2012 рік‎ > ‎

РівнеДІАЛОГ, №7


Cтаніслав НІКОЛАЄНКО: «Про соціально-економічну, політичну ситуацію в країні та завдання партії»


В останній день березня актив партії «Об’єднані ліві і селяни» зібрався в Києві на засідання Політичної ради. Були розглянуті питання соціально-економічної та політичної ситуації в країні, сформульовані завдання партії на найближчий період, підведені підсумки об’єднання лівоцентристських сил України, визначена дата проведення чергового з’їзду партії, вирішені організаційні питання.

У ході засідання з доповіддю про соціально-економічну, політичну ситуацію в країні та завдання партії виступив голова партії Станіслав Ніколаєнко. Пропонуємо до вашої уваги тези доповіді.

- З часу нашого об’єднувального з’їзду минуло більше трьох місяців. За цей період нова партія «Об’єднані ліві і селяни» за соціологічним барометром КМІСу випередила Народний Рух, Єдиний Центр практично наздогнала Народну партію і соціалістів. Наш реальний рейтинг – десь 1,5 – 1,8%. З 11 тисяч громадян, які брали участь в опитуванні у березні на сайті «Народного кореспондента», 37% вважають, що лише наша партія може консолідувати лівий рух України. Хоча, заради справедливості, потрібно зауважити, що після об’єднання лідерам партії стало набагато важче потрапити на телебачення, на різні політичні ток-шоу.

Ми провели певну роботу з міжнародної співпраці. Надіслали всі необхідні документи до Ради Соцінтерну про вступ до цієї поважної організації.

Ми раді вітати наших побратимів - соціалістів, колег з Рівненщини (голова Самчук Л.Г.), які практично повним складом обласної організації СПУ влилися у наші ряди. Нині Рівненська обласна партійна організація вже зареєстрована, має документи і печатку, проведено 10 об’єднувальних конференцій, стільки ж підібрано нових керівників. До речі, за цей час приєдналися до нас ще 5 районних партійних організацій СПУ в Житомирській, Львівській і Херсонській областях.

Перед нами стоїть стратегічне завдання – негайно, до 1 червня, завершити організаційні питання, сформувати партійний актив і братися за підготовку до парламентських виборів.

Зупинюся на соціально-економічній ситуації в Україні.

Про соціально-економічну ситуацію

Нині економіка України перебуває в очікувані грози, другої світової кризи. Незважаючи на те, що в минулому році ВВП зріс на 5,2%, громадяни України реального полегшення не відчули. Відчули його Ахметов, Фірташ, Коломойський, Пінчук, Порошенко, Жеваго, Єнакієвський, Хмельницький та ін. Ренат Леонідович навіть став 32-м у європейському рейтингу мільярдерів. Нині нашу економіку справедливо називають «економікою самовідновлювальної бідності».

Серед населення України процвітає бідність, зневір’я і апатія. Дрібні і середні підприємці відчувають посилення податкового тиску. На їхні плечі влада весь час перекладає податковий тягар, розвантажуючи тим самим олігархічний бізнес, який, до речі, є як провладним, так і ніби опозиційним.

За даними Мінфіну на 1 січня ц.р. державний борг країни склав 357,3 млрд. грн., або 44,7 млрд. дол. (75,44% загальної суми). Державний зовнішній борг становив 195,8 млрд. грн., внутрішній борг - 161,5 млрд. грн. При цьому лише за січень внутрішній борг зріс на 412 млн. грн.

За перші два місяці ц.р. ріст ВВП склав 2%. Це сталося, в основному, у зв’язку із різкими холодами та ростом затрат енергетики. Критичною залишається ситуація із «Нафтогазом». Середньорічна ціна на блакитне паливо може значно перевищувати закладений у бюджет показник 416 дол. за тисячу кубометрів. При цьому дефіцит фінансів «Нафтогазу» перевищив 20 млрд. гривень, що примусить його брати нові кредити і т.і.

На цьому економічному тлі є тривожними соціально-економічні показники. Рівень бідності у країні при 7,8% безробіття за оцінками ООН склав 80% населення. 82% українців бажають відміни пенсійного забезпечення «а ля» Тігіпко. І скільки б Микола Азаров не говорив про соціальну справедливість, боротьбу з бідністю, від цього легше людям не стає. Але те, що у прем’єра у виступах з’явилися наші гасла, свідчить, що регіонали готуються до виборів.

Брехливість і цинізм політики уряду мільярдерів видно за рівнем зарплат і пенсій українців. Рівень оплати праці в Україні відстає вже не тільки від Євросоюзу, Росії, а й навіть від Китаю, який традиційно славився дешевою робочою силою. Давайте розглянемо один приклад. За оцінками Фонду ефективного управління у собівартості 1 тони стального слябу китайського виробництва доля заробітної плати складає 11 доларів, європейського – 9 доларів, а на «Донецьксталі», «Запоріжсталі», «Азовсталі» лише 4 долари! Звідси і такі цікаві речі. Собівартість у Китаї 1 тони стального слябу сягає 449 доларів, у Європі – 479 доларів, а на «Азовсталі» - 334 долари за тону!

Нещодавно був на Херсонщині і запитав у Каховці вчительку – скільки вона заробляє? Каже, що 2 тисячі гривень, а чоловік, який працює 12 годин на день у шведа Карла на відомому підприємстві «Чумак», отримує 1500 гривень у місяць! Хай би цей власник спробував би у себе на батьківщині шведському робітнику заплатити за місяць 140 євро.

13 березня 2012 року Політвиконком прийняв заяву щодо соціальних ініціатив президента. Ми виступаємо за докорінне, системне реформування всіх соціально-економічних механізмів, в т.ч. зарплати, пенсій, соціальних виплат. Не можна миритися, що доля фонду оплати праці в собівартості продукції вітчизняних підприємств складає 12%, тоді як в розвинених країнах 35%. Цей парламент з яскравою олігархічною домінантою ніколи не піде на справжню справедливу реформу заробітної плати і пенсій. Адже ВВП базується на трьох китах: зарплаті, податках і прибутках корпорацій. І якщо збільшувати долю заробітної плати, то треба зменшувати долю святая-святих крупного бізнесу – прибутки корпорацій, який сьогодні сягає 47%, а заробітна плата лише 32% у ВВП! І поки наш бізнес не навчиться працювати цивілізовано – на 30% прибутковості, а не на 500%, як зараз, коли люди отримують нормальні заробітні плати і пенсії, лише тоді запрацює внутрішній ринок, виростуть вітчизняні підприємства.

Нам, як повітря, потрібне антиофшорне законодавство. Там нині щорічно ховається 30 мільярдів доларів наших грошей. Це біда!

Лише наша політична воля лівих сил, лівих демократів щодо вилучення наддоходів олігархів від недоплати заробітної плати у 500 мільярдів гривень щорічно, грабіжницького використання корисних копалин (40 мільярдів гривень), пограбування бюджету (50 мільярдів гривень), всього майже 70 мільярдів доларів на рік, дозволить стимулювати в Україні справді справедливу, інноваційну модель економіки, яка буде базуватися на нових знаннях. Це принесе добробут і справедливість у кожен дім.

Про ситуацію на селі

У назві нашої партії присутнє слово «селян». Це зобов’язує нас до рішучих дій на підтримку українського села. Про це ми заявили і на об’єднувальному з’їзді, і в Програмній Заяві. Про наші наміри я заявив на всю Україну 14 березня 2012 року і на парламентських слуханнях, присвячених проблемам освіти на селі.

Якщо коротко, то нині українське село вимирає. Кожна сільрада має проблеми з виділенням землі під збільшення цвинтаря. Йде неприкритий тиск на селянство, фермерство, кооперативи, невеликі підприємства з метою витіснення їх великим агробізнесом із виробництва, обезземелення. Закриття сільських шкіл, ФАПів, т.з. медична реформа, жорсткий диспаритет цін, а тепер ще й додатковий тягар на орендарів (збільшення податків в 1,7 раз), прямий тиск на селянство, підштовхування їх до відмови володіння землею, оренди землі, перетікання її до крупних земельних власників.

Важкі погодні умови, суха осінь, жорсткі морози, холодна весна боляче вдарили по сільгоспвиробниках. Держава практично відмовилася від підтримки селянства, лобіюючи інтереси лише великих землевласників. Останні дотації на гектар посівів, м’ясо, молоко були років 5-6 тому, ще за міністра Баранівського. Політвиконком партії «Об’єднані ліві і селяни» звернувся із заявою «Про невідкладну допомогу селянам України для подолання наслідків екстремальних зимових погодних умов» до уряду, президента, парламенту про вживання негайних заходів щодо порятунку врожаю. Проте реакція Уряду, як завжди, формальна. У середу уряд оголосив про підтримку селян, але вся допомога піде своїм, до селян не дійде. Окрім вимагання «відкатів» у Мінагрополітики, адміністраціях ніхто не думає. Якщо у Росії селяни отримують дотацію 35 доларів на 1 гектар, в країнах Євросоюзу 350 доларів, то в США фермери мають до 750 доларів на 1 гектар!

Наявність посередників при закупівлі молока, м’яса, зерна, соняшника, узурпація можновладцями експорту сільськогосподарської продукції приводять до банкрутства дрібних сільськогосподарських виробників. Відсутність державної підтримки, можливості отримати довгострокові дешеві кредити, придбати техніку, добрива унеможливлюють відродження села. Росія створила «Россільгоспбанк», через який на пільговій основі кредитує село. А що чекає уряд Азарова? Продовжує вирішувати проблеми продовольства за рахунок імпорту, підтримки закордонних виробників.

Вважаю, що Політвиконкому (т.т.Баранівський О.П., Сухий В.В.) спільно із нашим активом потрібно протягом квітня підготувати проект програми відродження села «Українське село - 2018», у якому передбачити реальні кроки щодо виведення села з кризи. Виділення щорічно на потреби села не менше 10% бюджету, щорічно направляти до села хоча б 30 мільярдів гривень, розробити прості, прозорі механізми отримання цих коштів виробниками.

Потрібно запровадити механізми розвитку галузей тваринництва, садівництва, виноградарства, переробки сільськогосподарської продукції, збільшити у 3-5 разів глибину переробки. Про це говорив Іван Яремчук на сайті партії. Мусить бути заборонене монокультурне ведення господарства, відсутність соціального розвитку, і навпаки, повинні створюватися нові робочі місця. Подолання безробіття на селі, відродження виробничої і соціальної сфери – наш партійний пріоритет!

Про політичну ситуацію в Україні

Перше. Відставання України у створенні політичних і економічних інститутів набагато страшніше технологічної відсталості. СРСР впав не через технологічну слабкість, а через відсутність сучасних, демократичних систем влади. Незважаючи на переможні реляції чиновників про невпинний ріст економіки, з України продовжують вивозитися капітали, виїздять толкові і ініціативні громадяни. Більшість людей, особливо молодих, не бачать для себе ніяких перспектив у країні. Зростає соціальне неблагополуччя, викликане катастрофічною соціальною нерівністю. І якби ми скоротили соціальну нерівність вдвічі, то настільки ж виросли б темпи економічного росту. Цього уряд мільярдерів, на жаль, не розуміє.

Друге. Суспільству нахабно нав’язується монополія однієї партії. Щось на зразок деградованої, олігархічної КПРС. Це прямий шлях до відсталості, вузьколобості і соціальної деградації. Консервативна модель розвитку, яку нав’язує «Партія регіонів», фактично провалилася. У кровоносній системі політичного організму нашого суспільства створюються тромби із т.з. «своїх людей», що загрожує життєздатності всього суспільства. Спочатку «донецька», а тепер «сім’я » все більше домінує у суспільстві, зупиняючи його рух.

В Україні сформовано відсталу політичну систему, в якій відсутній механізми пошуку і реалізації компромісу між різними групами інтересів. Партія регіонів, як партія влади, намагається керувати країною згори донизу, ігноруючи суспільну думку, пригноблюючи ріст громадянської, підприємницької активності, не визнаючи альтернативних точок зору, уникаючи розмови про найважливіші проблеми країни.

Третє. Демократичні принципи ігноруються, місцеве самоврядування, його незалежність і самостійність залишаються міфом. Держадміністрації затоптують ради, роблять їх весільними органами, цим самим сіють зневіру в людей у владу.

Четверте. Відмінна Конституції, приборкання судової системи, повернення прокуратурі прав часів Вишинського, втягування СБУ і міліції в політику привели до масових переслідувань опозиції, утисків на всіх інакомислячих, серйозно ослабили роль преси, журналістики в суспільстві.

У цих умовах, на наш погляд, лише справжні політичні партії залишаються впливовими чинниками політичного устрою, здатними виражати інтереси різних частин суспільства, а спільно із громадянськими організаціями захищати соціальні, політичні, релігійні права громадян.

Влада говорить весь час про громадянську злагоду, але при цьому душить політичних опонентів, багатопартійність, всіляко стимулюючи вірнопідданство, поглинаючи, підкуповуючи своїх союзників і опонентів. Бачимо це на прикладі Тігіпка. Те ж чекає Литвина, Балогу, інших.

Об’єднані ліві – конструктивна, ідеологічна опозиція до нинішньої влади.

Про політичні орієнтації громадян

Не можу не сказати про політичні настрої громадян. Адже ми все про себе, а що думають люди? Нині українське суспільство перебуває в стані приголомшеного пограбованого. Пограбували, ще й по голові дали! Розчарування у реформах, які були обіцяні на Майдані, гризня в опозиційному як лівому, так і в правому таборах, привели до того, що люди махнули на все рукою і дозволили 2010 р. регіонам взяти владу. Дехто подумав, що хоч ці наведуть порядок. Ну, і навели! В областях з’явилися «смотрящие», масовим став тиск на бізнес, у багатьох «не своїх» його просто відбирають, відкати і хабарі виросли в рази. Влада у цих умовах активно збиває докупи на місцях своїх прихильників, тих, хто хоче поживитися рештками майна, бюджетним пирогом. Якщо раніше бандити і тіньовики проводили сходку, стрілку, то тепер проводять засідання фракції, партзбори, конференції, з’їзди, система вибудована, як у КПРС. Якщо Ющенко і його команда залишилися без активу, сам на сам із народом, то нинішні владці зуміли збити докупи сотні тисяч своїх прихильників, провести до депутатства своїх подільників, людей активних, жадних і навіть затягнули до себе багатьох серйозних, взагалі нормальних людей, у яких немає волі противитися злу. Вони всі будуть на виборах боротись, боротись за себе, за посади, свої статки, відстоювати свою т.з. партію. Число членства в «Партії регіонів» у 1,4 мільйони чоловік про щось свідчить. І хто б що не казав, а нині це велика, реакційна, добре озброєна, активна, гарно профінансована сила. Не зважати на це не можна. І якщо з рядовими партійцями регіонів не працювати, не роз’яснювати їм, що бути членом партії регіонів – це соромно, це шкідливо для народу і для них самих, то подолати цей адміністративний прес буде важко.

Попри цю загрозливу картину, люди у більшості не сприймають політику влади. За соціологічними дослідженнями Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеними у лютому 2012 року, абсолютна більшість населення не задоволена як політичною (71%), так і економічною ситуацією в країні (79%). Настрої громадян змінюються залежно від регіону: від 65% на Півдні і Сході до 80-85% у Західному і Центральному регіонах. Майже дві третини жителів України вважають, що справи в країні йдуть у хибному напрямку.

Характерно, що майже половина опитаних готові до протестних акцій, а 17% навіть до рішучих дій. Проте люди не бачать політичних сил і політиків, за якими вони б дружно піднялися з колін. Відсутні поки що в опозиції і дзвони, які б розбудили людей.

Тут ще й слід розуміти, що регіонали оволоділи потужними механізмами підкупу виборців, про що свідчать соціальні ініціативи президента. Це не Кучма з тупим адмінресурсом. Це хитрі політики. Тут треба згадати і підвищення вдвічі мінімальних пенсій в 2004 році, збільшення втричі стипендії студентам в 2007 році. Нині всі кандидати-мажоритарники від регіонів зобов’язані від 1 до 5 мільйонів доларів спрямувати на соціальні проекти в окрузі. Готується масовий підкуп виборців, виборчих комісій, і на це нам потрібно зважати.

Все вище наведене не означає, що треба опустити «крила», а, навпаки, варто серйозніше братися до роботи, більш аргументовано, тонко й переконливо роз’яснювати людям правду. Потрібно боротися за справедливість і благополуччя, що можливо лише за умови відсторонення крупного капіталу від влади.

Прогресивне суспільство – це таке суспільство, яке знає, до чого воно прагне. Ми – знаємо! Ми хочемо, щоб наші рідні і близькі, наші діти, наші громадяни мали майбутнє. Соціальна демократія і солідарність забезпечать справедливий розподіл національних багатств, викорінять соціальну апатію і нігілізм, бідність і зневіру, дадуть Україні потужній імпульс розвитку. Наша національна ідея – це єдність і благополуччя українського народу на основі соціальної справедливості і рівності. Україна буде без жебраків і олігархів!

І я впевнений, що у цьому суспільному розвої партія Об’єднаних лівих і селян знайде своє достойне місце!



Зустріч

Станіслав НІКОЛАЄНКО: Від суспільства насилля і економічних стимулів до суспільства знань


4 квітня відбулася зустріч голови партії «Об’єднані ліві і селяни» Станіслава Ніколаєнка та студентів технічного інституту Національного університету біоресурсів і природокористування.

У своєму виступі лідер об’єднаних лівих презентував нову стратегію розвитку України. Станіслав Ніколаєнко розповів студентам про класифікацію держав за Елвіном Тофлером. Так, держава, яка побудована на примусі і насиллі, є поганою державою. Середньої якості є ті держави, які базуються на економічних стимулах. І лише ті держави, які базуються на знаннях – це держави високої якості. Саме такою повинна бути Україна, вважає Станіслав Ніколаєнко.

Студентів зацікавила концепція розвитку ноосферного суспільства, ролі освіти в його побудові. Станіслав Ніколаєнко зупинився на соціально-економічному становищі в державі. Загрозливою для стабільності і безпеки держави є те, що в Україні існує велика прірва між багатими і бідними. Тому нашу економіку експерти називають економікою самовідновлюваної бідності. За словами Ніколаєнка, зменшення рівня соціальної нерівності удвічі приведе до подвійного зростання економіки країни.

Голова партії «Об’єднані ліві і селяни» Станіслав Ніколаєнко акцентував увагу молоді на проблемах українського села. Завершується експертна розробка програми розвитку «Українське село – 2018». Одним із ключових тез цієї програми є необхідність щорічного виділення 10% бюджету країни на потреби села. Це дасть змогу підтримати виробництво сільськогосподарської продукції селянами, а не потужними корпораціями, які належать новітнім латифундистам, відродить соціальну сферу.

Студенти Національного університету біоресурсів і природокористування підтримали пропозиції лідера партії «Об’єднані ліві і селяни» Станіслава Ніколаєнка щодо шляхів повернення в Україну соціальної справедливості. У нашій країні найнижча заробітна плата в Європі, дешева сировина і розграбовується держбюджет. Вирішення цих проблем дозволить виконати всі соціальні зобов’язання країни перед громадянами і дасть змогу перейти від суспільства насилля і економічних стимулів до суспільства знань.

Прес-служба партії «Об’єднані ліві і селяни».


На часі

Українцям поступово підвищуватимуть ціни на газ – Хорошковський


Україна розробляє план поступового підвищення внутрішніх цін на газ, що є умовою відновлення кредитів МВФ. Про це повідомив перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський в інтерв'ю агентству «Reuters».

«Дуже важливо створити систему адресної допомоги і після цього перейти до прийняття рішення, за яким графіком підвищувати тарифи до економічно обґрунтованого рівня», - зазначив він.

За його словами, для створення системи адресної допомоги малозабезпеченим та узгодження графіка поступового збільшення тарифів на газ може піти близько півроку.

«При всій повазі до програми МВФ, ми все одно дивимося на наслідки для розвитку нашої держави. Без проведення цієї попередньої роботи ми просто прийдемо до неплатежів і соціального невдоволення», - сказав Валерій Хорошковський.

Він припустив, що Україні вдасться досягти компромісу і відновити фінансування до завершення терміну програми stand-by або ж продовжити її і отримати частину раніше не виділених траншей.

«Якщо ми зможемо показати, що ми цю роботу робимо, провели і готові до виконання - цього буде досить для того, щоб мати можливість продовжити програму», - сказав Валерій Хорошковський.

МВФ у 2010 році схвалив програму stand-by, у рамках якої обіцяв до кінця 2012 року надати Україні кредит на загальну суму 15,5 млрд. дол.

Фонд виділив перші два транші на суму 3,4 млрд. дол., але в 2011 році припинив фінансування з-за того, що Україна відмовилася збільшити тарифи для населення на погоджені з кредитором 30% і для комунального сектора майже на 60%.

Нагадаємо, що раніше влада відмовлялися від ідеї підвищення тарифів.

«Дзеркало тижня»



Від редакції: А ось цікаво, МВФ нічого на згадував, про те, що спочатку необхідно створити умови для людей, які б самі могли заробляти на прожиття? Щось не дуже помітно, що наш Уряд та його «чарівні» перші віце-прем’єри цим переймаються.

У них лише одне добре виходить - набрати боргів та цими грошами позатикати народу роти. Адже повертати борги доведеться не їм, а простому народу України. Тобто, позичають вони, а повертати - нам із вами.



Політикум

Не той тепер Мороз – не та політика


У суботу, 7 квітня, Рівненщину з дружнім візитом відвідав Олександр Мороз, лідер Соціалістичної партії України, постать, відома в українському політикумі за такими гучними справами, як «касетний скандал», підтримка на президентських виборах Віктора Ющенка, перехід від помаранчевого табору у середовище нинішнього Президента Віктора Януковича… За останнє з боку народу Соціалістична партія України була покарана на чергових виборах до місцевих рад та виборах до Верховної Ради України відмовою у довірі.

Якби це була доля одного з політиків України, то це була б невелика втрата для суспільства. Але якщо говорити про дискредитацію сучасного втілення лівої ідеології в Україні, то це вже зовсім інша справа. Адже політичні процеси в світі та традиційна схильність українства до болісного сприйняття недотримання принципів соціальної справедливості вимагає не лише переосмислення лівої ідеології, а й активного її застосування у громадському житті держави. Адже якраз ліва ідеологія протистоїть агресивним настроям великого капіталу, стримуючи крайнощі у його апетитах. Тому шарахання СПУ на чолі з Морозом від одного табору до іншого наносять непоправну шкоду стабільності в українському суспільстві.

Якщо хтось вважає, що це не стосується його життя, то він глибоко помиляється. Адже підтвердженням цьому є кардинальне зубожіння українських сімей. Якраз послаблення впливу лівих на державну політику і є причиною того жахливого стану економіки, вбивчої соціальної політики та безпардонного порушення конституційних прав громадян.

Але це все цілком можна було б виправити на чергових виборах, якби не одне але… Після змістовного діалогу з Олександром Морозом, деякі учасники зустрічі, а це група жінок середнього віку, висловили вбивчі для всіх нас слова: «Не голосуватиму ні за Мороза, ні за інших, адже кожний із них лише рветься до влади, а ми, прості люди, їм потрібні лише для того, щоб прийти до влади, ось і все. Нікого не підтримуватиму на чергових виборах – досить».

Ось вам і оцінка безпринципності, ідеологічної непослідовності. Погано те, що відраза до одного переноситься на всіх…

А разом із тим зневіра людей дозволяє купці багатіїв робити з нас із вами все, що їм завгодно, причому, робити це безкарно та цинічно.

Дякуємо Вам, Олександре Олександровичу, за наше безнадійне невтішне майбутнє…

Олег НЕВИННИЙ



В Україні

Конституційний суд заборонив "паралельне" балотування


Конституційний суд заборонив одночасне балотування до парламенту у мажоритарному окрузі та за партійним списком.

Таке рішення Конституційного суду оприлюднили у вівторок, передає УНІАН. Таким чином він визнав неконституційним положення закону про вибори, за яким одна й та сама особа може бути включена до виборчого списку кандидатів у депутати від партії та балотуватися в одномандатному окрузі.

Суд погодився із обґрунтуванням подання 51 депутата, це не відповідає принципу верховенства права та не забезпечує реалізації засад справедливості й рівності у виборчому процесі.

КС також визнав неконституційним положення закону, за яким людина, яка була обрана і по одномандатному і в багатомандатному окрузі, проходить до ВР в одномандатному окрузі, а в багатомандатному проходить наступний за ним у списку кандидат.

Як відомо, саме через ці "компромісні норми" опозиція підтримала редакцію закону про вибори.

Проте ще невідомо, хто від цього залишиться у виграші – опозиція чи Партія регіонів. Час покаже, хоча у регіоналів до виборів у Верховну Раду його ще вистачає, і можна оприлюднити через КС ще не одне рішення.

Азаров додатково хоче 46 мільйонів на покращення життя собі і чиновникам

Кабінет міністрів пропонує парламенту збільшити фінансування на перевезення вищих посадових осіб держави авіаційним транспортом на 10,3 млн. гривень до 198,2 млн. гривень.

Про це ідеться в законопроекті №10317 від 9 квітня 2012 року, яким уряд пропонує Раді збільшити держбюджет-2012 на 33,35 млрд. гривень.

Окрім того, проектом закону пропонується додатково виділити Апарату державного управління справами в 2012 році 12,2 млн. гривень до 125,2 млн. фінансової підтримки санаторно-курортних закладів та 7,5 млн. гривень до 388,9 млн. гривень на надання медичних послуг закладам.

Загалом уряд пропонує додатково виділити ДУСі в 2012 році 30 млн. гривень до 1,285 млрд. гривень.

Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабміну урядовці пропонують додатково виділити в 2012 році 16,178 млн. гривень до 294 млн. гривень. Зокрема, на організаційну, інформаційно-аналітичну та матеріально-технічну діяльність Кабміну пропонується додатково виділити 14,9 млн. гривень до 245,6 млн. гривень.

На забезпечення розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами Національним бюро пропонується виділити 5,87 млн. гривень. Підкреслимо, що в затвердженій редакції держбюджету-2012 фінансування такої норми не передбачено.

У той же час, уряд планує зменшити фінансування інформаційно-аналітичного та організаційного забезпечення оперативного реагування органів виконавчої влади на 4,6 млн. гривень до 32,3 млн. гривень.

Фінансування Державної судової адміністрації пропонується збільшити на 183 млн. гривень до 4,214 млрд. гривень.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів запропонував Верховній раді збільшити доходи і видатки державного бюджету на 2012 рік на 33,35 млрд гривень - відповідно до 366,17 млрд. гривень та 391,36 млрд. гривень, не змінюючи граничного розміру дефіциту, повідомляє «Економічна правда».


Реалії

«Вижитковий» мінімум


Запропонованих владою коштів вистачає на картоплю, капусту та шматочок сала

Уявляєте новину? Прожитковий мінімум в Україні, виявляється, втричі менший від потреби!

Про це днями заявив голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук. Мовляв, насправді у нашій країні реальний прожитковий мінімум для громадянина України на 2-3 тисячі гривень вищий від офіційно задекларованого владою.

Мовляв, якщо врахувати реальні витрати на одного «середнього» українця, не забувши про необхідні щомісячні житлово-комунальні платежі та офіційний рівень інфляції, то прожитковий мінімум має становити не 1037 гривень, а щонайменше 3900 грн.

Подальша арифметика від профспілок виглядає наступним чином: враховуючи неофіційний рівень інфляції, середнє значення реального прожиткового мінімуму для однієї особи має становити 5000 гривень. Отже, реальний прожитковий мінімум на 3963 гривень менший, ніж всі елементарні витрати, необхідні для забезпечення мінімального фізіологічного, соціально-культурного, комунікативного та інформаційного існування особи у сучасному світі.

Треба віддати належне членам Національному форуму профспілок України: теорією вони не обмежилися і навіть свого часу провели соціальний експеримент із не вельми оптимістичною назвою «Як прожити на прожитковий мінімум». Для цього п’ятеро добровольців взяли участь у такому собі «реаліті-шоу» і протягом місця жили на фіксовану суму - 29 грн. 25 коп. на день. Враження від такого екстремального існування люди записували до щоденників.

Результат виявився наступним: четверо людей зійшли з дистанції, витративши запропоновані на місяць гроші значно раніше. До кінця місяця протрималась лише 47-річна вчителька з Івано-Франківщини, довівши тим самим, що у витривалості нашим педагогам не відмовиш. Щоправда, вчителька-героїня, котра за експериментальний місяць схудла на три кілограми, розповіла, що харчувалася в основному картоплею та капустою, часом тішила себе невеликим шматком сала, а про м'ясо навіть думати забула. Таким чином, відважна вчителька на власному прикладі продемонструвала, що саме закладено у поняття «прожитковий мінімум» насправді: фактично ця сума просто не дозволяє загинути від голоду.

До слова, журналісти, ласі до не менш веселих експериментів, якось принадили до спроби виживання на 25 гривень у день одного з нардепів від провладної партії. Депутат, необізнаний у тонкощах існування простих смертних, чомусь вирушив із двадцять п’яткою купувати… м'ясо. Звідки ж йому, сердешному було знати, що люди, які виживають на прожитковий мінімум, до м’ясних прилавків навіть близько не підходять… То ж здивованому депутатові продавщиці з м’ясних рядів демонстративно наважили голомозих кісточок. На цьому експеримент завершився, адже спожити бульйон із тих кісток нардеп, вочевидь, не погодився б і задля піару.

Усе це, звісно, майже весело. Проте з точки зору елементарних правил математики – не сходиться. Тому що існувати на те, що зараз офіційно визначають за прожитковий мінімум, неможливо. Адже до вищенаведених песимістичних підрахунків від профспілок треба додати ще й витрати на «подяки» лікарям, хабарі ДАІшникам, щомісячні внески до садочків та шкіл, купівлю «обов’язкових» підручників та зошитів дітям…. Усе це – щомісячні витрати, без яких сучасна людина прожити НЕ МОЖЕ. Адже такі вже у нас оригінальні реалії. Виходить, цифри таки не сходяться?

Насправді ж відповідь у нашій задачці проста: ми вміємо виживати. Ми навчилися цьому ще у екстремальні дев’яності, коли примудрялися збувати «натурпродукт», яким платили зарплатню, жити виключно завдяки вирощеним на власному городі овочам та постачати західним сусідам здоровенні торби пострадянських цвяхів, м’ясорубок й іншого краму. Нас гартували ваучерами, талонами та купонами, підковували кількарічними затримками заробітних плат і масовим безробіттям. Згодом ми затямили й інші уроки. Наприклад, про те, що у владних кабінетах ніколи не зрозуміють того, що болить НАМ. Навіть не спробують зрозуміти. І те, що дехто втрапив до тих кабінетів лише завдяки нашій стійкості, єдності та безпрецедентному революційному запалу, на жаль, не змінило нічого. Ми далі виживаємо самотужки і наперекір усім прожитковим мінімумам.

За це нашому витривалому народові потрібно звести пам’ятник. Але ще більше ми варті того, аби нарешті ця школа виживання завершилася кардинальними змінами. І врешті до владних кабінетів прийшли ті, для кого соціальна складова політичної діяльності важливіша, аніж плекання особистих мільярдних рахунків.

Ольга БОЛОНСЬКА


Коротко

Кому в Україні жити добре?


Старший син президента Віктора Януковича - Олександр потрапив до рейтингу найбагатших українців.

Такі результати шостого щорічного рейтингу "200 найбагатших людей України", який провів журнал «Фокус». Статки Януковича-молодшого журнал оцінив в 96,4 млн. доларів, завдяки чому син президента одразу посів 103 місце. У той же час друге місце в рейтингу посів росіянин Вадим Новинський. Бізнес-партнер Рината Ахметова за рік збільшив статки на 63% до 4,373 мільярдів доларів. Йому вдалося обігнати практично беззмінних лідерів - Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова й Віктора Пінчука.

Водночас видання поки не повідомляє, хто потрапив у першу десятку.

Для складання рейтингу журнал оцінює лише видимі активи компаній на підставі офіційних даних, публічної інформації, консультацій з експертами й даних, наданих самими власниками. У рейтингу не оцінюються активи, що перебувають у пасивному управлінні, право власності учасника на які чітко не простежується, і особисте майно.


Чи подорожчає великодній кошик?


Цьогорічна вартість великоднього кошика становитиме 200-250 гривень. Про це заявив експерт українського клубу аграрного бізнесу Тарас Гагалюк.

«Як ми знаємо, до великоднього кошика входять м'ясні, молочні продукти, хліб та овочі. Цьогорічний кошик становитиме порядку 200 – 250 грн. Десяток яєць коштуватиме 11 грн., кілограм свинини — 60 грн., український хліб буде 3,40 грн., кілограм огірків коштуватиме 15-18 грн., помідорів 24-25 грн.», — заявив експерт. Гагалюк вважає також, що порівняно з минулим роком ціни на великодні продукти не зміняться. Зміняться в ціні лише яйця, які почали дорожчати в березні. Проте, наперекір позиції експерта базарні прилавки свідчать, що продукти перед Великоднем дорожчають з кожним днем. Детальніше про результати наповнення цьогорічного великоднього кошика читайте у наступному номері нашої газети.



Бензин знову подорожчав


Ціни на бензин на найбільших АЗС знову збільшилися на 10-15 копійок.

Зокрема, у мережах «ОККО» й «WOG» всі марки нафтопродуктів подорожчали на 10 копійок. Окрім того, у мережі «АЗС Shell»вартість бензинів А-92 і А-95 підвищилася на 15 коп. і 6 коп. Ціни на АЗС в Україні ростуть із другої половини лютого. Основною причиною підвищення є загальносвітова тенденція підвищення цін на нафту у зв'язку із загостренням ситуації навколо Ірану. Також у січні 2012 р. набули чинності нові ставки акцизних зборів на бензин і дизпаливо, які були проіндексовані на 8,9%. Наприкінці березня АМКУ почав розслідувати підвищення цін на бензин. Якщо чиновники знайдуть їх необґрунтовано завищеними, імпортерів буде очікувати штраф. Остаточний результат розслідування може бути вже за півтора місяці.



Важливо

Як отримати компенсації вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР


Навіщо придумувати те, що вже придумали раніше? Віктор Янукович особливо не замислювався щодо перетягування електорату на свій бік...

Так, вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР починаючи з 1 червня, президент пообіцяв виплатити шість мільярдів гривень компенсації. Закінчення розрахунків повинно завершитися до кінця 2012 року.

У Рівненській області громадяни, які претендують на компенсацію, можуть зареєструватися через безкоштовну гарячу телефонну лінію за номером 0-800-212-000 або заповнити анкету на сайті «Ощадбанку» у рубриці «Інформація для вкладників «Ощадбанку» колишнього СРСР». Лінія працюватиме з 9.00 до 18.00 без вихідних з 02.04.2012 р. Під час реєстрації вкладнику буде повідомлено час і адреса установи, де буде проводитись актуалізація його даних (оформлення банківської картки).

За інформацією на сайті Ощадбанку, людям, яким станом на 1 січня 2012 року виповнилося 80 років і більше, можуть реєструватися на сайті або телефонувати на гарячу лінію "Ощадбанку" з 2 по 20 квітня.

Люди, яким станом на 1 січня 2012 року виповнилося 70 - 79 років, можуть реєструватися з 21 квітня по 20 травня.

Люди, яким станом на 1 січня 2012 року виповнилося 60 - 69 років, можуть реєструватися з 21 травня по 20 червня.

Люди, яким станом на 1 січня 2012 року виповнилося 50 - 59 років, можуть реєструватися з 21 червня по 20 липня.

Люди віком до 50 років, можуть реєструватися з 21 липня 2012 року.

Для претендентів на отримання чергової тисячі гривень розроблений чіткий графік отримання коштів. Головне - не заплутатися і встигнути.

Кошти зараховуватимуть на Національну картку, і кожний вкладник отримає повідомлення про місце та час її отримання. Складений графік повинен допомогти уникнути ажіотажу і непотрібних черг та штовханини.



Приписано… голодотерапію


Минулий рік у Рівненській області пройшов під знаком «оптимізації» системи охорони здоров’я. Однак про обіцяний економічний результат – 10 мільйонів гривень економії бюджетних коштів сьогодні медичні чиновники воліють не говорити. «Оптимізація» ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які в основному виконані, заощадили лише 700 тисяч гривень. Про результати скорочення медичних посад і ставок чиновники також не розповсюджуються. Натомість надають значної уваги стану невідкладної допомоги в ході очікуваного футбольного чемпіонату – Євро-2012. Не дарма керівникам районів, через які пролягають основні транспортні коридори, дано вказівку заощадити бюджетні кошти якраз на можливу невідкладну медичну допомогу… іноземним вболівальникам.

А тим часом медичне лікування наших краян не вельми вирізняється в кращий бік. У день з бюджету на лікування одного пацієнта «приписано» всього-на-всього 6 гривень.

Медикам нічого кращого не залишається, як приписувати підопічним пацієнтам «голодотерапію». І справді, в середньому на харчування одного хворого в стаціонарі передбачено лише 8 гривень.

Максим ЗАПОРОЖЕЦЬ


На часі

Земельним гендлярам зась до української землі


Спекулятивний розпродаж земель сільського господарського призначення є цинічною згубою супроти нашого народу. Затіяні новою владою переміни – пенсійна, житлово-комунальна, адміністративна та податкова реформи - блякнуть перед «грандіозним» задумом реформаторів – скасування мораторію на продаж землі.

У Рівненській області сьогодні ствердилося понад 600 фермерських господарств. Окрім того, майже 50 тисяч наших земляків господарюють на землі самостійно, обробляючи свої паї. Особисті селянські та фермерські господарства Рівненщини нині вирощують майже 100 відсотків овочів і картоплі, постачають для споживачів краю 80 відсотків м’яса та молока, добру половину зернових культур. І це при тому, що вони загалом обробляють лише третину земельних угідь.

Серед фермерів, власників приватних селянських господарств, середніх агроформувань є чимало прихильників партії «Об’єднані ліві і селяни». Станіслав Ніколаєнко, лідер об’єднаних лівих, у вирішенні земельного питання в Україні відстоює проукраїнську позицію, яка базується на інтересах селянства. Саме тому «Об’єднані ліві і селяни» виступають проти непоправного для долі нашої країни та її народу скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

У кого ж грошові мішки запланували скупити земельку? У тих селян, які нині ще мають у своїй власності 70 відсотків паїв. (А де ж решта розпайованої землі?!)

То почім, питається, будемо торгувати? Мінагрополітики відповідає: по 12 – 20 тисяч гривень за один гектар. Мовляв, ціна – середня, а коли ще й підвищити вартість нормативної оцінки землі в 1,5-2 рази, то земельний ринок в Україні, як сподіваються спекулянти, під селянами аж зашкварчить.

Але ж уся наша дійсність доводить, що вартість сільськогосподарських земель в Україні штучним способом занижується, причому, майже вдвічі. Це спланований гендель, аби товстосуми прибрали до рук українські чорноземи.

Подальша доля землі та України в наших з вами руках. Отож міркуймо, шановні земляки, поки не пізно, щоб цю загрозу вдалося відвернути після настання 2013 року. Адже в нинішніх умовах продаж земель сільськогосподарського призначення є неприпустимим. Це одна з ключових умов благополуччя українського народу, його існування у часі й просторі.

Антон ВОЛИЦЬКИЙ


Проблема

Молочні боржники по-гощанськи


Цінова ситуація на молочному ринку для товаровиробників нині така, що хоч плач, чи то пак – вона сумнозвісна своєю «стабільністю».

Цінові ножиці без жалю зрізують прибутки селян від продажу молока. За літр зданого молока заготівельники платять вже менше двох гривень. Водночас ціна готової молочної продукції в торговельній мережі напрочуд теж «стабільна» - за літр молока там правлять не менше 7 гривень.

Та найгірше те, що окремі молокопереробні підприємства ще й досі мають борг перед селянами за здане ними молоко - величезні кошти. Зокрема, така критична ситуація з оплатою молочних поставок виникла на гощанському молокопереробному підприємстві «Котигорошко». Скажімо, лише приватним селянським господарствам Симонова заборговано майже 18 тисяч гривень. Причому, борг той вже з великою дворічною бородою.

Тому місцеві заготівельники звернулися до суду, який задовольнив їхні вимоги. Цікаво, що керівництво молокопереробного заводу «Котигорошко» борг цілком визнало, навіть вже частково почало розраховуватися з симонівськими селянами. Однак, це лише десята частина.

Але в свою чергу основну провину за дворічну «позику» гощанські молочарі перекладають на споживачів їхньої готової продукції з Житомирської області. Мовляв, уся біда в тому, що розраховуються з ними теж несумлінно.

В основному це – бюджетні установи Житомирщини. Їхній гуртовий борг перед ПП «Котигорошко» перевалив за 400 тисяч гривень.

Тепер гощанський молокопереробний завод працює виключно на сировині з сусідньої області. Тому, очевидно, розривати ділові контакти зі своїми партнерами-боржниками вважає недоцільним. Як-не-як, а школи та військові частини – більш-менш «стабільні» споживачі.

Але чому ж через цю співпрацю повинні нести збитки селяни з Гощанського району? Мало того, що молоко ціниться менше за воду, так за нього ще й два роки не розраховуються. До речі, можна лише уявити, що кажуть жителі Симонова та інших сіл про місцевого збирача молока.

Дивною, м’яко кажучи, в цій ситуації вбачається позиція районного керівництва. Невже впродовж двох років вони так і не змогли захистити, відстояти інтереси свого рідного товаровиробника? До того ж, нині виходить, що за два роки, впродовж яких наростав молочний борг, селяни втратили майже половину своїх прибутків. За втрачену очікувану вигоду симонівцям, звісно ж, ніхто не заплатить.

Що можна порадити людям? Створювати молочарський сільськогосподарський кооператив, радять в районному управлінні агропромислового розвитку. На жаль, держава кооперативного руху на селі не підтримує, надаючи підтримку великим агрофірмам. Із заявлених торік 90 мільйонів гривень, держава на розвиток сільських кооперативів не виділила жодної копійки!?

Максим ЗАПОРОЖЕЦЬ


Важливо

Рівне матиме сучасні машини швидкої допомоги


Прес-служба РОДА повідомляє, що у 2012 році автопарк швидких допомог поповнить більше півсотні нових машин, 6 з яких – сучасні реанімобілі.

Придбати їх планують за кошти субвенції з державного бюджету. Окрім того, зробити доступнішою невідкладну допомогу повинні і додаткові 24 пункти швидкої медичної допомоги, які створять при сільських медзакладах.

Окрім того, у планах обласної влади – обладнати «швидкі» системою GPS-навігації. Відтак, виклики ефективно розподілятимуть між бригадами із врахуванням профілю (педіатричний, кардіологічний, реанімаційний тощо). Обійдеться GPS-навігація в 850 тисяч гривень. Цю суму шукатимуть в обласному бюджеті.

Зараз на Рівненщині функціонує 41 заклад служби екстреної медичної допомоги. Торік за швидкою медичною допомогою звернулося майже 400 тисяч осіб, з них 60 тисяч хворих госпіталізували.

Все ніби добре, але було б ще краще, якби «швидкі» були забезпечені бензином та укомплектовані необхідними медикаментами для надання невідкладної допомоги. Щоб не виходило так, що шикарна швидка з усім необхідним начинням є, але через відсутність бензину чи солярки вона не може прибути на виклик. А якщо і виїде, то бригада не матиме необхідних ліків для надання екстреної допомоги. Утім, сподіватимемося, що все буде добре, і медики, які прибуватимуть на виклик, не будуть відчувати себе безпорадними через відсутність необхідних ліків.

«Зелене світло» для яєць


Приблизно 40 років тому у світі почалася «холестеринова війна», яка затаврувала яйця, як небезпечний для здоров’я продукт, який провокує розвиток атеросклерозу.

Однак не був врахований важливий факт, що у яйцях багато лецитину, який якраз і попереджує відкладення холестерину на внутрішніх стінках судин. Сьогодні більшість провідних наукових шкіл реабілітували яйця і рекомендують їх вживати для збереження здоров’я та як частину лікувального харчування при багатьох захворюваннях, включаючи атеросклероз. Чому ж варто регулярно вживати яйця?

Яйця постачають в організм високоякісний білок

Дієтологи світу приймають яйце за "золотий стандарт білка", оскільки в ньому є всі амінокислоти, у тому числі – найбільш цінні, так звані незамінні, тобто ті, які не можуть синтезуватися організмом і повинні поступати з їжею. Яйце легко засвоюється

Засвоюваність яєць найвища серед усіх білкових продуктів: вона майже 100-відсоткова. Для порівняння: засвоюваність молока становить 83%, сиру – 75%, м’яса – біля 70%, риби, зернових, бобових - 52-66%. Саме тому яйця рекомендують ослабленим хворим, дітям та вагітним жінкам.

Покращує пам’ять

Яйце містить близько 113 мг холіну, ключового компоненту структури клітинних мембран, який забезпечує їхню пластичність, цілісність. Особливо багато холіну у нервових клітинах та їхніх відростках, які передають нервовий сигнал від клітини до клітини та від клітини – до м’язів.

Попереджує інфаркти, інсульти та хворобу Альцгеймера

Холін сприяє зменшенню концентрації амінокислоти гомоцистеїну, яка, накопичуючись в організмі, спричинює розрив внутрішніх стінок артерій і провокує розвиток інфарктів, інсультів, хвороби Альцгеймера та старечого недоумства.

Сприяє втраті ваги

В одному звичайному курячому яйці приблизно 68 калорій і багато протеїну, який прискорює обмін речовин на 30-50%, що є важливим для людей, які прагнуть знизити свою вагу.

Покращує зір

Яйця є справжніми ліками для очей: вони попереджують макулярну дегенерацію сітківки та катаракту завдяки спектру каротиноїдів, зокрема, лютеїну і зеаксантину, які набагато легше засвоюються з яєць, ніж з інших джерел, зокрема, із шпинату та із окремо виділених біодобавок.

Не такий страшний холестерин, як ним лякають

В середньому холестерину в яєчному жовтку - 1,5-2%, а лецитину – приблизно 10%.

Лецитин є ідеальним природним емульгатором, який не дає холестерину осідати, злипатися і утворювати бляшки на стінках судин. Саме тому яйця не забороняють вживати в їжу людям, в яких є атеросклероз судин. У меню літніх людей, та тих, які страждають на атеросклероз дозволяється включати одне яйце щодня. Зрештою, холестерин вкрай необхідний для організму: він зменшує проникність мембран клітин для вірусів, служить матеріалом для синтезу гормонів, у тому числі, статевих, є джерелом для утворення вітаміну Д у шкірі.

Обмеження

Людям з цукровим діабетом кількість яєць бажано обмежити до 3 штук в тиждень.

Символізує та дає життя

У багатьох християнських народів яйце – це символ життя і всього Всесвіту. Тисячоліттями людство шанувало яйце, робило його частиною ритуалів, читало по ньому долю, лікувало ним та зцілювало.



Українець є найвищим жителем США


Найвищим жителем США є українець за походженням Ігор Вовковинський, чий зріст становить 2 метри 35 сантиметрів. Його взуття – 62-го розміру.

Ігор Вовковинський мешкає на Середньому Заході країни, у місті Рочестер, штат Міннесота. Чоловікові 29 років, він - студент коледжу, але не може відвідувати лекції, бо йому важко пересуватися. Тому вищу освіту він здобуває онлайн. "Коли ми прибули до Сполучених Штатів, мені було 7 років і я вже тоді був вищий, ніж мама, маючи 183 сантиметри", – розповідає Ігор.

Лікарі пояснюють незвичайний зріст Ігоря проблемами із гіпофізною залозою. У хлопця були такі великі ноги, що потрібного розміру взуття просто не існувало. Ігор змушений був втискувати свої ноги у надто тісні черевики, що призвело до істотної деформації кісток ніг. За останні 5 років Ігореві зробили 16 хірургічних операцій. Вдома він користується моторизованим інвалідним кріслом і змушений багато часу лежати в ліжку.



Вітаємо з днем народження!


Щиро вітаємо з святом наших друзів та однопартійців

Івана Петровича Міщеню, голову Костопільської районної організації партії "Об’єднані ліві і селяни",

Йосипа Ярославовича Голоюха, голову Радивилівської районної організації партії "Об’єднані ліві і селяни",

Валерія Борисовича Гурамулте, члена Рівненської МО партії "Об’єднані ліві і селяни",

Тетяну Василівну Лежняк, члена Рівненської МО партії "Об’єднані ліві і селяни".

Щиро зичимо шановним іменинникам родинної злагоди, міцного здоров’я, успіхів в усіх звершеннях та якнайбільше найкращих подій. Нехай завжди доля до вас буде прихильною, а життя дарує лише радісні звістки. З роси і води!

Виконком Рівненської обласної організації партії "Об’єднані ліві і селяни",
колектив редакції газети "Рівне Діалог".




Comments