріч не пішов. І результатом наступу стало оперативне повернення файлообмінника EX.UA до роботи.

Можливо, мільйони українців сприйняли цю подію як несуттєву. А дарма. Адже за ці 60 годин у нашому суспільстві дещо суттєво змінилося. І справа зовсім не у безкоштовних кінофільмах. Найголовніше, що громадяни відчули перемогу. Після 2004 року важко пригадати схожі події. Зрозуміло, що масштаби цієї перемоги відносно невеликі. Так, все відбувається в онлайні, так, в теплих квартирах. Але влада давно не виглядала такою безпорадною перед простим бажанням людей отримати те, на що вони, як вважають, заслуговують.

Тому не треба недооцінювати ні повернення в онлайн EX.UA, ні "завалені" сайти органів влади, ні появу десятків організованих онлайн-груп. Усі ці маленькі перемоги протестувальників мають символічний характер.

Влада показала, що вона слабка. Що там недостатньо фахівців, які б могли прораховувати можливі наслідки від онлайн-заворушень. Зрозуміло, що рушієм онлайн-протестів було не лише бажання людей отримати знову доступ до "халявного контенту", а й негатив до влади, який накопичився в суспільстві за останні роки. Закриття EX.UA – це лише привід, навколо якого можна об'єднатись і показати дулю владі.

Повалення режимів в Тунісі та Єгипті теж починались із подій, які з першого погляду не могли мати за собою ніяких наслідків. І в українських владних коридорах це прекрасно розуміють, зазначає сайт «Кореспондент».

Українське суспільство зараз – як заведена пружина. Вистрілити може в будь-який момент. Певно, й дії української влади щодо швидкого здавання позицій у ситуації з EX.UA є свідченням страху перед повторенням єгипетського сценарію.

Ще один висновок після 60 годин протистояння – українська влада не готова протистояти кібер-загрозам. Можна скільки завгодно розповідати про австралійських чи румунських хакерів, але сайт МВС впав через годину після оприлюднення там прес-релізу про EX.UA. А заклики "валити сайти", почали активно поширюватись в соцмережах лише за 6-7 годин по тому. Тому висновок напрошується однозначний: Інтернет – велике поле для політичної діяльності, протестів та організації суспільства. Це новий, сучасний спосіб протесту, який, як з’ясувалося, діє.

Підготувала Ольга БОЛОНСЬКА

Comments