2012 рік‎ > ‎

РівнеДІАЛОГ, №9

Дмитро УКРАЇНЕЦЬ: «Необхідно мати кошти на розвиток фермерства, але де їх зараз взяти?»

Сільське господарство — це галузь народного господарства, спрямована на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах. У світовому сільському господарстві зайнято близько 1,1 млрд. економічно активного населення.

У нашому виданні неодноразово порушувалися проблеми сільського господарства. Аби розкрити цю тему детальніше, наш кореспондент зустрівся з людиною, яка безпосередньо пов’язана з сільським господарством - головою обласної асоціації фермерів і приватних землевласників, заступником голови обласної організації партії «Об’єднані ліві та селяни» Дмитром Українцем.

- Дмитре Павловичу, Ви очолюєте обласну асоціацію фермерів і приватних землевласників. Розкажіть нашим читачам про те, чим саме нині займаються фермери і приватні землевласники, яку сільгосппродукцію виробляють?

- Якщо говорити про селянські господарства і фермерів, якими я опікуюся, то якраз ця представники цієї форми господарювання виробляють близько 80% м’ясо-молочної продукції, більше 95% овочів та приблизно 50% зернових культур в області.

- Охарактеризуйте, будь ласка, нинішній стан сільгоспвиробництва?

- Якщо говорити про стан сільгоспвиробництва протягом останніх двох років, то помітимо, що в 2010 році було недовиробництво сільгосппродукції, і ми пам’ятаємо, якими високими були ціни на овочі. Тоді за кілограм капусти можна було купити кілограм сала. Тобто спостерігався дефіцит овочевої продукції. А ось у 2011 році ситуація змінилася: відбулося перевиробництво сільгосппродукції. Доходило до того, що ціни були набагато нижчими від безпосередньо собівартості продукції.

Наведемо такий приклад. Щоб виростити білокачанну капусту, потрібно затратити близько 70-80 копійок на кілограм, та  восени 2011 року доходило до того, що супермаркети приймали капусту по 30 копійок. Як бачимо, ця продукція була абсолютно нерентабельною для сільгоспвиробника. Те саме можна сказати і про картоплю, і про цукровий буряк.

Про молоко взагалі казати нічого, адже про проблеми з його реалізацією ви самі чудово знаєте. Доходить до того, що у селянина чи фермера, а якраз вони і є основними постачальниками, беруть молоко по одній гривні шістдесят – гривні вісімдесят, а в середньому за рік - по 2 гривні. А ось в продаж перероблене молоко поступає вже по 7 гривень за літр молока. То логічним буде питання: а куди ж дівається тих 5 гривень? Вони потрапляють не до тих, хто виробляє, а до тих, хто переробляє і перепродує продукцію.

І в цьому питанні нам дуже складно формувати цінову політику. Молочні переробні підприємства перебувають у змові між собою, адже вони є монополістами у переробці молока. А сільгоспвиробники в цьому випадку залишилися незахищеними. Тому й  падає поголів’я худоби.

- Які Ви бачите шляхи виходу з такого становища? Що необхідно зробити, щоб не було таких стрибків, коли то пусто, то густо?

- На з’їзді фермерів ми піднімали питання якраз щодо регулювання виробництва сільськогосподарської продукції з боку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Свого часу, ще за соціалістичної системи господарювання, доводилися плани, об’єми виробництва, і був гарантованим збут продукції. Ось і зараз ми говоримо про те, що таку схему обов’язково потрібно застосовувати. Щоб не було хаосу, необхідно доводити до сільгоспвиробника план виробництва продукції.

У 2010 році було недовиробництво і високі ціни, тоді як у 2011 році, навпаки, перевиробництво і занадто низькі ціни. Вважаючи 2011 рік неефективним для себе, тому що залишилося чимало нереалізованої продукції, у цьому році сільгоспвиробники вже обережніше ставитимуться до вирощування овочів. І навіть якщо дефіциту продукції не буде, проте на цінову політику це вплив матиме. Цілком логічним буде зростання цін на окремі види продукції у порівнянні з попереднім роком перевиробництва. Тому повинно бути регулювання виробництва - планування.

- Що, на Вашу думку, необхідно було б зробити у цьому напрямку?

- Треба, щоб був вплив на цінову політику, тому що сьогодні селянин не в змозі ставити питання про встановлення певної ціни, яка б його влаштовувала і дала йому прибуток. Звідси виникає необхідність у створенні об’єднань селян або так званих сільськогосподарських неприбуткових кооперативів, в які б об’єднувалися селяни. У такому випадку новоствореним кооперативам потрібна була б на початковій стадії державна допомога у придбанні холодильної установки та лабораторій. Потрібно, щоб ці об’єднання мали змогу диктувати ціну, підбираючи собі того чи іншого переробника, який би дав їм кращу ціну, ту, яка хоча б компенсувала їхні затрати.

- Можливо, для зберігання продукції держава повинна була б подбати про будівництво великих овочесховищ, які не під силу звести виробникам сільгосппродукції?

- Це питання досить серйозне. І вже у минулому році ми розпочали розмову про ці овочесховища, тому що безпосередньо у сільгоспвиробників є можливість зберігати свою продукцію лише до лютого і все. А далі, яка в нас продукція продається – привізна: з Польщі, з Німеччини, де є відповідні умови для зберігання. Приблизно 15 фермерських потужних господарств, таких, які серйозно займаються вирощуванням овочів і забезпечують не лише нашу область, а й реалізують свою продукцію за її межами, зробили вже пристосовані приміщення з примусовою вентиляцією. Але ж ці приміщення не є стандартом, адже можуть зберігати овочі лише певний термін часу, до початку тепла. З цієї причини ми ставимо питання про запровадження певних інвестицій чи відповідної державної підтримки на допомогу у встановленні відповідного обладнання для охолодження цієї продукції.

- Ви підняли питання щодо перенасиченості ринку сільгосппродукції у 2011 році. А чи проводиться робота щодо налагодження стосунків з іншими державами, які б закуповували б нашу зайву продукцію?

- Так як сьогодні ринок сільгосппродукції за нормального виробництва насичений, то ми, звичайно, піднімаємо питання про вихід на зовнішній ринок. У нас у країні, на жаль, в цьому плані абсолютно нічого не робиться. Трапляється, що польська продукція їде через територію України в Росію, де поляки домовилися на відповідних умовах, а ось наша продукція не потрапляє на сусідній ринок. Ще експорт зерна у нас більш-менш налагоджений, а ось щодо овочевої продукції… На жаль, треба багато працювати. І ми це питання піднімаємо, адже нам потрібно виходити на міжнародний, зовнішній ринок.

- Кілька слів про оптовий сіль господарський ринок, будівництво якого планується у Рівному?

- Можливо, цей оптовий ринок і буде сприяти сільгоспвиробнику, але все залежатиме від того, як він працюватиме. Важливо й те, чи буде у ньому створений центр з агрологістики, який вирішуватиме питання реалізації фермерської продукції за межами нашої області і взагалі нашої держави. У такому випадку, звичайно, від цього ринку буде користь. А якщо він не виконуватиме цієї функції, то тоді він буде звичайним посередником між виробником і споживачем.

Окрім того, фермери ініціюють створення міжрайонного ринку на базі фермерського господарства в Острозькому районі. На мою думку, це вже буде суто фермерський ринок створений за кошти безпосередньо фермерів. Тому що ринок, який планується у Рівному, будується за кошти бізнесменів. З цієї причини він не буде ринком, який має стосунок до фермерів. А буде простим посередником, який братиме кошти з виробників за можливість реалізації товарів.

- Які ще питання хвилюють сьогодні фермерів?

- Звичайно, це питання паритету цін. Що маю на увазі? Те, що ціни на промислову, матеріально-технічну продукцію постійно зростають, а на сільгосппродукцію…

Наведу такий приклад. Так, тонна селітри на заводі, який екологічно негативно впливає на жителів нашої області, півтора року тому коштувала приблизно тисячу вісімсот гривень, а зараз її ціна зросла майже вдвічі. Те ж можна сказати і про інше. Зросла вартість палива, техніки, запчастин, засобів захисту рослин та інше. А, що ж з ціною на сільгосппродукцію? Як ви самі знаєте, у минулому році ціна різко впала. Звідси випливає, що держава повинна взяти на себе функції регулювання цін, як на промислову продукцію, так і на сільгосппродукцію, щоб не було такої великої різниці.

Не менш важлива проблема – це те, що ми фінансово обмежені. Ви, напевне, знаєте, що в цивілізованих країнах проводиться державне кредитування сільгоспвиробників під 2-5 відсотків на 20-25 років. А в нас сьогодні на рік фермери не можуть взяти кредит навіть під 20 відсотків, що загалом нерентабельно. Тому ми піднімаємо питання необхідності створення державного земельного іпотечного банку для сільгоспвиробників, де вони могли б взяти кредит не на рік, а бажано на 10-15 років для придбання техніки тощо. Адже хороший результат буде лише тоді, коли фермер матиме змогу впроваджувати сучасні технології виробництва. А це – нова техніка, насіннєвий елітний матеріал,  необхідна кількість добрив, засоби захисту, тощо. А для всього цього необхідно мати кошти, які, звичайно, згодом відшкодуються. Але де їх зараз взяти? Нинішня кредитна система є невигідною для фермера.

Врешті, щодо проблем розвитку сільського господарства можна говорити багато, тому що вони стосуються  усіх – від виробника та переробника, до фінансової системи держави та кожної окремої сім’ї. Тому що питання господарювання на землі в Україні є категорією не економічною, а питанням способу життя нашого селянства.

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ.

Слухання у справі Луценка в Європі закінчилися

Слухання справи екс-міністра внутрішніхз справ Юрія Луценка у Євросуді закінчилося.

Судді у Страсбурзі намагаються з’ясувати обставини арешту Юрія Луценка, передає Тиждень. Для цього вони заслухали представників українського уряду та адвокатів, після чого взяли паузу для винесення рішення.

Отримавши свідчення сторін, судді Євросуду оголосили про закриття слухань і заявили, що про дату ухвалення рішення у справі про арешт Луценка повідомлять окремо, як цього вимагає європейське законодавство, у письмовому вигляді.

Вікторія Лутковська, яка на слуханні по справі Луценка представляє інтереси українського уряду, пояснила, що арешт екс-мінстра був викликаний прагненням суду уникнути можливого тиску на свідків.

Адвокат і правозахисник Валентина Теличенко, яка також вже виступила у Євросуді, наголосила, що арешт Юрія Луценка був спрямований на дискредитацію його як політика, влада намагалася зіпсувати імідж політика, помістивши його до в’язниці ніби небезпечного злочинця.

Адвокат Ігор Фомін підкреслив, що арешт Луценка відбувся з чисельними порушеннями.

Як повідомлялося раніше, 17 квітня у Євросуді розпочалися слухання, метою яких є з’ясування обставин арешту Юрія Луценка.

Офіційно

Рівненський район визначився з кандидатурою голови районної парторганізації

У Рівному відбулась конференція Рівненської районної організації партії «Об’єднані ліві і селяни». На конференції були розглянуті організаційні питання.

Головою Рівненської районної організації партії «Об’єднані ліві і селяни» одноголосно обрано Куковського Анатолія Григоровича. Анатолій Григорович уже багато років працює в НУВГП і є доцентом кафедри водокористування промислового та цивільного будівництва, він - кандидат технічних наук та філософії, член-кореспондент інженерної академії України. З обранням заступників голови організації вирішили не поспішати, дати можливість керівнику ознайомитися з роботою, а згодом самому визначитися з кандидатурами. Адже це питання не менш важливе і потребує обдуманих, а не поспішних рішень. Те ж саме стосувалося і питань обрання членів Ради та Виконкому Рівненської міської організації партії «Об’єднані ліві і селяни», хоча коло претендентів на посади було окреслене.

Вів конференцію голова Рівненської обласної організації партії «Об’єднані ліві і селяни» Леонтій Самчук.

У роботі конференції взяли участь член політради партії «Об’єднані ліві та селяни» Олег Торкунов та голова ревізійної комісії обласної організації Леонід Чудовський.

Прес-служба обласної організації партії «Об’єднані ліві і селяни».

З перших вуст

Станіслав НІКОЛАЄНКО: Останні рішення Конституційного суду – це кроки до перемоги влади на виборах

Голова партії «Об’єднані ліві і селяни» Станіслав Ніколаєнко вважає, що визнання неконституційним права громадян одночасно балотуватися у парламент за партійними списками і в мажоритарному окрузі, найбільш вигідне олігархічним партіям. Розмови про порушення прав людини і т.і. – це розмови «для годиться».

За потужного адмінресурсу, беззаконня, неможливості вийти лівій опозиції у ЗМІ, шаленому грошовому цензі перемогти за партійними списками складно. Тому тепер активні політики змушені балотуватися в округах, а, отже, виходити із партійного списку. Високий прохідний виборчий бар’єр, фінансові перешкоди практично позбавляють права виборців голосувати за лівоцентристські сили, які відстоюють рівність, справедливість і демократію.

Рішення Конституційного суду щодо позбавлення права українців, які мешкають за кордоном, голосувати за конкретного мажоритарника, суперечить здоровому глузду і давній традиції. Так було багато років. Розмови про те, що хтось когось не знає, не бачив, поряд не живе – це все від лукавого. І нині багато виборців не знають особисто своїх обранців, які можуть мешкати в іншому місті чи області! Не головне хто де проживає, визначальним є те, у кого які політичні погляди, моральність і життєва позиція.

Ситуація примушує всіх опозиційних політиків, людей доброї волі сідати за стіл переговорів, домовлятися про спільні дії, не допускати фальсифікації і беззаконня під час майбутніх виборів.

Прес-служба партії «Об’єднані ліві і селяни».

Гроші

Чи такий нестримний ціновий «фронт»?

Ціни розперезалися вже так, що далі нікуди. Мимоволі починаємо згадувати «круті» 90-роки минулого століття зі страшною інфляцією. То що ж коїться на ринку, чому всупереч щоденним запевненням владних мужів цінова вакханалія набирає дедалі більших обертів?

А влада запевняє нас, що в неї все під контролем, і жодних підстав для споживчої паніки в населення не повинно бути. А на ділі усе коїться з точністю до навпаки. Дійшло до того, що чиновники з високих кабінетів дедалі частіше звинувачують в подорожчанні вже й журналістів, мовляв, це засоби масової інформації своїми повідомленнями підігрівають ціни, зриваючи всі геройські плани зі «стабілізації» на ринку.

Виявляється, рецепт наведення порядку на ринку з цінами, як завжди, до болю в голові, дуже простий, а відтак дієвий, перевірений часом. Уряд та облдержадміністрації кинули проти торговців – монопольних змовників контролерів-ревізорів, щоб ті вивели спекулянтів на чисту воду. Ось і в Рівненській області її керівники регулярно видають розпорядження «Про регулювання торговельних надбавок і рентабельності на основні продукти харчування».

Начебто все правильно, для того влада й обирається нами, виборцями, щоб навести лад бодай на продовольчому ринку. Але ж не вдається, дарма що в чиновницькому документі чорним по білому ціни на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину, м’ясо птиці, ковбаси варені, молоко, сметану, вершкове масло, курячі яйця, соняшникову олію обмежені 15-відсотковою рентабельністю. На так званий соціальний хліб націнка взагалі така мінімальна, що рівненським пекарям нічого іншого не залишилося, як зменшити вагу буханця на якихось 30 грамів, аби бодай хоч таким способом уникнути збитковості. Але чому ж решта ходового продовольчого ряду так стрімко зростає в ціні, чому приписи чиновників так і залишаються одними добрими намірами?

Виявляється, торгові підприємства навіть вусом не ведуть щодо тієї скромної 15-відсоткової рентабельності.

Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області останнім часом часто звітує про результати своєї роботи. Здається, успіхи не такі вже й погані. Вони й справді вражають, попри те, що цінові стражі аж таких великих повноважень, як думає пересічний споживач, зовсім не мають.

Ось торік контролери перевірили в нашому краї більше півтисячі господарюючих суб’єктів. Порушення порядку формування цін і тарифів не виявлено лише в кожному п’ятому випадку, тобто 400 представників перевірених суб’єктів «ліплять» ціни, як того вимагає від них наша дика ринкова стихія.

У результаті лише на Рівненщині інспектори з контролю за цінами 2011 року наклали штрафів та інших фінансових санкцій на суму 60 мільйонів гривень. Та ще й оштрафували на 50 тисяч гривень.

Звісно, результат вражає, але толку для споживачів ніякого. Поки що й мало толку від великого оптового агроринку, де, за задумом влади, ціни мають бути доступними. Їх тільки ще заплановано створити. Вельми сумнівно!

Василь ЛУК’ЯНЧУК.

В Україні

Санаторії чиновників «з'їдають» майже 20% бюджету МОЗ

Цьогорічна сума бюджетних видатків на санаторії Держуправління справами і Верховної Ради - це 17% усіх загальнодержавних видатків Міністерства охорони здоров’я.

Про це свідчать дані моніторингу, який здійснює Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

За інформацією експертів, таку ж суму складають деякі субвенції для місцевих бюджетів, які розподіляє МОЗ на придбання медичного обладнання та матеріалів, передає "Чиста політика".

У 2010 році витрати на згадані санаторії склали 144 млн. грн., у 2011 році – 247 млн. грн., а у 2012 році закладено понад 200 млн. гривень.

"На санаторії для чиновників витрачають кошти, які можна було б спрямувати на допомогу поліклінікам і лікарням", - зазначають у лабораторії законодавчих ініціатив.

"Крім того, санаторії як заклади відпочинку, за словами фахівців, працюють на конкурентному ринку туристичних послуг – у Карпатах і Криму. Отже, така підтримка державних санаторіїв викликає питання не тільки з погляду справедливості й неупередженості розподілу бюджетних видатків, але й у контексті впливу на конкуренцію на ринку послуг відпочинку", - додають у повідомленні.

 

Яценюк зацікавлений, щоб Тимошенко була в тюрмі

Не всі соратники Юлії Тимошенко хочуть її швидкого звільнення з в'язниці. Таку думку висловив політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, пише «Багнет».

За словами експерта, формально для членів БЮТу, звичайно, «дуже важливо, щоб Юлія Тимошенко вийшла на свободу, щоб вона була здорова, тому що без неї немає майбутнього для «Батьківщини».

Як зазначив Фесенко, для більшості членів «Батьківщини» Арсеній Яценюк - чужий, «із ним вони не бачать майбутнього для своєї політичної сили». У той же час сам Арсеній Яценюк може мати об'єктивний інтерес, щоб Юлія Тимошенко залишалася в ізоляції від політичного процесу, оскільки її вихід зруйнує плани і претензії на роль єдиного опозиційного кандидата на президентських виборах.

«І тому, можливо, він та інші опозиціонери зацікавлені в тому, щоб Тимошенко якомога довше залишалася поза активною політичною діяльністю», - вважає експерт.

Не виключив Володимир Фесенко і того, що таку позицію займають і деякі члени БЮТ, але «у них у кожного своя специфічна особиста мотивація».

 

Кужель проти Королевської

Координатор політичного проекту «Громадський супротив» Олександра Кужель, намагаючись вирізнитися перед лідерами опозиції, потрапити в список, воює на два фронти. Вона та її проект одночасно поливають брудом голову партії «УДАР» Віталія Кличка та голову партії «Україна - вперед!» Наталю Королевську.

Останнім часом Кужель активізувалася на «жіночому» фронті. Вона хвалилася журналістам, що саме їй вдалося закликати лідера афганського об'єднання «Ніхто крім нас» Олександра Ковальова до війни з Королевською. Якщо вірити Кужель, то саме після зустрічі з нею афганець звинуватив голову партії «Україна - вперед!» у брехні і заявив, що вона без дозволу використовує символіку і репутацію афганців для власного піару.

Королевська на образи Кужель поки не відповідає, зате вже відповів Кличко. Він назвав її технічним кандидатом від влади. Коментуючи в ефірі одного з українських телеканалів інформацію про можливість висунення Кужель в мери Києва, відомий боксер сказав, що будь-які інші опозиційні кандидати крім нього насправді працюють на владу.

Поки що не відомо, чи працює Кужель на владу, але судячи з її поведінки, від такої роботи вона б не відмовилася. От тільки влада, схоже, її послуг не потребує.

 

Новини

За 2 роки буде розроблено продовольчий баланс виробництва та споживання сільгосппродукції

На сьогодні важливим питанням для держави залишається стабілізація цінової ситуації на ринку сільськогосподарської продукції та забезпечення аграріїв достойними доходами. Тому за два роки планується розробити продовольчий баланс споживання та випуску сільгосппродукції та гармонізувати її виробництво зі стандартами Європейського Союзу. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк.

Сезонне коливання цін на сільськогосподарську продукцію спонукає Уряд та Мінагрополітики разом з Міністерством економіки проводити роботу щодо відпрацювання балансів прогнозу споживання, виробництва та експортного потенціалу. За два роки спільними зусиллями можна дійти до цивілізованих прогнозованих балансів та визначити цінову ситуацію і, відповідно, доходи сільгоспвиробника. Окрім того, для розробки балансу виробництва та споживання необхідна термінова стандартизація виробництва сільськогосподарської продукції та гармонізація його стандартів відповідно до вимог Європейського Союзу.

 

З 1 липня з аптечних вивісок зникне некоректна реклама

З 1 липня вступить у дію положення, згідно з яким із вивісок аптек має зникнути інформація, яка містить рекламу. Відповідна норма міститься у Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Про це повідомила прес-служба Державної служби з лікарських засобів.

У п. 2.12 розділу II Ліцензійних умов зазначено наступне: "На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно із його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням виключно виду закладу, а саме: "Аптечний склад (база)", "Аптека", "Аптечний пункт", "Аптечний кіоск". Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має бути наявна інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек. За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик, який не є рекламою".

Відповідну норму було запроваджено з метою недопущення маніпулювання свідомістю споживачів, адже останнім часом широкого розповсюдження зазнали аптечні вивіски, в яких наголошується на тому, що вони нібито спрямовані на певні верстви населення, або нібито низьких цінах у них. Скарги споживачів, однак, вказують на те, що така недобросовісна реклама часто не відповідає дійсності. З цієї причини минулого року відповідні зміни були затверджені Ліцензійними умовами.

Кінцевий термін виконання даної вимоги – 1 липня 2012 року. Якщо перевірка встановить порушення цієї норми після вказаної дати, Держлікслужба України своїм розпорядженням надаватиме 1 місяць на приведення вивіски аптечного закладу у відповідність до Ліцензійних умов. Якщо і після закінчення наданого терміну суб’єкт господарської діяльності не виправить порушення, його ліцензію буде анульовано.

 

 

Аграрний сектор

Земельний ґешефт

Нинішні горе-реформатори затято вибивають землю з-під ніг у селян. У земельних відносинах на Рівненщині нині вистачає проблем. Звісно, постали вони не сьогодні, і не вчора. Це наочний результат діяльності так званої еліти впродовж останніх двадцяти років.

На перший погляд, селяни більш-менш справно отримують належну їм плату за здані в оренду земельні паї. Майже 98 відсотків орендарів розрахувалися за земельні паї. У Рівненській області укладено більше 100 тисяч договорів на використання земельних ділянок-паїв.

Зазначимо, що не зволікають із виплатою орендної плати в Дубровицькому, Сарненському та Рокитнівському районах. Тут розрахунки проведено майже з усіма орендодавцями. Трохи гірша платіжна дисципліна в Зарічненському та Корецькому районах. А найгірше селянам платять орендарі Здолбунівського та Рівненського районів, де, між іншим, віддача від земельних угідь одна з найкращих в області.

Власне, до позитивних змін можна віднести також і те, що загальна сума орендної плати на Рівненщині щороку зростає. Якщо, 2009 року за земельні паї орендарі мали сплатити їхнім власникам 65 мільйонів гривень, то вже 2011-го оренда виросла до 90.

Однак насправді селяни мали б отримати значно більше, як би орендарі розраховувалися з ними відповідно до чинного законодавства.

Мінімальна орендна плата не може бути меншою за 3 відсотки від середньої оціночної вартості земельного паю. Але на ділі таких вимог дотримуються лише поодинокі орендарі, а решта роками вперто ігнорує таку норму. киваючи на складні економічні реалії в аграрному секторі.

Ось і виходить так, що середній розмір плати за оренду землі в Рівненській області становить 2,4 відсотки від грошової оцінки паю. Проте в найбільшому в краї районі, Сарненському, оплатна частка становить лише 0,75 відсотка, а в деяких населених пунктах Костопільського та Корецького районів навіть менше – пів відсотка.

До того ж, така оплата дістається селянам здебільшого не дзвінкою монетою, а натуральною виплатою. Такої форми оплати дотримуються понад 60 відсотків орендарів, до того ж, ціни на їхню продукцію та послуги майже повсюдно суттєво завищені.

Жодним чином не хочемо вбити якийсь клин у стосунки між власниками земельних паїв та орендодавців, але вони (взаємовідносини) мають бути прозорими та рівноправними. Однак, як видно з усього, права селян на ділі значно звужуються. Відтак керівники області закликають голів сільських рад спільно з територіальними громадами посилити контроль за такими орендними розрахунками. Усе начебто правильно. Але чи не хочуть обласні керманичі таким чином зняти з себе відповідальність за цю доволі складну, дражливу сферу відносин на селі? Тим паче, що пересічний вітчизняний сільськогосподарський товаровиробник попри декларовану державою підтримку так і залишається в основному з примітивним сільськогосподарським знаряддям. Ось є вельми промовисті статистичні дані за 2011 рік. У приватних господарствах жителів Рівненщини торік вироблено 74 відсотки м’яса, 72 відсотки яєць, 90 відсотків молока, а також майже половину зерна.

Максим ЗАПОРОЖЕЦЬ.

 

В області

На Рівненщині соціально незахищені краяни отримають телетюнери безкоштовно

Конвертори для перетворення цифрового сигналу телебачення для свого телевізора соціально незахищені верстви населення отримають безкоштовно. У Рівному це 17 тисяч людей, в області – 57 тисяч. Пристрої видаватимуться по одному на родину. Усього для українців держава на це виділила 350 мільйонів 120 тисяч гривень.

Нагадаємо, до 2015 року аналогового телебачення в ефірному мовленні не буде. Усі канали перейдуть на цифровий формат. Завдяки такій техніці, у новому форматі планують транслювати 32 канали. Виробник обладнання - Китай. Проте у широкому продажу пристроїв ще немає. Коштують вони 600 гривень за одиницю. Для отримання такого устаткування необхідно заповнити заяву за місцем проживання.

- Ми дали роз’яснення скрізь, де можна. Хто має право, які потрібні документ. Щодня без перерви на обід у нас проходить прийом громадян, - каже Віра Мельник, начальник управління праці та соціального захисту населення м. Рівне.

 

Посівна у розпалі

На Рівненщині завершується посівна ранніх ярих культур. Водночас в області провели перше підживлення озимих культур. Про це повідомила прес-служба Рівненської ОДА.

На сьогодні мінеральними добривами Рівненщина забезпечена на 100 відсотків, зауважив перший заступник голови облдержадміністрації Анатолій Юхименко. За рекомендаціями науковців, вдруге сільгоспвиробники підживлюватимуть озимину в кінці квітня – на початку травня. Тим часом у районах працюють комісії, які обстежують посіви.

 

На Рівненщині посилять контроль за рухом великовагових вантажівок

Перевантажені автівки деформують автомагістралі та підвищують ризик виникнення ДТП. Окрім того, задля безпеки водіїв та пасажирів зіпсоване дорожнє покриття необхідно ремонтувати, а це мільйони бюджетних гривень. Про це повідомила прес-служба Рівненської ОДА.

Так, торік на ліквідацію колійності, ямковості та вирівнювання автошляхів, які розбили перевантажені фури, довелося спрямувати 2 мільйони 130 тисяч гривень. Відтак, Володимир Новак доручив дорожникам активізувати роботу пунктів габаритно-вагового контролю. Їх область має два – стаціонарний, на автомобільній дорозі Київ-Чоп (на в’їзді з Львівської області) та пересувний, місце розташування якого визначають спеціальним графіком.

Так, торік завдяки мобільності габаритно-вагового контролю відстежували вантажопотоки на міжнародній автотрасі Київ-Ковель, а також під’їзди до обласного центру з усіх сторін. Відтак, порушники сплатили 334 тисячі гривень штрафів, перерахованих до державного та обласного бюджетів. Водночас фахівці твердять, що завдяки роботі вагових комплексів вдалося попередити руйнування автошляхів на території Рівненщини та зекономити на їх ремонті понад три мільйони гривень.

 

У Рівному відкрили візовий центр

Відтепер жителям Рівненської області не доведеться їхати в Консульство до Луцька аби відкрити візу на поїздку в Польщу, повідомляє прес-служба РОДА. 17 квітня, у місті Рівне на вулиці Симона Петлюри, 22 відкрили візовий центр, де й прийматимуть документи. Він став дев’ятим в Україні.

Загалом до червня цього року планують відкрити 14 пунктів прийому візових анкет, розповів Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Генрик Літвін.

Це пов’язано з тим, що консульства, які нині діють, працюють із подвійним навантаженням. Торік, наприклад, консульства видали 600 тисяч віз, тоді як амбасади інших країн таку ж кількість віз відкрили усі разом.

Відтак, такі пункти, переконаний посол, розвантажать консульства.

 

Чисельність населення зростає на селі

За даними обласного управління статистики, оприлюднених 18 квітня, чисельність населення Рівненщини станом на 1 березня 2012 року становила 1154,6 тисячі людей.

З початку року вона збільшилась на 305 осіб. Збільшення чисельності населення відбулося тільки у сільській місцевості (на 511 осіб). У міських поселеннях спостерігалось зменшення населення (на 206 осіб).

Чисельність населення в регіоні збільшується виключно за рахунок природного приросту (463 особи), який перекриває міграційне скорочення населення (158 осіб).


Отакої

Зцілися сам?!

Так звана оптимізація нашої медицини - то ще одна горе-реформа. Повірте, це робиться не для людей, а для того, щоб чиновникам не боліли голови, де взяти гроші на лікування хворих. Давайте скажемо прямо: можновладці перетворили охорону здоров’я громадян України на машину з викачування грошей, останніх копійок з хворих, доведених до відчаю пацієнтів.

Ось і позбавили посад керівників кількох рівненських лікарень. Але що з того зміниться, хіба там перестануть брати з людей гроші?! Для прикладу, в одному з провідних медичних закладів області. Що провідний то провідний! Лише один рентген обійдеться в 50 гривень вашої «благодійної» допомоги. Щоб зробити загальний аналіз крові, потрібно дати 30 гривень, УЗД – 80, перевірити судини – до 100 гривень. А томографія голови обійдеться в 350 «благодійних» гривень. Там випомповують гроші з людських кишень, немов якісь машини-автомати. Якщо в кишені порожньо, то й не потикайся туди.

Нам, поліщукам, як потерпілим від чорнобильської катастрофи, видавали на так звані чисті харчі по 2 гривні 10 копійок на місяць. Люди називають їх – «гробові». То скажіть мені будь-ласка, скільки ж можна знущатися над нами - проводити бюрократичні експерименти?!

Галина МИХАЛЬЧУК, Березнівський район.

Нам пишуть

Школярам потрібні елементарні зручності

У вашій газеті була надрукована дуже правильна стаття, у якій йшлося про проблеми освіти, а саме - сільських шкіл. Зачепило за живе написане, бо моя донька також ходить у таку сільську школу. Ми, батьки, намагаємося своїй дитині забезпечити усе найкраще, купили комп’ютер, Інтернет вона також має вдома. А оcь у школі моє дитя, і всі інші, мусять користуватися «умовами», як у якомусь середньовіччі. Я коли приходжу до школи, і дивлюся, як ті дітлахи через усе шкільне подвір’я бігають до старого, напіврозваленого туалету, то в мене просто душа болить. Мало того, що взимку до них простуда чіпляється через оце бігання, то ще й за дітей страшно. Бо під вечір біля тих туалетів весь час якісь підлітки курять, якісь сумнівні компанії збираються. І кожного разу мусиш за свою дитину переживати.

Я до чого веду? До того, що усі ці нові віяння в освіті, звичайно, потрібні – і комп’ютери, і все інше. Але для того, щоб діти нормально вчилися, а їх батьки були вдома спокійними, їм треба забезпечити нормальні умови. І саме це – найголовніше. Бо на дворі вже двадцять перше сторіччя, а часом здається, що якась розруха настала.

Ну а ваш лідер Станіслав Ніколаєнко – людина мудра. Видно, що він бачить усі ці негаразди «зсередини». І судячи з того, що голова партії «Об’єднані ліві і селяни» пише про проблеми освіти, йому добре відомо, з якого боку треба підходити, щоб змінити щось на краще. Хотілося б, щоб у тій Верховній Раді сиділи не якісь багатії-злодії, а саме такі люди, які не просто кнопки натискають, а щось реально змінюють для нас.

Олена БОНДАРЕНКО,

Здолбунівський район.

Хто забирає молочні «накрутки»?

Ще з радянських часів тримаю корову, тобто вже більше двадцяти років. Звикли до молока і діти, і онуки, а те, що залишається, продаю сусідам по шість гривень за літр. Добре, що роками маю постійних клієнтів. Бо здавати заготівельникам молоко по три гривні – то справжнє знущання з людини. Не буду розповідати, яка то важка робота -  порати біля корови, заготовляти харчі, кожного дня вставати у шість годин ранку. Ваші читачі, які живуть у селі, мабуть, добре знають, якою ціною дається людині те молоко і домашня сметанка.

Але нещодавно приїхала до доньки в Рівне, а вона якраз приходить з магазину і приносить пакет молока з цінником – 6 грн.50 коп. Думаю, спробую, яке те молоко на смак. Налила у склянку магазинного молока, відпила… У порівнянні з тим, яке я привезла – то водичка, а не молоко. І на колір воно біле, і на смак ріденьке і взагалі ніяке. Я доньці одразу сказала, що корову доки зможу, доти тримати буду, бо пити отаке магазинне, то просто знущання. А потім їхала додому, та й думала: цікаво якось виходить. У нас молоко приймають по дві гривні, потім його ще й розбавляють та, мабуть, хімію якусь туди пхають. А в магазин воно вже йде більш, ніж у два рази дорожче. То хто ж забирає собі ті накрутки, обдурюючи селян?

Якби моя воля, то я б сказала усім, хто худобу вдома тримає: не здавайте, люди добрі, того молока. Не дозволяйте вас так дурити, адже шкода праці, шкода тих бідних натруджених рук пенсіонерів. Якби нам дали можливість продавати людям молоко справжнє, домашнє, то продавала б і по п’ять гривень. Хай би міські діти нормальне молоко пили.

Олександра АНДРІЮК, Дубровицький район.

Тисячею гривень пенсіонерів не куплять

Віктор Янукович вирішив доробити те, що Тимошенко не встигла, і взявся роздавати тисячу гривень тим, у кого є радянські ощадні книжки. Я, щоправда, отримав ту нещасну тисячу ще у 2008 році. Не буду брехати, тоді ті гроші згодилися: якраз віддав залишки кредиту за холодильник. Правда, з того часу вже й холодильник той у ремонт довелось двічі везти, але що ж зробиш.

А зараз знову всі заворушились – дзвонять кудись, реєструються. А я от думаю собі – наскільки нагло нас надурили з тими грішми. Тоді, коли я працював водієм і складав на книжку гроші, то планував коли-небудь купити собі свій автомобіль – тоді новенькі «Жигулі» коштували п’ять тисяч карбованців. До машини недозбирав, розпочався час перемін. А тепер на заміну моїм кревно заробленим чотирьом тисячам дали одну тисячу гривень, на які, мабуть, і автомобільного крісла тепер не купиш. Я розумію прекрасно, що змінилися часи, і що гроші наші, мабуть, тоді лишилися у Росії, а віддавати їх мусить уже Україна. Але все одно такі їхні розрахунки виглядають як справжнє знущання над простими людьми.

Тому ніякої вдячності нашій владі за таку подачку я висловлювати не буду. І хай вони там не думають, що пенсіонери дурні – зразу побіжать голосувати за тих, хто дав їм ту тисячу. Не побіжать, бо за ці двадцять років ми вже добре знаємо ціну тій турботі про пенсіонерів, дітей війни, інвалідів.

Олексій ФЕДОРУК,

без адреси.

Як виростити ранню картоплю?

Картопля для багатьох сімей - це другий хліб. Без неї обходиться рідко яка родина. Щоб збільшити свій врожай, або отримати його трохи раніше, треба знати декілька хитрощів.

Для посадки картоплі необхідно брати здорові бульби середніх розмірів. Перед садінням їх пророщують. Завдяки цьому сходи одержують на 15-20 днів раніше.

Пророщувати бульби можна на підвіконнях, балконах, у ящиках або на стелажах за температури, нижчої від кімнатної. Бульби рекомендується періодично перевертати. Пророщення займає близько місяця. Картопля вимоглива до родючості й вологості ґрунту. Вона може давати високі врожаї за тривалого вирощування на одному місці, але все-таки краще ділянки міняти.

Саджають бульби в пухкий, добре розроблений ґрунт. Після посадки ґрунт на ділянці ущільнюється, тому його відразу потрібно розпушити граблями й розрівняти. Надалі такі розпушування варто проводити після дощу й утворення кірки. Після появи сходів до початку цвітіння проводять 1-2 рази підгортання. Перший раз підсапують, коли бадилля досягне розміру 12-15 см, а другий - через 12-15 днів за розміру бадилля 15-20 см.

Щоб свіжа картопля на обідньому столі з'явилася якомога раніше, можна вчинити і дещо інакше. Так, перед садінням за кілька тижнів картоплю необхідно розрізати на 2-3 частини, а поріз вмочити у сухий пічний попіл. Такі порізані картоплини треба розсипати по підлозі і час від часу перевертати.

Під час посадки, як тільки дозволить погода, необхідно в кожну лунку під картоплину покласти жменьку перегнилого гною. Коли бадилля відросте сантиметрів на тридцять, картоплю треба підгорнути. При підгортанні бадилля треба притиснути до землі віялом і засипати шаром пухкої землі сантиметрів на 5-6. Коли засипані вершечки картопляної гички відростуть ще сантиметрів на тридцять, треба знову повторити підгортання. Такий метод вирощування картоплі дозволяє отримати врожай, як мінімум, на два тижні раніше, ніж зазвичай.

Існує ще один цікавий спосіб для вирощування ранньої картоплі, однак розпочинати його втілення у життя потрібно заздалегідь.  Ще у серпні бульби картоплі минулорічного врожаю потрібно посадити в землю, як ми зазвичай робимо це у період весняного садіння. Якщо погода дуже суха, то можна періодично поливати ділянку. До настання заморозків бульби картоплі досягнуть достатньої величини. Але на зиму їх треба добре підгорнути землею. Навесні їх можна викопувати. Бульби у землі і під снігом зберігаються досить добре, і за смаком і свіжості не поступаються вирощеним звичайним способом. Але такий спосіб вирощування картоплі підходить за умови не надто суворої зими. Утім, проекспериментувати завжди можна.

 

 

Йодована сіль – шлях до розумної нації?

У парламенті готують законопроект, згідно з яким усі державні заклади харчування зобов'язані будуть куховарити винятково з йодованою сіллю.

Обґрунтуванням ініціативи є йододефіцит і, відповідно, низький коефіцієнт інтелекту молодого покоління.

 Брак цього хімічного елемента в організмі людини призводить до порушень функцій мозку та розумової відсталості. Крім того, страждає репродуктивна функція, імунна система та розвиток різних органів, запевняє професор Інституту ендокринології Віктор Кравченко.

 Здавалося б, панацея очевидна: треба вживати йодовану сіль. Проте в ній фахівці вгледіли також і небезпеку, котра називається «йодат калію». Саме цією речовиною переважно йодують сіль в Україні. Сьогодні ще ніхто у світі не провів хронічних, токсикологічних досліджень нешкідливості йодату калію. Занепокоїлися також імунологи, адже не кожен організм сприймає йод.




Вітаємо!

Щиро вітаємо з святом наших друзів та однопартійців.

Вітаємо з  55-річчям  Івана Васильовича Гончара, члена Володимирецького РО,

з 40- річним ювілеєм вітаємо Андрія Павловича Яковчука, члена Радивилівського РО,

з днем народження вітаємо

Володимира Васильовича Дідика, члена Костопільського РО,

Любов Георгіївну Кирилик, члена Рівненського МО.

Бажаємо шановним іменинникам родинного тепла, міцного здоров’я, успіхів в усіх починаннях та щирої людської шани. Нехай доля до вас буде прихильною. З роси і води!

Виконком Рівненської обласної організації  партії "Об’єднані ліві і селяни",

 колектив редакції газети "Рівне Діалог".

 

 

Comments