2012 рік‎ > ‎

РівнеДІАЛОГ, №12

Йосип ВІНСЬКИЙ: «Багаті ніколи не поділяться з бідними…»

- Йосипе Вікентійовичу, багатьох людей дуже турбує стан медицини. Зараз активно мусується розмова про медичну реформу. Скажіть відверто, як досвідчений політик, як людина, що має значний досвід державного діяча, що реально це дасть людям?
- Україна вимирає. За 20 років мінус 12% населення – це європейський і світовий рекорд. Одна із ключових причин вимирання українців – жахливий стан медицини. Я твердо переконаний, що довести до сьогоднішнього стану медицину могли тільки ті, хто реалізує план знищення населення України фізично.
Абсолютно чітко бачу, що так звана медична реформа, якщо її реалізують, ще більше погіршить ситуацію, особливо ж з лікуванням селян.
У чому загроза? У тому, що нашим олігархам мало того, що вони розікрали Україну, що вони грабують бюджет, що вони недоплачують мільярди зарплат і пенсій, вони хочуть заробити чергові мільярди на здоров’ї українців. Це дуже, на їхній погляд, надійний бізнес. Адже, рятуючи своє життя, людина віддасть останні гроші за ліки та лікування.
Систему аптек вони вже «прихватизували» і тепер заробляють на продажу ліків мільярди. Торгівля ліками - один із найприбутковіших бізнесів в Україні. За деякі ліки українці платять дорожче, ніж багаті німці та французи. Створена так звана «аптечна мафія».
Тепер хочуть зробити ще один крок: через систему страхових приватних компаній пустити не тільки бюджетні гроші, а й гроші громадян. А де візьме сільський пенсіонер дві-три тисячі гривень, щоб сплатити медичну страховку?

Чи буде якісна медицина за медичного страхування? Маю великі сумніви. А от те, що олігархічні страхові компанії наживуть мільярди, очевидно.
Я категорично проти і ніколи не підтримаю медичну реформу, мета якої - розвал медицини та чергове пограбування українського народу.
- Що на Вашу думку потрібно зробити?
- Дати відповідь на ключове питання: лікування людей - це бізнес, чи елемент системи соціального захисту? Олігархи та ліберали кричать і переконують, що це бізнес. Я, як політик лівої, соціалістичної орієнтації, стверджую: безоплатна медична допомога – це елемент системи соціального захисту. Вона має бути збережена і реально забезпечена державою.
Стаття 49 Конституції України написана людьми лівих переконань,я і сам активно брав участь в прийнятті саме такого варіанту Конституції.
Нагадаю три ключові положення цієї статті.
Перше: «Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням…».
Друге: «У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно;»
Третє: «…існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.».
Я вважаю, що будь-якою ціною має бути забезпечено виконання цих Конституційних норм.
Як це зробити? Змусити владу зберегти чинну норму Конституції щодо безоплатної медицини та забезпечити її буквальне виконання, ввести жорстку відповідальність для депутатів та чиновників, які ігнорують Конституцію.
У жовтні 2012 року будуть вибори. Люди мають вибрати владу, яка забезпечить їхнє Конституційне право на охорону здоров’я. Якщо ж вони віднесуться до виборів пасивно або безвідповідально, проголосують за гроші або «під примусом», то мають бути готові до того, що їхнє право, передбачене статтею 49 Конституції, буде втрачено, і їм за лікування доведеться платити у десятки разів більше.
- Йосипе Вікентійовичу, пам’ятаю, у 2008 році Ви, як Міністр транспорту та зв’язку України, виступили з ініціативою, щоб ліки продавали у відділеннях зв’язку «Укрпошти». Яка доля цієї ініціативи?

- Так, я вносив таку пропозицію. Вважаю її корисною і потрібною. Тому буду і надалі добиватись її реалізації.
Ми в Україні маємо повернутись до системи аптек державної власності, які будуть шукати не прибуток, а продавати людям максимально дешеві ліки. Якщо будь-який уряд хоче зменшити ціни на ліки, то найдієвіший спосіб – це випуск дешевих та якісних ліків за регульованою державою ціною на підприємствах України, а також державна система аптек, які їх реалізують за мінімальною ціною.
Переконаний, що ціни на ліки можна зменшити в два-три рази вже зараз.
На якій базі можна швидко і без особливих затрат створити державні аптеки?
По-перше, це відділення «Укрпошти», які є майже в кожному великому селі.
По-друге, це лікарні, поліклініки, ФАПи, які є в комунальній власності.
Оскільки «Укрпошта» була в моєму управлінні, то я ініціював це питання і був готовий разом з колективом «Укрпошти» максимально швидко його реалізувати. Але мене не підтримали ні в попередньому Уряді, ні в сьогоднішньому, а без зміни законів і постанов Уряду це неможливо.
- Як відомо, на селі живе більша частина людей старшого, пенсійного віку. Зрозуміло, що крім соціального захисту, пенсій, людей дуже турбує стан системи охорони здоров’я. То що ж робити з сільською медициною?
- Стан охорони здоров’я, медичне обслуговування на селі є вкрай поганим. З кожним роком ситуація погіршується. Для багатьох людей хвороба, чи якийсь нещасний випадок – це катастрофа.
Мене дуже турбує намагання окремих «спеціалістів» провести так звану оптимізацію лікувальних закладів, з однаковою міркою підійти до системи охорони здоров’я у великому місті та у сільському районі.
Думаю, що реформу медицини треба почати зі створення системи дешевих державних аптек та переходу на державне фінансування конкретно кожної хворої людини. Безумовно, сільський лікар, медсестра мають отримувати достойну зарплату.
- Йосипе Вікентійовичу, нам відоме Ваше негативне ставлення до пенсійної реформи С.Тігіпка. Я так розумію, що у Вас, як завжди, є чітке і професійне власне бачення, що необхідно робити, аби пенсіонери відчували себе щасливими, мали спокійну старість?
- Головне, що слід зробити – це сформувати владу, яка буде думати не про те, як скоротити пенсійні видатки, а навпаки, як реально наповнити Пенсійний фонд і забезпечити соціальну справедливість при розподілі державних грошей.
Серед багатьох питань я би виділив наступні.
Перше – головне: щоб були більші пенсії потрібно, щоб були більші зарплати та радикально було збільшено кількість людей, що працюють або отримують прибуток. Подивіться на цифри: якщо в 1991 році в Україні було 23 мільйони зайнятих, то сьогодні їх вдвічі менше. Принаймні, зареєстрованих платників до Пенсійного фонду десь 14 мільйонів, а тих, які працюють повний день і регулярно сплачують до Пенсійного фонду внески, лише 10 мільйонів чоловік. Ось де головний резерв: кількість платників і їхня зарплата.
Друге – не менш важливе. Платити мають всі із повної суми прибутку, а не тільки з зарплати. Ми маємо парадокс, коли бідні платять до пенсійного фонду відносно своїх прибутків в десятки разів більше, ніж супербагаті. Я впевнений, що якби олігархи і багаті люди заплатили зі своїх прибутків до пенсійного фонду хоча б 12%, то проблеми з дефіцитом Пенсійного фонду не було би. Важливо побороти тіньову економіку, в тому числі і виплати зарплат в конвертах. Якщо Уряд офіційно оцінює тіньову економіку в 40 відсотків, то мова іде про сотні мільярдів гривень.
Третє. Слід негайного відмінити всі закони (крім одного), а їх більше 20, за якими нараховується солідарна пенсія. В Україні має бути один закон, яким регулюється солідарна пенсійна система для всіх пенсіонерів, і в ньому має бути два ключові показники, за якими нараховується розмір пенсії - це прибуток і зарплата (читай пенсійний внесок) та трудовий стаж (скільки років людина платила до пенсійного фонду). Також має бути чітке обмеження, що в солідарній пенсійній системі різниця між мінімальною і максимальною пенсією 6-8 разів, а вік виходу на пенсію для всіх однаковий. З’явиться хоча би якийсь натяк на соціальну справедливість.
Четверте. Осучаснення: кожному пенсіонеру пенсія має перераховуватись автоматично щомісячно в залежності від мінімальної пенсії та його пенсійного коефіцієнту. Ганебне явище зрівнялівки та обману пенсіонерів через різні непрозорі, принизливі процедури нарахування та перерахування пенсій має бути ліквідовано.
П’яте. Розмір пенсії. У нас дуже низькі пенсії, найнижчі в Європі. Середня пенсія ледь-ледь перевищує 100 євро. І тому, коли йдеться про зменшення доходів Пенсійного фонду чи інші обмеження щодо пенсійного забезпечення, в мене перед очима грецький пенсіонер, який вийшов на мітинг протесту тому, що йому зменшили пенсію з 2000 євро до 1800. Подумайте, різниця між розмірами пенсій українського пенсіонера і грецького пенсіонера складає 18 разів, але той вже протестує.
- Йосипе Вікентійовичу, ми багато разів чули Ваші професійні коментарі щодо розвитку села, сільського господарства. Яке Ваше бачення розвитку села сьогодні?
- Я - за виробничу багатоманітність на селі. Але коли ми говоримо про стратегію, то я за розвиток сільськогосподарського виробництва на основі фермерських господарств різних розмірів і типів, за широке застосування механізмів споживчої та виробничої кооперації на селі, за пряму державну підтримку тих, хто виробляє сільгосппродукцію та соціальної сфери села. Державні гроші мають прийти в кожне село, кожному селянину в руки.
Чого не можна допустити принципово – це розвитку агропромислового комплексу на основі великих латифундій. Якщо говорити простіше – не можна допустити олігархів у село, тому що олігархи заради своїх прибутків підуть на знищення селянства як такого.
Якщо в державі знайшлося 60 (а за деякими даними 115) мільярдів гривень на підготовку до Євро-2012, то після нього слід не менші ресурси спрямувати на підтримку сільськогосподарського виробництва та соціальної сфери села. Хочу нагадати, що був час, коли Євросоюз витрачав 60% свого бюджету на підтримку АПК. Для мене знаком добрих змін на селі буде поява у кожному селі молочнотоварної ферми, свиноферми, відгодівельників, виробничого підрозділу, який займається садівництвом або городництвом. Тільки розвиток тваринництва, садівництва, городництва, переробки, торгівлі на селі дасть нові робочі місця і дасть можливість заробляти гроші на землі і, найголовніше, залишати зароблені гроші в селі, а не в офшорних зонах.
Окремо стоїть проблема дешевих кредитів. Селяни бідні, власних грошей, аби вкласти в розвиток, у них немає. Тому першою ознакою зміни державної політики на краще буде поява 1-2% кредитів для селян. Власне з дешевих кредитів слід починати.
Безумовно, можна і далі продовжувати. Ми маємо чітке розуміння якою має бути державна політика на селі. Фахівці партії «Об’єднані ліві і селяни» вже ближчим часом оприлюднять цілу програму розвитку українського села.
- Останнім часом відбувається чимало конфліктів, розмов навколо Міністерства освіти, навколо освітянської реформи. Що Ви думаєте з цього приводу?
- Так, Бог дав українцям природний розум, здатність до знань, особливо цінуються наші спеціалісти з IT-технологій. У мене дочка - кандидат економічних наук, викладає в університеті. Окрім того, коли я працював міністром, у мене в прямому підпорядкуванні було більше 40 навчальних закладів. Так що ця тема для мене зрозуміла і не нова. Тим більше, що ми об’єднали наші політичні можливості з екс-міністром освіти Станіславом Ніколаєнком, який, скільки я його пам’ятаю, все своє життя опікувався освітянською сферою та чимало зробив для освітян.
Група спеціалістів під його керівництвом розробила потужну і конкретну нову стратегію розвитку освіти України «Від освіти масової до освіти якісної».
Передбачається реалізувати п’ять пріоритетних напрямів.
Наскільки я знаю, більшість освітян палко підтримують пропозиції Станіслава Ніколаєнка і проти того, що пропонує Дмитро Табачник.
У цій сфері я повністю довіряю і підтримую принципи, які пропонуються С.Ніколаєнком. Особливу увагу, на мій погляд, слід приділити сільській школі. Вона ні в чому не повинна поступатись міській, особливо в питаннях матеріально-технічного забезпечення та якості знань.
Власне кажучи, якісна освіта – це сьогодні чи не єдиний шанс для сільського юнака чи дівчини пробитися в житті. І цей шанс держава має їм забезпечити.
Кілька років тому до мене звернувся за допомогою директор школи, в якій я навчався з п’ятого по десятий клас. У принципі те, про що він мене просив, мала зробити держава. Ми поставили в школі нові металопластикові вікна, зробили благоустрій території, побудували внутрішні туалетні кімнати, забезпечили школу автобусом для підвозу дітей.
І для мене було великою радістю почути на першому дзвонику інформацію, що за останній рік кількість школярів, які захворіли простудними хворобами, зменшилась вдвічі і що практично всі випускники школи поступили у вузи.
Так ось, я твердо для себе вирішив, що будь-якою ціною буду добиватись, аби в Україні була реалізована державна програма «Тепла школа».
- Знаєте, я багато років слідкую за Вашою діяльністю і відмічаю дві речі. Перше – що Ви майже ніколи не помиляєтеся в стратегічних прогнозах. Друге – у Вас є власна чітка позиція щодо ключових питань життя, яку Ви відстоюєте незалежно від ситуації. Підсумовуючи нашу розмову, що б Ви хотіли сказати читачам?
- Знаєте, в мене останнім часом не так багато можливостей мати прямий діалог з людьми. Я - системний опозиційний політик, моє бачення ситуації в державі визріло не на кухні, а є наслідком всього мого свідомого життя та політичної діяльності. Це дає право мені залишатись самим собою, хоча рубців на серці та сивого волосся стає все більше.
Якщо говорити коротко, то я повторив би кілька простих, але справедливих думок: «Порятунок утопаючих є справою рук самих утопаючих…», «Багаті ніколи не поділяться з бідними…», «Ті, що завели Україну в глухий кут, з нього її не виведуть…».
Головними критеріями, за якими народ і виборці мають оцінювати владу – зростання чисельності населення України та збільшення середнього віку її громадян.
Отож, звертаю увагу людей. За суспільство соціальної справедливості, за своїх дітей, батьків, онуків відповідальні ми всі, тож і боротись давайте разом.
Олесь СЕРГІЙЧУК



Рівненські об’єднані ліві взяли участь в урочистій ході до Дня Перемоги


9 травня у Рівному відбувся традиційний святковий парад, присвячений 67-ій річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні. Участь у ньому взяли 250 військових 13 армійського корпусу у парадній та польовій формі та кілька тисяч рівнян.

Святкові колони пройшли вулицею Соборною від міського парку культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка до меморіалу Слави, що на кладовищі «Дубенське». Колону традиційно очолив БТР,  УАЗи та мікроавтобуси з ветеранами. За ними крокували військовослужбовці, представники міської та обласної влади та жителі нашого міста. Колону політичних партій під час урочистої ходи очолила Рівненська обласна організація партії “Об`єднані ліві і селяни”. На чолі колони члени партії несли вінок у вигляді великої червоної зірки, який згодом, після урочистого мітингу, був покладений до вічного вогню на меморіалі Слави.
Похмура погода не завадила тисячам рівнян привітати ветеранів зі святом. Ті, хто не приєднався до колони, вишукувалися обабіч центральної вулиці міста, щоб зі словами вдячності подарувати квіти тим, хто не шкодуючи свого життя став на захист нашої Батьківщини в часи воєнних лихоліть.

Під час урочистого мітингу на меморіалі Дубенського кладовища усіх присутніх зі святом привітали керівники міста та області - міський голова Рівного Володимир Хомко, голова ОДА Василь Берташ, народний депутат Віктор Матчук.
На завершення святкувань присутні поклали квіти та вінки до Алеї Слави та могил загиблим у Великій Вітчизняній війні.
Фінанси
Дотаційна подачка з панського столу
У фінансових відносинах регіонів з центром, незважаючи на програмні обіцянки та декларації нинішньої влади, позитивних змін так і не сталося. Навпаки – цей Уряд заходився  «рулити» державними фінансами так, як це не робив до нього ще жодний Кабмін. Відтак місцеві бюджети й надалі мають жалюгідний вигляд.
Рівненська область на цьому тлі аж ніяк не виняток, вона й далі залишається «глибоко» дотаційною. З усього видно, що бажання теперішнього голови облдержадміністрації перетворити наш край на фінансово бездотаційний, ще довго залишатиметься мрією. Проте не сумніваємося, обласний керманич виконавчої влади й сам це добре розуміє, позаяк сам і його команда приналежать до владної вертикалі, витвореної Партією регіонів.
Тож упевнені, позитивних змін у бюджетних відносинах не буде принаймні до того часу, допоки владна піраміда буде будуватися олігархічними кланами. Адже будь-яка область, район чи місто, селище чи село, навіть якийсь найвіддаленіший хутірець розглядаються сучасними можновладцями як їхня безпосередня вотчина. Ось вам і вся псевдодержавна фінансова політика.
Чесне слово, з усього видно, що навіть давнє магдебурзьке право феодальної Європи давало територіальним громадам більше економічної свободи, аніж вітчизняна політика державного будівництва.

Але ж ми живемо на початку ХХІ століття… Та незважаючи на всю проєвропейськість декларацій щодо розширення повноважень місцевого самоврядування, які лунають з вуст наших державних достойників, про фінансову самодостатність територіальних громад нічого навіть заїкатися. Це добре видно з інформації про виконання обласного бюджету рівненської області за І квартал 2012 року.
Власних доходів обласному бюджету дісталося лише якихось 90 мільйонів гривень, решта 500 мільйонів - дотації та субвенції з держбюджету. А без них нормального життя нашій області не буде. Скажімо, лише для фінансування охорони здоров’я в першому кварталі потрібно було 80 мільйонів гривень. Майже стільки ж становили видатки на освіту.
Соціальний захист та соціальне забезпечення, про які так «турбуються» теперішні можновладці, вартували обласному бюджету лише якихось 15 мільйонів гривень.
Зате на фінансову підтримку сільського господарства нашої області варто звернути окрему увагу. Видатки на сільське господарство просто ніякі, убогі й злиденні. І це, зауважте, шановні читачі, вже вдруге, йдеться про розподіл фінансів у сільськогосподарській області нашої країни. Касове виконання за І квартал 2012 року для потреб агропромислового комплексу Рівненщини становило лише… 90 тисяч гривень.
Ось так і живемо…
Антон ВОЛИЦЬКИЙ


У світі
Франція чекає змін: новим президентом став соціаліст
На президентських виборах Франції переміг кандидат від Соціалістичної партії Франсуа Оланд.
За кількістю голосів він обійшов свого найближчого суперника, чинного президента Ніколя Саркозі, майже на 4%. Президент Франції Ніколя Саркозі визнав поразку і привітав соціаліста з перемогою.
"У Франції новий президент. Це - демократичний і республіканський вибір", - сказав він, звертаючись до своїх прихильників в Парижі. Саркозі сказав, що зателефонував Олланду і побажав йому удачі на посту глави держави.
Сам же новообраний президент  пообіцяв зміни в країні.
"Французи, які обрали мене 6 травня, зробили вибір на користь змін", - сказав він, виступаючи перед своїми прихильниками.
Оланд визнав, що його чекає важка робота. Він пояснив, що його пріоритет - приймати справедливі рішення, які принесуть користь, перш за все, новому поколінню французів.
Резонанс
Антикорупційний тин
Стаття Ольги Болонської про корупцію в минулому номері вашої газети хороша тим, що в ній робиться цілком логічний та однозначний висновок – цю владу потрібно міняти. Цілком поділяю таку думку, бо якщо вже вчителів примушують заповняти декларації про доходи, вишукуючи серед них корупціонерів, то ця «еліта», вибачайте, давно хвора на голову.
Але я хочу сказати про більш приземлені речі, про розтринькування громадських коштів прямо серед білого дня. Ось вирішила внести свою лепту в боротьбу з корупцією наша обласна рада. Хто там при владі, виборці добре бачать, позаяк серед наших обранців, на жаль, ніколи не бракувало політичних флюгерів та кирпогнучкошиєнків.
Але те, як вони вміють ділити бюджетні гроші під диктовку облдержадміністрації, в мене особисто ніякого подиву вже давно не викликає. Однак виділяти 700 тисяч гривень на програму боротьби з корупцією, то вже нечуване нахабство. Депутати збираються зарадити корупції якимись круглими столами, листівками, брошурами та іншими агітаційними матеріалами. Це справжня дурниця! Автори цієї затії, певно, хочуть на дурняк хапнути 700 тисяч гривень. Як на мене, то це і є чистої води корупція.
Чи, можливо, в обласній раді та облдержадміністрації вважають, що в нас вже немає кому боротися з корупцією? І гріх, і сміх.
Микола ПЕТРОВСЬКИЙ,
м. Рівне.
Від редакції. Справді, на минулій сесії обласної ради таку «програму щодо запобігання та протидії корупції» депутатами було схвалено. Водночас голова облради пояснив депутатам, що жодної копійки на її заходи «поки не виділять». Отакої, для чого тоді було городити тин?!
Окрім того, з’ясувалося, що в апараті облдержадміністрації навіть є штатний «антикорупційний» посадовець.


В Україні
Тарифи на ЖКГ-послуги в Україні підвищать до кінця року
Відповідно до плану президента, комунальні тарифи підвищать уже в 2012 році. Очевидно, відразу після виборів.
В Україні планується перевести всі комунальні тарифи на економічно обґрунтований рівень до кінця 2012 року. Про це заявив голова Національної комісії з регулювання у сфері комунальних послуг (Нацкомуслуг) Валерій Саратов. «Думаю, цього року ми вже перейдемо на економічно обґрунтовані тарифи. Усі питання щодо переходу на економічно обґрунтований тариф, а також графік переходів є в плані національних дій президента на поточний рік. У цьому році ми повинні будемо підготувати всі проекти документів», — заявив Саратов.
За його словами, розрахунки комісії показують, що сьогодні в середньому по Україні діючі тарифи на воду покривають 70% собівартості, на тепло — 75%. Саратов відзначив, що це пов'язано, в першу чергу, з тим, що ростуть складові тарифу. Тим часом прем’єр Азаров пригрозив карати за підвищення ЖКГ-тарифів перед виборами.

"Укрзалізниця" таки скасовує 25% нічних поїздів
Новий графік руху пасажирських поїздів від "Укрзалізниці" викликав критику з боку пасажирів. Невдоволення викликано тим, що "Укрзалізниця" має намір скасувати близько 25% нічних рейсів і ввести денні, пише «Комерсант-Україна». На думку експертів, УЗ не залишила пасажирам альтернативи - багато пасажирів будуть змушені їздити на денних поїздах, оскільки квитків на нічні буде не вистачати. З введенням нових денних швидкісних поїздів в УЗ планують з 27 травня скасувати близько 25% нічних. Зокрема, "Укрзалізниця" скасувала два з трьох нічних потягів за маршрутом Київ-Львів, в тому числі найпопулярніший поїзд N91/92, який виїжджав з Києва о 22.15 і прибував до Львова в 6.32.
Водночас квитки на нові швидкісні потяги-експреси, через введення яких і запроваджуються такі новації, будуть удвічі дорожчими, ніж на звичайні.

Почім земля?
Теперішній олігархічній владі з партією «Об’єднані ліві і селяни» явно не по дорозі.
Можновладці роблять все можливе, щоб прибрати українську землю своїми загребущими руками, а лідер цієї партії Станіслав Ніколаєнко однозначно виступає проти вільного продажу земель сільськогосподарського призначення. Цілком погоджуються, всім серцем підтримую «об’єднаних лівих» у тому, що володіти землею мусить той, хто на ній працює. Оце позиція справжніх патріотів України, які думають про свій народ, про майбутнє.
Чого ж влада не хоче запитати в селян, чи хочуть вони, щоб землею торгували наліво-направо?! Та крамарчуки відповідь знають заздалегідь. Селяни, громадяни України в своїй більшості проти земельного гендлярства.
Не буду голослівним. Днями я натрапив на результати соціологічного опитування, проведеного авторитетним Центром Разумкова. Так ось, проти запровадження вільного продажу землі висловились 44 % опитаних громадян. Водночас свій пай вже зараз готові продати лише 7 % громадян.
То чому ж, питається, теперішня Верховна Рада так форсувала прийняття законів про ринок землі?! Відповідь очевидна всім: це парламент, де засідають олігархи, чи, принаймні їхні підручні.
І ще одне. Сьогодні нормативна оцінка землі приблизно становить 700-800 доларів США за один гектар. Але ж це грабунок серед білого дня. Те саме дослідження Центру Разумкова показало, що навіть ті, хто готовий продати свій пай, хотіли б отримати за нього не менше 6 тисяч доларів США. Звичайно, це лише побажання, але ж не можна віддавати землю за безцінь. Та влада робить все, щоб саме так і сталося. Хіба їй потрібна думка громадян?
Ви подивіться, які ціни правлять тепер за землю в нашому обласному центрі. У приміських «селах» Новий Двір, Тинне під індивідуальне будівництво «просять» по 2-4 тисячі доларів США за… одну сотку. Між іншим, раніше було ще більше, майже вдвічі. Про центр Рівного годі вже щось казати. Подекуди в районі Грабника лише сотку землі можуть продати за 10-15 тисяч доларів США, хоча здебільшого продають за 5-6 тисяч.
Та нічого не вдієш, бо це ж більш-менш ринок, де діє закон пропозиції-продажу. А хіба так буде з сільськогосподарською землею? Впорядкованого земельного кадастру немає, реєстрація прав на землю непрозора, величезні земельні масиви, як нічийні, «гуляють» в «потрібних» руках. Грандіозної земельної спекуляції за таких умов, якщо тільки розпочнеться продаж земель сільськогосподарського призначення, не уникнути. А теперішня влада свідомо веде до такого розвитку подій.
Василь ПРИГОРСЬКИЙ, м. Рівне


Реалії

Народила – і до роботи!

Чому українки «не досиджують» законну декретну відпустку?
На жаль, реалії у нашій країні такі, що повноцінно насолоджуватися життям у більшості людей немає часу. Натомість щодня, щотижня, щомісяця доводиться елементарно виживати.
І доки чоловіки сушать голову, як прокормити родину, жінки змушені жертвувати найдорожчим – спілкуванням із власним дитям – і достроково ставати до праці.
Нині у державі поняття декретної відпустки видозмінилося невпізнанно: як свідчать останні опитування соціологів, 43% українок виходить на роботу до того, як дитині виповнився рік. До визначеного законом трирічного терміну домашнього догляду за малюком спокійно чекають тільки 13% жінок.
Вочевидь така невтішна картина спостерігається у нас не від гарного життя. Залишати маля на бабусю або ж відправляти його до дитячих ясельних груп жінку змушують передусім дві речі: по-перше, важке матеріальне становище, по-друге – острах втратити робоче місце.
Про тотальну нестачу коштів на виховання дитини нічого й казати: зрозуміло, що сто тридцять гривень у місяць від держави, які виплачуються мамам до досягнення малюком трирічного віку, можуть хіба що гірко насмішити. Загалом про економічний фактор, який вплинув на рішення повернутися на роботу, говорять 60% українок.
Натомість дискримінація молодих мам на офіційних робочих місцях є не менш серйозною проблемою. Так, згідно з опитуванням, лише 57% жінок змогли скористатися пільгами, виплатами і відпусткою повною мірою. І лише у половині випадків роботодавці адекватно реагували на те, що жінка йшла у декретну відпустку. У решті випадків жінці або істотно урізали «декретні» виплати, або ж пропонували звільнитися в тій чи іншій формі.

І навіть тим, хто повернувся до праці, поєднання роботи та виховання дитини дається нелегко. Хоча в Україні, як і в багатьох пострадянських країнах, одне з найбільш ліберальних «декретних» законодавств, особливо стосовно гарантованого збереження робочого місця. Однак насправді ситуація виглядає інакше. Навіть за умов найбільш лояльного ставлення до майбутньої мами, гарантовано і без пошуку заміни роботодавець зберігає робоче місце від 6 місяців до року (залежить від посади). Якщо запланований строк відпустки більший — на «декретне» місце шукають нову людину. Навіть за умов, коли жінці законно оформляють декретну відпустку, повернення на попередню посаду часто гарантувати не можуть. Адже забезпечити нормальне ставлення до особистих обставин (наприклад, частих лікарняних у зв’язку з хворобою малюка) згодні тільки 20% роботодавців. Тому в результаті те, брати чи не брати на роботу жінку після декрету, вирішує роботодавець. Він цілком може відмовити, якщо вважає, що жінці через наявність дитини не підходить ця робота. А 5% роботодавців взагалі вважають, що наявність маленької дитини - поважна причина для відмови в будь-якому випадку, незалежно від умов праці.
До слова, нині чимало роботодавців уже під час співбесіди відкрито запитують жінку про її плани завести дітей. Хоча в більшості країн Європи такі запитання заборонені як дискримінаційні.
При цьому практики тривалих декретів в Європі та США немає. Наприклад, у США поняття декретної відпустки фактично відсутнє – 12 тижнів частково оплачуваного лікарняного. У Великобританії сумарна декретна відпустка може тривати близько року, але повноцінно будуть оплачені лише 34 тижні. Німецьким мамам гарантують збереження робочого місця до досягнення дитиною трьох років, але повністю оплачуються перші 14 тижнів. Проте мама, яка стала до праці, цілком може дозволити собі знайти пристойну няню – рівень європейської зарплатні дозволяє. Не дивно, що чимало українок-заробітчанок підшуковує саме такі підробітки на чужині: тамтешні мами традиційно вважають наших жінок непоганими няньками. Українкам же нерідко доводиться робити нелегкий вибір: або робота, або родина.
У результаті немало жінок, які зважилися на поповнення родини, змушені вирушати на пошуки нової роботи, нерідко жертвуючи попередніми кар’єрними напрацюваннями. Тому лояльне законодавство у жодному разі не тішить і не сприяє бажанню народжувати більше. Навіть за умови збільшених одноразових виплат при народженні дитини. Вочевидь, якби молоді мами могли б розраховувати на гарантоване повернення до нормально оплачуваної праці, трирічний декрет можна було б сміливо скорочувати на законодавчому рівні.
Ольга БОЛОНСЬКА


Наша пошта

Сезон політичних «качок» розпочато

Люди добрі, будьте уважні, олігархи розпочали велике полювання на виборців, наче на якихось зайців, чи, як вони самі нас називають, лохів.
У цій країні виборців-громадян вже стільки разів обманювали, обводили навколо пальця, що здається, вже ніхто не може вірити в існування Країни дурнів.
Але ж ні, якщо новоспечені можновладці, які знову рвуться до керма влади, й далі використовують політичні «качки», вибачайте, клеять дурня, то, виходить, упевнено розраховують на сліпу підтримку електорату.
Якби це було не так, то, скажіть, хіба новоспечена лідерка партії «Україна - Вперед» Наталка Королевська витрачала б шалені кошти на свою політичну рекламу?! Ото ж бо!
«Юля № 2» грає на публіку вміло та розраховано. Що правда, то правда, жіночка вона ефектна, вміє себе подати. Навіть можна сказати, що опозиційність їй личить. Одна біда, що ці балачки Наталії Королевської про «нову» опозицію, «третю силу», «нових» політиків та «нову» економіку, пригадується, ми вже десь чули, чи не так?
Звісно, Леоніда Черновецького в спілкуванні з літніми довірливими виборцями пані Королевська ще не перевершила, але нинішню стабільну владу, яка обіцяла нам щасливе життя вже «сьогодні», гадаю, таки перегнала.
На виборців Наталії Королевської, як розуміється з її політичної реклами, чекає мало що не «золотий» дощ – по 10000 гривень середньої заробітної плати та по 5000 гривень середньої пенсії. Азаров, Тігіпко й Ко з їхньою «соціальною турботою» про народ тут просто, як кажуть, «вихідні».
Юрій ПРИХОДЬКО, м. Дубно
Чим загрожує медичне «надвечір’я»?
Медична галузь нині працює в режимі суворої економії. На чому ж економить влада? На здоров’ї наших громадян!
Про справжню мету так званої медичної реформи, впроваджуваної нинішніми реформаторами з владних кабінетів, пояснювати щось додатково, упевнені, сьогодні не потрібно. Усе, як на долоні, варто лише хоча б один раз звернутися до будь-якого медичного закладу.
Проте чиновники від медицини й далі продовжують переконувати громадян, що реформи буцімто завжди несуть деякі тимчасові незручності. І це ще м’яко сказано, позаяк вітчизняна система охорони здоров’я сама тяжко хвора. А хиріє наша медична галузь на хронічне бюджетне безгрошів’я, корупцію, побори з пацієнтів, а головне – дедалі зростаючу недоступність для широких верств громадян. Натомість доступність та якість медичної допомоги, поліпшення здоров’я людей залишаються тільки в деклараціях горе-реформаторів.
Як відомо, до 2014 року в чотирьох регіонах країни – Києві, Вінницькій, Донецькій та Дніпропетровській областях триватиме перший етап так званої медреформи. Результати плачевні, вони викликають масові скарги й протести тамтешніх жителів. Але влада так поспішає, що незалежно від вже отриманих негативних результатів цієї затії, а вони майже скрізь невтішні, решту місцевих лікувальних медичних закладів країни долучають до цього процесу. Дійшло до того, що медичних керівників, немов військових, заставляють виконувати запроектовані заходи економії, взявши «під козирок». Незгідні з цим курсом на своїх посадах довго не затримуються.
Для прикладу, в обласному центрі реформу розпочали зі зменшення ліжок в стаціонарах. Такий «діагноз» міським медичним закладам поставлено в «дорожній карті». То куди ж рухається така охорона здоров’я? Планується скоротити кількість робочих місць на станції швидкої допомоги. Там поменшає рівно на одну медичну бригаду. Щоправда, чиновники запевняють, що нічого страшного не трапиться, рівняни, мовляв, навіть нічого не помітять, бо функції цієї бригади передадуть… міській дитячій лікарні. Отож, на карету швидкої допомоги перетвориться пункт невідкладної медичної допомоги цього лікувального закладу.
Надалі реформатори задумали лікувати багатьох пацієнтів лише вдень, збільшивши кількість ліжок у денних стаціонарах. Удень пацієнта лікуватимуть у лікарні, а на ніч випроводжатимуть додому. Скажімо, в згаданій міській дитячій лікарні відразу перепрофілюють 40 ліжок інфекційного відділення.
Відповідно до задумів реформаторів це відділення стане педіатричним. Пацієнтів втішають тим, що денний стаціонар збільшиться на 14 ліжок, хоча насправді все навпаки – це на півтора десятка ліжок якраз зменшено «цілодобовий» стаціонар.
У центральній міській лікарні Рівного денний стаціонар побільшає на 20 місць. Зрозуміло, рівно на стільки ліжок стане менше в «повноцінному» стаціонарному відділенні.
«Дорожню карту» передбачено й для пологового будинку. Тут доведено план скорочення 20 стаціонарних ліжок. Денний стаціонар поповниться відразу трьома-чотирма десятками ліжок.
Варто зазначити, що жодний медичний заклад обласного центру ці пертурбації не минуть. Економити наказано всім!
Виходить так, неначе в казці, пацієнтам за помахом чарівної «медичної» палички надвечір наказано зцілюватися, а вранці зі своїми недугами знову лягати в стаціонарні «люлі». Не потрібно бути фахівцем, аби второпати, якою буде якість такого лікування.
Добре, але завдяки чому, ініціатор таких пертурбацій не втрачають професійного оптимізму, вважаючи, що пацієнти неодмінно поздоровшають? Виявляється, потрібно запровадити ретельний догоспітальний огляд пацієнтів. Чого цим хочуть досягти, можна здогадатися з першого разу. Хворих «тасуватимуть» по медичних кабінетах, щоб не пролежували бюджетні «ліжко-дні» в стаціонарах. Тобто керівникам лікувально-профілактичних закладів наказано робити вибір між економією коштів і доступністю та якістю медичного обслуговування громадян, звісно, задля бюджетного зиску.
Власне, вони це й так роблять останніми десятиліттями.
Олександр ЗАБРІДНИЙ


Прості кроки для попередження раку

Кілька десятиліть тому дослідники вважали, рак провокує переважно спадковий фактор.  Нині ж доведено, що "провина" генів складає лише 5%.
Після вивчення півмільйона історій хвороб людей по всьому світу, вчені з американського Інституту дослідження раку зробили висновок, що спосіб життя є основною причиною раку та багатьох пов’язаних із ним захворювань.
Вживання тютюну і куріння спричиняє такий самий ризик розвитку раку, як неправильне харчування та ожиріння – майже по 30%, тобто 60% ракових захворювань пов’язані із способом життя. А сидячий спосіб життя додає ще 5% ризику.
Інші 35% можуть бути віднесені до десятків інших ризиків, таких як професійні ризики, спадковість, віруси, алкоголь та речовини, котрі забруднюють навколишнє середовище. Натомість харчування і фізична активність є ключами до зниження ризику захворювання на рак.
Часто фахівці, які розповідають про здоров’я, здаються нам занудами, бо все лише застерігають – не їжте це, не їжте те, не сидіть на дивані, рухайтеся. Зрозуміло, що зміна хоча б однієї поганої звички може датись вкрай нелегко. Позатим, невеликі зміни краще, ніж взагалі ніякі.

Ось деякі кроки, які варто зробити для загального покращення ситуації:
10 тисяч кроків в день. Підтримання здорового ваги і регулярної фізичної активності протягом всього життя може бути найбільш важливим способом захисту від раку. Дотримання цього принципу дасть змогу також захиститися від інших серйозних захворювань, таких як серцево-судинні хвороби та цукровий діабет. Лікарі рекомендують робити 10000 кроків або ж ходити 30 хвилин щодня.
Справжні продукти для справжніх результатів. Продукти з високим вмістом калорій та низьким вмістом поживних речовин, солодкі напої, підвищують ризик розвитку деяких видів раку, пов’язаних із надмірною вагою і ожирінням.
Деякі низькоенергетичні продукти, наприклад, некрохмалисті овочі, фрукти і цільне зерно можуть захистити від раку ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу та шлунка.
Страви із риби. Вживайте більше страв із риби. Замініть червоне м’ясо на пісну птицю, рибу і боби, котрі мають стати для вас основними  джерелами білку.
Питний режим. Обмежте споживання алкогольних напоїв. Вживання алкоголю для жінок може згодом спричинити розвиток  раку молочної залози.
Не зловживати сіллю. Граничне споживання солі – 5 грамів (1 неповна чайна ложка) на добу. Уважно читайте етикетки і обирайте продукти з низьким вмістом солі, а не ставайте жертвою реклами, де вказано про те, що цей продукт призначений для "здорового харчування".
Обмежте червоне. Обмежте споживання червоного м’яса до двох разів у тиждень і намагайтеся уникати оброблених м’ясних виробів, копченостей, які містять багато нітратів. Кожна зайва унція збільшує ризик раку на 15%.


Комунальний «лікнеп» у запитаннях і відповідях
- Чотири послуги з водопостачання надає фізична особа-підприємець, чи може сільський бюджет надавати йому фінансову підтримку на придбання основних засобів?
- Це скоріше питання до працівників Державної фінансової інспекції, ніж до звичайного юриста-практика. Відомі випадки коли селищні та сільські ради передають водоводи в користування приватним підприємцям, а ті, в свою чергу, збирають плату за надані послуги.
Зазвичай у таких правовідносинах є багато порушень: такий приватний підприємець не визнається виконавцем послуг, здійснює оренду водонапірних башт за символічні суми тощо, але ці всі порушення повинні бути зафіксовані Держфінінспекцією (КРУ по-старому). Якщо самі основні засоби перебувають на балансі селищної ради, а приватний підприємець здійснює лише їх технічне обслуговування, то виділення бюджетних коштів на поліпшення основних засобів законне. Якщо відділення бюджетних коштів відбулося по державно-приватному партнерству, теж законне.
У будь-якому випадку встановлення законності чи незаконності витрат бюджетних коштів – це справа ДФІ та казначейської служби.
- ЖЕК відмовляється міняти двері в підвалі будинку, мотивуючи тим, що квартира приватизована. Це означає, що і в підвалі міняти двері потрібно самому. Підкажіть, як вирішити це питання?
- Відповідно до Типового Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 року, послуги з прибирання та поточного ремонту конструктивних елементів підвальних та цокольних приміщень обов’язково входять до переліку послуг, які надає виконавець з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (ЖЕК).
Залежно від того, чи приватизована у Вас квартира, чи ні, ЖЕК зобов’язаний виконувати функції щодо утримання будинку, в тому числі і підвального приміщення, адже Ви є тільки власником жилої площі.
Тому якщо ЖЕК відмовляється виконувати роботи по заміні дверей у підвалі, необхідно скласти претензію в порядку ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», бажано колективну, а якщо не допоможе - скаргу на місцевий виконавчий комітет.
- Чи має право «Теплоенерго» встановити тепловий лічильник без згоди мешканців? І чи можуть мешканці на законних підставах відмовитися від вже встановленого теплолічильника?
- Якщо встановлення лічильника відбувається на виконання державних програм з енергозбереження та обліку тепла і фінансується з відповідного бюджету, місцевого чи державного, то встановлення лічильника обов’язкове, але споживачі за це платити не повинні.
Якщо це просто примха підприємства або побажання, і Вас змушують брати технічні умови, виготовляти проект і за це платити коштом споживачів – від таких пропозицій Ви можете відмовитися. Головне щоб всі дії були зафіксовані в письмовій формі.
- У нас двір «захлинається» від автомобілів, після 18:00 припаркуватися майже нереально. Натомість у дворі є автомобілі, кинуті власниками, стоять роками і займають дорогоцінні місця. Куди можна звернутися, щоб їх прибрали?
- Такі занедбані автівки в розумінні ст. 335 Цивільного кодексу України є безхазяйним майном, тобто майном, яке не має власника або власник якої невідомий.
Оскільки безхазяйне майно (тобто покинуті автівки) перебувають на прибудинковій території, що обслуговується відповідним виконавцем житлово-комунальних послуг (ЖЕКом, ЖБК, ОСББ) то саме на ньому лежить обов’язок звернутися до відповідних органів місцевого самоврядування з проханням звернутися до районного суду з позовною заявою про визнання рухомої речі (автівки) безхазяйною.
Після винесення такого рішення суду відповідні служби повинні евакуювати з прибудинкової території занедбане авто та утилізувати його, а МРЕВ УДАІ повинно зняти його з державної реєстрації.
- Які пільги має сім’я чорнобильців, які зареєстровані в квартирі, котра належить юридичній особі? Договір на комунальні послуги та утримання будинку і прибудинкової території укладено з юридичною особою.
- Відповідно до ЗУ від 28.02.1991 N 796 - ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незалежно від того, чи власник Ви і Ваша родина, чи наймач квартири, Ви маєте право отримати пільги на житлово-комунальні послуги в наступних розмірах (окрім випадку, якщо Ви відноситеся до ІV категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).





Comments