Голодомор 1932-33 років

Найжахливіша сторінка в історії села

Хресний хід в день вшанування жертв Голодомору 2007 рік


Пам'ятний хрест на місці поховання жертв Голодомору встановлений в 1993 році


В голод 1932-33 років у в Марії Сергіївни Каранди 1922 року народження, померли дідусь, батько, сестричка і два братика. 

З 1993  по 2008 рік учителями та учнями, сільської школи працівниками сільського відділу культури, настоятелем церкви було зібрано понад 100 свідчень про штучний голод створений "совєтською" владою, який забрав в Лукашах від 500 до 750 життів. Минуло багато часу, ніхто не документував тих жахливих даних, відомостей про  1932-33 роки нема й в державному архіві Київської області. Свідків, яким в 1932 році виповнилося 16 років  було опитано трохи більше десятка, решта опитаних пережили голодомор дітьми, а то часом і немовлятами і про своє страшне дитинство дізналися зі слів своїх батьків.  


- У 1932 р. за кордон було вивезено 107,9 млн пудів хліба, у 1933 - 105,3 млн пудів хліба. (дані із статистичною огляду зовнішньої торгівлі СРСР за  1918 - 1940 роки)

- "Ми безперечно добились того, що матеріальне становище робітників і селян поліпшується  у нас рік у рік. У цьому можуть сумніватися тільки запеклі вороги  Радянської влади" (Сталін, січень 1933 р.)

- В історії не існує авторитетних джерел, за якими можна відтворити повну й цілісну картину минулого. Щоб відкрити завісу над минулим, треба зібрати й проаналізувати всі можливі джерела. Щоб дізнатися, чому стався голодомор потрібно звернутися до документів, але щоб зрозуміти, що то таке , треба звернутися  до свідків (Джеймс Мейс)

Колективізація вже за кілька років показала своє справжнє обличчя, те що так красиво виглядало  на словах агітаторів в реальності мало жахливий вигляд: недоглянута худоба, наспіх посіяні поля… Людський фактор зіграв фатальну роль в добре налаштованій в компартійних кабінетах системі. Іншими словами – колгоспи розчарували селян, важко було працювати іменитим хазяям поруч з сільськими ледацюгами, дивитися на їхнє відношення до худоби, реманентну і взагалі роботи. В 1930-х роках люди масово почали виходити з колгоспів, на 1931 рік в Баришівському районі подали заяви на вихід з колгоспів 200 господарств. Тих хто вів самостійно господарство принизливо називали одноосібниками, проте це було зовсім нестрашним порівняно з репресіями і голодомором, які нависали над українським селянством. читати далі


Підсторінки (1): "голодовка"