2012 рік‎ > ‎

РівнеДІАЛОГ, №3

Стояча земельна черга


То є в Рівному земля для індивідуального житлового будівництва, чи немає? На це запитання чиновники і ті, хто подав заяву на виділення земельної ділянки під житлове будівництво, мають ствердну відповідь. Але чому ж тоді забудовниками стають зовсім не ті, чиї заяви про виділення земельної ділянки, наприклад, було подано на початку 90-х років минулого століття?

В управлінні земельних відносин Рівненської міської ради, заглянувши в книгу реєстрації таких заяв, на кожний запит завжди дадуть справну відповідь. Звернення від охочих будувати власне житло подали більше 2500 жителів обласного центру. Причому, заяви «під сукно» в управлінні ніхто не кладе. Увесь процес реєстрації немов на долоні – відкритий і прозорий. Заявники, залежно від їхнього статусу, тобто наявних у них пільг та прав, «розписані» в три черги: загальна, першочергова і навіть позачергова.

На цьому все для пересічних громадян і закінчується, тому що порядковий номер їхнього місця в черзі навіть не зменшується.

Разом із тим, в Головному управлінні Держкомзему в Рівненській області, куди звертаються потенційні забудовники в пошуках своєї земельної правди, заявникам відповідають із завидним оптимізмом. (До речі, більшість скаржників з обласного центру порушують саме цю проблему).

Ну як же не бути землі, коли в 1998 році Верховна Рада внесла зміни в межі обласного центру. Тож земельних ділянок для індивідуального будівництва при достатньо. Інша справа, що житло не зведеш там, де не прокладено ніяких інженерних комунікацій, доріг тощо. Ось і виходить, що здійснити свою житлову мрію сьогодні по кишені далеко не кожному.

Проте це зовсім не означає, що індивідуальне житлове будівництво на щойно відведених земельних ділянках у Рівному не ведеться. Бо, як виявляється, жодної відповідальності за порушення черговості при виділенні землі під будівництво, в чинному законодавстві не передбачено.
Антон ВОЛИЦЬКИЙ


Дорогі наші, любі, кохані!


Від усього серця вітаємо вас зі святом, яке приносить весну, красу та кохання – з Міжнародним Днем жінок!

Безперечно, кожна з вас заслуговує на те, аби святковим та безхмарним був кожен день життя, аби якнайчастіше ви отримували приємні дарунки, аби чоловіки повсякчас доводили своє щире кохання справами. Однак сьогодення примушує вас, тендітних та красивих, бути не лише матерями і дружинами, а й долати чимало матеріальних труднощів.

Ми, чоловіки, вклоняємося вам за уміння водночас бути сильними та красивими, нескореними та ніжними, витривалими та романтичними. То ж нехай цього дня у домі буде тільки радість та якнайбільше щасливих хвилин.

Нехай кожен ваш день буде сонячним, нехай довкола панують любов і гармонія, нехай для вас розквітають квіти й звучать чарівні мелодії. Нехай у домі завжди живе кохання…

Від усієї душі бажаємо вам здійснення усіх життєвих планів і мрій! З весною вас, любі наші!


Голова РООП "Об’єднані ліві і селяни" Леонтій САМЧУК,
виконком Рівненської обласної організації партії "Об’єднані ліві і селяни",
колектив редакції газети "Рівне Діалог".


Позиція

Ігор ПАСІЧНИК: «Станіслав Ніколаєнко - це людина дуже ерудована та поміркована…»


Спілкуванням з ректором Національного університету «Острозька академія», професором, Героєм України Ігорем ПАСІЧНИКОМ ми продовжуємо започатковану дискусію, щодо актуальності та реальності втілення в життя країни лозунгу партії «Об’єднані ліві та селяни» - «Справедлива Україна без жебраків та олігархів».

Ігор ПАСІЧНИК, ректор Національного університету «Острозька академія», професор, Герой України

– Те, що в Україні створюється значна кількість політичних партій, ще не свідчить про усталення демократичних цінностей у суспільстві. Дедалі частіше керівники політичних організацій, маскуючись під гаслами гуманності й справедливості, всього-на-всього переслідують мету для задоволення власних амбіцій та меркантильних інтересів. Зараз Україна, незважаючи на свій молодий вік, постала перед багатьма викликами. У цьому контексті мені імпонує думка відомого економіста Богдана Гаврилишина, який говорить про хворобливий стан не лише України, а й світу загалом. Бурхливий розвиток інформаційних технологій, демографічна та геополітична ситуації попри свої позитивні моменти, провокують виникнення глобальних проблем у сучасному соціумі, до вирішення яких має бути небайдужа кожна мисляча людина.


Знаючи Станіслава Ніколаєнка особисто, можу стверджувати, що це людина дуже ерудована та поміркована. Із приємністю згадую його візит до Острозької академії, коли Станіслав Миколайович перебував на посаді Міністра освіти і науки України. Тоді нам вдалося втілити в життя багато проектів, адже Станіслав Ніколаєнко підтримав наш університет в реалізації у навчальний процес Болонської системи освіти, також ініціативу Острозької академії щодо викладання християнської етики у школах. За його підтримки відбулося відзначення 430-річчя від дня заснування Острозької академії та 425-річчя виходу Острозької Біблії. Для політика повага й апелювання до історичної та культурної спадщини своєї країни – дуже важлива риса. Якщо до неї додаються ще відчуття викликів сучасності, широкий світогляд, високі моральні якості та здібності менеджера, то така людина, без сумніву, має шанс на успіх. Вважаю, що партія «Об’єднані ліві та селяни», враховуючи особистісні риси її керівника, вселяє надію змін на краще. У нашої держави багатющі ресурси, освічені люди, вигідне георафічне положення. Єдине – навчитися усім цим раціонально управляти задля побудови ефективного громадянського суспільства. Безумовно, потрібно враховувати думку прогресивного студентства. Зі свого власного досвіду скажу, що студентська молодь спроможна втілити багато конструктивних ідей. Для цього потрібна лише наша підтримка та розуміння.

Щоб втілити в реалії життя лозунг партії «За Україну без жебраків та олігархів», потрібна послідовність та далекоглядність усіх гілок нашої влади, про роботу яких однозначно висловлюватися зараз важко. Як на мене, до цього лозунгу ще варто додати такі слова: «За Україну з високими християнськими цінностями помножену на ідею національного будівництва». Важливо те, що особливу увагу програма партії акцентує на проблемах села. Зараз спостерігається масовий виїзд молоді зі сільської місцевості. Це природно, адже яким чином сучасна молода людина може там самореалізуватися. Занедбаність культурного дозвілля, відсутність робочих місць та комплексної програми розвитку аграрного сектору провокують деградацію та зубожіння українського села.

Від редакції.

Запрошуємо читачів продовжити дискусію і висловитися з цього приводу на шпальтах нашого тижневика.

будовники в пошуках своєї земельної правди, заявникам відповідають із завидним оптимізмом. (До речі, більшість скаржників з обласного центру порушують саме цю проблему).

Ну як же не бути землі, коли в 1998 році Верховна Рада внесла зміни в межі обласного центру. Тож земельних ділянок для індивідуального будівництва при достатньо. Інша справа, що житло не зведеш там, де не прокладено ніяких інженерних комунікацій, доріг тощо. Ось і виходить, що здійснити свою житлову мрію сьогодні по кишені далеко не кожному.

Проте це зовсім не означає, що індивідуальне житлове будівництво на щойно відведених земельних ділянках у Рівному не ведеться. Бо, як виявляється, жодної відповідальності за порушення черговості при виділенні землі під будівництво, в чинному законодавстві не передбачено.

Антон ВОЛИЦЬКИЙ


Справи партійні

Об’єднавчі процеси на Рівненщини продовжуються


Нещодавно в трьох районах Рівненської області відбулися установчі збори ініціативної групи громадян зі створення районних організацій партії «Об’єднані ліві і селяни». Як і зазвичай, ініціативну групу у більшості склали колишні члени Рівненської обласної організації СПУ. В установчих зборах ініціативної групи громадян в Демидівці, Дубровиці та Зарічному, за традицією, взяв участь голова обласної організації партії «Об’єднані ліві і селяни» Леонтій Самчук.

Всі учасники зборів були одностайними в оцінках сьогоднішньої політичної ситуації в країні, у якій вже давно назріло питання створення потужної лівої сили. Такою силою цілком може стати партія «Об’єднані ліві і селяни» під керівництвом Станіслава Ніколаєнка. Всі присутні підтримали рішення об’єднавчого з’їзду п’яти партій 17 грудня 2011 року, які утворили партію «Об’єднані ліві і селяни».

Під час проведення зборів голова обласної організації партії «Об’єднані ліві і селяни» Леонтій Самчук заявив, що партія продовжує взятий курс на об’єднання лівоцентристських сил, створення потужної партії, яка здатна захистити людей найманої праці і повернути у державу соціальну справедливість.

Після обговорення нагальних питань було прийнято рішення про створення районних організації партії «Об’єднані ліві і селяни», а також сформовано керівні органи організації. Так, головою Демидівської районної організації партії «Об’єднані ліві і селяни» одноголосно обрали Раїсу Олексіївну Пігут, головою Дубровицької районної організації партії «Об’єднані ліві і селяни» всі учасники конференції одностайно обрали Віктора Васильовича Гумена, а очолити Зарічнянську районну організацію партії «Об’єднані ліві і селяни» однопартійці беззаперечно довірили колишньому першому секретарю районного комітету СПУ Володимиру Анатолійовичу Царуку.

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ


На часі

Чи потрібні деякі обласні управління та такі їхні штати?


Минуле засідання колегії облдержадміністрації видалося вельми прикметним, як на нинішні часи.

По-перше, Рівненська область за підсумками пережитого року за показниками успішного розвитку, які підбиваються Адміністрацією Президента України, посіла… аж 20-те місце в державі.

По-друге, весь керівний Олімп нашої Рівненщини, що, ясна річ, належить до правлячої нині Партії регіонів та її «орбітального» супутника по парламентській більшості - Народної партії на чолі з Володимиром Литвином, заходився дружно плескати в долоні… супроти куратора області з Адміністрації Президента України.

«Овація» була такою емоційною, що головний консультант з питань регіональної та кадрової політики президентської адміністрації навіть розгубився. Що ж такого трапилося на колегії облдержадміністрації, що обласні чиновники наважилися на такий відвертий вияв своїх настроїв, по суті, заперечуючи декотрі умовиводи свого «рідного» куратора Рівненщини?

За відповіддю, на нашу думку, далеко ходити не потрібно, - вона осьдечки, в підсумковій оцінці соціально-економічного розвитку Рівненської області за минулий рік. Причому, зауважте, шановні читачі, намальовано цю класифікацію не якоюсь там опозиційною силою до нинішньої влади, а в самісінькій Адміністрації (!).

І це при тому, що самого теперішнього голову Рівненської облдержадміністрації там не раз означували одним з найуспішніших (!) регіональних керманичів.

Цілком очевидно, що окремі керівники Рівненщини, які звітували на колегії облдержадміністрації, передали куті меду настільки, що й самому кураторові з президентської адміністрації стало ніяково. Адже наявний факт «успішності» Рівненської області за підсумками 2011 року зафіксований Адміністрацією Президента України. Та й хіба високопоставленого столичного чиновника-куратора погладять по голівці за 20-те місце його підопічної області?! Звісно, як мовиться, не все так погано в нашому домі. Низка соціально-економічних проектів нинішнього керівництва облдержадміністрації, справді заслуговує схвальної оцінки. До того ж, не хотілося б тут, на рівні нашої області, все пояснення такого курсу зводити лише до однієї гострої необхідності для партії влади – Партії регіонів - за будь-яку ціну виграти цьогорічні парламентські вибори.

Хоча правда – вона така: для теперішньої владної «команди» це (перебування біля владного керма) вже не просто стратегічна мета, а, якщо хочете, питання життя і смерті.

Так-так, і передусім для їхніх капіталів, їхнього олігархічного способу життя, можливості для них й далі безкарно визискувати людей найманої праці.

Зрештою, використання в політичній боротьбі правоохоронної та судової систем (див. Заяву Політвиконкому партії «Об’єднані ліві і селяни» на чолі зі Станіславом Ніколаєнком від 28 лютого ц. р.), підміна чесної політичної боротьби – політичною розправою, уже ні в кого не залишає сумнівів щодо результатів жовтневих виборів до Верховної Ради.

Тож партії влади та партіям, що ходять у неї в «коаліційних» попихачах, потрібний, як тепер кажуть, серйозний прорив, і перш за все – в економіці, в соціальній політиці. Бо як ще інакше можна привернути до себе голоси виборців?

А його ж катма!


Ні, ніхто не заперечує того, що реальне життя часто-густо не співпадає з тими «рейтингами», а почасти навіть оспорює бюрократичну статистику. Але давайте, шановні читачі, запитаємо себе, а чи, м’яко кажучи, не перебільшує свою головну роль в нашому соціально-економічному поступі владна когорта з обласного Олімпу?

Власне, про це саме, тільки іншими словами, й запитав на колегії облдержадміністрації Віктор Ткаченко, Представник Адміністрації Президента України. Бо виходить, наприклад, що впливові чиновники сиплять успішними звітами про будівництво сучасних молочних ферм, потужні інвестиції в сільське господарство, а поголів’я великої рогатої худоби щороку в нашій області «стабільно» падає. Хіба ж це не дивовижа, скажіть?

Тому й логічно поставити це запитання таким чином: яка ж роль нашої чималої адміністративної піраміди в тому, що сьогодні в області практично всю промисловість, дійсно все сільське господарство рухає вперед, розвиває приватний капітал?! На свій страх, і на свій ризик!

Натомість успішним звітам нинішніх районних та обласних адміністраторів – на публіку, на показ, немає кінця краю. Проте, стривайте, що ж такого героїчного зроблено? Хіба мощення сільських доріг, ремонт та будівництво шкіл, лікарень, дитячих садочків, придбання медичного обладнання, ба - навіть велосипедів для дільничних лікарів (Острозький район, - Авт. ) тощо – це не прямий обов’язок влади? Хіба не для цього ми, громадяни, наймаємо й утримуємо цю владу? Отож бо!

Зрештою, послухавши кілька звітів обласних керманичів, співробітник Адміністрації Президента України прямо запитав: чи потрібні деякі обласні управління, такі їхні штати, у чому, зрештою, полягає результативність їхньої роботи, якщо, образно кажучи, реальне життя нашого краю і його людей, тече повз них?

Що й казати, рівень несприйнятливості такого «вільнодумства» столичного чиновника відразу викликав шквал емоцій в нашого керівного прошарку. Усе закінчилося тим, що керівники районів, обласних управлінь та відомств, керманичі області сукупно запропонували кураторові краще дбати про рівень заробітної плати держслужбовців, аніж отак з плеча - відразу по головних управліннях рубати гілку виконавчої влади.

Ось після цього й настали «бурхливі» аплодисменти учасників колегії облдержадміністрації.

Упродовж 2011 року робота виконавчої гілки влади в нашому краї обл- та райдержадміністрацій коштувала платникам податків 81мільйон гривень.

Олександр ГОЛУБ


Отакої

Кужель проти Яценюка: чорним піаром – по конкурентові


До виборів ще наче чимало часу залишилося, а серед потенційних очільників опозиційних партійних списків уже почалися помітні міжусобиці. Ось Олександра Кужель нині активно намагається встановити ініціатора публікацій про її круїз по Карибському морю. Нагадаємо, нещодавно в Інтернет-просторі з’явилися публікації про шикарний відпочинок пані Кужель на круїзному лайнері Атлантикою. Виходить, що палкий борець за права трудового народу дозволила собі настільки недешеві розваги, що тому народу годі й уявити.
Нині ж Кужель намагається відбиватися з усіх сил, стверджуючи, що цей чорний піар проти неї має на меті дискредитувати її як політика - конкурента на парламентських виборах-2012. У його поширенні Кужель підозрює Яценюка, який може їй помститися за інформацію про те, що його фінансує Ахметов; Королевську, проти якої нещодавно опублікувала дуже агресивну статтю, а також когось із ПР.
Олександра Кужель стверджує, що має намір провести переговори з Арсенієм Яценюком, щоб той спростував інформацію. Ось тільки незрозуміло, як саме можна спростувати те, що насправді відбулося? Бо ж Олександра Кужель справді шикарно відпочила на одному з кращих теплоходів світу. При цьому офіційних джерел доходу політик не має. І незрозуміло, чому повідомлення про це вона вважає саме чорним піаром…

Україна перша у світі за кількістю податків, – Світовий банк


За підсумками 2011 року Україна зайняла перше у світі місце за кількістю податків, що сплачуються.
Про це повідомив у своєму блозі президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко, повідомляє «Укрінформ».
«Згідно з інформацією Світового банку, за підсумками 2011 року Україна зайняла перше у світі місце за кількістю податків, що сплачуються. Не за сумою податків, а саме за кількістю. Світовий банк підрахував, що український бізнес у тій або іншій формі сплачує 135 різних податків. Це абсолютний світовий рекорд. Друге місце у цьому рейтингу зайняла Румунія. Але вона має вигляд «слабкої» на нашому фоні. У неї кількість податків усього 113. А ось на третьому місці знаходиться Ямайка з результатом усього 72 податки» – зазначив Охрименко.
За його словами, у Гонконзі сплачується усього 3 податки, у Грузії, Швеції, Норвегії – 4 податки, у Сингапурі – 5 податків.
Водночас у Франції всього 7 податків. А у Великій Британії, Чехії, Нідерландах, Португалії, Іспанії, Фінляндії – 8 податків. У США – 11 податків.
Як вже повідомлялося, з 1 січня 2012 року в Україні набрав чинності новий Податковий кодекс.

Реалії

Рівне - у п’ятірці міст України з найбруднішим повітрям


У лідери міст з найбільш забрудненим повітрям вирвалося Рівне: наш обласний центр опинився на п’ятому місці за індексом забруднення атмосфери.
Вищий, ніж у Рівному, цей показник у Маріуполі, Ужгороді, Горлівці Донецької області та Одесі. Про це свідчать дані, які надала Центральна геофізична обсерваторія (ЦГО) Міністерства з надзвичайних ситуацій "Українській правді. Життя". Ця державна установа відстежує стан повітря у 53 українських містах. Рейтинг найбільш забруднених вираховується за індексом забруднення атмосфери (ІЗА).
Традиційно до списку міст з найгіршим повітрям потрапляють міста з промислового сходу. У Центральній геофізичній обсерваторії зауважують, що у цьому регіоні і досі стан повітря найгірший.
Адже тут в одному місті – Горлівці - рівень забруднення оцінювався, як дуже високий, в 10 містах рівень забруднення оцінювався як високий. Це Слов’янськ, Макіївка, Донецьк, Лисичанськ, Рубіжне, Краматорськ, Луганськ, Дзержинськ, Єнакієве, Сєверодонецьк.
У Південному регіоні дуже високий рівень забруднення повітря спостерігався в Маріуполі і Одесі, високий – у Запоріжжі, Армянську, Красноперекопську, Миколаєві, Ялті.
У центральному регіоні найбільш забрудненими були Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг.
На заході до числа дуже забруднених міст віднесли Ужгород і Рівне, забруднених – Луцьк.
Високий рівень забруднення в цих містах обумовлений, головним чином, значними концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, бенз(а)пірену, фтористого водню, оксиду вуглецю, завислих речовин.
Еколог, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька у коментарі "Українській правді. Життя" пояснює, що на рівень забруднення атмосфери в різних містах та регіонах впливають різні чинники, основні з яких викиди забруднюючих речовин та парникових газів від автотранспорту та промисловості.
"Викиди від автотранспорту в містах є основним джерелом забруднюючих речовин в атмосфері, вони постійно зростають як в Україні так і в цілому світі. До того ж викиди від автотранспорту є найбільш важко регульованими. Наприклад, в багатьох країнах діє диференційний податок на автотранспорт та податок на паливо. Головна мета таких політик - стимулювати власників купувати найбільш енерегоефективні автівки, менше користуватись приватними авто, більше - громадським транспортом, потягами. В Україні поки що відсутні політики, що регулюватимуть зменшення викидів від автотранспорту, але вони вже конче необхідні", - додає Рудницька.

Життя

Допрацюємося до епідемії?


Чому хворі українці перестали дотримуватися постільного режиму?

Направду, українці – нація аж надто працелюбна. Принаймні, якщо судити по тому, що на застуду та грип більшість людей взагалі не зважають і зі шмарклями та кашлем вперто крокують зранку до трудових звершень. Провокуючи таким чином прогресування епідемій.

Нема як хворіти…

Днями одне з Інтернет-видань здійснило невеличке опитування, з якого з’ясувалося, що майже 60% українців звикли йти на роботу навіть тоді, коли відчувають нездужання. При цьому 22,1% українців займаються самолікуванням, працюючи під час хвороби вдома, і тільки 18% хворих чинять так, як має робити кожна більш-менш свідома людина: викликають лікаря і оформляють лікарняний.

Можна було б лише порадіти за наші трудові подвиги, якби не вкрадалося кілька «але». По-перше, кожен терапевт вам скаже, що вирушати на роботу навіть із банальним нежитем – означає піддавати ризику не лише своє оточення, але й значно ускладнювати власний стан. Адже хвороби, як відомо, треба лікувати, лежачи у ліжку та попиваючи теплий чай. Натомість ми забігаємо дорогою до аптеки та купуємо пакетики ліків, які реклама радить використовувати тоді, коли «ніколи хворіти». У виграші усі – і власники фармацевтичних мереж, і роботодавці. Ось тільки продуктивність праці падає та здоров’я гробиться. Але ж робота – понад усе, чи не так?

По-друге, робота таки справді понад усе. Адже якщо замислитися над такою, на перший погляд, нескладною статистикою, то стає по-справжньому сумно. Бо, думаєте, чому той нещасний українець навіть похворіти по-людськи не може? Правильно, лікарняний оплатять лише тим, хто працює легально і зарплатню отримує не в конвертах. Усі інші у дні простою зароблять дулю з маком. Окрім того, на багатьох «фірмах» ще й ніхто гарантії не дасть, що на ваше хлібне місце не знайдеться одразу ж достойна заміна. Тому що, роботодавців, які трудового кодексу в очі не бачили, нині – хоч греблю гати. Та й навіщо він їм, коли працівники на чесному слові, а не на трудовій книжці влаштовані?

У результаті маємо ще й іншу статистику. Станом на 3 березня в країні було зафіксовано 4447 випадків захворювання на кір. Причому, найбільша кількість випадків зараження спостерігається у західних регіонах. Ще тиждень тому кількість хворих не досягала 4 тисяч. А кір, як відомо, передається повітряно-крапельним шляхом. Тому скидається на те, що всезагальна самовіддана праця у хворому стані та проблеми зі щепленням, спричинені нещодавньою тотальною відсутністю вакцин, ще можуть вилізти нам боком. Вірніше, новими неприємними епідеміями.

«Конвертована» зарплатня – це надовго

Проте давайте повернемося до роботи та зарплатні. Днями директор Департаменту надходження доходів Пенсійного фонду Василь Литвиненко повідомив, що легальну зарплату, яка перевищує 18241 тисяч гривень, отримують на сьогодні лише 100 тисяч українців. Зате станом на кінець минулого року 700 тисяч осіб отримували зарплату в межах мінімальної зарплати, а 1,3 мільйони людей – ще меншу. Цілком очевидно, що проблема тут не лише у низьких доходах, а й у їхньому приховуванні від держави.

Не дивно, що прем'єр-міністр Микола Азаров взагалі нещодавно впав у паніку: за його інформацією, з 20,5 мільйонів населення, яке працює, зарплатню в конвертах отримує майже третина. За приблизними підрахунками, близько 140 мільярдів гривень прибутків громадян щороку не оподатковується. Відповідно, держава рухається до глухого кута: за якихось кілька років пенсіонери можуть залишитися без пенсій, адже Пенсійний фонд і інші фонди соціального страхування щороку недоотримують близько 60 мільярдів гривень.

Що маємо далі? А маємо дефіцит, який покривають за рахунок бюджету. І цілком зрозуміло, що відтятий шмат від бюджетного пирога влада ніколи у житті не компенсує урізанням статей витрат на себе, кохану. Натомість виголошуватиме цілком пристойну «відмазку»: доплачуємо пенсіонерам, отже, не можемо підняти зарплату бюджетникам - вчителям, лікарям та іншим трудівникам. Тож хай вибачають.

У підсумку маємо цілковито замкнене коло. Адже ті, хто працює «у тіні», навіть за великого бажання вийти «на світло» не зуміють. Тому що їх, наче нічних вампірів, там чекає вірна загибель від непосильного податкового тягаря. Як повідомляє ТСН, нині в Україні «у тіні» працює близько 600 тисяч підприємців. Та й інші принаймні частково «махлюють» з працевлаштуванням. Збільшення єдиного соціального внеску з 80 до 400 гривень стало остаточним аргументом до переходу «у тінь» для багатьох дрібних підприємців.

Тобто виходить, що лише бюджетні організації та крупні комерційні підприємства повністю виплачують легальну зарплатню. Експерти ж стверджують, що на краще ситуація найближчим часом не зміниться. Бо якщо банально порахувати витрати на кожного офіційно влаштованого працівника, то вийде, що роботодавцю він обходиться приблизно наполовину дорожче, ніж становить сама зарплатня. Тобто вихід –лише у конверті. Тим паче що, зважаючи на реалії сьогодення, навіть «конвертною» зарплатою нас не злякаєш – була б робота…

Так що про повноцінні лікарняні більшості люду годі й мріяти. Що ж до пенсій, то деякі знавці ринку праці переконують, що ситуацію вдасться покращити із введенням накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Інші дивляться на такі перспективи скептично: щоб накопичувати самостійно, треба мати і відповідний дохід, і відповідний менталітет. І, врешті, захист від нечесності приватних страхувальників. Тому хтозна, коли світлі ідеї наших законотворців нарешті втіляться у реальність?

Ольга БОЛОНСЬКА


Отакої

В Україні рекордний службовий автопарк


За кількістю службових автомобілів Україна в сотні разів випереджає благополучні країни Європи. Як пише «Кореспондент», розпочата Кабміном кампанія зі скорочення витрат не змінює ситуацію: поки в уряді заощаджують, в регіонах купують.
За даними видання, українські чиновники дозволяють собі невиправдані витрати, коли йдеться про службові машини, і цим суттєво відрізняються від своїх європейських колег. У Великобританії на всіх вищих держслужбовців припадає 191 службовий автомобіль, і жоден з них не закріплений за окремою людиною. Транспорт розподіляють за заявками, а якщо дистанція передбачуваної поїздки невелика, то представник влади їде своїм ходом.
Водночас, в Україні, незважаючи на скорочення службового автопарку, затіяне прем`єр-міністром Миколою Азаровим, гараж чиновників вражає масштабами. У Кабміні пишаються, що тепер кількість автомобілів, які возять державних менеджерів, скоротилася до рекордно низької за українськими мірками позначки - 6972 штук. Однак це в 36 разів більше за гараж британців і в 268 разів перевершує показник Данії, ВВП якої в п`ять разів вищий від українського.
"Уряд два роки здійснює політику жорсткої економії на утримання апарату держуправління", - повідомив Корреспонденту Азаров. Але, пише видання, за межами прямої видимості з вікна його кабінету на вулиці Грушевського апарат продовжує купувати собі дорогі автомобілі.

За матеріалами Інтернет-видань.


Тарифи

Чому подорожчає кабельне телебачення


Немає сумніву, що послуга з доступу до кабельного телебачення в Рівному скоро подорожчає. І вартість так званого соціального пакета, яким охоче користуються, наприклад, пенсіонери, аж ніяк не виняток.
Однак усю відповідальність за такий «немодний» почин телекомунікаційні компанії покладають на Рівненський міськвиконком. Позаяк міська влада вирішила, що кабельники повинні сплачувати до міського бюджету кошти за оренду ними приміщень комунальної власності. Так-так, йдеться саме про багатоповерхові житлові будинки. Тож нарешті роботу телекомунікаційних компаній в обласному центрі буде більш-менш упорядковано.
Зрозуміло, наводити порядок краще навіть пізніше, ніж ніколи. Ось тільки чому ця турбота про усунення порушень будівельних норм під час прокладення кабельних мереж, запровадження прозорих орендних відносин між комунальною владою та кабельниками, в кінцевому підсумку мусить обернутися подорожчанням вартості послуг? Простіше кажучи, чому за все має платити споживач?
Наприклад, керівництво фірми «Телсет – Рівне» у своїх коментарях прогнозує, що так званий соціальний пакет може подорожчати з 20 до 25 гривень, а базовий з 35 до 45. І це, звичайно, не межа. Адже така вже методика розрахунків орендної плати за розміщення телекомунікаційної мережі та обладнання в будинках комунальної власності. Орендна плата може поглинатиме в кабельників близько 60 відсотків надходжень від абонентної плати.
Кабельними «справами» в Рівному доручено опікуватися міському комунальному підприємству «Галузеве». За рішенням міськвиконкому, зібрані від оренди кошти, будуть витрачатися лише на ремонт дахів та під’їздів тих житлових будинків, в яких кабельники порушили будівельні норми, розміщуючи там своє обладнання. Заради справедливості варто зазначити, що це типове явище, яке, між іншим, свідчить багато про що. Ну, наприклад, хоча б про неповагу окремих кабельників до своїх клієнтів.
Окрім того, за ці ж гроші планують проводити перевірку роботи кабельних компаній. Понад те, налагодять систему контролю за доступом до горищ, підвалів, технічних приміщень тощо.
Цікаво, що в Рівному низка телекомунікаційних підприємств давно працює, так би мовити, в правовому полі. Вони уклали договори на оренду з окремими житлово-комунальними підприємствами. Вартість орендної плати – 18 копійок за кожну квартиру, яку вони обслуговують. Середня ціна такої оренди в країні становить 14 копійок. Тепер, за новою рівненською методикою, плата зросте в 10 разів.
Новатори з управління житлово-комунального господарства Рівного підрахували, що така кабельна оренда, наприклад, в одному під’їзді 9-поверхового будинку в місяць принесе підприємству «Галузеве» понад 1 тисячу гривень. У січні цього року, а саме з нового року почали наводити лад в телекомунікаційному господарстві обласного центру, було нараховано 70 тисяч орендної плати. Ось і дивись, може скоро настане лад і порядок в нашому домі.

Антон ВОЛИЦЬКИЙ


Проблема

Пенсія – це обов’язковий до сплати борг держави


Нинішній пенсійній системі потрібно шукати альтернативу. Це очевидно всім. Але тільки не ту, що пропонують пенсіонерам та всім людям праці теперішні горе-реформатори. Бо про добробут пенсіонерів ці «піклувальники» думають про людське око.
Потрібна зрозуміла й прозора пенсійна система. Це – аксіома.
Я - пенсіонер з 50-річним трудовим стажем у різних галузях нашої економіки, працював у різних умовах, тому добре знаю ціну праці.
З 2005 року намагаюсь захистити всіх пенсіонерів від доморощених пенсійних аматорів-реформаторів, які не уявляють собі в чому полягає суть продуктивності праці, а тому геть не здатні її оцінити. Вони, маніпулюючи своїми «коефіцієнтами» та іншими «напрацюваннями», намагаються гривнею принизити честь та гідність людей чесної праці, руками яких, їхнім ентузіазмом, побудована наша держава.
З цією метою й за дорученням широкого кола однодумців я не раз їздив у Міністерство соціальної політики та праці. Але то, скажу вам, пуста трата часу.
Дійшов в Мінсоцполітики до самісінького верху. Торік, 8 вересня, віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко запросив мене на зустріч у міністерство. А сам високопоставлений чиновник навіть не з’явився. Мабуть, йому зручніше говорити по мікрофону про свої реформи, ніж дивитися в очі пенсіонеру та, можливо, червоніти за свої «напрацювання».
Аналізуючи роботу пенсійних органів, стає очевидним, що пенсійна система в нашій країні за 20 років стала однією з найкорумпованіших витворів тих, хто при владі. Це найкорумпованіша структура виконавчої влади під «дахом» самої держави.
Ліквідувати це «кубло» можливо не мильними гаслами боротьби з корупцією, а що не є цивілізованим методом – прийняттям нового Закону «Про методику нарахування пенсії». По ній навіть школяр зможе вирахувати пенсію дідуся та бабусі.
Що таке пенсія? Пенсія – це борг, який держава зобов’язана сплатити - повернути людині при її виході на пенсію. Це борг держави трудящій людині за роки праці (стаж) та за умови праці. І крапка!
Усе «асорті» - посади, звання, нагороди і т. д., яке служило ширмою для зловживань і «ліпилось» до пенсії, – потрібно забути! За все, за всі заслуги держава виплачувала кожному в робочий період.
На розмір пенсії не повинна впливати й заробітна плата, яку мали тільки робітники й селяни. Адже саме вони своєю працею виробляли готовий продукт. Усім іншим найманим працівникам держава виплачувала аванс з надією на їх сумлінну працю на користь суспільства.

Як можна рівняти трудовий вклад наприклад, колгоспника, шахтаря, металурга тощо з «набутком» сьогоднішніх парламентаріїв та їм подібних?! Це – абсурд!
Критерієм для нарахування пенсії повинні бути: роки праці (стаж) та умови роботи (список №№ 1, 2…) для всіх без винятку пенсіонерів – знизу й доверху.
Для цього необхідно розробити тарифну сітку оплати за один рік стажу. Ось і все! Просто, прозоро, цивілізовано!
У це русло, правове поле, як там завгодно, повернути всіх вчорашніх і нинішніх, довічно недоторканних пенсіонерів. З прийняттям цього закону, справедливого щодо людини праці, стабілізується політичне, економічне, соціальне становища в державі, зросте довіра людей до влади, відбудеться відносна рівність людей у суспільстві, відпаде антилюдська за своєю суттю технологія нарахування розміру пенсій.
Люди будуть працювати не за пільги, які здебільшого необґрунтовані, а за покликанням. До керма влади нарешті прийдуть ті, хто дбатиме про добробут країни й тих, хто його створює – людей праці.

Олександр ГРАЦЬКИЙ.
(Всього 80 підписів).
м. Рівне.



Як вибрати здорові напої?


Серед розмаїття варіантів напоїв, без сумніву, вода є найкращим вибором: вона вільна від калорій, і її достатньо просто налити у склянку.
У переважній більшості, всі, готові до вживання напої, вкрай перевантажені цукром, містять багато порожніх калорій і жодних корисних для організму компонентів. Вживаючи солодкі напої, ви поступово набираєте вагу і збільшуєте ризик розвитку цукрового діабету.
Інші напої мають свої переваги та недоліки і у помірних кількостях можуть входити до складу здорового харчування.
Чай та кава. Вони вільні від калорій до тих пір, поки ви не поклали у них цукор і вершки. Містять понад 260 біологічно активних речовин і мають виражений тонізуючий, сечогінний та спазмолітичний вплив на організм.
Крім того, чай – це один із найпоширеніших адаптогенів, тобто речовин, які допомагають організму адаптуватися до несприятливих факторів зовнішнього середовища. Як кава, так і чай сприяють зниженню вмісту етанолу (спирту) у крові та печінці, та його токсичного місцевого продукту розпаду в організмі – ацетальдегіду.
100% фруктові соки. Натуральні соки багаті на вітаміни, мікроелементи та пектинові речовини, покращують роботу кишечника, допомагають вивести із організму шкідливі речовини. Але фруктові соки також містять багато калорій, тому достатньо буде однієї склянки в день.

Молоко і кисломолочні напої. Молоко погано переносять лише деякі люди: у одних у травному тракті знижена активність фермента лактази, який розщеплює молочний цукор, в інших молоко викликає вияв харчової алергії.
Молочні продукти – це джерело повноцінного білка, ряду вітамінів та мінеральних речовин. У них особливо благотворне співвідношення кальцію та фосфору. Але цільне молоко також містить немало калорій, тому не потрібно його пити більше, ніж 1 чи 2 склянки в день, а тим, у кого проблеми із зайвою вагою, бажано вибирати цей корисний напій із низьким вмістом жиру.
Алкоголь. У залежності і від виду алкогольного напою, він може тонізувати, а може бути і справжньою отрутою для організму, тому помірність є ключовим фактором. Найбільш благотворний вплив на здоров’я людини виявляють натуральні червоні вина. У них міститься антиоксидант ресвератрол, який знижує ризик захворювань серця та судин і має антиканцерогенну дію. У 140 г вина міститься не менше 100 калорій.
Перевищувати дозу 10-15 грамів 96-градусного етанолу не рекомендується.

5 порад для вибору здорових напоїв

1. Змінюйте звички – обмежте або взагалі відмовтеся від цукровмісних напоїв. Середня банка солодкої газованої води забезпечує близько 150 калорій. Перед тим, як купити, і тим більше, випити склянку шипучої суміші, подивіться на етикетку, де дуже маленькими буквами вказана кількість калорій.

2. Уникайте низькокалорійних напоїв. Так звані "дієтичні" напої із штучними замінниками цукру, можливо, сподобаються вашим смаковим рецепторам, але заставлять вашу печінку, яка є головним фільтром організму, посилено переробляти чужі та шкідливі для організму, хімічні речовини.

3. Якщо ви не вживаєте алкоголь, не варто і починати. Дія алкоголю на організм двояка: доведено, що помірне вживання алкоголю знижує ризик серцевих захворювань та діабету, але дещо підвищує ризик розвитку раку молочної залози та раку товстого кишечника.

4. Збережіть спортивні напої для спортсменів. Спортивні напої мають на меті дати спортсменам вуглеводи, електроліти та рідину під час інтенсивних тренувань. Для тих же, хто веде малорухливий спосіб життя, вони є ще одним джерелом солодких калорій.

5. Не пийте енергетичні напої. Ці недешеві солодкі шипучі рідини мають стільки ж цукру, як і безалкогольні напої, плюс багато кофеїну і можуть призвести до підвищення кров’яного тиску.


Киянки – найгарніші у світі


Міжнародний туристичний журнал Travelers Digest визнав киянок найпривабливішими дівчатами світу.

Рейтинг із 10 міст було складено на основі відгуків туристів, що подорожують планетою. До списку потрапили і мешканки Москви, але ті опинилися лише на 6-ій позиції.

Видання зазначає, що Київ, без сумніву, є містом в якому живуть найкрасивіші жінки. "Візит до Києва викликає тремтіння, і важко повірити, що така краса справді існує. Крім того, вони не такі залякані, як росіянки", - зазначає видання. Видання радить відвідати Київ улітку, адже у Гідропарку можна побачити, як киянки приймають сонячні ванни.

Travelers Digest також повідомляє, що жінки в країні гарно освічені та завжди готові поговорити про літературу чи філософію.

Нагадаємо, нещодавно видання також опублікувало список міст, у яких проживають найпривабливіші чоловіки. Перше місце належить місту Стокгольм.


Вітаємо з днем народження!


Щиро вітаємо з святом наших друзів та однопартійців

Ольгу Миколаївну Шаповалові,
Галину Панасівну Хоменко, секретаря селищної ради смт. Рокитне,
Бориса Григоровича Войнович, секретаря ППО с. Сварицевичі, Дубровицького району, члена виконкому РООП "Обєднані ліві і селяни",
Аполлінарія Віталійовича Сокотуна.

Щиро зичимо шановним іменинникам міцного здоров’я, родинної злагоди, успіхів в усіх звершеннях та якнайбільше найкращих життєвих подій. Нехай завжди доля до вас буде прихильною. З роси і води!

Виконком Рівненської обласної організації партії "Об’єднані ліві і селяни",
колектив редакції газети "Рівне Діалог".


Comments