2012 рік‎ > ‎

РівнеДІАЛОГ, №13

Українці ще довго розплачуватимуться за «Євро-2012»

У підготовку до «Євро-2012» вкладені мільярди: на нові дороги, аеропорти, готелі. Однак економіка країни від цього зростати швидше не стане. У цьому переконані як пересічні українці, так і експерти.
Таких інвестицій в інфраструктуру Україна за роки незалежності ще не бачила: за п’ять років підготовки до «Євро-2012» у реконструкцію доріг було вкладено 32,5 мільярди гривень, ще 21 мільярд пішов на модернізацію аеропортів, понад 18 мільярдів – на залізничний транспорт, майже 6,5 – на оновлення громадського транспорту у містах, що прийматимуть матчі першості. Гостей «Євро-2012» зустрічатимуть нові летовища і дороги, нові автобуси і тролейбуси, пише «Deutsche Welle».
Але все це не дало українцям відчуття, що їхнє життя за період підготовки до футбольної першості стало кращим. Як свідчать результати репрезентативного опитування «DW-Trend», проведеного на замовлення «Deutsche Welle», лише третина українців (34%) вважає, що підготовка до чемпіонату стала поштовхом до модернізації України.
Експерт аналітичного центру «Raiffeisen Research» Дмитро Сологуб не здивований такому песимізму українців. «Ці гроші можна було би використати значно більш розумно. Комунальний сектор та енергоефективність – це ті речі, які нині особливо гостро стоять на порядку денному. Замість того, аби ходити і бідкатися, які у нас високі ціни на газ, наші урядовці мали би щось робити. Вони два роки при владі – вони ж нічого не роблять», — критикує Сологуб.
Лише 11 відсотків українців вважають, що підготовка до «Євро-2012» піде на користь економіці країни. Експертні оцінки підтверджують цей скепсис. Дослідження «Raiffeisen Research» вказує на те, що довгостроковий економічний ефект від інвестицій в інфраструктуру напередодні «Євро-2012» буде мізерним.
«Звісно, оновлена інфраструктура, нова дорога – це добре. Скажімо, нова дорога може збільшити транспорті перевезення між Росією і Європою або Кавказом і Європою через територію України. Але якщо у вас така жахлива митниця, як нині, то цими новими дорогами все одно ніхто не їздитиме. Без покращення бізнес-клімату окупити здійснені інвестиції буде вкрай важко», — зауважує Сологуб.
Коли Україна 2007 року виборола право на проведення «Євро-2012», у державній програмі підготовки до першості було передбачено, що 80% необхідних витрат припаде на приватних інвесторів. Утім, зрештою вийшло з точністю до навпаки – за даними дослідження, 80% витрат на стадіони, дороги та аеропорти припали на платників податків.
Те, що інвестори так і не прийшли в Україну, Оксана Кузяків з Центру економічних досліджень та політичних консультацій вважає закономірним: за п’ять років підготовки до Чемпіонату Європи бізнес-клімат в Україні так і не покращився: у рейтингу Світового банку Україна посідає 152 позицію.
«Взяти хоча би готельний бізнес. Він звільнений від податку на прибуток до 2020 року. Але суттєвого розвитку немає. Через корупцію, через нестабільність – правила гри постійно змінюються», — критикує експерт.

105 мільярдів на користь… політикам?
За п’ять років на підготовку до «Євро-2012» було витрачено 105 мільярдів гривень, у тому числі 85 мільярдів — з державного бюджету. Це 8 відсотків від ВВП країни.
Ще ніколи в історії людства країна-організатор міжнародного спортивного свята не витрачала у таких обсягах кошти платників податків, зауважують у своєму дослідженні аналітики. Адже хоча Польща й витратила номінально навіть більше за Україну, у співвідношенні з економічним потенціалом цієї країни витрати є вдвічі меншими — 4-5 відсотків від ВВП.
Водночас українці дуже скептичні щодо ефективності використання їхніх коштів. Як засвідчує DW-Trend, лише кожний четвертий українець вважає, що «Євро-2012» піде йому на користь. Натомість тих, хто вважає, що найбільше користі від Чемпіонату Європи буде політикам, вдвічі більше (47%).
На проблеми з прозорістю використання державних коштів, вказують і фахівці Raiffeisen Research. 40 відсотків всіх державних видатків на «Євро-2012» припали на 2011 рік – особливо швидке «освоєння» коштів платників податків почалося одразу після того, як уряд дозволив визначати виконавців пов’язаних з чемпіонатом проектів без тендерів.

Бюджетні гроші – рікою
Зрештою, видатки держави на «Євро-2012» у декілька разів перевищили прогнози. Зокрема, «Олімпійський» стадіон у Києві виявився втричі дорожчим, ніж планувалося, столичний аеропорт «Бориспіль» — вдвічі, йдеться у дослідженні «Raiffeisen Research».
Небачено дорогими виявилися і дороги, які будувалися без відкритого тендеру. 567 кілометрів дороги М04 Знам’янка-Луганськ, яку будувала донецька компанія, яка не має міжнародного досвіду, коштувала українським платникам податків майже 8 мільярдів гривень. Водночас дорога М06 Київ-Чоп, яка простягнулася на 821 кілометр, обійшлася на понад мільярд дешевше. Її під контролем ЄБРР будували італійські, македонські і турецькі підрядники, які виграли міжнародний тендер.

 «Євро» мине, кредит залишиться
Вже за кілька місяців матчі «Євро-2012» буде зіграно, вболівальники роз’їдуться. Однак зітхнути з полегшенням українцям не вдасться: саме на літо припадає пік виплат за кредитами, які уряд взяв на підготовку до європейської футбольної першості.
 «Уряд нині постійно ламає голову, де взяти гроші на виплату зовнішніх боргів. Щодва тижні треба в когось позичити, аби комусь іншому віддати. Позичають насамперед на внутрішньому ринку, бо зовнішні ринки для України наразі закриті через проблеми в єврозоні і політичну ситуацію в Україні», — пояснює Дмитро Сологуб.
Він зауважує, що найбільшою проблемою для українського уряду наразі є питання реструктуризації 2-мільярдного кредиту Внєшторгбанку Росії, остаточний термін погашення якого спливає вже у травні.
Як Україна розплатиться за «Євро-2012» експертам ще до кінця не зрозуміло. Тим часом у президента Віктора Януковича вже є наступна мрія: 2022 року він хоче провести в Україні зимові Олімпійські ігри. З огляду на досвід підготовки до футбольної першості, опитані «Deutsche Welle» експерти в один голос кажуть: «ТІЛЬКИ НЕ ЦЕ»…



Оце так

Гидка соціальна політика

Ця влада, немов та п’явка, яка не відпаде, не нассавшись уволю людської крові. Навіть більше – сита п’явка свого «годувальника» таки полишає, а наші олігархи-ліберали, що добралися до керма влади, навпаки, впиваються в людей ще глибше, дедалі більше входячи в раж.
Тепер горе-реформатори на чолі з міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком взялися за студентів. Хочуть дерти три шкури вже й з наших дітей. Задарма, цинічно і нахабно!
Днями Сергій Тігіпко проголосив ще одну свою «соціальну» ініціативу – роботодавці не платитимуть студентам за стажування. Та це ж ніщо інше, як узаконене рабство. Молодь і так немає роботи, масово виїжджає за кордон у пошуках пристойних заробітків, а тут ще й «рідний» Уряд хоче дозволити роботодавцям оббирати студентів за проходження стажування.
Та найобурливіше те, що цей урядовець безсовісно заявляє, мовляв самі студенти вважають таке нововведення правильним. Це відвертий обман.
Ну що з того, що в трудовій книжці стажиста буде зроблено запис про його початковий професійний навик? Це зовсім нічого не заважує для подальшого працевлаштування. Зрештою, сьогодні в трудовій книжці можна зробити будь-який запис, хіба не так?!
А потім, якщо таке рабство для випускників буде запроваджено, то роботодавці матимуть уже всі законні підстави використовувати задарма робочу силу нашої молоді. Та й нині це потворне явище в нашій «стабільній» економіці настільки поширене, що молодих людей міняють на різних роботах, як рукавички. Особливо цим грішать велетенські торговельні компанії.
Сергій Тігіпко – дуже хитрий міністр, позаяк сказав також, що роботодавці можуть платити заробітну плату під час стажування, якщо… самі цього захочуть. Мовляв, у такому разі їх звільнять від сплати єдиного соціального внеску. Який же він «перейнятливий» інтересами студентів-випускників!
Хіба ж не зрозуміло, що роботодавцям «до душі» перша норма – про безплатну робочу силу. І ніякого тобі ризику-небезпеки отримати наганяй, штраф тощо від контролюючих державних органів. Як кажуть студенти, повна «лафа».
Абсурдність, нерозумність новації міністра соціальної політики щодо дармової праці молодих стажистів визнають навіть високопоставлені чиновники, які впритул займаються проблемою безробіття. Нещодавно директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван Ткачук висловився проти наміру урядовців запровадити безкоштовне піврічне стажування випускників.
І справді, за що житиме молода людина впродовж шести місяців, гаруючи при цьому, хай ще і без відповідних професійних навиків, на свого роботодавця? Ото ж бо!
Так, саме відсутність належного професійного досвіду нині стає однією з головних перешкод у працевлаштуванні свіжоспечених спеціалістів. Але якщо теперішній Уряд так переймається соціальною політикою, працевлаштуванням молоді, то чому, скажіть, не пропонує, наприклад, широко дотувати перше робоче місце для ще недосвідченої молоді? Натомість молодих людей хочуть заставити працювати задурно. То яка ж це соціальна політика? Це шулерство чистої води!
Саме сьогодення неспростовно доводить, що для молоді цією владою готується спритний обман. Торік у Рівненській області, за даними обласного центру зайнятості, було 11 тисяч випускників, які здобули спеціальність у вищих та професійних навчальних закладах. Працевлаштуватися вдалося лише 2400 випускникам. Майже стільки молодих людей вирішили продовжувати навчання. Послугами місцевих центрів зайнятості, тобто поповнили регіональну армію безробітних, скористалася ще одна тисяча випускників. А де ж решта 5 тисяч молодих людей, як і де зароблять на хліб насущний?
Цілком очевидно, що значна частина з них поповнила тіньову економіку, яка завдяки новітнім реформаторам-урядовцям розростається ще більше. (Між іншим, половина вакансій, пропонованих роботодавцями Рівненщини офіційно, мають мінімальну заробітну плату).
Заради справедливості додамо, що державна програма створення першого робочого місця для випускників таки існує. Але ж фінансується вона вкрай недбало та погано. Для прикладу, торік у нашій області за цією програмою змогло працевлаштуватися лише… 145 випускників.
Пригадується, Президент Віктор Ющенко обіцяв, що його «командна» створить 5 мільйонів робочих місць. Закінчилося все, даруйте, великим пшиком. «Помаранчева» команда виявилася настільки бездарною та непрофесійною, що її соціально-економічні «здобутки» інакше як стидовищем і не назвеш.
На цьому тлі до владних кабінетів дорвалися синьо-білі. Чим довше вони там засідатимуть, тим більше «соціальних» ініціатив запропонують. На нашу голову! Виходить, як у тій приповідці, що шило поміняли на мило.
Отож, далі буде… Буде новий кріпосницький Трудовий кодекс, який Верховна Рада готується ухвалити найближчими днями.
Усе буде, якщо тільки не гряне буря всенародного обурення. Тому, як кажуть, молодь своїх «благодійників» повинна знати в обличчя.
Антон ВОЛИЦЬКИЙ


Справи партійні

Об’єднані ліві готуються до виборів, обговорюють програму партії та готують з’їзд

22 травня відбулося засідання Політвиконкому партії «Об’єднані ліві і селяни»
На засіданні Політвикокному партії під головуванням Станіслава Ніколаєнка були розглянуті організаційні питання, а також йшлося про підготовку проведення з’їзду партії та проекту передвиборчої програми партії «За Україну без жебраків і олігархів!».
Заступник голови партії Йосип Вінський проінформував членів Політвиконкому щодо ходу організаційної розбудови партії. Майже 450 активістів затверджені на посади керівників районних та міських організацій. Зазначалося, що партійні організації Донецької, Харківської, Чернігівської, Одеської областей до цього часу не перереєстрували організації. Низка партійних організацій займає очікувальну позицію, з чим миритися не можна. Активно проводиться підбір кандидатів у народні депутати України по мажоритарних округах. Йосипу Вінському було доручено розробити детальний план підготовки та проведення чергового VIII з’їзду партії «Об’єднані ліві і селяни», який відбудеться 4 серпня 2012 року. Згідно з пропозицією Олександра Барановського, вирішено 29 травня обговорити порядок денний з’їзду, виборчу стратегію партії.
Голова партії Станіслав Ніколаєнко презентував членам Політвиконкому проект передвиборчої партійної програми «За Україну без жебраків та олігархів!». Прийнято рішення надіслати проект програми у регіональні організації партії та до 5 червня провести її обговорення і надати пропозиції. Створена робоча група щодо доопрацювання проекту програми, у яку увійшли члени Політвиконкому, а очолив її голова партії. Також підтримана пропозиція розробити програму в розширеному та скороченому варіанті.
Член Політвиконкому партії, голова Рівненської обласної організації партії Леонтій Самчук детально зупинився на роботі регіональних організацій Західного регіону. Йде копітка робота зі створення та реєстрації партійних організацій, об’єднані ліві і селяни краю ведуть активну агітаційно-пропагандистську роботу, налагоджений випуск обласної газети «Діалог Рівне».
Прес-служба партії «Об’єднані ліві і селяни»


Реалії

Президент-соціаліст виконує заплановане

На відміну від України, у Франції втілюються у життя передвиборчі обіцянки
Часом по-справжньому заздрісно, коли дивишся у бік Європи. І справа навіть не у їхньому високому рівні добробуту чи розміреному, спокійному житті, незатьмареному щоденним пошуком хліба насущного.
Мабуть, річ у тому, що у нас прийнято називати «загальноєвропейськими цінностями». Маємо підозру, що йдеться тут, насамперед, про спосіб мислення – і звичайних європейців, і тих, хто обіймає там владні кабінети. Ось вам промовистий факт: на першому ж засіданні нового французького уряду новоспечені міністри урізали собі зарплату на 30%.
Це при тому, що принаймні зовні міністри з благополучної Франції виглядають на порядок біднішими, аніж члени уряду нашої стражденної країни. Так, більшість членів нового кабміну прийшли на перше засідання пішки. Тільки троє під’їхали на автомобілях. Зрозуміло, що можновладці – люди небідні, і пристойним транспортом, вочевидь, забезпечені. Просто у них вистачає такту та розуму бути ближчими до власного народу і не демонструвати прояви поганого смаку. Але чи уявляєте ви, щоб наші нардепи чи урядовці ходили на роботу пішки, вітаючись дорогою з простим людом? Або ж обідали у простому кафе картопляним пюре з котлеткою, а не крабами та омарами?
Насправді ж заздрити європейським сусідам хочеться менше за усе. Куди більше прагнення бачити нарешті вихід з нашого багаторічного тупика і зміну тих, хто через призму власної пихатості та зажирілості не бачить ні людей, ні справедливості. Вони чомусь не розуміють, що справжнє багатство полягає у людській повазі, вірі, совісті, а не кітчових мисливських будиночках та «Бентлі» у гаражах дружин і коханок. Є підозра, що вони цього вже і не осягнуть. Тому висновок тут може бути лише один – їх потрібно змінювати. І негайно.
До слова, новообраний президент Франції соціаліст Франсуа Олланд ще під час передвиборної кампанії неодноразово заявляв, що збирається знизити свою зарплату і винагороду міністрів. На відміну від нашого «покращення уже сьогодні», обіцянки почали втілюватися у життя одразу. Завдяки скороченню зарплати на 30% витрати на кабінет міністрів країни вдалося зменшити на 100 тисяч євро на місяць. Далі французький президент планує взятися за створення нових робочих місць для молоді (безробіття у Франції нині сягає 10%), запровадити додатковий податок для тих, чий річний дохід перебільшує один мільйон євро в рік. Є у нього ще чимало планів, спрямованих на позитивні зміни у країні. І судячи з початку, французи можуть сподіватися на їх реальне втілення у життя.
Ну а нам з вами залишається тільки вкотре побажати свідомо ставитися до власного вибору. Бо це – єдиний шанс на те, що Україна таки побачить владу, для якої поняття «совість» буде не порожнім словом.
Ольга БОЛОНСЬКА



Отакої

Україна по-чорному відмиває гроші на Євро-2012 - експерт Євроради

Під час підготовки до чемпіонату Європи з футболу в Україні розквітла корупція. «Financial Times» експерт Ендрю Вілсон, якого цитує «Інопреса».
"Корупція розцвіла пишним цвітом, у тому числі при підготовці до турніру", - пише автор.
Подушове ВВП в Україні - 7200 доларів в рік, але на Євро-2012 вже витрачено більше, ніж британцями на Олімпіаду в Лондоні.
"З чуток, відкати на більшості проектів складають до 40%", - йдеться у статті.
Суд над Юлією Тимошенко акцентував відсутність верховенства закону, пише автор.
"Україна завжди була олігархічною державою, а тепер часто нагадує мафіозну", - стверджує Вілсон, згадуючи про рейдерство і непомірно завищені ціни на готельні номери.
Чи слід бойкотувати Євро-2012? - запитує автор. На його думку, перенесення матчів до Польщі було б непрактичним кроком.
"А якщо на дорогих місцях буде менше іноземних політиків, це не катастрофа. У всякому разі, не потрібно удостоювати Януковича і його міністрів ні рукостискань, ні шансу сфотографуватися разом", - пише експерт.
На думку Вілсона, єврочиновники повинні довести простим українцям, що європеїзація змінить повсякденне життя на краще: "Право на мітинги за останні кілька років звужене, українські поліцейські, особливо дорожні інспектори, сумно відомі своєю корумпованістю".
"Візові санкції щодо чиновників, що мали відношення до вироку Тимошенко, можуть приборкати деяких корумпованих клептократів", - вважає автор.
Він вітає той факт, що підписання угод про асоціацію та вільну торгівлю між ЄС і Україною відкладено "до припинення політичних судилищ".



Гроші

«Щоб ти жив на одну зарплату!»

Скільки б влада не розповідала нам про поліпшення соціально-економічного становища, але цього поступу не видно й близько. Про це виразно свідчить рівень цін і тарифів, доходи населення. До того ж, як не крути, але «найстабільнішим» роботодавцем у нашому краї був і залишається бюджетний сектор. Щоправда, доходи зайнятих у цій сфері працівників вельми відрізняються. У першому кварталі цього року середня заробітна плата в охороні здоров’я та сфері надання соціальних послуг становила 1800 гривень. Працівники культури та спорту заробляли 2025 гривні. Трохи більше отримували освітяни – 2117 гривень.
Зате заробітки сільськогосподарських трудівників залишають дотепер напрочуд «стабільними», тобто найнижчими в економіці нашої області, - 1449 гривень.
Однак всеукраїнську «планку» обласна влада традиційно витримує, рапортуючи, що середньомісячна номінальна зарплата, на папері, у першому кварталі була ще ого-го – 2404 гривні. Західні області – Волинська, Житомирська, Тернопільська, Івано-Франківська, порівняно з нашою, за цим показником значно відстають. Отож, наші керманичі мають чим похвалитися перед виборцями.
Однак, це тільки на перший погляд. «Прориву» в зростанні зарплатні вдається досягти насамперед завдяки нашим енергетикам-атомникам та хімікам. Справді, у хімічному виробництві середня оплата праці становить тепер 4119 гривень, а в сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу й води – 5855. Без двох гігантів промисловості – Рівненської АЕС та ПАТ «Рівнеазот» сумарні показники заробітної плати наших краян були б такими негустими, як у наших сусідів. Окрім того, звісно, не бідує й фінансовий сектор, де заробляють у середньому по 3500 гривень.
На жаль, не всі роботодавці поспішають розрахуватися з найманими працівниками. Заборгованість із заробітної плати на Рівненщині на початок квітня становила 2,4 мільйона гривень. Однак тут найцікавіше те, що своїм працівникам боргують навіть підприємства торгівлі, де, як ми знаємо, завжди крутиться «жива» копійка. Так-от, рівненські крамарі завинили своїм працівникам 600 тисяч гривень. Подібна ситуація на підприємствах, які здійснюють операції з… нерухомим майном та орендою. Дивина та й годі!
Проте, коли поглянути за «обрій»-кордон, тобто порівняти наші середні заробітки з тамтешніми, то від усіх досягнень наших можновладців не залишиться й сліду. Вони примарні, як і здобутки в царині прав та свобод громадян, верховенства права, засад демократії.
Дані про погодинну середню зарплату, наведені днями Інститутом демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, більш ніж переконливі. Для прикладу, порівняємо зарплатню вчителів. Український вчитель заробляє за годину 1,2 євро. Його латвійський колега має за цей час 6,74 євро, литовський вчитель – 9,19, чеський – 12,22, польський – 17,44.
А щоб краще увиразнити соціально-економічні потуги нашої влади, додамо таке: мінімальна заробітна плата в Болгарії, за дослідженнями Міжнародної організації праці, становить 290 євро, а в Україні лише 109. А проте робочий тиждень для найманих працівників-українців теперішня влада вже готова продовжити.
Максим ЗАПОРОЖЕЦЬ


На часі

Наскільки доступне «доступне житло»

Маємо ще одну соціальну ініціативу від теперішньої влади. Воно й не дивно, як-не-як живемо в рік виборів. Отож, порадували урядовці й молодих людей державною програмою «Доступне житло».
Діятиме вона й у Рівненській області. В облдержадміністрації підрахували, що нові квартири в рамках такої державної програми зможуть отримати 757 наших земляків. Йдеться про завершення довгобудів, зокрема, в Рівному – двох будинків, у Кузнецовську та Костополі – ще по одному.
Критикувати таку вкрай важливу соціальну програму якось не випадає. Але як тут, скажіть, не згадати про ті недавні часи, коли житло надавалося людям безкоштовно. Так, це, хто б там що не казав, одне з важливих досягнень радянського періоду, яке нинішня ліберальна влада занедбала тільки виключно з однією метою – збагачення можновладців. Адже теперішній ринок житла в Україні – це наскрізна спекуляція, гендлярство.
Таких державних програм останнім часом не бракувало. Із них найбільш відома широкому загалу, звісно, програма будівництва - молодіжне житлове кооперування (МЖК). Молоді люди будували собі житло власними силами, при цьому не витрачаючи на нього жодної власної копійки. Згодом не стало й такого безкоштовного житла, а натомість було запроваджено вже молодіжне житлове кредитування. Йшло воно зі скрипом, але в результаті житло отримали сотні молодих людей.
Яке ж житло пропонують молодим людям нині, наскільки воно буде доступним насправді?
Насамперед зазначимо, що з кожним  роком вартість житла зростає, а доходи більшості громадян «благополучно» розбиваються об інфляційну скелю. Для прикладу: за офіційними даними, у 2008 році інфляція сягнула 22%, а зарплата виросла на 25%. Наступного, 2009-го, картина майже не змінилася: інфляція становила 12%, а ріст зарплати… стільки ж. У 2010-му інфляція вже випереджала рівень приросту зарплати на 3%. Минулого року теж було зафіксовано таку «стабільність».
Тож не дивно, що ще торік урядовці погоджували ціну одного квадратного метра «молодіжного» житла по 4800 гривень, а нині доходить до 6 тисяч.
Банківські умови кредитування учасників цієї програми начебто є виграшними для позичальників. Але, на нашу думку, тут наявна низка факторів, які роблять це доступне житло не таким вже й приступним для молодих сімей.
Скажімо, кредитування розповсюджується лише на квартири загальною площею до 50 й 72 квадратних метрів. Відтак, ясна річ, за понаднормову площу доведеться платити як на ринку.
Потім, якщо держава гарантує кредитування, то чому в учасників цієї програми вимагають відразу внести четверту частину вартості житла. Добре, скажете, така практика запроваджена останнім часом. Але саме вона й призвела до нечуваних шахрайств на житловому ринку. Рівненський житловий комплекс «Золота підкова», що на Соборній, 283, ганебний приклад таких плутнів. До слова, тепер інвесторів для добудови «допомагає» шукати обласна прокуратура.
Але найбільше запитань викликають умови надання кредиту для такого житла. Наприклад, родині з трьох людей слід мати річний дохід не менше 55 тисяч гривень. Нескладні підрахунки показують, що кожний член родини, яка, припустимо має одну дитину, повинен заробляти в місяць не менше 2300-2400 гривень.
Інакше банк має повне право відмовити претендентові на житловий кредит.
Виходить, що за нинішнього рівня зарплат медиків, вчителів, вихователів дитсадків, соціальних працівників, працівників культури й спорту - загалом бюджетників, - такі кредити будуть для них вельми проблемними. Ну це ж правда!
Але й це ще не все. Прокредитована сім’я повинна не тільки виплачувати банку-позичальнику не більше 40% свого щомісяця доходу, але й жити при цьому так, щоб зберегти прожитковий мінімум для всіх членів родини. Чи ж ймовірно таке?! Як мовиться, гарна міна в поганій грі.
І ще одне. Не варто забувати, яку політику веде більшість вітчизняних банкірів щодо своїх позичальників-боржників.
Звісно, ми жодним чином не збираємось відбивати бажання в молодих людей, які хочуть стати учасниками цієї програми. А проте обачність ніколи не завадить, правда?! Тим паче коли однією зі сторін кредитної угоди виступатиме держава.
Василь ЛУК’ЯНЧУК




Реалії

Монополія по-рівненськи

Теплогенеруюча монополія в Рівному займається відвертими оборудками, вельми схожими на махлярство. Кілька років поспіль я веду контроль температури теплоносія. Знаюсь на цьому, бо сам – інженер із кондиціювання і вентиляції.
У моїй квартирі, згідно з проектом, стоять три конвектори. Доки не було монополістів-горлохватів, температура повітря трималася на рівні 22-24 градусів. А що маємо тепер? Навіть у найбільші зимові холоди температуру теплоносія не піднімали вище 40 градусів: на кухні – 24-30, в одній спальні – 26-32, в іншій – 34-40.
Якщо температура повітря на вулиці – 21, температура теплоносія, згідно з температурними графіками, повинна бути 70-80 градусів.
Теплоенергетики відбрикуються від наших претензій тим, що в будинку є лічильник. Але цей прилад обліковує тепло лише в кількох під’їздах. Та й що він вимірює?
У віддалених стояках температура вже значно менша, тому що теплотраси як на вулиці, так і в підвалах будинку відкриті, не ізольовані. Відповідно, «опалюють» вулицю й підвал.
Температура повітря в квартирі в нічний час становить 15-16 градусів тепла. Коли дружина готує на кухні, тоді температура там сягає аж + 18. А це вже норма! Хоч вона і занижена. Бо в спальних приміщеннях за будівельними нормами температура повинна бути + 20-22.
Викликати майстра з котельні – проблема: або телефон не відповідає, або немає старшого. Тому скласти акт претензії майже неможливо.
Тож я підрахував, що три конвектори в моїй квартирі споживають у місяць 0,1 – 0,15 гігакалорії, а рахунок виставляється за 0,5 – 1,037 гігакалорії. Виходить, що мене постійно обкрадають.
Чому таке можливо? Тому, що в нас панують монополізм і злодійство. Наша країна – країна патологічних крадіїв.
Нещодавно я чув виступ відомого київського адвоката Тетяни Мунтян. Вона чітко пояснила, що являють собою ці «жекапе» і «комуненергії». Це – мафіозні структури.
Ці монополії не втілять в життя жодної програми для поліпшення послуг, як це роблять в європейських країнах, де в першу чергу турбуються про клієнта.
Тепер лічильники можна монтувати в окремих квартирах. Маємо цікаві розробки, однак… Монополії не зацікавлені в цих новаціях. Вони відверто саботують всі програми індивідуального опалення, монтаж лічильників – усе, що полегшить життя простим людям. Вони й надалі хочуть, щоб ми були безправними овечками, яких можна безкарно «стригти». Вони воліють бачити нас бідними та безправними рабами.
Чому так? Бо рабів просто й легко грабувати навіть серед білого дня.
Василь ХІЛЮК


Комунальний «лікнеп» у запитаннях і відповідях

- Чи дозволяється нараховувати оплату за послуги з утримання будинків і прибудинкових територій без затвердження тарифів органами місцевого самоврядування?
- Діяльність ЖБК спрямована на створення та підтримку необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, тобто є самозабезпеченням. Розпорядження та використання коштів у ЖБК здійснюється на підставі статуту та затвердженого загальними зборами кошторису надходжень та витрат. Законодавством України передбачено державне регулювання цін на житлово-комунальні послуги. Відповідно до ст. 14 Закону від 24.06.04 р. N 1875-IV житлово-комунальні послуги поділяються на такі групи:
- перша група – житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи, на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;
- друга група – житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи, на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;
- третя група – житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи, на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносяться до другої групи та надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу (п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 20.05.09 г. № 529, далі – Порядок №529).
Але ЖБК не є виконавцем житлово-комунальних послуг, а тому, посилаючись на законодавчу базу, бачимо, що вони не можуть мати тарифів, тим більше узгоджувати внески на утримання будинків та прибудинкових територій з ким-небудь, окрім загальних зборів своїх членів.
Ст. 1 Закону від 10.07.03 р. N 1087-IV «Про кооперацію» визначає поняття «членський внесок» як неповоротний грошовий внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об’єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативу. А також визначає поняття «цільові внески», «вступні внески». Окрім того, ст. 37 цього Закону чітко визначена заборона втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативних організацій, окрім випадків, прямо передбачених законом. А узгодження внесків у ЖБК не є прямою нормою законодавства.
Кошти ЖБК зберігаються на рахунках у банківських установах і використовуються виключно за їх призначенням, тобто є цільовими. Перелік та розміри обов’язкових платежів на обслуговування будинку та прибудинкової території, ремонт неподільного та загального майна, а також порядок їх сплати встановлюється відповідно до статуту ЖБК. Внески сплачуються мешканцями на банківський рахунок ЖБК, згідно їх статутів.
При складанні кошторису надходжень та витрат в будинках ЖБК необхідно враховувати такі речі, як: ступінь зносу будівлі, необхідність поточного та капітального ремонту, вартість договорів (освітлення місць загального користування, вивіз сміття, обслуговування ліфтів, тощо), зміни законодавства в оподаткуванні, розмірі оплати праці, соціальних внесків, можливість додаткового надходження коштів з інших джерел фінансування та інше.
Перелік витрат встановлюється за рішенням загальних зборів. Але такий перелік повинен включати витрати, здійснення яких є обов’язковим з урахуванням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.05 р.№ 76.
Якщо ЖБК є колективним замовником житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, електроенергії, теплопостачання, а судячи з питання, то у Вашому випадку так і є, то відповідні договори укладаються між ЖБК та виробниками послуг.
- Скажіть будь-ласка, до якого числа я повинен заплатити за надані комунальні послуги (вивіз побутових відходів), чи регулюється це нормативними документами. Якщо так, то якими, та чи правомірно, що я повинен платити за послуги наперед (3 місяці)?
- Питання строків сплати за надані житлово-комунальні послуги регулюється ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», де вказано, що Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Що стосується вивозу побутових відходів, то існує спеціальна Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» від 10 грудня 2008 року № 1070 в редакції ПКМУ від 16.11.2011 року. Відповідно до п. 3 цієї Постанови Договір про надання послуг укладається відповідно до типового договору, який затверджено цим же Порядком. П. 12 Типового договору зазначає, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Однак, п. 13 Типового договору дозволяє сторонам вибрати добровільно (диспозитивно) і таку форму розрахунків, як попередню оплату.
Таким чином, якщо у Вас у на руках є підписаний Вами та комунальним підприємством договір про вивіз ТПВ і його умови передбачають можливість застосування попередньої оплати і Ви погодилися з цим, підписавши договір, то вимоги КП по здійсненню передплати правомірні. Якщо у Вас такого договору на руках не має, або він не містить положення про можливість передплати, - для Вас періодом розрахунку є кожний місяць, вірніше плату потрібно вносити не пізніше 10 числа наступного за звітним.



Депутати Європарламенту вважають, що сім’я Януковича і його оточення діють в особистих корисливих цілях


Депутати Європарламенту заявляють, що Україною керують олігархи, що, на їхню думку, заважає розвитку країни. Про це вони говорили у вівторок, 22 травня, у Страсбурзі, виступаючи в ході дебатів «Ситуація в Україні, справа Юлії Тимошенко» в Європарламенті.  Так, депутат Європарламенту Міхаель Галер (група народних партій, Німеччина) нагадав, що президент України Віктор Янукович, його сім'я та його друзі отримують все більше і більше влади.
 Він навів приклади призначення наближених до Януковича осіб на посади міністра внутрішніх справ (Віталій Захарченко), керівників Державної податкової служби (Олександр Клименко) та Національного банку України (Сергій Арбузов).
 «Син Януковича, сім'я і друзі єдине, що хочуть — це набивати кишені», — сказав Галер.
 На його думку, необхідно заморозити активи. «Кіпр — це гарне місце, щоб почати виявляти ці активи", — сказав він.
 Його колега у групі народних партій, депутат Андрій Ковачев (Болгарія) зазначив, що перешкодою на європейському шляху України є не справа колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, а олігархи. «Олігархи не хочуть реформувати Україну за європейською моделлю, а хочуть зберегти її для свого збагачення», — сказав Ковачев.
 У свою чергу, депутат від групи «зелених» Вернер Шульц запропонував усім просто подивитися на те, як в Україні проходили державні закупівлі при підготовці до фінальної частини чемпіонату Європи з футбол, повідомляє  УНІАН.



Як приготувати смачний чай

Існує велика кількість різноманітних сортів чаю, кожен з яких має свій неповторний відтінок, запах і смак. Але навіть дорогий чай із найкращих видів чайного дерева, із запашним ароматом, у чашці може виявитися несмачним, якщо його приготувати неправильно. Ось кілька порад про те, як правильно приготувати чай.
Чайник для заварки. Для приготування чаю використовуйте спеціальний чайник. Майстри чайної церемонії стверджують, що найкраще заварювати чай у чайниках із фарфору, кераміки, глини або скла. Всю посуду для чаю потрібно тримати в чистоті не тільки ззовні але і всередині. Носик чайника варто регулярно протирати від чайного нальоту. Зберігати чайний посуд не можна поряд із спеціями та іншими продуктами чи речовинами, що мають різкий запах.
Чай. Щоб по-справжньому насолодитися смачним напоєм, купуйте лише якісний чай. Такий чай повинен мати свіжий та терпкий аромат. Листя чорного чаю повинні мати чорний блискучий колір. Що світліший колір мають листки зеленого чаю, то вища його якість. Добрий чай повинен бути запакований у фольгу чи целофан, інакше він швидко вивітриться та втратить смакові властивості. Розроблена система позначень якості чаю. Для чорних листових чаїв це такі позначення: OР – це знак найвищої якості, FP – середньої, а PS – грубе листя, найдешевший чай.
Вода. Часто люди забувають про те, що основа чаю – це вода, а тому потрібно серйозно ставитися до її якості. Для приготування чаю використовуйте очищену або джерельну воду, що не містить сторонніх добавок та запахів. Існує думка, що вода для приготування чаю має закипіти. Але досвідчені майстри чайної церемонії стверджують, що воду не потрібно доводити до кипіння, оскільки це псує смак води. Зелений чай рекомендують заварювати при температурі 80-85°C. Для чорних сортів чаю для запарювання використовуйте воду, нагріту до 90-95°C. Але, якщо ви не впевнені у якості води, воду варто прокип’ятити і дати вистигнути до потрібної температури.
Час заварювання. Важливе значення має час заварювання чаю. Для кожного сорту цей час може значно відрізнятися. Тому після покупки чаю уточніть у продавця чи прочитайте на упаковці, скільки часу його потрібно заварювати. Коли чай вже заварився, листя потрібно вийняти із чайника, щоб заварка не набула гіркого присмаку. Щоб було легше вийняти заварку, користуйтеся чайниками, які містять спеціальні змінні відділення для заварки, або використовуйте сита, у які насипають листки та опускають у чайник. Розмір таких контейнерів повинен бути розрахований на те, що під час заварювання чайне листя збільшується в об’ємі приблизно вдвічі.
Приготування чаю з лимоном також має свої особливості. Заварку потрібно приготувати за звичним рецептом та розлити у чашки. Лише після цього у чай можна додати лимон.

Зберігання. Зберігати чай потрібно у щільно закритій жерстяній банці, оскільки він має властивість вбирати сторонні запахи.


Картопля і алкоголь - улюблені продукти українців

Картопля, буряк, хліб і алкоголь входять до четвірки найбільш популярних продуктів у раціоні громадян України.
Про це повідомив президент Асоціації дієтологів Україні Олег Швець.
"Перше місце утримує картопля, хоча вона і не є найкориснішим або здоровим продуктом", - сказав він. У той же час буряк медик назвав дуже цінним енергетичним та харчовим продуктом. Хліб став третім продуктом за популярністю споживання серед громадян України. Однак Швець підкреслив, що до цього продукту в Україну є і претензії, зокрема, у зв'язку з тим, що в ньому міститься багато солі, а виробники не вказують про це і не намагаються зменшити кількість солі в хлібі. За його словами, українці страждають від надмірного споживання калорій, що призводить до ожиріння.
"В Україні половина дорослого населення страждає від зайвої ваги. 25% жінок і 15% чоловіків. Зайва вага провокує хвороби серцево-судинної системи, цукровий діабет та інші захворювання. Щороку від неінфекційних хвороб ми втрачаємо більше 400 тисяч наших співгромадян", - сказав він.


Важливо

Як врятуватися від блискавки?

Під час грози не варто купатися та розмовляти по мобільнику
Бурхливі травневі грози не минулися без неприємних подій: 16 травня в Острозькому районі внаслідок удару блискавки загинула вісімнадцятирічна дівчина, а її молодший брат потрапив до реанімації.
Молоді люди постраждали під час грози, випасаючи худобу на вигоні. Згодом з’ясувалося, що під час громовиці дівчина якраз розмовляла по мобільному телефону.
Тим часом синоптики знову прогнозують нашестя сильних гроз та дощів Тому не зайвими будуть поради про те, як діяти під час грози, аби захиститися від удару блискавки.
Передусім, потрібно уникати відкритої місцевості. Гроза зазвичай вдаряє у найвищу точку на своєму шляху. Відповідно, якщо негода застала людину у полі, то саме вона і стане тією вразливою найвищою точкою. Ще гірше опинитися у грозу на самотньому пагорбі. Тому у такій ситуації варто сховатися у будь-якому заглибленні: канавці, ямі або у найнижчому місці поля. Потрібно присісти та пригнути голову. Лежати на мокрій землі під час грози не рекомендується.
Варто уникати води. Вода - чудовий провідник струму. Удар блискавки поширюється довкола водоймища у радіусі 100 метрів. Інколи вона б’є у береги. Тому купатися під час грози не рекомендується. Проте мокрий одяг у такій ситуації може захистити, і якщо блискавка зачепить людину у мокрому, у неї буде більше шансів вижити.
Найбезпечніше під час грози перебувати у приміщенні з громовідводом. Якщо гроза застала вас у місті, сховайтеся у магазин, під’їзд або інше приміщення. Безпечно також перебувати в автомобілі з зачиненими вікнами.
Ховаючись під деревами, не забувайте про те, що блискавка найчастіше потрапляє у найвищі з них - дуб, тополю, сосну. Отже, що менше деревце, під яким ви знайшли притулок, то краще. А от ховатися від грози у лісі вкрай небезпечно. Адже кора ураженого блискавкою дерева розлітається на десятки метрів довкола.
Утікати від грози небезпечно. Що ширший крок, то небезпечнішим може бути удар блискавки. Не варто так само пересуватися на велосипедах і мотоциклах. Краще, що можна зробити - це стати непомітними для блискавки: сісти, злитися із стіною, стати якомога меншими.
Потрібно остерігатися небезпечних предметів. Потрібно пам’ятати, що удар блискавки небезпечний не лише тоді, коли гроза б’є безпосередньо у людину, а й в предмети, які перебувають поруч. Тому не варто торкатися до всього мокрого, залізного, електричного, тому що в такі речі блискавка б’є найчастіше.
Не бажано перебувати біля багаття, тому що у нагрітого повітря провідність для блискавки вища.
Украй нерозумно перечікувати грозу біля лінії електропередач. Електрика у будь-якому вигляді притягує блискавку. Навіть стоячи біля стіни з антеною, ви ризикуєте накликати на себе удар із небес.
Дуже небезпечно під час грози розмовляти по мобільному телефону. Навіть розряджений, він є магнітом для блискавок. Краще всього під час грози мобільники вимикати.
Усі металеві деталі для блискавки є привабливими. Годинник, ланцюжки і навіть розкрита над головою парасолька - потенційні жертви для наступного удару.
Дотримуючись усіх цих рекомендацій, грозу можна пережити без остраху. А рясні травневі дощі – це запорука доброго майбутнього врожаю.
Ольга БОЛОНСЬКА

Comments